Geum.ru

Дипломная работа по предмету Педагогика

  • 41. Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах
    Дипломы Педагогика

    §проявляється співпереживання автору, тобто дитина розрізняє власну читацьку позицію і позицію автора;

    • без сторонньої допомоги може усвідомити формальні ознаки твору, якщо раніше у своїй читацькій діяльності вже спостерігала схожі образотворчо-виразні прийоми;
    • таким чином, учень може відчувати задоволення від сприйняття форми, помітити і оцінити випадки відповідності змісту і форми.
    • У цьому віці з'являється нова тенденція в читацькій діяльності: дитина не задовольняється тільки чуттєвою, емоційною реакцією на прочитане, вона прагне для себе логічно пояснювати те, що читає; все, що читається, повинно бути обов'язково зрозуміле їй.
    • Однак ця тенденція поряд з позитивною стороною має і негативну: все, що незрозуміле, просто не читається у тексті. Ненавченому читачу важко прикладати зусилля до розкриття "коду твору", і поступово через цю причину розвивається читацька емоційна глухота, коли за словом не виникає образ, уявлення або настрої. Читати стає нецікаво і нудно, читацька діяльність починає гаснути, людина дорослішає, але читачем не стає.
    • РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ЧИТАННЯ ТА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
    • 2.1 Етапи роботи над художнім твором
    • Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і особливостями сприймання художнього твору молодшими школярами.
    • Художній твір - це складне ціле, в якому всі його компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, зображувальні засоби) взаємодіють між собою. У творі образ не статичний, він даний в розвитку. У процесі розвитку сюжетної лінії твору, образ розкривається перед читачем різнобічно. Дана особливість вимагає починати роботу над твором з цілісного його сприймання, тобто з синтезу (з читання твору повністю).
    • Аналіз художнього твору слідує за синтезом і робить можливим перехід до синтезу більш високої якості.
    • В узагальненому формуванні шляхи роботи над твором виглядають таким чином: первинний синтез - аналіз - вторинний синтез. У відповідності з вказаним напрямом виділяються 3 основних етапи роботи над художнім твором.
    • Перший етап (первинний синтез). Основні завдання: ознайомлення учнів з конкретним змістом твору, його сюжетною лінією на основі цілісного сприймання тексту. З'ясування емоційного впливу твору.
    • Другий етап (аналізу) Завдання і зміст роботи: встановлення причинно-наслідкових зв'язків в розвитку сюжету; з'ясування мотивів поведінки дійових осіб та їх провідних рис (чому так вчинили і як це їх характеризує), розкриття композицій твору (зав'язка дії, момент найвищого напруження, розв'язка), аналіз зображувальних засобів в єдності з розкриттям конкретного змісту і оцінкою мотивів поведінки героїв (що зобразив автор і як, чому вибрав ті або інші факти) тощо.
    • Третій етап (вторинний синтез). Зміст роботи: узагальнення істотних рис дійових осіб, співставлення героїв і їх оцінка, з'ясування ідейної спрямованості твору, оцінка художнього твору як джерела пізнання навколишньої дійсності і як твору мистецтва (що дізнались нового, чого вчить твір, як автору вдалося так яскраво і захоплююче передати читачу свої думки і почуття тощо). Вказані етапи роботи над художнім твором не є повним аналогом структурних компонентів уроків читання. Справа в тому, що над одним і тим же твором робота може проходити протягом декількох уроків і кожний урок буде мати свої навчальні завдання. Однак в цілому хід роботи буде йти від первинного ознайомлення з фактичним змістом твору через аналіз дійових осіб, мотивів їх поведінки до узагальнення і виділення ідеї.
    • Сприйманню художнього твору може передувати підготовча робота, а після вторинного синтезу можливе проведення робіт творчого характеру.
    • Первинне сприймання тексту
    • Первинне сприймання тексту, як правило, забезпечується таким прийомом, як читання вчителем вголос. Дітям дається установка на прослуховування: наприклад, перед читанням оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" можна запропонувати дітям подумати, веселий це твір, чи сумний. Під час читання вчителем твору, книги у дітей закриті, їх увага повністю спрямована на слухання твору і співпереживання вчителю-читцю. Вибір такого прийому для первинного сприймання аргументується недосконалістю навички читання дітей молодшого шкільного віку. Однак, на пізніх етапах навчання можуть бути використанні й інші прийоми: читання тексту спеціально підготовленими дітьми; читання тексту ланцюжком; комбіноване читання. У цьому випадку вчитель для свого читання вибирає:
    • 1) діалоги;
    • 2)описові уривки;
    • 3)початок твору;
    • 4)заключні рядки твору (кінцівку).
    • Інколи для первинного сприймання може бути використаний аудіо запис читання тексту майстром художнього слова. Однак, використовуючи даний прийом, вчитель повинен мати на увазі ряд обставин: не треба використовувати аудіо запис, якщо твір зовсім незнайомий дітям (незнайомий текст через апаратуру сприймати важко); недоцільно демонструвати читання артиста, якщо його розуміння художнього твору не співпадає з розумінням вчителя - це може створити додаткові труднощі в процесі наступного аналізу; якість запису і стан технічних записів повинні бути бездоганними.
    • Перевірка первинного сприймання - це усвідомлення, розуміння вчителем емоційної реакції дітей на твір і їх розуміння загального змісту твору. Найбільш зручний прийом для цього - бесіда. Однак число питань, звернених до дітей, повинно бути невеликим: 3 -4, не більше. При цьому в бесіду не повинні включатися питання, що освітлюють підтекст твору. Бесіда після первинного сприймання насамперед повинна прояснити і закріпити первинні читацькі уявлення дітей. Наприклад, можна звернутися до дітей з питаннями:
    • Чи сподобався вам твір?
    • Що особливо сподобалось?
    • Коли було страшно?
    • Що викликало у вас сміх?
    • Коли героя було жаль?
    • А чи було вам соромно за головного героя? Тощо.
    • Тобто, працюючи над твором, учням доречно пропонувати питання трьох видів: спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв твору, емоцій та почуттів автора, а також на виявлення особистісного ставлення до прочитаного. При цьому варто зауважити - у першому, другому класах необхідно формулювати запитання, спрямовані на виявлення власного враження від твору, тоді як у 3 - 4 класах запитання, в основному, спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв чи автора, емоційного співпереживання [56].
    • Відповіді повинні показати вчителю якість сприймання твору дітьми і бути орієнтиром при аналізі твору. У деяких випадках така бесіда може завершитися проблемним питанням. Пошук відповіді на нього зробить аналіз твору природнім і необхідним процесом.
    • Наприклад, після первинного сприймання оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" [55] в бесіді може прозвучати:
    • Як ви думаєте, чи зможе полетіти у вирій лелека?
    • Відповіді дітей на проблемне запитання можуть бути різними, але саме цей факт і потягне за собою читання і обдумування твору.
    • Аналіз художнього твору на уроці читання
    • Аналіз художнього твору ведеться за логічно завершеними частинами. Частини ці визначає вчитель, виходячи із змісту і структури твору. Кожна частина читається вголос викликаним учнем, інші діти слідкують за читанням по книзі. Після завершення читання здійснюється навчання "думанню під час читання", тобто відбувається аналіз прочитаної частини. Аналітична діяльність організовується таким чином, щоб діти могли усвідомити смисл твору, тому розбирання частини здійснюється за трьома рівнями: фактичним, ідейним і рівню власного ставлення до прочитаного.
    • Найрозповсюдженіший прийом аналізу - постановка запитань до прочитаної частини. Питання допомагають дітям усвідомити факти твору, осмислити їх з точки зору ідейної спрямованості твору, тобто зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки, усвідомити позицію автора, а також виробити власне ставлення до того, що читають учні.
    • Наприклад, розглянемо питання для аналізу однієї з частин розповіді Є.Гуцала "Перебите крило" (1-й абзац тексту, від слів "Весняний ранок..." до слів "...наче перемовлялись" включно) [55, 161-167].
    • Питання, що звертають увагу дітей до фактів твору: - Що лелеки роблять на хаті? Як про це сказано в тексті?
    • Прочитайте, що зробив з колесом Дениско. Питання на підтекст твору:
    • Для чого треба було ставити колесо на дах? Як ви думаєте, чому радів Дениско?
    • Питання, що допомагають виробити власне ставлення до фактів твору: Як можна назвати роботу, яку виконував Дениско? Тобі коли-небудь доводилось допомагати тваринам? Для учнів початкових класів, як показують спеціальні дослідження, розуміння конкретного (фактичного) змісту не є особливою трудністю. Однак це не означає, що у II - IV класах відпадає необхідність з'ясування з учнями фактичного змісту твору, що сюжет зрозумілий після першого читання.
    • Аналіз художнього твору проводиться після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота має поглиблювати і корегувати думки дітей щодо прочитаного. Після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикують завдання, які розкривають емоційний вплив твору на учнів. Можна ставити такі запитання: які почуття виникли під час слухання оповідання? Що вас вразило? Що найбільше сподобалось? Що не сподобалось? До яких дій, вчинків спонукає це оповідання? Що нового ми дізналися з прочитаного?
