Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?ощо. Але в обох випадках перед учителем постаi проблема - органiзувати самостiйне перечитування тексту з урахуванням його жанровоi специфiки. Якщо пiд чаiитання науково-пiзнавальноi статтi основна мета учнiв - зрозумiти та засвоiти якнайповнiше iстотнi ознаки, звязки мiж подiями, явищами, то при читаннi художнiх творiв найголовнiше - яскраве, образне й конкретне сприйняття художнiх образiв, бо через них найповнiше передаiться багатство змiсту твору.

Безперечно, всi компоненти навички читання взаiмоповязанi, тому в процесi багаторазового перечитування тексту i умови для iх одночасного формування. РЖ все-таки рiзнi види самостiйних завдань сприяють удосконаленню й певних якостей читання.

Найпоширенiшi самостiйнi завдання - на вiдтворення прочитаного, вибiркове читання, розбiр образних засобiв за iлюстрацiями пiдручника. РЖ чим ширший у вчителя дiапазон знань про види завдань у процесi самостiйного читання, тим бiльше в нього можливостей для справдi рiзноманiтноi i водночаiiлеспрямованоi роботи.

Якi ж завдання найдоцiльнiшi для органiзацii самостiйноi роботи з текстами? Зокрема, рекомендуiмо такi:

1) вiдтворення фактичного змiсту прочитаного;

2) пiдготовка до виразного читання;

3) словесне змалювання за уявою;

4) пошук, аналiз, порiвняння, видiлення головного, доведення, узагальнення;

5) знаходження взаiмозвязквiв мiж причиною i наслiдком;

6) виявлення авторськоi позицii;

7) рiзного роду планування й перекази;

8) знаходження взаiмозвязку мiж прочитаним i фольклором; мiж прочитаним та iлюстрацiями;

9) перечитування з метою виявлення оцiнних суджень;

10) перечитування з метою логiчного тАЮсортування" текстового матерiалу.

Кожний з наведених видiв завдань ,зрозумiло, маi число варiантiв формулювань i може бути використаний для роботи над текстом будь-якого жанру. Треба лише правильно врахувати рiвень пiдготовленостi дiтей.

Самостiйна робота на уроках мови в початкових класах - це здебiльшого рiзноманiтнi вправи. Поiднуючись з iншими методами навчання (аналiзом висловлювань, евристичною бесiдою, творчими роботами), вони займають бiльшу частину навчального часу й цiлком чи принаймнi частково повязанi з орфографiiю i розвитком мовлення. Дуже важливо, щоб учитель добре усвiдомлював функцii кожного типу вправ, iх мiiе у системi урокiв.

Для органiзацii самостiйноi роботи використовують насамперед пiдручник, однак не варто недооцiнювати й iндивiдуальнi картки. Зокрема, iх застосування доцiльне пiдчас пiдготовки до вивчення новоi теми, коли вчитель концентруi увагу учнiв на певнiй орфограмi чи способi ii перевiрки. Такi картки допомагають вчасно виявляти прогалини в знаннях окремих учнiв, диференцiйованi завдання. Крiм того, бiльшiсть завдань учнi можуть виконувати i безпосередньо на картках (олiвцем), що допомагаi рацiонально використати час, уникнути зайвоi механiчноi роботи.

Особливо кориснi картки iз завданнями, в яких показано послiдовнiсть розумових i практичних дiй.

Для тренувальних вправ i перевiрки засвоiного корисно застосовувати також рiзноманiтнi види перфокарт. За iх допомогою можна практикувати вправи на визначення кiлькостi складiв у словi, слiв у реченнi, розпiзнавання орфограм, частин мови тощо.

Перфокарти бувають рiзнi. Це залежить вiд того, якi навички формуються чи перевiряються. Наприклад, якщо в 3-му класi перевiряються навички правильного вiдмiнювання iменникiв i змiнювання за особами дiiслiв, учнi можуть працювати з перфокартами: А,Б, що мають вiдповiднi прорiзи (отвори) для вписування слiв, вiдмiнкових та особових закiнчень при

А Б

ЗЕМЛЯ ПИСАТИ

Н. хто? Що? я РЖ особа я у ми емо

Р. кого? Чого? i

Д. кому? Чому? РЖ РЖРЖ особа ти еш ви ете

З. кого? Що? ю

О. ким? Чим? ею РЖРЖРЖ особа вiн е вони уть

М. на кому? На чому? РЖ

К. хто? Що? е

накладаннi карток на чисту сторiнку зошита.

Виконуючи завдання за такими картками, учнi пишуть у зошитах цiлi слова тiльки по одному разу - у верхнiх, горизонтальних, прорiзах, а у вертикальних, навпроти позначень вiдмiнка (особи) - тiльки закiнчення.

Таку роботу можна дуже швидко перевiрити, а головне -тренування з використанням перфокарт привертаi увагу до виучуваноi орфограми, розвиваi пильнiсть дiтей, даi змогу заощаджувати час.

На уроках математики самостiйна робота практикуiться дуже широко на всiх етапах навчального процесу - пiд чаiормування умiнь i навичок виконання обчислювальних операцiй, розвязування задач, рiвнянь, засвоiння геометричного матерiалу.

Визначаючи матерiал для самостiйноi роботи, вчитель маi бути впевнений, що попереднi знання, на яких тiiю чи iншою мiрою ТСрунтуiться вивчення нового, добре засвоiнi дiтьми. Так само уважно слiд поставитися до способу подачi завдання. РЖнструкцiя до нього маi бути лаконiчною, але достатньою i точною. ii змiст повинен вiдображати послiдовний хiд мiркувань, практичний дiй, що приводить до засвоiння нового поняття, обчислювального прийому тощо.

Самостiйна робота з метою первинного закрiплення маi тривати не бiльше як 5-6хв., щоб учитель мiг зразу перевiрити, наскiльки учнi зрозумiли новий матерiал, виявити помилки. На цьому етапi роботи важливо швидко зорiiнтуватися, чому саме учень помиляiться (не зрозумiв способiв обчислення, не знаi попереднього матерiалу, через неуважнiсть тощо).

На уроках природознавства самостiйна робота учнiв рiзноманiтна i за змiстом, i за формою. Дiти можуть самостiйно о