Дипломная работа по предмету Педагогика

• 61. Взаимосвязь особенностей восприятия и дисграфических расстройств у детей с нарушениями зрения
  Дипломы Педагогика

• 62. Взаимосвязь оценки отношений подростка с классом и уровня его субъективного ощущения одиночества
  Дипломы Педагогика

  «Самая основная из всех особенностей переходного возраста, - писал Л.С. Выготский, - состоит в несовпадении трех точек созревания: половое созревание начинается и завершается раньше, чем наступает окончание общеорганического развития подростка, и раньше, чем подросток достигает окончательной ступени своего социально-культурного формирования. Подросток, созревший в половом отношении настолько, что всякая разница между взрослым организмом и юношеским с этой стороны совершенно уничтожается, является еще в это время существом, которое далеко не приблизилось еще к завершению двух других процессов развития: общеорганического и социального» [14]. Однако суть кризиса, по Л.С. Выготскому, не столько в ярко выраженных его проявлениях, сколько в глубоком, качественном изменении процесса психического развития. Исследования показывают, что в возрасте 12,5-13 лет происходит резкая смена всей системы переживаний подростков - как их структуры, так и содержания. Интересно, то, что субъективно сложности воспитания родители и учителя связывают отнюдь не с кризисом как таковым, когда начинается распад, ломка прежний психологических образований, а с посткризисным периодом, приходящимся на возраст 14-15 лет (8-9 класс). То есть трудным для окружающих подростка взрослых оказывается период созидания, формирования новых психологических образований. Перенос на этот возраст прежних воспитательных мер оказывается крайне неэффективным, а новыми учителя и родители не владеют. Прежде всего, родители и учителя не умеют опираться на то положительное, конструктивное, что есть в каждом подростке, а пытаются лишь «бороться с недостатками». Это то и особенно ощутимо в старшем подростковом возрасте, следующем непосредственно за знаменитым, но, как видим, не таким опасным кризисом.

• 63. Взаимосвязь развития фантазии и частоты прибегания ко лжи у младших школьников
  Дипломы Педагогика

• 64. Взаимосвязь тревожности со стилем поведения в конфликтных ситуациях
  Дипломы Педагогика

  У 10% на рисунках голова повернута вправо - устойчивая тенденция к деятельности, действенности: почти все, что обдумывается, планируется - осуществляется или, по крайней мере, начинает осуществляться (если даже, и не доводится до конца). Испытуемый активно переходит к реализации своих планов, наклонностей. У остальных на рисунке положение головы "анфас", т.е. голова направлена на рисующего (на себя), трактуется как эгоцентризм. У половины девушек хорошо прорисованы уши - заинтересованность в информации, значимость мнения окружающих о себе. Всего 2 девушки прорисовали ресницы истероидно-демонстративные манеры поведения. Ресницы также заинтересованность в восхищении окружающих внешней красотой и манерой одеваться, придание этому большого значения. На 80% рисунков рот округлой формы открыт и присутствуют зубы - вербальная агрессия, в большинстве случаев защитная - огрызается, задирается, грубит в ответ на обращение к нему отрицательного свойства, осуждение, порицание, боязливость, тревожность. Открытый рот в сочетании с языком, говорит о речевой активности, болтливости. Особое значение придают глазам. Это символ присущего человеку переживания страха: подчеркивается резкой прорисовкой радужки. Все девушки прорисовали отчетливо радужку, следовательно, у них присутствуют страхи. Многие девушки нарисовали оперенных животных с прическами - перья тенденция к самоукрашению и самооправданию, к демонстративности. Грива, шерсть, подобие прически чувственность, подчеркивание своего пола и, иногда, ориентировка на свою сексуальную роль. На нескольких рисунках нарисованы когти, шипы и панцирь защитно-ответная агрессия. На 2 рисунках отсутствуют ноги, это говорит о поверхности суждений, легкомыслии в выводах и неосновательности суждений и импульсивность принятия решений рисующего. У остальной части девушек ноги были нарисованы хорошо - основательность, обдуманность, рациональность принятия решения, пути к выводам, формирования суждения, опора на существенные положения и значимую информацию. На всех рисунках ноги хорошо соединены с туловищем это говорит о характере контроля за своими суждениями, выводами, решениями. У большинства ноги на рисунках однотипны, это говорит о том что рассуждения этих девушек банальны, стандартны. На одном рисунке они разнообразны по форме и направлению, у этой девушки присутствует своеобразие суждений, самостоятельность и творческое начало. На 80% рисунков присутствуют украшающие и функциональные детали, поднимающиеся над уровнем фигуры крылья, банты, одежда - энергия охвата разных областей человеческой деятельности, уверенность в себе, "самораспространение" с неделикатным и неразборчивым притеснением окружающих, либо любознательность, желание соучаствовать как можно в большем числе дел окружающих, завоевание себе места под солнцем, увлеченность своей деятельностью, смелость предприятий (соответственно значению детали-символа крылья или щупальца и т.д.). Украшающие детали демонстративность, склонность обращать на себя внимание окружающих, манерность.

• 65. Взаимосвязь успешности обучения и мотивации достижений
  Дипломы Педагогика

  а) способов создания проективных рассказов (т.е. рассказов, составленных по картинкам) с ярко выраженной темой достижения. Ученикам разъясняется стандартная система категорий, которые используются в диагностике мотива достижения (ожидание успеха, одобрения, позитивное эмоциональное состояние в процессе деятельности). Их задание заключается в том, чтобы в своих рассказах использовать максимальное число данных категорий: во время такого Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. <http://hghltd.yandex.net/yandbtm?url=http%3A%2F%2Ftkd.kulichki.net%2Fpsih%2F15_4.htm&text=%EC%EE%F2%E8%E2%E0%F6%E8%FF%20%E4%EE%F1%F2%E8%E6%E5%ED%E8%E9%20%E2%20%EE%E1%F3%F7%E5%ED%E8%E8%20%F8%EA%EE%EB%FC%ED%E8%EA%EE%E2&qtree=IMazittqfgVg3PHrGinNPLtk7hSUuJBcAx746t5Wj1cHHwvuCYpMvwYbf2rEiuK45vvXNUtA7oxNTSRnmQnJhA5ynTwqnZk%2FfidrAWaPythHkMAt69jR5%2FYu31BLT9mHfIk9zznmoCo3993wtHokkphp1J05LZ3XYgm0GF5XpArG6bu7fcCzdNlAAdfClzr1YRpg5qJDqf9nrfk8gweV%2BqpQiE1B1LUtJkJPD%2FLkhESOiznhAA1bEf%2B4p%2B3be9rUy9YsPyeYuK8KqB8vLHWbhAni%2F3rkyh6s9NJx1bYC8fBnRzYK1kDVhbvF%2BezADx5balQcxCddYDfoGqKcFs6tdIggiI0es1NC%2BVtcfwhaLwV40jVeYYld1xf8H%2FpnkSPrFkkPm%2F4BbYFK0hVBgRUaTFnNQRFsB%2BVP6RGFFvPbpVTtLbWBU7nxYdPOPHLL97BH3iYViC92N19UqrZ6zmaFXfnbwsULEpZyYjc495twyJUFBNvPQZmw7I8r9PlbdsniRzo9s1wBr2Tc4jC5a8s5%2FExqwrBZBSGpWxK4Hy35KjGdr1NuLWSCRNKmPBzAV7N%2Fg7TFnYg2i9e1srDLU474dL4cERa%2B10blqQ%2B3xn6AImGThSwmc9Tfvg%2Brpa672S3wFr7xMxTbdRlJqUZ0vuLoLBfYGdoyL9mzRdwSYrWG%2BX%2BaAyWLzF3HiWGW3RM518e9hXqFqXY0JsQ25dAGcNA5y99LvJ46FQfgtnLnSCVckD6H9CcQXtanCPgJzMJTn5393iI5yI2mf6UtHKRt9iKORfU%2BXiI%2F0cDrvv4SRJEO0TEuEsoXOP7pK8IPpQsu29C1VolgX6MdroULkTsIKytD7YTpQa%2Fo557sia1yHeDCzi9G3RBHg18U7BtrtBgh4Kzl3FFYphatdhaWRmIDpfHOaEti9ylf%2BO%2FEyCaKMWoTBBFZxQ0WVeaZEywKP%2FjF0O8TN3c5rrNM5N0lIenp1EGXzVl5JocTEYF%2FAU1w6bBXwlOS3JQC1x8ARYMBbNdc80aE7ADf26MA4Pyj%2FmHRL5MZjTGObBi0N6QrudyYXL%2FvC3P62TKwZZzhhWd4yfZp6El2UT2a6xTzX4S%2BA44Jfj6Q%2F%2FVBTWVbbK13vYIzpCXZZjXdOpJNEAS1nS0phgu97E7Q%2BqDM5nTBkKwaBtb9ZnxyOavBjVFlVlGjC3WVQQkdJvo%3D> обучения ученики начинают правильно выявлять мотив достижения среди других мотивов, формируют на основании выученных категорий особый язык (категориальный аппарат), с помощью которого анализируют словесную и интеллектуальную продукцию и поведение (как свою, так и других людей);

• 66. Вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу
  Дипломы Педагогика

  Після того, як у систематичному курсі планіметрії учні ознайомилися з обчисленням площ плоских фігур, розширили відомості про геометричні тіла, вони набувають чіткіших уявлень про обчислення площ поверхонь та об'ємів многогранників і тіл обертання. Ці уявлення слід закріпити під час розвязування таких задач.