    • Не має потреби ставити одразу всі запитання. Одного запитання іноді достатньо для того, щоб учитель зрозумів, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевіряється розуміння твору.
    • Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватись великою кількістю запитань.
    • При першому ознайомленні з твором припустимо вдаватися до мовчазного читання. Його запроваджують, починаючи з другого класу. У цьому випадку незмінною залишається методична вимога - перевірка того, як діти сприйняли прочитане. Ефективним прийомом збудження інтересу дітей до твору стають нескладні завдання, які оголошуються перед читанням і за якими після прочитування перевіряється ступінь свідомого сприйняття тексту. Непогано зорієнтувати учнів на те, щоб вони звернули увагу на опис природи чи на змалювання зовнішності героя, на поведінку того або іншого персонажа. Як правило, учитель сам встановлює завдання відповідно до теми, ідеї і художніх особливостей твору. Але не виключається можливість після ознайомлювального читання перевірити ступінь сприймання прочитаного тими запитаннями, які містить "Читанка" у кінці твору. Таку можливість дають, зокрема, запитання, що супроводжують оповідання А.Давидова "Колиска серед снігу". Перше із запитань сформульоване так: "Що вас здивувало, коли ви слухали цю розповідь?"
    • Щоб переконатися в тому, що учні сприйняли зміст твору правильно, слід дізнатися, чи немає у них запитань до прочитаного, чи всі слова і вирази їм зрозумілі. Якщо такі запитання виникають, відповіді на них дає або вчитель, або учні, які залучаються до активної участі в обговоренні твору.
    • Читання статей, значних за обсягом (для певного класу), різноманітних за матеріалом (а тому розбитих на частини), рекомендується проводити за частинами. По закінченні - аналізувати зміст кожної з них. Після ознайомлення з усіма частинами проводиться узагальнювальний розбір прочитаного.
    • Помилковим слід визнати такий порядок роботи, коли вчитель спочатку задає по всьому тексту питання, які виявляють факти твору, потім запитання на підтекст і, на кінець, питання на усвідомлення власного ставлення до прочитаного. По кожній частині твору повинні бути задані питання всіх трьох рівнів одразу після її прочитання і тільки після цього читається і аналізується наступна частина.
    • Крім постановки питань в ході аналізу можуть бути використані і інші прийоми, такі, як вибіркове читання, словесне малювання, в деяких випадках читання в особах, а в старших класах початкової школи - постановка питань до тексту самими учнями. Останній прийом може стати для вчителя показником глибини прочитання тексту дітьми.
    • В процесі аналізу використовуються такі види роботи з текстом:
    • Вибіркове читання - читання частин тексту у відповідності з завданням. Завдання можуть бути спрямовані на з'ясування фактичного змісту, на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, на розкриття художніх особливостей твору, власного ставлення учнів до прочитаного.
    • Вибіркове читання використовується на всіх етапах роботи над текстом і може бути різного ступеня складності. Найбільш простим воно є у тому випадку, коли шукана частина тексту (або одне речення) є відповіддю репродуктивного характеру. Ускладненим варіантом такого типу є вибіркове читання, пов'язане з пошуком невеликих частин тексту, об'єднаних тематично.
    • Більш складним є вибіркове читання, в основі якого лежить підбір матеріалу, пов'язаного з причинно-наслідковими відносинами, а також такий, що вимагає порівняння фактів, узагальнення. Наприклад, учні підбирають матеріал, щоб довести, якою вони собі уявляють певну дійову особу, чому вона так вчинила тощо.
    • Вибіркове читання ефективно використовується з метою розвитку творчої уяви дітей, їх мовлення і пам'яті. Тому воно застосовується в комплексі з іншими видами робіт, зокрема зі складанням плану (пункт плану - це речення з тексту), з ілюструванням (учні малюють і підбирають з тексту підпис до свого малюнка), зі складанням характеристики героя (підбирають матеріал, що характеризує певну сторону поведінки дійової особи, мотиви її поведінки), з розкриттям ідеї твору (підбирають потрібні рядки) тощо.
    • Відповідь на запитання своїми словами, поряд з вибірковим читанням - найбільш поширений вид роботи з текстом, що дозволяє розвивати вміння мислити з приводу прочитаного, оцінювати дійових осіб, співвідносити життєві картини, зображені автором, з ідеєю твору і т. д.
    • В методичній літературі визначені критерії, які доцільно ставити до запитань тексту і в цілому до такого виду роботи над твором, як відповідь учнів на запитання. Перш за все, запитання повинні бути цілеспрямовані і ставитися в певній системі. Послідовність запитань зумовлена цільовою установкою вчителя. Якщо вчитель ставить за мету допомогти учням у розумінні мотивів поведінки героїв у підсумку підвести дітей до розуміння ідеї твору, то і запитання повинні носити причинно-наслідковий характер. Поряд з запитаннями причинно-наслідкового характеру, використовуються і запитання, що вимагають лише відтворити текст.
    • Як переконує шкільна практика, досить результативним є і такий вид роботи з текстом, як постановка запитань самими учнями.
    • Цьому необхідно навчити дітей.
    • По-перше, щоб учні свідомо ставили свої запитання, вчитель аналізує свої запитання або ті, які дані у підручнику: чому те або інше запитання поставлене, про кого або про що в ньому йде мова, з яких слів найчастіше починаються запитання, які запитання найбільш цікаві, найбільш важкі тощо.
    • І одночасно вчитель показує, як потрібно відповідати на запитання, використовуючи текст. По-друге, вчитель звертає увагу учнів на саму техніку постановки запитання до тексту, тобто на операційну сторону роботи. Так перш ніж поставити запитання, потрібно уважно прочитати текст, спробувати уявити діючих осіб; якщо потрібно, то виділити частину, до якої буде поставлене запитання. На початковому етапі робота виконується колективно і носить навчаючий характер, виділяються найбільш вдалі запитання, з'ясовують, чому вони цікаві або невдалі.
    • Необхідно особливо підкреслити важливість цілеспрямованого навчання постановці запитань, що охоплюють всі сторони твору, і зокрема художньо-зображувальні засоби мови.
    • Ілюстрування тексту використовується в двох варіантах: словесне і графічне. Вони мають велике значення для розвитку творчої уяви учнів і при правильному використанні створюють сприятливі умови для чіткого відтворення учнями життєвих картин, зображених письменником у творі.
    • Словесне малювання - своєрідний і досить складний вид роботи, що вимагає чіткого відтворення картини з допомогою слів. Для того щоб словесно намалювати картину, учню необхідно добре знати текст: обстановку в якій здійснюються події, зовнішній вигляд діючих осіб їх, характерні особливості. Все це необхідно для графічного малювання, але словесне малювання вимагає ще і точного вибору слів.
    • Ілюстрування може бути використане вчителем з різною метою: як основа при складанні плану, при підготовці до переказу, для уточнення обстановки, в якій відбуваються події тощо. Таким чином, ілюстрування може супроводжувати який-небудь вид роботи з текстом, або бути і самостійним. Приклад використання ілюстрування як самостійного виду роботи: вчитель пропонує намалювати словесну або графічну картину до уривку тексту, що найбільше сподобався, і підібрати до неї слова автора.
    • Графічному і словесному ілюструванню тексту необхідно послідовно вчити.
    • Починати доцільно зі співставленні ілюстрації, яка дана в книзі, з тим уривком тексту, який відповідає малюнку художника. Учні переконуються в тому, що художник передає в картині те найбільш характерне, що підкреслює письменник в герої, природі і т. д.
    • Словесна картина статична. Помилка багатьох школярів полягає в тому, що вони статичне зображення підмінюють динамічним і в одній картині зливаються декілька, тим самим словесне малювання підмінюють переказом.
    • Невід'ємним елементом аналізу кожної частини твору повинна стати словникова робота. Уточнення лексичного значення слів допомагає прояснити зміст, включає відтворюючу уяву дітей, допомагає уяснити авторське ставлення до зображуваних подій.
    • Працюючи з текстом, учитель має чітко поставити те комунікативне завдання, яке й визначатиме особливість сприйняття його школярами [24].
    • Під комунікативним завданням у цьому випадку слід розуміти те, де, коли, з якою метою буде використана отримана з тексту інформація. Якщо вчитель ставить завданням спонукати учнів до пошуку необхідних відомостей, до збагачення знань (пізнавальна функція), то воно може бути конкретизоване в таких типах завдань:
    • прочитати текст і дати відповідь на запитання (їх можна записати на
    • дошці);
    • прочитати і пригадати, що про прочитане було відомо раніше;
    • усвідомити, що нового дізнались про те чи інше явище (образ, вчинок,
    • ситуацію, час, якість тощо) у процесі читання.
    • Якщо на уроці ставиться завдання залучити дітей до соціального досвіду, спонукати їх до відповідних вчинків (регулятивна функція), то воно реалізується в завданнях типу:
    • Що спільного (відмінного) у вчинках героїв твору?
    • Як про те чи інше явище сказано на початку твору і в кінці?
  • 42. Андрагогика - теория и практика образования взрослых
    Дипломы Педагогика
  • 43. Антропогенное воздействие на ландшафты Кавказа в ходе этногенеза народов его населяющих
    Дипломы Педагогика

