Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
й, так i в риторичнiй школах. Основними методами навчання Квiнтiлiан вважав наслiдування, повчання i вправи. Основний критерiй якостi книг Квiнтiлiан зводить до вимоги повного розумiння прочитаного тексту.
Вiн вважав, що всi дiти, за рiдкiсним винятком, надiленi здiбностями до освiти. Тупiсть i нездiбнiсть - рiдкiсне явище. Через це вiн вважаi необхiдним максимально iндивiдуалiзувати пiдходи не лише до рiзних категорiй дiтей, але навiть до тiii самоi дитини в залежностi вiд перiоду ii розвитку. Розумовi сили дитини такi багатi, що не можна ii задовольнити лише самою наукою; займаючись одним предметом, розглядаючи його одночасно з рiзних бокiв, можна досягти одночасного вивчення багатьох наук. Змiна розумових утруднень не тiльки не i перешкодою, а навпаки, пiдносить мислення.
Квiнтiлiан намагаiться встановити залежнiсть мiж перевантаженням учнiв учбовим матерiалом та iх неминучою пасивнiстю. Учень, на його думку, повинен бути поставленим в такi умови роботи, якi забезпечують йому можливiсть самостiйного, творчого ставлення до навчального матерiалу, однiiю з умов чого i необхiднiсть суворо обмежувати цей матерiал в обсязi. Вiн вважаi, що дитячим головам шкодить надмiрна вимогливiсть учителя, оскiльки вiд неi народжуiться боязкiсть, зневiра i, нарештi, огида до навчання.
Я.А.Коменський великого значення надавав самостiйнiй роботi у виглядi вивчення учнями першоджерел i дiяльноi участi в обговореннi питань, що виникають у звязку з вивченням першоджерел. Я.А. Коменський пропонуi самим читати вдома зразкових письменникiв на ту тему, про яку професор публiчно вiв мову. Освiту в академiях Я.А. Коменський пропонуi завершувати подорожами, якi розширюють знання, дають можливiсть самостiйно зiбрати матерiал для написання науковоi роботи
Таким чином, система шкiльноi освiти за Я. А. Коменським характеризуiться чiткiстю, завершенiстю, розрахована на те, щоб навчити дiтей i молодь самостiйно коритись мудрим вказiвкам не з тАЮослячою готовнiстю", а з любовi до народу i мала на метi перетворити школу в мiiе наполегливоi працi, яка даi щастя i радiсть.
Д.Локк намагався органiзувати навчання так, щоб не вихователевi доводилось закликати дитину вчитися, а щоб вона сама просила його навчити. Дотримуючись таких прийомiв, можна збудити в дитинi бажання навчитися всього, чого б ви хотiли ii навчити.
У дiтей треба виховати охоту, бажання до навчання. Вiдстоюючи це положення, Д.Локк впадаi в шкiдливу крайнiсть, вимагаючи, щоб початкове навчання читання та лiчби було перетворене в цiкаву гру. Великого значення в навчаннi надаi Локк дитячiй допитливостi.
Якщо дитина звертаiться до вихователя з питаннями, то на думку Руссо, вiдповiдати треба в такому обсязi, щоб живити в нiй допитливiсть, а не перенасичувати ii. Якщо ж дитина починаi засипати вихователя нерозумними питаннями, прагнучи пiдпорядкувати його своiм запитам, слiд зупинитись. Варто звернути бiльшу увагу на мотив, що примушуi дитину говорити, нiж на слова, якi вона проголошуi. Менше за все вихователь повинен вказувати на те, що вихованець повинен вивчати: це його справа - хотiти, шукати, знаходити; справа ж вихователя зробити навчання доступним для дитини, штучно зародити в нiй це бажання i дати iй засоби задовольнити його.
Створення внутрiшнього середовища при наявностi в нiй пiзнавального iнтересу завжди продуктивно для протiкання дiяльностi, викликаi пiдйом сил учнiв. Таким чином, формуючи пiзнавальний iнтерес, вчитель забезпечуi сприятливу атмоiеру навчання, спонукати своiх учнiв до розвязання тих цiлей i завдань, якi ставляться навчанням. Н.РЖ.Новiков вважав, що важливо розвивати у дiтей цiкавiсть, привчаючи iх до знань, збагачувати розум i приносячи цим задоволення. Цiкавiсть вiн ототожнював з потребою в збагаченнi розуму i серця. Умовою розвитку цiкавостi вiн вважав знання вчителем сил i здiбностей, якi дасть спостереження за заняттями дитини тАЮпо натуральному спонукати", виражати iнтерес, увагу до вивченого. Увага, яка пiдтримуiться привабливiстю, спонукаi дiтей всесторонньо поглиблюватись у те, що вивчаiться.
Усвiдомивши i вiдчувши користь, дитина охоче набуваi знань. Так закрiплюiться цiкавiсть, яка перетворюiться в схильнiсть до занять. Ним було вiдмiчено, що першi приiмнi знання i уявлення вражають через почуття i зберiгаються в душi дитини.
В людинi, стверджував В.Ф.Одоевский, закладено прагнення до знань. Цiкавiсть , на його думку - одна iз форм потреби людини, яка виходить iз свiдомостi i осмислення субiктом вроджених iдей i звiрення iх у вольових процесах з оточуючою дiйснiстю. Освiдомлення i осмислення включаi мислення, память , уявлення, а тому поступове задоволення цiкавiстю приводить iх до розвитку.
РЖдею шляху вiд зацiкавленостi до самоосвiти озброiвшись розумiнням дiйсностi i пiдводячи до морального вдосконалення, захищав видатний педагог i методист Н.Ф. Бунаков. Вiн виводив зацiкавленiсть iз вiдчуттiв. Початок навчання повинен бути наочним. Спостережене, а потiм вже викладене в книзi для дiтей не замiнене без iнтересу. Шлях вiд спостереження до прочитаного сприяi роздумам дiтей, якi бiльше думають i вiддають облiк в прочитаному. Якщо предмет не викликаi iнтересу i задоволення, дiти не можуть зосередитись на ньому вольових зусиль. РЖнтерес розвиваi самостiйнiсть, вiдволiкаi вiд дурних почуттiв i бажань, вiд неземних мотивiв, впливу на мораль. Важливо, щоб не тiльки уроки, але i домашня робота заманювала учня розвиваючи його самостiйнiсть, була