  1. Обчисліть (з точністю до одиниць) радіус основи і висоту циліндра, площа основи якого дорівнює 50 см2, а бічна поверхня 25 см:.
  2. Бічна поверхня циліндра дорівнює 200 см2. Чи може довжина кола основи дорівнювати 400 см?
  3. Обчисліть об'єм прямої призми, основою якої є рівносторонній трикутник зі стороною 7 мм, а бічне ребро дорівнює 10 мм.
  4. Обчисліть площу повної поверхні прямої призми, основою якої є квадрат зі стороною 3 см, а висота призми 7 см.
  5. Скільки квадратних метрів заліза потрібно для виготовлення бака з кришкою, що має форму прямої призми, основою якої є правильний шестикутник зі стороною 0,6 м, а висота призми 1,2 м? Витрати на шви становлять 5% від площі поверхні бака.
  6. Залізничний насип довжиною 500 м має поперечний переріз у вигляді рівнобічної трапеції з основами 12 м і 8 м, висотою 2,5 м. Скільки тонн землі потрібно для цього насипу? Густина землі 1,3 т/м3.
  7. Подвіря, що має форму прямокутника зі сторонами 32 м і 80 м, треба обгородити. Висота огорожі 2,5 м. Скільки потрібно для цього кубічних метрів дошок товщиною 2,5 см?
  8. Обчисліть площу повної поверхні піраміди, основою якої є квадрат зі стороною 12 см, а бічні грані - рівні рівнобедрені трикутники з бічною стороною 20 см.
  9. Довжина діагоналі однієї з граней куба дорівнює 6,4 см. Обчисліть обєм і площу поверхні цього куба.
  10. Обчисліть площу повної поверхні та обєм циліндра, якщо діаметр його основи дорівнює 12 см, а висота 62 см.
  11. Знайдіть масу десятиметрової труби, виготовленої зі стального листа товщиною 22 мм, якщо його зовнішній діаметр дорівнює 1420 мм. Густина сталі дорівнює 7800 кг/м3.
  12. Посудину, що має форму прямої трикутної призми зі сторонами основи 20см, необхідно замінити рівновеликою посудиною циліндричної форми тієї самої висоти. Знайдіть діаметр основи циліндричної посуди.
  13. Що має більшу масу: один вал діаметром 30 см чи два вали, кожний діаметром 15см, якщо всі мають однакову довжину і виготовлені з одного матеріалу?
  14. Скільки води містить циліндричний паровий котел, що має довжину 4 м і внутрішній діаметр 1,4 м? Усередині котла по довжині проходять дві жарові труби діаметром по 40 см кожна.
  15. Обчисліть площі бічної та повної поверхонь конуса, висота якого дорівнює 6 см, радіус основи 4 см.
  16. Скільки тонн породи в териконі висотою 90 м, якщо кут укосу породи 46°, а її густина 2 т/м3 (рис. 27).

• 67. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
  Дипломы Педагогика

  У працях Т. Бабайри [4], Л. Нарочної [36] та ін. підкреслюється, що класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми (однотемний, багатотемний, багатопредметний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний та підсумковий). У курсу природознавства початкової школи проводять такі види екскурсій:

  • вступний(багатотемний);
  • поточний (однотемний);
  • підсумковий (багатотемний).
  • Кожен вид уроку-екскурсії має окрему макроструктуру. Вступний урок-екскурсія має такі етапи: організація класу до уроку; постановка мети і завдань уроку, мотивація навчання; засвоєння нових знань, умінь і навичок; підсумок уроку; домашнє завдання. Макроструктура поточного уроку-екскурсії крім наведених етапів включає ще й такі: перевірка засвоєних знань, умінь і навичок; узагальнення та систематизація засвоєних знань, умінь і навичок; застосування засвоєних знань, умінь і навичок. Основним етапом підсумкового уроку-екскурсії є систематизація та застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
  • Ефективність уроку-екскурсії залежить від підготовки його вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності: визначення теми уроку-екскурсії за програмою; визначення виду уроку-екскурсії; складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства; конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які є на місці екскурсії ( учитель попередньо вивчає маршрут і місце уроку); визначення мети уроку; розробка методики проведення уроку-екскурсії; підготовка школярів до нього; підбір необхідного обладнання [11].
  • На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок. При цьому вчитель використовує методи роботи, які властиві природничим наукам. Найбільш важливим серед них є спостереження за обєктами та явищами природи, які забезпечують формування спостережливості та логічного мислення, проведення дослідів та практичних робіт, що дає можливість виробити практичні навички та уміння.
  • Застосування наочності у викладанні природознавства є обовязкова умова свідомого і міцного засвоєння знань учнями. Без наочності, без конкретного сприймання предметів природознавство як навчальний предмет не може існувати. Засоби наочного навчання підвищують ефективність уроку природознавства, викликають у дітей інтерес до навчального предмета.
  • Педагогічна цінність використання наочності в процесі вивчення природознавства полягає в тому, що завдяки фронтальному зоровому сприйманню в усіх учнів створюється правильне уявлення про предмет природи. Засобами унаочнення, що використовуються на уроках природознавства, є натуральні обєкти (живі рослини, гербарії, колекції), ілюстративні посібники (таблиці, картини, навчальні кінофільми тощо), а також моделі (рельєфні таблиці тощо). Найбільший ефект на уроках природознавства дає використання натуральних посібників.
  • За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, память, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні звязки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про рослинний світ. Під час застосування наочних методів джерелом інформації стають досліди, живі обєкти, кінофільми, таблиці. Отже, основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі. Мета застосування наочних методів - збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів. Наочність на уроках природознавства може бути натуральною (обєкти природи живі і препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми). До наочних методів належить демонстрування дослідів, натуральних обєктів, зображувальних посібників.
  • Формування знань про рослини потребує демонстрації натуральних обєктів, оскільки дає живі образні уявлення про рослини. Для демонстрування живих рослин залучають учнів, які вже ставили досліди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живої природи.
  • Для вивчення багатьох обєктів, недоступних для сприймання в натурі, учитель застосовує зображувальну наочність. Разом із таблицями на уроках природознавства використовують малюнки вчителя на класній дошці. Малюнок на дошці дає змогу вчителеві послідовніше і повніше викласти матеріал, а учням - легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрібний момент на сприйнятті лише тієї деталі, про яку йде мова. Малюнки вчителя повинні бути простими, близькими до схеми. У 1-4 класах учитель малює на дошці листки, окремі рослини. Робота з малюнком на уроці сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
  • Важливе значення у формуванні природничих знань, а отже і знань про рослини має метод спостереження. У працях відомих педагогів Я. Коменського, К.Ушинського, В. Сухомлинського, психологів Л. Занкова, Н. Менчинської та інших показано, що природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їх розвиток.
  • К. Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає у правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень [54].
  • В Сухомлинський вважав, що "із спостережень не тільки черпаються знання, - у спостереженнях знання живуть...", вони "необхідні дитині, як сонце, повітря й волога необхідні рослині"[50].
  • Пізнання навколишнього світу розпочинається із нагромадження чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою оволодіння системою знань, адекватною навколишній природі з її зв'язками і залежностями. Відсутність запасу конкретно образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об'єктів або їх зображень. Наочно-чуттєву основу засвоєння забезпечують спостереження.
  • Як зазначають Т. Байбара, О. Біда, Ф. Кисельов, спостереження - це свідомо організоване сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності, спрямоване на виявлення істотних ознак, причинно-наслідкових зв'язків у природі [3; 10; 28]. За допомогою спостережень виявляються певні закономірності в навколишній дійсності.
  • У процесі спостереження учні оволодівають уміннями виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об'єктах, робити висновки за допомогою вчителя. [31].
  • У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємопов'язаної діяльності учителя і учнів. Діяльність вчителя полягає в тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання школярами об'єктів природи. Зміст діяльності вчителя при використанні цього методу зумовлюється, по-перше, об'єктивною сутністю спостереження, його структурою, змістом її компонентів та закономірностями їх реалізації, по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів і по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду учнів [3].
  • У структурі спостереження виділяють такі компоненти: цілі, план, безпосереднє цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, висновки спостережень. У цілях чітко визначається об'єкт, за яким вестиметься спостереження і його результат. Мета, поставлена вчителем, повинна бути сприйнята й усвідомлена учнями. Цьому сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких вона формулюється, конкретизація об'єктів і результатів спостереження.
  • План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв'язуються в ході спостереження. Він забезпечує цілеспрямованість діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей. Складання плану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. План складається вчителем разом з учнями.
  • Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щоб виявити особливості змін, які відбуваються з рослинами восени?
  • У якій послідовності необхідно вести спостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далі, після цього...
  • Отже, спочатку треба звернути увагу, які зміни відбуваються із бруньками на деревах. Далі поспостерігати, які рослини перші зацвітають. Після цього поспостерігати, у яких рослин зявляється листя на деревах.

• 68. Вивчення морфемної будови слова у початковій школі
  Дипломы Педагогика

• 69. Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі
  Дипломы Педагогика

  На початку XIX ст, пейзажний жанр розвивається у контексті портретного живопису. У виконанні портретів перед митцями поставали нові завдання - реалістичне відображення життя, де пейзаж використовувався для підсилення емоційного впливу, поетичної настроєності, що складало нове відчуття природи. Паралельно пейзаж розвивається і як самостійний жанр: інформативно насичені зображення конкретної місцевості детально відображали характерні особливості ландшафту, садиб, околиць, парків, маєтків тощо. Такі видові пейзажі створювалися на замовлення Петербурзької Академії художеств для потреб відповідних державних відомств та власників маєтків. Виконували їх мандрівні художники з Росії, країн Західної та Східної Європи. Так звані краєвиди-ведути мали сухий документальний характер; це був своєрідний "портрет" місцевості, позбавлений емоційності, а споруди, що потрапляли "у кадр", не несли смислового навантаження. З часом документальність відходить на другий ман - і пейзажі набувають епічності, поетичної настроєності розвиваючись у самостійний жанр, що зайняв у добу романтизму чільне місце. В практиці вивчення природи художники часто зверталися до традицій голландського краєвиду XVII ст., близького їм за романтичним сприйняттям природи, за просторовою та колористичною концепцією. Українська дійсність, зокрема природа, відтворювалась ідеалізовано, інколи в поєднанні вигаданого ландшафту із замальовками реальної природи. Часто такі твори нагадували сцену з вистави на пасторальні сюжети, де високі дерева по боках картини уподібнювались до лаштунків. Згідно з академічними засадами природа передавалась величаво, спокійно, в ній панувало вічне літо, а улюбленими мотивами були сходи та сходи сонця, морська стихія, гірські скелі, водоспади, руїни старовинних замків тощо. Художник Антон Ланге (1779-1844), який прибув до Львова з Відня у 1810 році, вважається родоначальником історичного пейзажу. Чарівні краєвиди Галичини й Волині він відтворював із захопленням іноземець який споглядає екзотику. Твори п зображенням Києва іншого відомого художника - Генріха Гроте - ще нагадують ведути, проте їм вже притаманні глибина перспективи та епічність зображуваних мотивів.[28, с.172]