    Ландшафтная область Куринской впадины протягивается от Лихского хребта на юго-восток до побережья Каспийского моря, будучи ограничена хребтами Большого и Малого Кавказа и северными отрогами Талышских гор. Она понижается в этом направлении примерно от 1000 м до уровня Каспия. Куринская впадина - крупный синклинорий, заполненный осадочными толщами юры и голоцена. В северо-западной ее части прослеживаются складчатые гряды, невысокие плоскогорья и аккумулятивные формы, а на юго-востоке преобладают аллювиальные и пролювиальные равнины. Для Куринской впадины свойственен климат сухих субтропиков. Зима здесь мягкая. Средняя температура января на значительной части впадины положительная, но при вхождении холодного континентального воздуха с севера, в обход юго-восточной части Большого Кавказа, температура воздуха может понижаться до - 15°С. Лето жаркое. Сумма температур воздуха выше 10°С составляет 4000-4500°С, достигая максимума в низовье реки Кура. Годовая сумма осадков увеличивается от 200 мм на Апшеронском полуострове до 600 мм в котловинах западнее Тбилиси. Испаряемость превышает годовое количество осадков в низовье Куры примерно в 5 раз, а близ Лихского хребта почти в 2 раза. В Куринскую впадину с окружающих гор стекают многочисленные реки. В северо-западной приподнятой части Куринской впадины, где за год выпадает около 400-600 мм осадков, доминируют субтропические степи и лесостепи, а на юго-востоке той же впадины в резко аридных условиях при годовой сумме осадков 200 - 400 мм господствуют субтропические полупустыни. В полупустынях Кура-Араксинской низменности водится ряд животных, общих с животными туранских пустынь Средней Азии. В частности, к ним относятся антилопа джейран, песчанки - краснохвостая (Meriones erythourus) и персидская (М. persicus), малый тушканчик (Allactaga elater), карликовая белозубка (Suncus etruscus), а также змея гюрза. На поймах рек с древесно-кустар-никовыми зарослями и болотами обитают кабан, камышовая кошка и шакал.

  • 44. Аппликация как средство развития творческих способностей детей дошкольного возраста
    Дипломы Педагогика

    Приобщение к аппликации начинается с первой младшей группы. Педагог руководствуется известной особенностью детей: в возрасте 2-3 лет у здоровых малышей ярко выражен эмоциональный отклик на предложение что-либо делать, в чем-то участвовать, ребенок проявляет готовность действовать. И главная задача взрослого - поддержать эту активность, не дать ей угаснуть, придать ей созидательный характер. Нельзя упустить этот благоприятный период детства для развития детской активности и самостоятельности. Задачи, решаемые в этом возрасте, элементарны:

    1. Учить действиям с бумагой (отрывать, сминать, скатывать, отрезать), помочь детям увидеть в бумаге материал, который поддается преобразованию и имеет свои свойства и качества: мягкая, плотная, гладкая, шероховатая,
      блестящая, матовая, бумага разного цвета, мнется, рвется, разрезается, по разному шуршит.
    2. Дать малышам представление о необходимых инструментах и оборудовании для аппликации: ножницы, кисточка, клей, клеенка и др.
    3. Развивать эмоциональную отзывчивость на предложение взрослого сделать что-либо, готовность соучаствовать с ним в создании элементарных художественных поделок.
    4. Развивать интерес, эмоционально положительное отношение к элементарным действиям с бумагой, стремление самостоятельно их выполнять.
    5. Развивать эстетическое восприятие и чувства: узнавать полученное изображение, любоваться, радоваться «вслед» за взрослыми.
  • 45. Аудиовизуальные средства повышения познавательного интереса у школьников на уроках биологии
    Дипломы Педагогика
  • 46. Аффинные преобразования евклидовой плоскости в сопряжённых комплексных координатах
    Дипломы Педагогика

    Образом вектора (p) при аффинном преобразовании (2) будет вектор с комплексной координатой , вектор , являющийся образом вектора (q) при этом же аффинном преобразовании будет иметь комплексную координату . Найдём теперь синус угла между векторами и : . Упростив правую часть равенства, получим: . Знак синуса угла между векторами и зависит от знаков выражений и так как второе из них присутствует в выражении , то именно от выражения зависит, будет ли знак синуса угла между векторами и отличаться от знак синуса угла между векторами и . То есть если значение выражения положительно, то ориентация пары векторов и будет совпадать с ориентацией пары векторов и . В противном случае при аффинном преобразовании (2) ориентация пары векторов сменится на противоположную.

  • 47. Бакалаврская методика преподавания истории Древнего мира в школе
    Дипломы Педагогика

     

    1. Бабанский Ю.К. Педагогика: Учебное пособие для студ. педагогич. вузов. М.: Просвещение, 1983.-680 с.
    2. Болотина Р.Л. Педагогика. - М.: Просвещение, 1987. - 288 с.
    3. Баженова И.Н. Педагогический поиск.-М.:Педагогика,1989. -560с.
    4. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. -М.: Просвещение,1984. 342 с.
    5. Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Теория и методика преподавания истории: учеб. для студ. высш. учеб. заведений. М.: Владос, 2003. 384 с.
    6. Годер Г.И. Методическое пособие по истории древнего мира. -М.:Просвещение,1980.-351с.
    7. Гончаренко С.У. Інтеграція наукових знань і проблема змісту освіти // Постметодика. 1994. - № 2 (б). 121 с.
    8. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Інтегроване навчання. За і проти // Освіта. 1994. - № 15-16.-151 с.
    9. Гора П. В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1988. 208 с.
    10. Дайри Н.Г. Методика обучения истории в средней школе. -М.:Просвещение,1983. - 238с.
    11. Демиденко В.К. Психологічні основи засвоєння історії учнями. - К. :Радянська школа, 1983. - 359с.
    12. Дичківська І. М.Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
    13. Зверев И.Д. Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. М.: Педагогика, 1981. 160 с.
    14. Запорожец Н.И. Методика обучения истории древнего мира и средних веков. - М.:Просвещение,1984. - 399с
    15. Ильина Т.А. Педагогика. - М.: Просвещение, 1984. - 496 с.
    16. Колосков А.Г. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней дней школе. М.: Просвещение, 1984. - 425 с.
    17. Колпакова Г.И. Межпредметные связи одна из форм активизации учебно-воспитательного процесса // Начальная школа. 1989. - № 10 - 11.- С. 29 - 31.
    18. Коровкин Ф.П. Методика преподавания истории Древнего мира. -К.: Радянська школа, 1981. - 205с.
    19. Короткова М.В. методика проведения игр и дискуссий на уроках истории М.: ВЛАДОС, 2001. - 256 с.
    20. Кудрявцев В.Т. Проблемное обучение. - М.: Знание, 1991. - 185 с.
    21. Кучерук И.В. Учебные игры на уроках истории. // Преподавание истории в школе. 1989. №4.
    22. Методика обучения истории древнего мира и средних веков в V-VI классах, под ред. Ф. П. Коровина и Н.И.Запорожец. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1970.-400с.
    23. Полторак Д.И.Методика использования средств обучения в преподавании истории. - М.:Просвещение,1987.-206с.
    24. Пидкосистый П.И. Педагогика. Уч. пособ. - М.: Владос, 2000. - 258с.
    25. Светловская Н. Об интеграции как методическом явлении и её возможностях в начальном обучении // Начальная школа. 1990. - № 5. С. 57 60.
    26. Смирнова С.А. Педагогика. М.: АСАДЕМІА, 2003. 509 с.
    27. Станкевич В.А. Методика преподавания истории в средней школе // Преподавание истории в школе. 1987. - №4.- С.14-19.
    28. Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории: учеб. пособие для студ. высш. учеб заведений: в 2 ч. - М.: Владос, 2002. Ч.1. 304 с.
    29. Степанищев А.Т. - Методика преподавания и изучения истории: учебное пособие для студентов высших учебных заведений: в 2 г. - М.: Владос, 2002. - Ч.2 - 208 с.
    30. Студеникин М.Т., Добролюбова В.И. Методика преподавания истории. - М.: Владос, 2004.-253 с.
    31. Щукин Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1979. - 325с.
  • 48. Билингвальные программы обучения английскому и немецкому языкам в средней школе
    Дипломы Педагогика
  • 49. Валеология. Некоторые аспекты истории и перспективы развития.
    Дипломы Педагогика

    Валеологическое направление в отечественном физкультурном движении в 70-е и 80-е годы активно развивалось общественными организациями - Федерацией физкультурно-оздоровительной работы с населением (З.А. Федоренко, А.В. Коробков, В.Г. Жбанков, И.Т. Осипов, Н.А. Мусаелов и др.). Федерацией массовой физической культуры сельского населения (В.И. Жолдак, П.А. Виноградов, Ю.В. Борисов и др.), отраслевыми и региональными федерациями (И.В. Муравов, Ю.А. Хайрова, Л.Ф. Сорокина, В.А. Балтрушевич, С.Н. Исаева, Г.А. Шевченко и др.). А научно-методическое обеспечение, весьма плодотворно осуществлялось сотрудниками ВНИИФКа (Н.Д. Граевская, Н.И.Косилина, В.В. Матов, Л.Н. Нифонтова, И.Т. Осипов, М.П. Сотникова, Н.В. Трофимов, М.В. Протасова и др.), а также учеными Ленинграда, Киева, Минска, Свердловска, Красноярска и других городов страны (Э.Г. Булич, В.М. Баранов, Л.С. Глузман, Л.П. Трофимова, В.Г. Камалетдинов, А.А. Шелюженко, Н.А. Нельга, И.В.Харабуга и др.). Все это позволило накопить необходимый обществу научный и технологический потенциал массового формирования здорового образа жизни, создать валеологическую основу прогрессивных преобразований быта и режима труда. Радикальная перестройка экономики и социальной жизни в стране временно приостановила такие преобразования, поскольку налаженные механизмы государственного управления и финансово обеспеченной деятельности профсоюзов перестали действовать, а инициатива многих специалистов повела их "другим путем" - под невысказанным вслух девизом "От значка ГТО - к валеологии". Поиск и разработка такого пути представляют знаменательные характеристики современного этапа отечественного физкультурного движения. [51]

  • 50. Введение информационных технологий в процесс специального образования младших школьников с нарушениями слуха
    Дипломы Педагогика

    Педагогов, которые хотели научиться работать на компьютере, применять в обучении информационно-компьютерные технологии, но ничего не предпринимали для этого - 13,6% (с положительно-слабой позицией), 18,8% от общего количества составила группа педагогов, не желавшая обучаться ИКТ, но не исключавшая возможности данного обучения в дальнейшем в целях последующего применения данных технологий в учебном процессе. Процент педагогов (в основном, предпенсионного и пенсионного возраста), категорически отказывавшихся от применения ИКТ в учебном процессе, считая достаточными те средства обучения, которыми они владели, составил 4%. Таким образом, существует объективная необходимость в разработке и внедрении в образовательный процесс информационных технологий, которые будут способствовать эффективному обучению детей с нарушениями развития.

  • 51. Вдосконалення контрольно-оцінної діяльності в початковій школі
    Дипломы Педагогика

     

    1. Амонашвили Ш.А. В школу - с шести лет. - М.: Педагогика, 1986. - С.164-170.
    2. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 287 с.
    3. Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. - М.: Знание, 1980. - 142 c.
    4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1980. - С.128-168.
    5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Нива, 1968. - 217 с.
    6. Бабанский Ю.К. Педагогика. - М.: Высшая школа, 1989. - С.105-125.
    7. Балашова С., Беспалько Л. Формування дослідницьких здібностей у процесі контролю знань та умінь молодших школярів // Початкова школа. - 2004. - № 5. - С.8-10.
    8. Барановська О. Сучасна модель оцінювання навчальних досягнень учнів: переваги і недоліки // Рідна школа. - 2000. - №7. - С.48-50.
    9. Баскатіна К. Вимірювання знань: стимул чи засіб гноблення? // Початкова школа. - 1988. - №9. - С.45-47.
    10. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика. 1989. - С.172-176.
    11. Біланюк Ю. Деякі проблеми уніфікації методів контролю та оцінювання рівня знань // Рідна школа. - 2001. - №5. - С.27-29.
    12. Близнюк СЯ. Роль оцінки у вдосконаленні знань, умінь і навичок учнів. - К.: Знання, 1973. - 48 с.
    13. Бондарчук О.І. Бондарчук Л.І. Основи педагогіки та психології. Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 183 с.
    14. Бордовская В. К, Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - СПб: Издательство Питер", 2000. - 97 с.
    15. Борытко Н.М. В пространстве воспитательной деятельности: Монография / Науч. ред. Н.К. Сергеев. - Волгоград: Перемена, 2001. - 227 с.
    16. Борытко Н.М. Педагог в пространствах современного воспитания / Науч. ред. Н.К. Сергеев. - Волгоград: Перемена, 2001. - 202 с.
    17. Бурінська Н.М. До проблеми оцінного контролю // Педагогіка і психологія. - 2000. - №2. - С.85-87.
    18. Век X. Оценки и отметки. - М.: Просвещение, 1984. - С.64-124.
    19. Віват Т. Оцінювання знань і вмінь учнів у загальноосвітній школі // Рідна школа. - 2000. - №2. - С.47-48.
    20. Галузинський В.М., Втух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - С.88-89.
    21. Голуб Б.А. Основы общей дидактики. - М.: Просвещение, 2000. - 182 с.
    22. Гребенюк О.С. Общая педагогика: Курс лекций - Калинингр. ун-т. Калининград, 1996. - 263 с.
    23. Гребенюк О.С., Гребенюк Т.Б. Основы педагогики индивидуальности. - М.: Просвещение, 1996. - 176 с.
    24. Гуржій А. Методологічні критерії оцінювання: зміст, проблеми та перспективні завдання // Освіта України. - 2000. - 2 листопада.
    25. Делікатний Г.Д. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. - 1989. - №5. - С.23-26.
    26. Другий український педагогічний конгрес. Збірник матеріалів конгресу. - Львів: ТзОв Камула, 2006. - 143 с.
    27. Зубалій Н.П. Вплив оцінки на ставлення шестирічних першокласників до навчання // Початкова школа. - 1990. - №5. - С.27-30.
    28. Зубалій Н.П. Педагогічна оцінка шестирічних учнів. - К.: Знання, 1982. - 27 с.
    29. Імідж сучасного педагога // Науково-практичний освітньо-популярний часопис - 2005. - № 3-4 (52-53). - С.40-46.
    30. Ковальчук О.Б. Діагностування результатів навчання: Навч. посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 153 с.
    31. Кривошанова Р.Ф., Силютина О.Ф. Функции проверки и оценки в учебном процессе // Советская педагогика. - 1980. - №11. - С.17-20.
    32. Мартиненко С.Л., Хоружа Л.Л. Загальна педагогіка. - К.: Знання, 2002. - С.124-125.
    33. МО і науки України. Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації // Початкова школа. - 2001. - №10. - С.11-17.
    34. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: Навч. посібник 4-е видання, доповнене. - К.: Либідь, 2003. - 615 с.
    35. Мухина B. C. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1986. - С.104-108.
    36. Паламарчук В. Дванадцятибальна система оцінювання знань, умінь і навичок учнів: Резонанс публікації // Рідна школа. - 2001. - №1. - С.3-6.
    37. Петренко Л. Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С.44-46.
    38. Пилиповский В.Я. Обучение без отметок // Советская педагогика. - 1991. - №3. - С.143-145.
    39. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учебник для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 229 с.
    40. Полонский В.М. Оценка знаний школьников. - М.: Педагогика, 1981. - 216 с.
    41. Про проведення державної підсумкової атестації учнів 3 (4) класів у 2001 році // Початкова школа. - 2001. - №4. - С.3 - 5.
    42. Проблемы проверки и оценки знаний // Советская педагогика. - 1974. - №6. - С.14-20.
    43. Рева Ю. Психолого-педагогічний вплив в оцінюванні особистості учня // Рідна школа. - 2000. - №12. - С.25-27.
    44. Рукасова С. Оцінювання знань учнів як педагогічна проблема // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С.36-38.
    45. Савченко О.Я. Урок в початкових класах: Навч.-метод. Посібник. - К.: Освіта, 1993. - 253 с.
    46. Сидорець В.12-бальна шкала оцінок: дидактико-статистичний аналіз апробації // Рідна школа. - 2003. - № 6. - С.12-14.
    47. Сорокус О. Прийоми оцінювання шестилітніх першокласників // Початкова школа. - 2001. - № 10. - С.36-37.
    48. Суворов А.В. Совместная педагогика. Курс лекцій. - М.: Просвещение, 1999. - 119 с.
    49. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Либідь, 2000. - 232 с.
    50. Фіцула.М. М. Опорні конспекти з курсу педагогіки. - Тернопіль: Богдан, 1994. - 156 с.
    51. Фурман А.В. Безоціночне навчання у початковій школі (з досвіду роботи Українського колежу ім. .В. Сухомлинського) // Педагогіка толерантності. - 1998. - № 2. - С.65-69.
    52. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристъ, 1997. - 143 с.
    53. Хохліна О. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних досягнень учнів спеціальних загальноосвітніх (допоміжних) шкіл // Рідна школа. - 2002. - № 10. - С.17-18.
    54. Цетлин В.С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М.: Высшая школа, 1979. - 98 с.
    55. Щекатунова Г. Проблеми оцінювання якості освіти у загальноосвітніх навчальних закладах // Рідна школа. - 2007. - № 17-18. - С.3-5.
    56. Щербань П. Прикладна педагогіка. К.: Либідь, 2002. - 234 с.
    57. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.
  • 52. Взаимодействие ДОУ и семьи по развитию лексико-грамматической стороны речи у детей старшего дошкольного возраста
    Дипломы Педагогика

    Дошкольный возраст - период быстрого обогащения словаря. Его рост находится в зависимости от условий жизни и воспитания, поэтому в литературе данные о количестве слов дошкольников одного и того же возраста очень разнятся между собой. Первые осмысленные слова появляются у детей к концу первого года жизни. В современной отечественной методике нормой считается 10-12 слов к году. Развитие понимания речи в значительной мере опережает активный словарь. После полутора лет обогащение активного словаря происходит быстрыми темпами, и к концу второго года жизни он составляет 300-400 слов, а к трём годам может достигнуть 1500 слов. Огромный скачок в развитии словаря происходит не только и не столько за счёт овладения способами образования слов из речи взрослых, сколько за счёт овладения способами образования слов. Развитие словаря осуществляется за счёт слов, обозначающих предметы ближайшего окружения, действия с ними, а также отдельные их признаки. В последующие годы количество употребляемых слов также быстро возрастает, однако темпы этого прироста несколько замедляются. Третий год жизни - период наибольшего увеличения активного словарного запаса. К 4 годам количество слов доходит до 1900, в 5 лет - до 2000-2500, а в 6-7 лет до 3500-4000 слов [17].

