Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
дований план мiркування в iндивiдуальних картках чи на дошцi.
Плануючи завдання для самостiйноi роботи, вчитель враховуi можливостi кожного виду роботи i його вiдповiднiсть мети уроку. Так, коли самостiйно виконуються тренувальнi вправи, доцiльно використати пiдручник чи картки з диференцiйованими завданнями; а коли йдеться про пiдготовку до сприймання нового матерiалу з читання, в пригодi стануть розповiдь-бесiда, вправи з дошки тощо.
Неправильне визначення часу на самостiйну роботу може спричинити перебудову намiченого вчителем плану уроку.
Тривалiсть самостiйноi роботи зумовлюiться рядом чинникiв, Один з найважливiших - складнiсть, та обсяг завдання. Воно може бути невеликим, якщо учнi тiльки-но почали засвоювати матерiал, i, отже, технiка виконання вправ у них опрацьована ще недостатньо. У такому разi на самостiйну роботу слiд вiдводити бiльше часу, нiж на етапi повторення матерiалу.
Щоб працювати самостiйно, учень повинен умiти: органiзувати свою роботу, здiйснювати ii як най економнiше й рацiональнiше, перевiряти якiсть зробленого. За цим коротким визначенням стоiть величезна кiлькiсть умiнь i навичок - органiзацiйних, загальномовних , загально пiзнавальних, контрольно-оцiнних, що iх маi набути школяр. Не можна виховувати самостiйнiсть у навчаннi, не пiдтримуючи в учня вiри в своi сили.
Щоб учнi правильно виконували самостiйнi завдання, треба давати iм чiткi настанови.
Розвиток самостiйностi органiчно включаi формування в учнiв умiнь i навичок на основi спостережень за самостiйною роботою iнших, а потiм навичок самоперевiрки й самоконтролю. Самоконтроль у навчальнiй дiяльностi не можна розглядати як навичку, вироблену внаслiдок багаторазових повторень. Це - i пiдготовча робота до застосування правила, i контроль за правильнiстю його застосування, формування вмiння виявляти й виправляти допущенi помилки.
Ефективний спосiб органiзацii спiвробiтництва на уроцi - створення ситуацiй вiльного вибору учнями навчального завдання. У чому iхня мотивацiйна цiннiсть? У тому, що дитина приймаi педагогiчно необхiдне навчальне завдання як вiльно обране.
РЖнструментувати навчання як вiльно обрану учнем дiяльнiсть - це й означаi, по-перше, створити найкращi умови для його цiлеспрямованого, соцiально i педагогiчно значущого розвитку, виховання, збагачення знаннями, досвiдом; а по-друге ,керувати цим процесом вiдповiдно до потреб його внутрiшнiх сил, тобто позицii самоi дитини, ii iнтересiв.
Умiле використання прийому вiльного вибору доповнюi традицiйнi форми постановки завдань, бо саме так в учнiв точнiше й швидше формуiться самооцiнка, прийом цiле утворення, наполегливiсть i навiть почуття власноi гiдностi.
РЖдея вiльного вибору учнями навчальних завдань виявляiться у рiзних способах iх постановки, якi пропонують вченi М.М. Скаткiн, М.О. Данiлов, В.П. Беспалько, а саме:
- вибiр учнями завдання серед варiантiв, написаних на дошцi;
- вибiр учнями свого завдання серед аналогiчних;
- вибiр учнями обiктiв для спостережень;
- вибiр з кiлькох iлюстрацiй однiii, яка найбiльше вiдповiдаi змiсту твору.
Ситуацiя вiльного вибору ефективна i для визначення домашнiх завдань, якi можуть бути спiльними для класу i пропонуватися окремим учням. "асне, це один iз способiв самовизначення учнями своiх можливостей, заохочення сумлiнних i працездатних.
Цiкавою формою стимулювання активностi сильних учнiв можуть бути доручення самостiйно дiбрати завдання для наступного уроку. Такi доручення дуже кориснi, адже учневi слiд усвiдомити мету дiяльностi й подбати про достатню навчальну насиченiсть завдання.
Отже, органiзацiя навчального спiвробiтництва з учнями передбачаi використання рiзноманiтних прийомiв: спiльне визначення мети дiяльностi, використання рольовоi гри, навчального дiалогу.
Велику роль у вихованнi iнтересу до предмета маi використання на уроках та в позаурочний чаiiкавих матерiалiв, уривкiв з художньоi лiтератури, загадок, прислiвiв, повiдомлень про неймовiрне у природi й життi людей. Такi матерiали пiдтримують iнтерес, дивують учнiв захоплюють.
Часто учень не засвоюi той чи iнший матерiал через невмiння самостiйно виконувати навчальнi завдання, зокрема домашнi. Дуже важливо навчити учня складати план i тези прочитаного. Спочатку вчитель навчав учнiв на уроцi цiii роботи. На такому уроцi дiти працюють колективно, пiсля дворазового читання тексту пiдручника учнi старалися проаналiзувати його, при допомозi вчителя видiлити головне. Можна працювати над текстом, розбивши його на окремi частини i аналiзувати кожну з них. Важливо, щоб вчитель надалi дав вказiвки щодо самостiйного складання плану, технiки читання, запамятовування, запису тез тощо.
Контролювали роботу учнiв через фронтальне опитування. Важливо й надалi окремим учням роздавати картки для самостiйноi роботи з подiбними завданнями, скласти план прочитаного тексту, скласти тези прочитаного; потiм збирали i перевiряли зошити окремих учнiв. Таким чином було зрозумiло, на скiльки учнi вмiють видiляти головне, над чим ще треба попрацювати i вияснити, чи вмiють учнi лаконiчно i суттiво виражати своi думки. Не всi учнi володiють належним темпом читання, i цей недолiк негативно позначаiться на успiшностi. Для того, щоб виправити становище треба бiльше уваги придiляти самостiйнiй роботi над текстом пiдручника, застосовувати систему вправ на читання i аналiз тексту пiдручника, а також давати додатковi зав