• 70. Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
  Дипломы Педагогика

  Педагоги-дидакти вважають, що основними засобами пізнавальної діяльності є:

  • проблемний підхід у навчанні;
  • самостійна робота школярів;
  • раціональне поєднання дидактичної гри і навчання;
  • застосування наочності, схем, опор, текстів-опор;
  • використання ситуативних завдань;
  • програмоване навчання.
  • Вони також звертають увагу на те, що зараз виникли нові дидактичні методи, які сприяють формуванню пізнавальної активності. Основні з них такі:
  • інформаційно-проблемний виклад;
  • проблемно-пошуковий;
  • дослідницький.
  • Варто наголосити, що для активізації навчання необхідне глибоке розуміння вчителем можливостей тих чи інших засобів збудження активності учнів даного класу, точне врахування рівнів їх розвитку, щоб правильно визначити співвідношення між репродуктивною і пошуковою діяльністю.
  • Учитель з передавача інформації повинен стати організатором пізнавальної пошукової діяльності учнів, а учень - активним співучасником педагогічного процесу.
  • Найбільш поширеним на уроках мови є частково-пошуковий метод, під час якого учні розв'язують проблемні завдання за допомогою вчителя. Застосування цього методу передбачає використання евристично-пошукової бесіди, в якій кожне наступне питання випливає з попереднього.
  • Проблемне викладання полягає в тому, що учитель систематично створює проблемні ситуації й організовує навчально-пізнавальну діяльність учнів для їх розв'язання.
  • Якщо новий матеріал певної теми вивчається за допомогою проблемних методів, то й наступні етапи роботи повинні здійснюватися в такому аспекті.
  • Створення проблемних ситуацій, вирішення проблем у навчанні відповідає сучасним вимогам психології та педагогіки навчання і розвитку учнів, оскільки сприяє формуванню самостійності та творчої активності. Активність виникає саме тоді, коли зявляється необхідність, яка спонукає людину до самодіяльності [48, 7]. Варто зауважити, що найважливішим засобом активізації пізнавальної діяльності школярів є раціональне поєднання дидактичної гри (рольова гра, вікторина, кросворд) і навчання; використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й активності учнів у здобуванні знань; самостійна робота, що сприяє актуалізації опорних знань.
  • Педагоги вважають, що для кращого забезпечення пізнавальної активності школярів доцільно використовувати метод програмованого навчання, який сприяє розвитку в учнів самостійного розуміння мовних явищ, індивідуалізує процес навчання. Важливим елементом є алгоритм - струнка логічна послідовність розумових операцій, що передбачає правильність висновків.
  • Узагальнюючи ефективні засоби активізації учнів, зауважуємо, що дитина починає активно мислити, якщо:
  • вчитель уміє добре активізувати попередній досвід шляхом проведення підготовчих вправ, попередніх дослідницьких завдань;
  • повідомляє дітям яскраві, незвичайні відомості, факти, заохочує до зіставлення відомого і невідомого;
  • у вступній бесіді чи розповіді показує практичне значення нових знань;
  • -постановка нової теми або спосіб її пояснення здійснюється через ситуацію дидактичної гри;
  • треба порівняти раніше відоме з тим, що засвоюється, довести чиєсь положення чи власну думку;
  • розпізнати певний об'єкт за відомими ознаками тощо.
  • Спостереження показують, що у всіх названих ситуаціях діти починають розмірковувати, з'являється інтерес і, як наслідок, виникає розумова активність [44].
  • Отже, засобів і способів активізації в арсеналі вчителя чимало, і треба їх широко й уміло застосовувати, враховуючи при цьому мету уроку, характер матеріалу, рівень підготовки учнів, власні можливості. Розглядаючи проблему пізнавальної активності, необхідно виділити показники, за якими можна виявити пізнавальну активність учнів. Цими критеріями ми будемо керуватись і в нашому експериментальному дослідженні:
  • І. Різноманітні прояви, що характеризують розумову (мислительну) активність учнів:
  • а) питання (запитання) учнів як результат активного і глибокого пізнавального процесу. Вони засвідчують орієнтування в знаннях, розумову активність школярів, намагання проникнути в сутність об'єкта вивчення явища, події, зміст навчального предмета. Високий рівень розвитку пізнавальної активності характеризується намаганням осягнути першопричину, знайти відповіді на ті запитання, які зацікавили, і це стає потребою;
  • б) намагання учнів за власним бажанням, а не за вказівкою вчителя, брати участь в обговоренні питання, доповнювати та виправляти відповіді товаришів. В цьому випадку підняті руки, кількість і характер відповідей учнів, безумовно, слід вважати ознакою пізнавальної активності.
  • в) зосередженість мимовільної уваги. Вона може бути показником активності й зацікавленості. Часті відволікання учнів на уроці та зауваження вчителя є негативним показником ставлення учнів до предмета, відсутності пізнавальної активності.
  • г) характер процесу діяльності: готовність до дії чи байдужність до завдання; рівень виконання пізнавального завдання - самостійно, за взірцем, шляхом переписування з дошки готового розвязку; ставлення до процесу своєї діяльності - уважний чи розсіяний, зацікавлений чи байдужий,: результат виконаного пізнавального завдання - глибина, обґрунтованість, оригінальність або вузькість і примітивність у підході.
  • II. Емоційні прояви учнів, які можна зафіксувати в процесі спостереження:
  • а) мовні реакції, обмін думками із сусідами по парті. Зазвичай ці реакції пов'язані з появою чогось несподівано нового, того, що здивувало уяву школяра, або коли звичайний об'єкт чи явище учень побачив у новому аспекті, який поповнив його знання про цей об'єкт чи явище;
  • б) особливі емоційні післядії - тиша, що свідчить про схвильованість, захопленість висловленими думками, судженнями;
  • в) адекватність реакцій учнів на події, що відбуваються в класі - сміх у відповідь на гумор та курйозні ситуації; міміку, що відтворює гнів, радість, розпач, розумове напруження [36].
  • Отже, пізнавальна активність - один з головних критеріїв якості підготовки учнів, а ефективне її формування можна забезпечити тільки за умов спеціальної організації пізнавальної діяльності учнів.
  • Оскільки предметом нашого дослідження є формування пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови, то цілком логічно, що його слід провадити шляхом комунікативної діяльності та зосередити увагу й на понятті образного мовлення як засобу комунікативної діяльності.
  • Наукові психологічні дослідження довели, що будь-яка інформація протягом визначеного проміжку часу, навіть дуже короткого, залишає слід у вигляді образів. Велика частина цих образів залишається лише чверть секунди, інші ж на все життя відкладаються в одній із скриньок пам'яті [75].
  • Враховуючи такі дані психології, дуже важливо навчити молодшого школяра створювати художньо-естетичні образи засобами слова та формувати спеціальні вміння, необхідні для вираження своєї думки: чуття мови, чуття до звукової краси мови, розуміння образності художнього мовлення. Молодший шкільний вік - сенситивний період для пізнання, а тому під час спілкування потрібно звертати увагу на слово, на красу слова, відчуття слова, правильність, точність, багатство мовлення, на вміння сприймати зміст висловленої думки, оцінювати етику мовлення того, хто говорить.
  • На нашу думку, завдання вчителя початкових класів на сучасному етапі полягає в тому, щоб допомогти учням піднятися на вершину авторського образного сприймання світу, збагатити інтелектуально-пізнавальний та морально-естетичний досвід і на цій основі формувати «чутливість до змісту і краси слова, його найтонших відтінків, щоб слово у свідомості росло й переливалося всіма барвами і мелодіями навколишнього світу» (В.О.Сухомлинський). Обґрунтовуючи сутність образного мовлення, розглянемо категорію образності в таких аспектах: психологічному, лінгвістичному, естетичному, лінгводидактичному.
  • Огляд та аналіз лінгвістичних джерел дозволяє, узагальнивши, подати такі визначення образного мовлення: "алегоричне мовлення, що пов'язує з предметом, про який йдеться, низку побічних уявлень, які викликають те чи інше емоційне відчуття" (О. С. Ахманова) [78, с.387]; "структура мовлення, котра, впливаючи на свідомість (або виражаючи її), формує конкретно-чуттєві уявлення про дійсність"(Б. М. Головін) [25, с. 28]; "образність мовлення передбачає володіння засобами мовної образності, які зазнають певних процесів: вибір, повторення, розміщення, комбінування, трансформування тощо" (Н .В. Гавриш) [20, с. 24].
  • Особливо значущим для розуміння образної сутності слова є вчення О.О.Потебні про "внутрішню форму". Якщо значення слова - це те, що відображається ним, то внутрішня форма - це те, як відображається та уявляється в слові той чи інший предмет дійсності. За визначенням О.О.Потебні, образна сутність слова розкривається в художньому творі, де образне значення слова (його внутрішній зміст) набуває гнучкості, варіантності, починає жити особливим життям, поєднуючи старі й нові уявлення, наповнюючи їх новим смислом і завдяки цьому створюючи новий образ. Термін "внутрішня форма" в сучасному контексті передбачає такі якості слова: його гнучкість, здатність надавати різноманітні відтінки висловлюванню та змінювати цілі конструкції [47].
  • Зважаючи на багатоаспектність проблеми образності, учені дійшли висновку, що феномен "образне мовлення" є полікомпонентним, який охоплює такі аспекти:
  • Психологічний;
  • Лінгвістичний;
  • Естетичний;
  • Лінгводидактичний (практичний).
  • З психологічної точки зору, образне мовлення - це специфічний, складний процес, деякою мірою, опосередкованого, суб'єктивного відображення фактів, явищ, предметів (їхніх ознак) довкілля у вигляді конкретно-чуттєвих уявлень, асоціативно пов'язаних один з одним, реальних чи створених уявою в свідомості мовця [76].
  • Психологи, психолінгвісти (П.П. Блонський, Л.С.Виготський, Е.Йєнш, Г.СКостюк, О.МЛеонтьєв, О.Р.Лурія, Г.ОЛюблінська, В.П. Москалець, О.О.Потебня, СЛ. Рубінштейн, Е.Стоунс, Г.Фейман та ін.) розглядають образність лише принагідно у зв'язку з розв'язком загальних питань психології, психолінгвістики, що спрямовується передусім на з'ясування сутності її базисних понять: "образ", "образне мислення", "уява", "ейдетизм".
  • Проблема образного чи наочно-образного мислення розглядається в багатьох монографічних та дисертаційних дослідженнях із психології (МЛ.Басов, П.П.Блонський, Л.В.Григоровська, Г.СКостюк, В.П.Москалець та ін.) передусім як один із видів мислительної діяльності людини з боку його генезису, структури, особливостей процесу здійснення, ролі образних компонентів у пізнавальному процесі [47].
  • З точки зору лінгвістичного аспекту, образне мовлення (лексико-семантичний, комунікативний) - це складний, специфічний процес використання в мовленнєвому спілкуванні з метою певного повідомлення мовних засобів як стилістично (експресивно) нейтральних, що набувають образного потенціалу шляхом актуалізації їх значень, семантичного зрушення, що досягається переважно на лексико-семантичному рівні.
  • Лінгвістичний напрямок (В.В.Виноградов, Г.О.Винокур, І.Р.Гальперин, Б.М.Головін, О.І.Єфимов, А.П.Коваль, Л.О.Новиков, О.І.Федоров, З.Франко та ін.) концентрує увагу на мовних засобах, що використовуються в тому чи іншому художньому тексті. Образність як лінгвістичну категорію визначають насамперед як: "мовний засіб втілення якогось абстрактного поняття в конкретних предметах, явищах, процесах дійсності, і навпаки, якихось конкретних предметів чи понять в абстрактних чи інших конкретних поняттях" (І.Р.Гальперин); "передача загального поняття через конкретний словесний образ" (О.Д.Пономарів); "здатність передавати загальне через одиничне у вигляді асоціацій, що викликають емоційне сприйняття дійсності" (А.П.Коваль).
  • У лінгвістичному аспекті образність розглядають передусім як властивість слова і як комунікативну якість мовлення. Учені (В.В.Виноградов, Н.В.Гавриш, О.І.Єфимов, А.П.Коваль, Л.О.Новиков та ін.) визначають істотні ознаки образності: яскравість, метафоричність, багатство (різноманітність) використовуваних засобів, точність, оригінальність (самостійність), цілеспрямованість тощо.
  • У лінгвістичній науці розрізняють:
  • - потенційну,
  • - евідентну (очевидну),
  • - художню образність.
  • Потенційна образність у працях О.О.Потебні, І.Р.Гальперина, Л.О.Новикова, Д.М.Шмельова та ін. виступає як чуттєво-образний елемент слова, що перебуває в прихованій позиції та виявляється лише за певних умов. Вона виявляється безпосередньо не в самому слові, а в поєднанні слів. Учені (В.В.Виноградов, Б.М.Головін, О.І.Єфимов та ін.) вбачають в евідентній образності передусім первинну властивість слів. Художню образність визначають відповідно до уявлення про мову художнього твору як цілісну систему, кожний елемент якої естетично значущий, образно зумовлений, мотивований образним змістом цілого (А.П.Коваль, Д.М.Шмельов, О.І.Федоров та ін.) [76].
  • Т. Мельник зазначає, що категорія образності - це категорія специфічна насамперед у стильовому відношенні і змінна в індивідуально-мовотворчому плані. Розглядаючи образність як властивість слова, вона вважає, що варто зосередитися на його семантичній структурі. Адже образні можливості слова виявляються внаслідок довготривалих багатогранних трансформацій, семантичних перетворень, стилістичних зрушень тощо. Відомо, що слово становить єдність знака.
  • Значеннєву ієрархічно організовану структуру складають семи - найдрібніші семантично неподільні одиниці смислу, що не мають зовнішнього вираження. Сукупність сем створює семему (інша назва лексико-семантичний варіант), яка не існує поза лексемою - її матеріальним носієм, становлячи одне з її значень. Компоненти лексичного значення здатні зазнавати певних змін, рухів. Таке семантичне варіювання слова відбувається шляхом посилення одних сем та затухання інших. Актуалізуються і денотативні, і конотативні семи, тоді в першому випадку наявне номінативне значення слова, а в другому - переносне метафоричне значення, що утворюється під впливом певних асоціацій. Така взаємодія компонентів лексичного значення слова, тобто сем, їх рухома рівновага створюють смислову та емоційну напругу, викликають певні естетичні почуття в читача. Образність базується в тих лінгвістичних категоріях, в яких наявна значимість. Саме незвичайність, рухливість, багатоплановість значень слів сприяють творчому відтворенню образу з уявлень мовця [53,54].
  • До сьогодні лишається багато нерозв'язаних питань як загальнотеоретичного характеру, так і суто конкретного, що мають практичну значущість. Скажімо, цілком не визначено поняття щодо засобів, за допомогою яких передається образність. Окремі науковці (О.П.Аматьєва, Н.В.Гавриш, Б.М.Головін, Л.О.Новиков, М.І.Пентилюк, О.І.Федоров та ін.) вдаються до використання таких понять: "образні та необразні виражальні засоби", "експресивні засоби", "засоби художньої виразності", "виражально-зображувальні засоби" тощо. З огляду на нерозробленість означеної проблеми, сутність якої полягає в тому, що виразні засоби мовлення не можна зводити лише до виражально-зображальних, тобто тропів і фігур, оскільки образність досягається за допомогою засобів різних рівнів мовної системи, є необхідність за робоче визнати поняття "виразники образності" (зафіксоване у наукових розробках З.Франко). Відтак, під терміном "виразники образності" ми розуміємо усталені в писемному мовленні різні щодо ступеня переосмисленості чи асоціативності слова та вислови, які за допомогою певних естетичних властивостей (яскравість, незвичність у поєднанні з іншими словами, метафоричність (переносне значення), емоційність, які образно, тобто картинно, передають думки певної особи-мовця, викликають певні емоції та почуття, збуджують фантазію. Отже, образність досягається за допомогою таких виразників образності, які реалізуються в лінгвістичних і суто літературознавчих категоріях:
  • фонетико-словотворчі (анафора, епіфора, алітерація, асонанс; префікси та суфікси з емоційним забарвленням);
  • лексико-семантичні (багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, анафора, епіфора);
  • синтаксичні (народні приповідки: прислів'я, приказки; фразеологізми (ідіоми);
  • тропи (епітети, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, символ, уособлення, гіпербола);
  • стилістичні фігури: семантичні (антитеза, градація), синтаксичні (паралелізм, анафора, епіфора, інверсія, замовчування, риторичне запитання, риторичне звертання тощо).
  • Не всі зазначені вище засоби, за допомогою яких передається образність, застосовуються у початковій школі, деякі з них використовуються пропедевтично, деякі безпосередньо. Ми вважаємо, що цілеспрямоване і систематичне введення виразників образності у матеріал початкового курсу української мови внесе позитивний результат у розвиток та культуру мовлення школярів [47, 75].
  • З точки зору естетичного аспекту, образне мовлення становить свідомий творчий процес використання мовних одиниць, що стимулює передусім естетичне сприйняття дійсності, в якому раціональна та емоційна сторони перебувають в єдності, зумовлюють одна одну - пізнання природно існує в переживанні, а емоційність безпосередньо залучається до пізнавального процесу; а також сприяє формуванню певних ідейних переконань, моральних якостей та естетичних смаків мовця.
  • Свого часу В. В. Виноградов зазначав: "складне і функціонально різнобічне питання про образність художнього мовлення або поетичної мови. Воно в усякому разі не зводиться до проблеми переносного вживання слів, висловів, до проблеми тропів, метафор і порівнянь. Воно належить до центральних питань естетики художнього слова" [15, с.111]. Іншими словами, образність є особливою формою естетичного освоєння світу. Це поняття належить і до категоріального апарату естетики.
  • Філософія й соціологія, психологія й етика, естетика й мистецтвознавство сьогодні визнали, що естетичні відчуття - це найвищий ступінь чуттєвого розвитку, бо естетична реакція зорієнтована не на будь-які об'єкти і відношення, а лише на досконалі, гармонійні. Проблему естетичного у мові на різних її рівнях розглядали багато вчених (Ш. Баллі, В. Виноградов, Н. Миропольська, О. Потебня, Л. Новиков та ін.). Зокрема, О. Крутоголова зазначає, що для правильного володіння мовленням важливого значення набуває знання його естетичних характеристик, а саме:
  • а)цілеспрямованість, переконливість, впливовість, спонукальність;
  • б) логічна ясність, точність, зрозумілість;
  • в) виразність, емоційність, образність [43, с. 17].
  • Н.Миропольська розглядає образність слова як важливий стимул естетичного розвитку особистості. Це дало їй вагомі підстави сформулювати критерії сформованості естетичного ставлення до мови:
  • мовна грамотність;
  • естетичне чуття мови (розуміння мистецтва слова, його образності та вміння ним творчо послугуватися);
  • натхнення, що мобілізує інтелектуальні й емоційні можливості;
  • асоціативність естетичного сприймання, яка сприяє поглибленню розуміння образності слова;
  • творча уява;
  • розвинутість форм естетичної свідомості: ідеалу, смаку, потреб, оцінки тощо, яка виявляється у здатності точно та образно висловлюватися;
  • вияв індивідуальності, який пов'язується зі становленням особистості [58, с. 24].

• 71. Видеоматериалы как средство интенсификации учебного процесса по английскому языку в средней школе
  Дипломы Педагогика

  Речь учителяРечь ученикаПримечания1.Организационный момент - Good morning children. - Im glad to see you. - Who is on duty today? - Who is absent? 2. Разминка Now children lets begin our lesson. Please, answer my questions: - Where do you live? - Who are you? - When do you usually get up? - What form are you in? - What is the number of your school? - Do you go to school in the morning or in the afternoon? - When do your lessons begin? - What do you do at school? - What do you usually do after classes? - What do you usually do in the evening? - Whom do you live with? - When do you usually go to bed? - How do you think, are there any differences between Russian and English pupils working day? What are they? - Good for you children. 3. Сообщение нового лексического материала. And now lets watch the videoGood morning teacher. Were glad to se you too. Дети ведут диалог с учителем. Дети внимательно слушают учителя и отвечают на его вопросы. Дети смотрят видео 7.Необходимо заранее подготовить раздаточный материал с новым вокабуляром: to get up - вставать, подниматься to make bed - застилать постель to put smth on - надевать что-либо to have breakfast - завтракать to have a lot of work to do - иметь много дел to prefer - предпочитать to sweep - подметать to dust - вытирать пыль furniture - мебель carpet - ковер vacuum-cleaner - пылесос to go shopping - ходить по магазинам to have opportunity - иметь возможность family affairs - семейные дела Видео необходимо просмотреть как минимум два разаabout Mikes and Alexs working day. Try to find out differences between Russian and English pupils working day. You can find new expressions in handouts. - So, how do you like the film? Good! I want you to discuss the following questions. You should use new words: 1. When do boys usually get up on week days? 2. Do they like big breakfasts? 4. Is Mikes school close to his home? 5. What do Alex do when he have some free time? 6. When boys usually go to bed? - Very good children. 4. Заключительная часть Домашнее задание Группа делится на две части. Одна пишет рассказ о расписании дня учеников Российской школы, а другая - об Английской. Все используют новые слова и выражения. - The lesson is over. - Good bye children. Дети выполняют задание. Происходит дискуссия с использованием нового вокабуляра. Дети внимательно слушают учителя и записывают в тетрадь основные моменты нового материала, указанные учителем. Good bye teacher.

• 72. Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы
  Дипломы Педагогика

  В данной работе было рассмотрено влияние применения видеоматериалов на развитие навыков говорения у учащихся 6-7 классов. При реализации педагогического эксперимента, проводившегося во время нашей преддипломной практики, нам удалось провести ряд уроков с применением видеоматериалов в обоих классах для сравнения достигнутых результатов и возникающих трудностей. Так, после проведения заданий на итоговом уроке и с учетом работы учащихся за весь период прохождения нами преддипломной практики было выявлено, что подгруппа 6 «Б» класса проделала более обширную работу, чем учащиеся 7 «А» класса. На уроках учащиеся 6 «Б» класса отвечали активнее, с большим интересом и более высокой мотивацией. Домашнее задание они всегда выполняли с энтузиазмом, творчески. Что касается 7 «А» класса, то, несмотря на увеличение их интереса к уроку и обучению английскому языку, а также некоторого повышения мотивации, такого результата, как у подгруппы 6 "Б" класса, достигнуто не было в связи с тем, что трудности подросткового возраста в данном классе проявлялись более ярко. Таким образом, можно сделать вывод, что применение видеоматериалов на уроках английского языка более эффективно в младшем подростковом возрасте, а на более старшем этапе необходимо проводить такие уроки чаще для достижения положительных результатов.

• 73. Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
  Дипломы Педагогика

  Розвиток сприйняття, почуттєвої сфери, вміння уявляти та виражати своє ставлення словесно чи у малюнку - запорука оцінно-творчої активності дитини. Хоча творча активність повинна бути наслідком сформованих вищеназваних здібностей дитини, необхідно створити певні умови для вияву творчої активності. Якщо при формуванні сприйняття, почуттєвої сфери та уяви доцільними є загальні завдання, при яких реакція дітей коригується учителем, то для прояву творчої активності є необхідним особистісний підхід до кожного учня. Така особливість даного виду діяльності повязана із психологічними віковими особливостями молодших школярів. Учитель зауважує, що на певному етапі навчально-виховної роботи діти змінюють своє ставлення як до процесу зображення, так і до його результатів. Тобто, в даний момент відбувається зміна естетичних вимог до власних творчих робі, а також до робіт інших дітей. Стимулом до цього виступає критичне оцінювання своєї роботи, що виникає на основі порівняння, співставлення. Естетичне судження учня в цей період говорить про ті можливості дитини, які ще не виражаються у його творчій діяльності, але вже існують у формі особистих вимог до творчості. „Чим більший розрив між зображальними можливостями та естетичними вимогами, між творчими задумами та рівнем підготовки, тим більш напружений та складніший процес малювання [39, с. 65-66]. Для безболісного переходу на наступний етап дитині потрібні нові знання, нові уміння. В залежності від індивідуальних особливостей та здібностей дітей процес переоцінки та переходу на новий рівень естетичної діяльності відбувається по-різному. Одні більш активні, інші - пасивні, по-різному сприймають та використовують вказівки та пояснення вчителя, змінюють характер зображення та усної оцінки. Такі зміни є поступальним рухом як у образотворчій діяльності так і в оцінній. На думку Лабунскої Г. В. учитель повинен не лише вчасно помітити зміни у естетичній діяльності дітей, а й зуміти попередньо „налаштувати їх на це, ознайомити їх з доступними закономірностями та прийомами зображення, які допоможуть дитині легше та краще оволодіти новими знаннями. „Внутрішні резерви, узяті ніби в займи, підготують дитину до безболісного переходу до того зображення, яке вона на даному етапі розвитку починає активно шукати і яке естетично її задовольняє [39, с. 6].

• 74. Викладання дисципліни "Конструювання обчислювальної техніки"
  Дипломы Педагогика

  №ДатаТемаРобочі записиВідмітка керівника123451. Ознайомлення з робочими документами та організація навчального процесу у ВНЗ.1.1 02.02.09Ознайомлення з робочими навчальними планами підготовки фахівців з спеціальності „Компютерні системи та мережіПереглядали робочі навчальні плани за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр, „спеціаліст, „магістр даної спеціальності.1.2.05.02.09Ознайомлення з методичними розробками обсягу роботи кафедри.Розглянули обсяг роботи кафедри.1.3.06.02.09Ознайомлення з розподілом навчального навантаження викладачів. Ознайомились з розподілом годин(лекційних, практичних, лабораторних) для кожного викладача.1.4.07.02.09Вивчення розподілу аудиторного часу та часу на самостійну роботу студентів. Складання розкладу занять.Вчились правильно розподіляти час студента: аудиторний та на самостійну роботу, а також навчились складати розклад занять для студентів кафедри КСМ.1.5.09.02.09Обговорення з керівником практики. 2. Ознайомлення з документацією викладача2.1. 11.02.09Індивідуальний облік документів викладача (журнал).Розглянули індивідуальний план роботи та обліку роботи.2.2.12.02.09Ознайомлення з робочими навчальними програмами та методами їх розробки.Ознайомились з робочими навчальними програмами, які реалізуються через навчальні заняття, індивідуальні заняття, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контрольні заходи.2.3.13.02.09Вивчення методики розподілення лекційних курсів.Вивчили розподіляти теми на декілька лекцій.2.4.16.02.09Вивчення матеріалів розробки практичних занять і постановки лабораторних робіт. Вивчили матеріали розробки практичних занять: виклад основних положень в прикладах та задачах; та лабораторних: формування відчуття спеціалізованої техніки та оволодіння специфікою практичної роботи.2.5.17.02.09Обговорення з керівником практики.3. Ознайомлення з особливостями організації навчання у ВНЗ за кредитно-модульною системою 3.1. 18.02.09Вивчення змістовно-діяльнісної структури модульної організації навчання. Розглянули система ECTS, як спосіб представлення освітніх програм шляхом вимірювання у кредитних одиницях її компонентів.3.2.19.02.09Особливості самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної-системи навчання. Розглянули собливості самостійної роботи студентів і дійшли висновку: в умовах кредитно-модульної системи самостійно студенти працюють набагато більше.3.3.20.02.09Вимоги до лабораторних і практичних занять.Розглянули вимоги до лабораторних та практичних занять: лабораторні - проведення поточного контролю знань студентів, виконання завдань, оформлення звіту та його захист, практичні - проведення контролю знань, постановку загальної проблеми, розв'язування завдань, їх перевірка та оцінювання.3.4.23.02.09Підсумковий контроль. Методика рейтингового оцінювання знань студентів за європейською системою.Розглянули нову методику оцінювання студентів ECTS, яка полягає в наступному: ділення дисципліни на кілька модулів, в підсумку максимальна кількість балів - 70, екзамен (залік) - 30 балів.4. Ознайомлення з документацією кафедри 4.1. 24.02.09Ознайомлення з організацією роботи викладачів та кафедри в цілому.Ознайомились з планом роботи викладачів на кафедрі. 4.2.25.02.09Участь в методичному семінарі кафедри.Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів. 4.4.26.02.09Ознайомлення з організацією роботи викладачів та кафедри в цілому.Розглянули план відкритих занять викладачів.4.5.27.02.09Обговорення з керівником асистентської практики.5. Ознайомлення з науковою роботою кафедри „Компютерних систем та мереж ЧНУ 5.1. 02.03.09Ознайомлення з науковими напрямками роботи кафедри.Ознайомились з науковими напрямками: на кафедрі постійно триває написання наукових статей, рефератів, доповідей для повідомлень на семінарах та конференціях.5.2.04.03.09Ознайомлення з основними публікаціями викладачів, доповідями на обласних конференціях.Ознайомились з основними публікаціями: студенти та викладачі кафедри КСМ виступали на обласних конференціях та постійно виступають за кордоном.5.3.05.03.09Ознайомлення з основними публікаціями викладачів, доповідями на обласних конференціях.Вивчали літературні джерела і виконання досліджень з теми магістерської роботи.5.4.06.03.09Вивчення методики проведення наукових досліджень співробітниками кафедри.Використовуються науково-дослідні лабораторії кафедри, що оснащені комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням на відповідному рівні.6. Організація навчальної, виробничої та педагогічної практики у ВНЗ. 6.1. 10.03.09Вимоги до різних видів практики.Розглянули такі види практики: обчислювальна (закріплення знань, набуття навичок та досвіду), виробнича (формування професійного вміння), переддипломна (пров. перед завершенням дипломної роботи), педагогічна (підготовка до роботи на посаді викладача).6.2.11.03.09Участь в методичному семінарі кафедри.Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів. 6.3.12.03.09Організація проходження практики студентами.Практика студентів спец. КСМ передбачає безперервність і послідовність її проведення та поєднання з практичними та лабораторними заняттями.6.4.13.03.09Звітність про практику.Розглянули вимоги до звіту. Він повинен містити: Вступ Основну частину - Висновки6.5.17.03.09Обговорення з керівником асист. практики.7. Відвідування занять наукового керівника 7.1. 18.03.09Методика підготовки до теоретичних та практичних занять.Відвідування лекції з дисципліни "Основи конструювання ОТ ". 7.2.19.03.09Методика організації та проведення заняття.Навчилися організовувати заняття: повністю розкривати тему та правильно проводити: доносити до студентів інформацію зрозуміло та цікаво.7.3.20.03.09Робота з навчально-методичною літературою.Відвідування бібліотеки. Підготовка до практичних робіт з дисципліни "Основи конструювання ОТ"7.4.24.03.09Обговорення з керівником асистентської практики.7.525.03.09Участь в методичному семінарі кафедри.Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів.8. Проведення залікових занять.8.1. 14.02.09Розробка тематичного плану занять.Розробка тематичного плану, що полягає у відборі матеріалу, який повинен подаватися..8.217.02.09Підготовка плану-конспекту занять.Підготовка плану-конспекту заняття, що складається з: теми, мети, обладнання, ходу роботи, висновку та контрольних запитань.8.3.10.03.09Проведення занять.Проведення заняття з дисципліни "Основи конструювання ОТ" - лабораторна робота № 1.8.4.17.03.09Залікове заняття..Продовження проведення заняття з дисципліни "Основи конструювання ОТ" - лабораторна робота №1, захист студентами роботи та прийом звітів. 8.524.03.09Проведення занять.Проведення заняття з дисципліни "Основи конструювання ОТ" - лабораторна робота №2. 9. Підготовка звіту про практику26.03.09Оформлення щоденника практики. Оформлення звіту.Заповнення календарного плану. Опис проведених залікових занять та методичних розробок

• 75. Викладання основ петриківського розпису в школі
  Дипломы Педагогика

  --//--VІ.Композиція розпису у прямокутникуСтворення ескізу та виконанняотримати поняття про побудову композиції у прямокутному контурі, вміти її виконуватиохай-ність, естетич-ний смак, старан-ність, критич-ність само-оцінкипросторо-ве та логічне мислення, кольорове сприймання, окомір2 г.комбіноване заняттязразки композицій у прямокутному контурі, альбом творів народних майстрівфарби, пензлик, папір, простий олівець, яєчний жовтоккомпо-зиція у прямо-кутно-му контурімалювання, геомет-ріяVІІ.Композиція розпису у колі. Створення ескізу та виконанняотримати поняття про побудову композиції у колі, вміти її компонуватиохай-ність, естетич-ний смак, старан-ність, критич-ність само-оцінкипросторо-ве та логічне сприймання, кольорове сприймання, окомір2 г.комбіноване заняттязразки композицій у круглому контурі, альбом творів народних майстрівпапір, фарби, пензлик, яєчний жовток, олівець, циркулькомпо-зиція у круглому контурімалювання, геомет-рія7 класІ.Значення петриківсько-го розпису у відродженні традицій народного мистецтва. Його застосування у різних галузях художньої промисловос-тігалузі застосування петриківського орнаменту: розпис по фарфору і склу, по дереву, орнаментація тканин, альфрейні роботи, розпис меблів та ін.допит-ливість, посидю-чість , дисцип-лінова-ністьпам'ять, увагу, уяву, естетич-ний смак2 г.заняття по форму-ванню нових знаньвироби з різних галузей застосування петриківського орнаменту, розписані вази, посуд, вишиті рушники, розписані меблі, кухонне приладдя, шкатулки, фотографії з зображенням альфрейного розпису----малю-вання, історіяІІ.Характерні особливості традиційного підходу у зображенні птахів, комах і тварин. Виконання зображення птахаприклади композиційного вирішення зображення птахів, комах і тварин; традиційність цього процесу та політ фантазіїстаран-ність, прагнення до само-вдоско-налення, охай-ністьобразне та кольорове сприймання, просторо-ве та логічне мислення2 г.комбіноване заняттяілюстрації народних майстрів відповідно до теми, натуралістичні зображення птахівакварельні фарби, яєчний жовток, пензлик, папір, простий олівецьвправа на аркуші паперумалю-вання, біоло-гіяІІІ.

• 76. Використання активних методів навчання у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації
  Дипломы Педагогика

  Таке практичне заняття передбачає глибоке, ґрунтовне відпрацювання однієї теми. На занятті проводилось обговорення питань, читання рефератів, їх обговорення, відповіді на питання та їх оцінювання. Для досягнення поставленої мети викладач обрав такі методи навчання: за джерелом інформації словесний: монологічний та діалогічний методи (діалог-бесіда), за характером пізнавальної діяльності інформаційно-репродуктивний. З метою закріплення знань, здійсненню контролю спілкування були обрані такі прийоми навчання: читання рефератів, обговорення їх, питання - відповідь, монологічне висловлювання репродуктивного характеру, побудова монологічного висловлювання з опорю на географічну карту, навчальний матеріал (географічні карти, малюнки). При вивченні іноземних мов необхідно враховувати вікові психологічні особливості студентів. Зупинимося на підлітковому віці. У цьому віці ведучим є спілкування в системі загальнокорисної діяльності (навчальної, загально-організаційної, трудової та ін.). У цьому процесі новоутвореннями в даний період є формування самооцінки, критичного відношення до оточуючих людей, прагнення до дорослості та самостійності й уміння підкоритися нормам колективного життя. Під час визначення задач, змісту, структури даного заняття, ускладнення комунікативно-пізнавальних задач, прийомів навчання, що використовуються, враховувались вікові особливості учнів. По-перше, практичні задачі, їх рішення достатньо пізнавальні, учні підліткового віку постійно розширюють свій кругозір, тому запропоновані завдання будуть сприяти більш осмисленій роботі учнів над матеріалом у майбутньому. Під час визначення змісту даного заняття враховувались їх базові знання, а також намагання підлітків до спілкування, в реальних ситуаціях. Постійне ускладнення практичних завдань, самостійність висловлювань були направлені на задоволення необхідності учнів даного віку у спілкуванні, прагненні самостійно долати труднощі. Формування мовленнєвих умінь та навичок відбувається за допомогою послідовного переходу від простих одиниць ( слово, словосполучення, речення), до більш складних ( змістовна частина, текст), та від елементарних операцій до більш складних. Під час навчання говоріння необхідно дотримуватися послідовності у побудові системи вправ. Вправи являються одиницею діяльності, тому структура вправ повинна відповідати структурі діяльності. Таким чином, вправи можна розділити на 3 частини:

  1. установка ( завдання);
  2. мовленнєвий матеріал, який потрібен для засвоєння;
  3. вказівки стосовно контролю або самоконтролю та їх форми.

• 77. Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна"
  Дипломы Педагогика

  II.Підсумок спостережень за змінами в природі

  • Яка зараз пора року?
  • Який місяць?
  • Що ви можете сказати про стан неба?
  • Сьогодні тепло чи холодно?
  • Чи є надворі вітер?
  • Як ви думаєте, що роблять люди в цю пору на полях? На городах?
  • Яка погода переважала протягом тижня?
  • Чи були опади?
  • Які зміни спостерігаєте у житті рослин?
  • Які зміни спостерігаєте у житті тварин?
  • III.Перевірка знань, умінь і навичок учнів.
  • Фронтальна бесіда
  • 1.Як розмножують комахи?
  • 2. Хто у метеликів вилуплюється яєць?
  • 3.Як розмножуються плазуни ?
  • 4.Які тварини піклуються про своїх малят?
  • 2. Диференційоване опитування за картками
  • Картка 1
  • Доповни схему.
  • Метелик --_->-->-лялечка ->- метелик.
  • Картка 2
  • Зобрази схему розвитку коника.
  • Картка 3
  • Порівняй розмноження плазунів і птахів.
  • Спільні ознаки: _________ Відмінні ознаки:______________
  • Картка 4
  • Порівняй розмноження звірів і птахів.
  • 3. Індивідуальне усне опитування.
  • Усно описати тварину за планом, поданим у підручнику на с. 144. (білку, козулю, дику свиню).
  • IV.Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
  • Пригадайте, що називають довкіллям живого організму.
  • Що є довкіллям рослин?
  • Які умови потрібні для життя рослин?
  • Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, що є довкіллям тварин, які умови потрібні для життя тварин, як тварини пристосувалися до життя в довкіллі, про значення тварини в природі та житті людей, що загрожує тваринам і що потрібно робити, щоб тваринний світ не біднів, а примножувався.
  • V.Вивчення нового матеріалу.
  • Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про довкілля тварин.
  • Ви вже знаєте, що довкіллям живого організму є те, що його оточує. Довкіллям рослини є Сонце, повітря, вода, інші рослини, тварини, грунт, люди. Розгляньте малюнок на с. 126 у підручнику.
  • -Що є довкіллям білки? Порівняйте довкілля дуба й білки. Який висновок можна зробити?
  • Довкіллям білки є Сонце, повітря, вода, ґрунт, рослини, інші тварини, люди, тобто ті самі тіла, що є довкіллям дуба.
  • Поміркуйте, чи все, що оточує тварин, необхідне для їхнього життя.
  • Чи потрібне тваринам Сонце? Чи можна віднести Сонце до умов, необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.
  • Сонце дає тваринам світло й тепло. Тепло потрібне для росту та розвитку тварин. Надлишок або нестача тепла призводить до їх загибелі.
  • Комахи, риби, земноводні та плазуни мають таку ж температуру тіла, як температура в довкіллі, у якому вони живуть. Тому при температурі, нижчій ніж десять градусів тепла, ці тварини стають малорухомими й ціпеніють, а при температурі нижче нуля градусів можуть загинути.
  • Менше залежать від температури довкілля птахи й звірі. Навіть при морозі в сорок градусів температура тіла, наприклад, у лисиці становить +38°С. Більшість тварин не витримують температури понад +40°С.
  • Оскільки більшість тварин бачить, то для них важливою умовою життя є світло. Завдяки доброму зору більшість тварин можуть уникнути небезпеки та знайти собі їжу.
  • Наприклад, сокіл бачить голуба на відстані 1 км. Проте світло не є умовою, необхідною для життя тим тваринам, які живуть під землею (кроти), глибоко під водою (деякі риби) або в темних печерах (кажани). Ці тварини погано бачать або ж зовсім сліпі. Зір їм замінюють добрий нюх і слух.
  • Таким чином, Сонце є необхідною умовою існування тварин.
  • -Чи потрібне тваринам повітря? Чи можна віднести повітря до умов, необхідних для життя тварин? Доведіть свою думку.
  • Повітря потрібне для дихання. Тварини дихають киснем, який є у повітрі. Отже, повітря є необхідною умовою існування тварин.
  • -Чи потрібна тваринам вода? Чи можна віднести воду до умов, необхідних для життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.
  • Без води тварини не можуть прожити й кількох днів, а. риби - кількох годин. Вода входить до складу тіла тварин. Воду тварини споживають по-різному: або пють її з водойм, або вбирають шкірою (жаби), або отримують з їжею (тварини пустель). Дуже мало води пють тварини, які живляться соковитою травою, листям, плодами. Отже, вода є необхідною умовою існування тварин.
  • -Чи потрібні тваринам рослини? Чи можна їх віднести до умов,необхідних для життя тварин? Обгрунтуйте свою думку.
  • Неможливо уявити життя тварин без рослин. Рослини - це їжа для багатьох тварин. Хоча, здавалося б, хижакам рослини не потрібні. Проте серед рослин ці тварини знаходять собі притулок, будують житло, ховають своїх малят. Якби зникли рослини, зникли б рослиноїдні тварини, якими живляться хижаки. Отже, рослини є необхідною умовою існування тварин.
  • -Чи потрібен тваринам ґрунт? Чи можна віднести його до умов, необхідних для життя тварин? Обґрунтуйте свою думку.
  • На перший погляд, ґрунт потрібний лише тим тваринам, які в ньому живуть, знаходять там їжу та будують своє житло (кроти, землерийки, борсуки, миші, деякі комахи). Проте без ґрунту не буде рослин, якими живляться багато тварин. Отже, ґрунт є необхідною умовою існування тварин.
  • -Які стосунки між тваринами у довкіллі? Чи можна існування інших тварин вважати умовою, необхідною для життя тварин? Доведіть свою думку.
  • Тварини в довкіллі повязані ланцюгами живлення. Хижі тварини не зможуть існувати без рослиноїдних, які є кормом для них. Здавалося б, що рослиноїдні тварини можуть існувати без хижаків, проте там, де були винищені хижаки, серед рослиноїдних тварин поширювалися хвороби, і чимало тварин гинуло. Виявляється, що хижаки ловлять хворих і ослаблених тварин, тобто вони є санітарами в довкіллі рослиноїдних тварин. Отже, тварини тісно взаємоповязані між собою і залежать одне від одного.
  • Таким чином, із довкілля тварин необхідними умовами для їх життя є: Сонце, яке дає світло і тепло, повітря, вода, ґрунт, їжа, яку дають рослини, та інші тварини. Тварини тісно повязані з неживою та живою природою. Якщо зникне хоча б щось, від чого залежить життя тварин, то вони загинуть.
  • 2.Робота з підручником, виконання практичної роботи й узагальнювальна бесіда з метою формування уявлення про пристосування тварин добувати корм.
  • Важливою умовою існування тварин є їх живлення. Без їжі вони загинуть.
  • -Пригадайте, на які групи поділяються тварини за способом живлення.
  • За способом живлення тварини поділяються на рослиноїдних, хижих і всеїдних.
  • Рослиноїдним тваринам легше здобувати корм, адже рослини не рухомі. Хижакам потрібно підстерігати, ловити й утримувати здобич. Щоб дізнатися, як тварини пристосувалися добувати корм, прочитайте в підручнику статтю "Як тварини добувають корм" (с. 145). Зверніть увагу на ознаки, що допомагають хижакам добувати корм, щоб вижити.
  • Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 147. Для виконання цього завдання потрібно буде згадати інформацію, яку ви отримали під час опрацювання статті в підручнику.
  • -За тим самим планом опишіть вовка та лисицю.
  • Отже, хижі тварини по-різному пристосувалися здобувати корм:
  • хижим звірам (наприклад, вовку, лисиці) добувати здобич допомагають гострі зуби й кігті, добрий нюх і зір, спритність, сила та здатність швидко бігати;
  • хижим птахам, які вишукують здобич з висоти (наприклад, орлу, шуліці), у цьому допомагають гострий зір, гачкуватий дзьоб та гострі кігті;
  • у птахів, які добувають комах та їх личинок з-під кори дерев (наприклад, у дятлів), є гострий дзьоб, язик, який може далеко висуватися з рота, жорстке піря хвоста, гострі кігті;
  • у птахів, які вишукують здобич біля водойм (наприклад, у лелеки, журавля, чаплі), є довгі ноги, шия і дзьоб;
  • жабам допомагає ловити комах, що літають, довгий липкий язик;
  • хижі риби (наприклад, щука, окунь, акула) мають гострі, загнуті всередину зуби.
  • 3.Робота з підручником, виконання практичної роботи й узагальнювальна розповідь з метою формування уявлення про пристосування тварин захищатися від ворогів.
  • Тварини, якими живляться хижаки, набули певних ознак, що допомагають їм виживати, тобто пристосувалися захищатися від ворогів. Щоб дізнатися, як тварини пристосувалися захищатися, прочитайте в підручнику статтю "Як тварини захищаються" (с. 148). Зверніть увагу на ті ознаки, які допомагають тваринам захищатися від ворогів.
  • -Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 149. Для виконання цього завдання потрібно буде згадати інформацію, яку ви отримали під час опрацювання статті в підручнику.
  • Отже, щоб вижити, тварини пристосувалися захищатися від ворогів. У цьому їм допомагають:
  • здатність швидко бігати (козуля, заєць, лось);
  • захисне забарвлення (заєць, ящірка, багато комах);
  • застережливе забарвлення (сонечко, колорадський жук);
  • загрозливі пози (гадюка, кобра);
  • здатність втрачати частину хвоста (ящірка);
  • захисні пристосування: гострі голки, міцний панцир (їжак,дикобраз, черепахи).
  • 4. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про значення тварин у природі та житті людини.
  • -Яке значення мають тварини в природі?
  • Тварини запилюють квіти, поширюють насіння, розпушують ґрунт, рослиноїдні тварини є кормом для хижаків, хижаки є санітарами, що знищують хворих тварин, запобігаючи поширенню хвороб.
  • Таким чином, у природі, крім паразитів, немає шкідливих тварин.
  • -Яке значення мають тварини в житті людини? Що вони дають людям?
  • Тварини для людей - це:
  • продукти харчування (мясо, молоко, яйця, мед);
  • вовна і шовк для виробництва тканин, хутро для пошиття одягу, шкіра для взуття (вівці, кролі, шовкопряд, свині тощо);
  • помічники людини у роботі (коні, воли, осли, верблюди);
  • вірні друзі (собаки, коти, папуги);
  • ліки, якими лікують різні хвороби (зміїна й бджолина отрути, мед, прополіс, борсучий жир).
  • 5- Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про причини зникнення тварин у природі та шляхи збереження й примноження тваринного світу. Без тварин природа дуже б збідніла, зникло б багато рослин. Люди втратили б не тільки важливі продукти харчування, а й своїх вірних друзів і помічників, радість від спілкування з тваринами. Отже, людина повинна турбуватись про збереження і примноження багатств тваринного світу. Проте діяльність людей загрожує життю тварин. Люди розорюють степи, вирубують ліси, осушують болота, забруднюють повітря, ґрунт і воду. Тварини не мають де будувати житло, не можуть знайти їжу. Унаслідок цього багато тварин стають рідкісними, а деякі взагалі зникають з лиця землі.
  • Причиною зменшення кількості тварин є також хижацьке полювання. Воно призвело до зменшення чисельності зубрів, дрохв, беркутів, котів лісових, хохуль, журавлів сірих, тхорів степових. У нашій країні понад 130 видів тварин є рідкісними й зникаючими, вони занесені у Червону книгу України.
  • У нашій державі діє Закон України "Про охорону й використання тваринного світу". Цим законом заборонено виловлювати та вбивати рідкісних і зникаючих тварин, знищувати місця їхнього проживання. Для того, щоб рідкісні тварини не зникли зовсім, створюють заповідники, де зберігаються умови для життя рідкісних тварин. їх розводять у неволі та випускають туди, де вони жили колись.
  • Оберігати потрібно не тільки рідкісних і зникаючих тварин. Часто люди, не знаючи про користь тих чи інших тварин, знищують їх. Це стосується жаб, ропух, ящірок, змій.
  • -Яку користь приносять ці тварини?
  • Вони живляться шкідниками сільського господарства (комахами, слимаками, гризунами), знищуючи їх у великій кількості.
  • -Яких ви ще знаєте корисних тварин? Чим вони корисні? (Ласка, дятел, зозуля, ластівка, мурашки, їжак, сонечко, куниця.)
  • У природі кожна тварина має своє значення. Тварини повязані між собою ланцюгами живлення. Оберігаючи одних тварин, ви допомагаєте також іншим. Наприклад, якщо не знищувати жаб, буде більше лелек, які ними живляться. Тому тварин потрібно охороняти, приваблювати у сади, ліси, на городи й поля.
  • -Що можуть зробити діти, щоб зберегти й примножити тваринний світ?
  • Виготовляти й розвішувати шпаківні;
  • підгодовувати птахів узимку;
  • оберігати гнізда птахів, мурашники й житла інших тварин;
  • не ловити метеликів та інших комах;
  • не ловити й не приносити додому здорових пташенят і малят звірів;
  • поводитися так, щоб своєю поведінкою не завдати шкоди тваринам зокрема, і природі в цілому.
  • VI. Закріплення нових знань, умінь і навичок учнів.
  • 1. Бесіда з метою закріплення знань
  • -До якої групи тварин належить Жаба? (Земноводні)
  • -Чим живиться? (Комахами)
  • -Як добуває корм?(Ловить комах, що літають).
  • -Що їй у цьому допомагає (Довгий липкий язик)
  • -Як тварини захищаються від ворогів? Наведіть приклади.
  • 2.Практична робота.
  • Описати зовнішній вигляд тварин, занесених до Червоної книги України, які зображені на обкладинці зошита з друкованою основою. Визначити, до якої групи вони належать за зовнішньою будовою.
  • 3.Бесіда з метою формування вміння застосовувати знання
  • Чому в лісі потрібно поводитися тихо, не бігати, не лазити по деревах, особливо навесні та на початку літа? (Бігаючи по лісу, галасуючи й лазячи по деревах, ми турбуємо тварин. Це особливо небезпечно навесні та на початку літа, коли в них починається період розмноження. Багато птахів через це не можуть побудувати гніздо або покидають гніздо, у яке вже відклали яйця.)
  • Чому, оберігаючи рослини, ми піклуємося про тварин? (Рослини - це корм для багатьох тварин. Рослини дають притулок тваринам, які серед них ховаються.)
  • VII.Підсумок уроку.
  • Які умови потрібні для життя тварин?
  • Що дозволяє тваринам виживати в довкіллі?
  • Чому тварин потрібно оберігати?

