Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?рму звязку мiж потребами особистостi та обiктами, спрямованими на задоволення цих потреб. У цiй складнiй залежностi взаiмодiють емоцiйнi, iнтелектуальнi та вольовi процеси в iх органiчнiй iдностi. Емоцii людини як вiдображення обiктивноi дiйсностi i основою iнтересу.
Виховання стiйкого iнтересу - процес тривалий i складний. Тут потрiбна система ретельно продуманих прийомiв, якi ведуть вiд розвитку допитливостi до iнтересу, вiд iнтересу аморфного, нестiйкого до бiльш стiйкого глибокого пiзнавального iнтересу, що характеризуiться напруженням думки, зусиллям волi, проявом почуттiв, активним пошуком розвязання пiзнавальних завдань.
Основними шляхами виховання iнтересу i:
виховання свiдомого, вiдповiдального ставлення до навчальноi дiяльностi, почуття обовязку, розумiння суспiльноi значущостi знань;
виховання позитивних емоцiй, повязаних з навчальними заняттями; розкриття краси процесу пiзнання, краси природних явищ, мовних засобiв, математичних законiв тощо; опосередковане виховання iнтересу (використання наявних у дiтей iнтересiв для виховання нових).
Усе це разом - iдиний процеiормування справжнього iнтересу до навчання.
Дослiдженнями встановлено, що в цiлому iнтерес до навчання за новими програмами розвиваiться в учнiв протягом усi перших трьох рокiв. Особливо дiтям подобаiться, що на уроках цiкаво, що кожного дня дiзнаiшся про нове, розвиваiш свою кмiтливiсть, весь час думаiш. Учнiв приваблюi можливiсть набувати знання в процесi активноi пiзнавальноi дiяльностi. Пiзнавальнi iнтереси. На якi насамперед впливаi навчання, проходить складний шлях розвитку. Так, у 1-3 класах iнтерес учнiв до навчальних занять маi переважно безопосередкований характер. Вiн виявляiться в зацiкавленостi учнiв змiстом навчальноi дiяльностi, новизною обiктiв пiзнання, можливiстю спiлкування з ровесниками. Навчальна дiяльнiсть приваблюi дитину передусiм як процес, що даi iм можливiсть виявити свою активнiсть.
Навчання i основою формування пiзнавального iнтересу, бо в процесi навчання, з одного боку, вiдбуваiться збагачення учня новими знаннями, пiд впливом яких ширшим i глибшим стаi його кругозiр. З iншого боку, в процесi активноi пiзнавальноi дiяльностi розвиваються можливостi школяра, завдяки чому вiн може самостiйно i творчо не лише застосовувати i використовувати наявнi знання, а й вiдшуковувати новi, задовольняючи свою потребу в пiзнаннi, розвиваючи i збагачуючи цим пiзнавальний iнтерес.
У навчальнiй роботi самостiйнiсть виявляiться в активностi, спрямованiй на набування, вдосконалення знань, оволодiння прийомами роботи. Пiзнавальна самостiйнiсть завжди спрямована на засвоiння нових знань, передбачаi готовнiсть учня до пошуковоi роботи. Вона спiввiдноситься з творчими здiбностями як родове i видове поняття, але формування цiii якостi можливе лише в процесi активноi iнтелектуальноi дiяльностi.
Самостiйнiсть - це насамперед свiдоме мотивування дiй та iх обТСрунтованiсть, не пiддавання чужим впливам, прагнення i здатнiсть чинити вiдповiдно до своiх особистих переконань.
Проблема розвитку пiзнавальноi самостiйностi молодших школярiв знайшла певне вiдображення в дiючих навчальних програмах, пiдручниках, методичних посiбниках, досвiдi вчителiв. Дуже важливо, що в удосконалених навчальних програмах мета навчання, крiм засвоiння знань, умiнь, навичок навчального характеру, передбачаi i формування в учнiв певних пiзнавальних умiнь.
Отже, можна зробити висновок, що в дiючих програмах помiтно посилена розвиваюча спрямованiсть навчання молодших школярiв.
Отже, молодшi школярi дуже рiзнi у своiму ставленнi до пiзнання. Першорядне завдання вчителя - пробудити в кожноi дитини пiзнавальну активнiсть, допитливiсть, прагнення мислити, робити самостiйнi висновки.
Експериментальнi дослiдження пiдтверджують, що самостiйна робота учнiв у процесi навчання i основним засобом виявлення i розвитку в них творчих здiбностей i обдарованостi, пiдготовки iх до практичноi дiяльностi. Залежно вiд пiдготовленостi учнiв учитель щоразу повинен сам визначати послiдовнiсть i насиченiсть самостiйноi роботи, проявити свою творчiсть i активнiсть. В мiру переходу учнiв з класу в клас зростаi рiвень iх знань i пiзнавальнi можливостi. Навчальний процес розкриваiться все повнiше й глибше. У звязка з цим i види самостiйноi роботи поступово ускладнюються, але треба також памятати, що самостiйна робота - не самоцiль , а один iз засобiв полiпшення всiii навчально-виховноi роботи, пiдготовки учнiв до життя, до практичноi дiяльностi. Таким чином, самостiйна робота в початкових класах - обовязковий компонент процесу навчання. ii роль, змiст, тривалiсть, способи керiвництва визначаються метою вивчення певного матерiалу, його специфiкою та рiвнем пiдготовки школярiв.
Список використаних джерел
1. Авраменко О.М. Вiковi особливостi учнiв i урахування iх на уроцi // Психологiчнi умови полiпшення якостi уроку/За ред. Г. С. Костюка та РЖ. О. Синицi. -К.: Радянська школа, 1959.-С. 198-219.
- Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Осипова М. П., Медведская В. Н., Качановская Н. И. и др.-Минск.: Народная асвета , 1987.- 110 с.
- Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г. И. Щукиной. - М.: Педагогика, 1984
- Андрущак В. Н. Шляхи пiдвищення якостi знань учнiв. - К.: Радянська школа, 1973.- 95 с.
- Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический