Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
я для ознайомлення майбутнiх вчителiв з особливостями органiзацii самостiйноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi молодших школярiв на уроках.
Для вирiшення поставлених завдань застосовуються такi методи: порiвняльний аналiз та узагальнення лiтературних джерел; анкетування, iнтервювання, тестування, спостереження, експеримент, методи математичноi статистики.
Методологiчною основою дослiдження i теорiя пiзнання та ii основнi положення про закономiрностi пiзнавальноi дiяльностi людини, теорiя спiлкування як вид дiяльностi та основнi положення про ефективнiсть його органiзацii, основнi положення теорii колективноi дiяльностi, зокрема ii гносеологiчнi аспекти.
На констатуючому етапi дослiдження здiйснювалося та узагальнювалося вивчення даних науково - методичноi лiтератури, проведення опитування серед учнiв та вчителiв початкових класiв, спостережень за органiзацiiю навчального процесу у масовiй школi та узагальнення досвiду передових вчителiв.
На констатуючому етапi дослiдження були використанi методи анкетування вчителiв та учнiв, тестування учнiв. Для опитування дiтей були обранi Буськi загальноосвiтнi школи №1, 2, 3. В анкетуваннi взяло участь 200 школярiв, 35 вчителiв, вiдвiдано i проаналiзовано 73 уроки.
Етапи дослiдження:
Констатуючий етап:
- аналiз стану проблеми в педагогiчнiй теорii i практицi роботи шкiл;
- вивчення лiтератури, висунення гiпотези, завдань, формування структури роботи;
- проведення попереднiх замiрiв якостi самостiйноi навчально -пiзнавальноi дiяльностi молодших школярiв.
Формуючий етап:
- розробка та перевiрка авторських пiдходiв до самостiйноi роботи у сучаснiй початковiй школi;
- проведення контрольних зрiзiв та обробка одержаних даних.
Пiдсумковий етап:
- узагальнення i систематизацiя матерiалiв;
- математична обробка одержаних даних;
- остаточна перевiрка гiпотези дослiдження;
Наукова новизна роботи полягаi у тому,що:
- дано теоретичний аналiз i розглянуто сучасний стан проблеми самостiйноi навчально пiзнавальноi дiяльностi учнiв;
- уточнено базовi поняття проблеми; теоретично обТСрунтовано окремi шляхи вдосконалення самостiйноi навчально - пiзнавальноi дiяльностi молодших школярiв.
Апробацiя дослiдження: основнi положення i результати дослiдження доповiдались i обговорювались на кафедрi педагогiки i методики початкового навчання та студентських науково-практичних конференцiях.
Експеримент проводився у школах м. Буська.
Структура роботи.
Дипломна робота складаiться з вступу, двох роздiлiв, висновкiв, бiблiографii та додаткiв.
РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРРЖВ
1.1 Самостiйна дiяльнiсть в процесi розвитку дитини як наукова проблема
Розвиток суспiльства i змiни у вiдносинах мiж людьми завжди знаходили своi вiдображення в практицi освiти, навчання i виховання пiдростаючих поколiнь, у метi i завданнях школи, в педагогiчних теорiях i системах.
Навчання на первiсному ступенi розвитку суспiльства i дуже обмежене i його завданням було дотримання племiнноi традицii шляхом переказування молодi того, що знають старшi. Досить рано зявляються певнi повчання в ролi катехiзацii на практичнi теми: основ гiгiiни, статевих стосункiв, збереження здоровя, плекання добрих звичаiв, здобування життiвоi мудростi. Цi формули сприймались з певною побожнiстю, абсолютно некритично i повторювались наступним поколiнням, як оголошена таiмниця.
Виховання в первiсному суспiльствi маi суспiльний характер i разом з тим залишаi значне мiiе самостiйностi дитини. З раннього вiку дiти, особливо хлопчики, стають в значнiй мiрi самостiйними: з 3-4 рокiв починають полювати, керують човном, в 6-8 рокiв ловлять рибу, полюють, проявляючи при цьому чудову витримку i винахiдливiсть.
До 10-12 рокiв дiти значною мiрою володiли певною сумою духовного знання: вони знали всi родовi звичаi, легенди, казки i пiснi свого племенi, а також засвоювали тi знання людей, якi дають контакти в товариствi дорослих: в мандрiвках, на полюваннi, рибальствi, святах тощо.
Завданням першоi в iсторii людства школи в Шумерii, стала передача учням того рiвня наукових знань, якого змiг досягти народ на перших ступенях розвитку цивiлiзацii (з ботанiки, зоологii, географii i мiнералогii, математики, граматики, лiтератури), i не лише передача, а й прагнення навчити i виховати поколiння, яке в майбутньому вдосконалить цi знання i буде сприяти iх засвоiнню наступними поколiннями. На думку Демокрiта виховання i навчання не тiльки облагороджують людину.
Розвивають ii розумi нi мистецтво, нi мудрiсть не можуть бути досягнутi, якщо iх не вчити), але i роблять людину щасливою. Тому обовязок дорослих-дати можливiсть дiтям учитися. Особливоi ваги вiн надавав не кiлькостi рiзноманiтних знань, а розвитку мислення. Шлях до мудростi, на думку Демокрiта, лежить через наполегливу працю, навчання, оскiльки хорошими людьми стають бiльше вiд вправляння, чим вiд природи.
Римська теоретична педагогiчна думка найбiльш яскраво представлена творами Марка Фабiя Квiнтiлiана i, насамперед, працею тАЮВиховання оратора". Дуже цiнною i вимога Квiнтiлiана, щоб основи навчання закладались мiцно, не поспiшаючи, бо похапливiсть i швидкiсть шкiдливо позначаються надалi. Вiн вимагаi широкоi програми навчання як в граматичнi