• 78. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
  Дипломы Педагогика

  Ідея оптимізації взаємовідносин людського суспільства і природи може бути дуже вдало розкрита на конкретному матеріалі під час вивчення природничих дисциплін. Природничі науки створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини світу з єдністю і різноманітністю звязків між живою і неживою природою. Вивчаючи фізичні, хімічні, біологічні закони, явища і процеси, сучасне промислове і сільськогосподарське виробництво, учні отримують знання про допустиме антропогенне навантаження на навколишнє середовище і, як наслідок, про можливі зміни в ньому. Головне в цьому - зрозуміти, що суспільство, отримуючи від природи речовину, енергію, інформацію, наносить їй шкоду. Саме тому вплив людської діяльності на природу не повинен перевищувати певну межу, оскільки за нею в природі наступають незворотні зміни, що згодом призводять до екологічних катастроф. З позиції оптимізації взаємодії суспільства і природи, в школі слід вивчати основи виробництва: раціональне використання природних ресурсів як мінерального, так і біологічного походження, принципи соціально нешкідливих технологій, роботу технічних комплексів і систем щодо захисту середовища від забруднення. Політехнічна освіта повинна бути спрямована на осмислення процесу «гуманізація техніки», переходу від ідеалу підкорювача природи, який всі сили природи ставить собі на службу, до нового ідеалу людини, яка хоче зберегти біологічну рівновагу, розуміючи, що вона є частиною природи, і їхнє майбутнє взаємопов'язане і взаємозалежне. Такий підхід потребує не тільки засвоєння навичок ефективної виробничої діяльності, а й виховання почуття відповідальності за її наслідки. У звязку з цим потрібно говорити про засвоєння учнями екологічної культури виробництва і виробничих відносин у процесі вивчення всіх предметів.

• 79. Використання диференційованого підходу на уроках у початкових класах
  Дипломы Педагогика

  № п/пРозділ мовиУмінняКонтрольний класс (%)Експериментальний клас(%)1Будова словаМорфемне конструювання84872Пояснення лексичного значення слів з похідною основою, правильна їх вимова і правопис86913Визначення закінчення та значущих частин основи, розуміння і пояснення функцій83874Звуки і буквиВстановлення звуко-буквених співвідношень у словах та їх граматичних формах89935Позначення на письмі мякості приголосних звуків, що знаходяться в словах у різних позиціях84886Поділ слова на склади і перенос їх частин з рядка в рядок80877Визначення в словах наголошеного звука і вимова їх з правильним наголосом86918Розміщення слів в алфавітному порядку, користування орфографічним словником87939ТекстВідрізняти текст від групи речень, не повязаних між собою за змістом899610Встановлення логічного звязку між частинами тексту879611Поділ тексту на логічно завершені частини - абзаци 859312Складання плану тексту і відтворення тексту за планом788313Знаходження в тексті його складових частин768414Визначення теми звязного висловлювання, добір заголовку798415Визначення в тексті найважливіших для вираження думки слів, виділення їх інтонаційно728116Розрізняння типів мовлення798517Складання тексту різних типів відповідно до мети висловлювання за поданим взірцем, за початком і самостійно738018Частини мовиРозрізнення частин мови, правильне вживання їх у мовленні808619Аналіз кожної частини мови за вивченими ознаками7381

• 80. Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах
  Дипломы Педагогика

  Зараз ми з вами напишемо буквосполучення: ем, ве. Часто ці з'єднання ви пишете неправильно. Пишемо 1 рядочок ем, (Яремча); 2 рядочок - ве. Ці з'єднання ви зустрінете в нашій подальшій роботі на уроці.

  • Чого це місто так називається?
  • Чого ви навчились корисного у цьому місті?
  • III.Актуалізація опорних знань.
  • Яку частину мови ми почали вивчати?
  • Що таке іменник?
  • Як змінюється іменник? (Число, відмінки)
  • В якому роді можуть вживатися іменники?
  • На яке питання відповідають назви істот?
  • На яке питання відповідають назви неістот?
  • Які іменники власні, а які загальні?
  • IV.Оголошення теми уроку.
  • А зараз, щоб дізнатися тему уроку, нам потрібно послухати віршик.
  • Сьогодні ми іменники
  • Продовжимо вивчати,
  • Потрібно нам навчитися
  • Відмінки визначати.
  • То яка мета нашого сьогоднішнього уроку?
  • Що ми будемо в іменниках визначати? (Відмінки)
  • V. Словниковий диктант.
  • Побували ми з вами у чудовому місті Каліграфія. А зараз час вирушати до наступного міста. Місто, в якому ми з вами побуваємо, називається місто Велетнів.
  • Ви подумайте і в кінці нашої подорожі цим містом скажете, чому воно так називається.
  • Швидко й грамотно писати,
  • Та ще й правила назвати
  • Всі, що в мові нашій є,
  • Пам'ятайте завжди ви.
  • Мешканці міста Велетнів хочуть перевірити вашу грамотність.
  • Записуємо слова в рядочок через кому.
  • Приготувалися? Будьте уважні.
  • Диктант буде носити творчий характер. (Один учень записує біля дошки, всі інші в зошити).
  • Запишіть назву нашої держави;
  • записати столицю нашої держави;
  • яка найбільша річка України?;
  • записати автора «Кобзаря»;
  • найвища вершина українських Карпат;
  • яка річка протікає через наше село?
  • (Україна, Київ, Дніпро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Серет). (Оцінювання. Усні запитання. Провідміняти усно слово «Україна»).
  • Ми побували з вами в місті Велетнів.
  • Скажіть, будь ласка, чому воно так називається?
  • Що ви запам'ятали, мандруючи цим містом?
  • В яких словах зустрічається ем і ве?
  • VI. Гра «Наш відмінок».
  • Наша подорож триває. Ми відправляємось з вами до міста Ігротеки.
  • - Як ви вже, напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограємось.
  • Гра - це чудовий світ
  • Для учня щоднини,
  • Є в ній творчості політ
  • Для кожної дитини.
  • Отже, у вас у кожного є на парті сигнальні картки.
  • Ваше завдання: визначити відмінок іменника «хліб». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому вжите це слово. Готові?
  • Хліб - усьому голова.
  • Багато снігу - багато хліба.
  • Завжди люди дякують хлібові.
  • Гостей зустрічаємо хлібом.
  • Кетяги калини лежать на хлібині.
  • А чому саме О.в. в слові «хлібом» - (num. Чим?)
  • То які є відмінки? На які питання вони відповідають?
  • Одне з найяскравіших багатств нашої землі - це викупане в сонячному промінні золоте колосся пшениці, і, як видно на державному прапорі України, неозорі поля пшениці, розміщені під блакитним, мирним небом. Тому й ви, діти, повинні берегти хліб, шанувати працю хлібороба.
  • VII.Самостійна робота. Перфокарти.
  • Подорож наша продовжується. Ми з вами відправляємось до наступного міста.
  • Місто Перфокарт.
  • Ще змалечку кожен мріє
  • Дорослішим стати
  • Й самостійно над собою
  • Вчитись працювати.
  • Я роздаю вам перфокарти. Ваше завдання: розібрати іменники, як частину мову.
  • с.р.
  • Група А - 4 слова
  • Група Б - 3 слова
  • Група В - 2 слова.
  • Перевіряємо. З кожної групи зачитують слова (по 1 іменнику). Наприклад, моря - «що?» іменник, загальний, неістота, множина.
  • Які моря омивають нашу Україну?
  • Чому це місто так називається?
  • Що ви повторили в цьому місті?
  • VIII.Фізкультхвилинка.
  • - А зараз ми вирушаємо до міста Здоров'я.
  • Рух - це є здоров'я наше,
  • Він підбадьорює всіх нас,
  • Давайте ж встанем цілим класом,
  • Фізкультхвилинки прийшов час.
  • Школярі всі дружно встали,
  • Фізхвилинку розпочали.
  • Руки гарно розім'яли,
  • Як Клички побоксували,
  • Як Шевченко у футболі
  • Забиваємо ми голи.
  • Всі, як Бубка, пострибали
  • І за парти посідали.
  • Чому це місто так називається?
  • Що потрібно робити, щоб бути здоровим?
  • IX. Ребус-загадка.
  • Подорож наша триває. Ми зараз помандруємо до міста Ребусидія.
  • - Як ви думаєте, що ми будемо робити в цьому місті?
  • У місто Ребусидія
  • Всім варто завітати,
  • І всі його загадки
  • Вас прошу відгадати.
  • Завдання. Усно прочитати ребус і розгадати.

• Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• Далее
• На последнюю страницу