  • 53. Взаимодействие ДОУ и семьи по экологическому образованию дошкольников
    Дипломы Педагогика

    В дошкольной педагогике также пока нет единого мнения по поводу целей, задач и терминологии экологического образования. В отличие от других ступеней системы непрерывного экологического образования, авторы программ, пособий для дошкольников чаще всего используют термины «экологическое воспитание» и «экологическая культура». Термин «экологическое образование» вошел в обиход педагогов дошкольного звена только в последние годы и обычно употребляется как синоним экологического воспитания. Такая ситуация объясняется рядом причин. В предыдущий период по отношению к дошкольникам применялся термин «дошкольное воспитание», подразумевающий и обучение, и воспитание ребенка. Соответственно, возник и термин «экологическое воспитание». В то же время в системе непрерывного экологического образования в качестве интегрального понятия используется, как уже отмечалось, термин «экологическое образование», включающий воспитание, обучение, развитие. В последние годы в дошкольной педагогике появились выражения «дошкольное образование», «образовательное пространство детского сада», «образовательные программы», а сами детские сады официально переименованы в дошкольные образовательные учреждения. В связи с этим, а также в силу того, что дошкольная ступень является неотъемлемой частью системы непрерывного экологического образования, мне кажется возможным использование термина «экологическое образование дошкольников». При этом на разных ступенях системы непрерывного экологического образования воспитание и обучение могут играть разную роль (так, для дошкольников важнее воспитание, чем обучение). Помимо указанных терминов, в литературе можно встретить и выражения «образование в области окружающей среды», «образование для устойчивого развития». Как правило, эти термины чаще используются в зарубежных странах, они шире, чем экологическое образование [16, стр. 16].

  • 54. Взаимодействие с животными как фактор формирования гуманности у дошкольников
    Дипломы Педагогика

     

    1. Буре Р.С. - Дружные ребята. Воспитание гуманных чувств и отношений у дошкольников. М.: Просвещение, 2003. с. 62
    2. http://community.livejournal.com/detskie_knigi/80224.html
    3. http://parohod.kg/znakomstvo_priroda/646-nabljudenija-na-jekskursijakh.html
    4. http://www.ecosystema.ru/03programs/igr/index.htm
    5. http://www.mad-love.ru/child.php?grp=0&item=898
    6. http://www.parfenov.org/booklist
    7. Белинский В. Г О детских книгах. Собр. соч. Москва, 1978, т. 3.].
    8. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников; Пособие для воспитателя дет. сада / Р.С. Буре, А.М. Виноградова, Г.Н. Година и др.; Под ред. А.М. Виноградовой. Москва: Просвещение, 1980. 233 с. , c. 42].
    9. Гаврина С.Е., Кутявина Н.Л. Сто кроссвордов о растениях и животных. Ярославль: Академия развития, 2004. 178 с.
    10. Запорожец А. В. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения. - Труды Всероссийской научной конференции по дошкольному воспитанию. Москва, 1948].
    11. Зебзеева В. О формах и методах экологического образования дошкольников // Дошкольное воспитание. - 2004.- N 7. - с. 45-49.
    12. Зенина Т. Наблюдаем, познаем, любим: // Дошкольное воспитание. - 2003. - N 7. - с. 31-34.
    13. Зерщикова Т., Ярошевич Т. Экологическое развитие в процессе ознакомления с окружающим // Дошкольное воспитание. - 2005. - N 7. - с. 3-9
    14. Ибраимова М. Воспитание у детей заботливого отношения к животным //Дошкольное воспитание - 1990-№ 1-30-32с.
    15. Иванова Г., Курашова В. Об организации работы по экологическому воспитанию // Дошкольное воспитание. 2006. - N 3. - с. 10-12.
    16. Королева А. Земля - наш дом // Дошкольное воспитание. - 2004. - N 10. - с. 34-36.
    17. Кочергина В. Наш дом - Земля // Дошкольное воспитание. - 2004. - N 6. - с. 50-53.
    18. Николаева С.Н. Формирование начал экологической культуры // Дошкольное воспитание-1998- № 2-13-17с.
    19. Современный словарь по педагогике, Минск 2001
  • 55. Взаимодействие светского и религиозного образования
    Дипломы Педагогика

    Я попытаюсь через анализ ложных стереотипов и дискриминационного толкования светскости прийти к пониманию ее сути. Разновидностью дискриминационного толкования является отождествление светскости с атеизмом. Таким образом, истолковываются правовые документы, касающиеся этого вопроса. Например, светский характер Российской Федерации, отделение религиозных объединений от государства и их равноправие перед законом, закрепленное в части 1 статьи 14 Конституции, а также светский характер образования в государственных и муниципальных образовательных учреждениях, закрепленный в пункте 4 статьи 2 Закона Российской Федерации Об образовании от 10.07.1992 г. №3266-1 и в части 2 статьи 4 Федерального закона О свободе совести и о религиозных объединениях от 26.09.1997 г. №125-ФЗ часто ошибочно отождествляются с антирелигиозным или атеистическим характером государства и образования в Российской Федерации. Атеизм, в свою очередь, отождествляется с наукой и научным мировоззрением. Положение части 1 статьи 14 пункта 2 Конституции Российской Федерации толкуют равноудаленность всех религиозных объединений от государства и изоляцию религиозных объединений от институтов гражданского общества как соответствующие принципу светскости. Однако указанные правовые нормы не устанавливают атеистический и антирелигиозный характер государства, государственных и муниципальных образовательных учреждениях, не прописывают какие-либо императивные положения о принудительной и категоричной изоляции религиозных объединений от государства и остальных институтов гражданского общества, в том числе от государственной системы образования. Понятие светский характер не содержит указание на какую бы то ни было равноудаленность или вообще удаленность, поэтому использования этих терминов некорректно. Подобное игнорирование религии тяготеет к агрессивному сепаратизму, который перерастает в преследование религии. Я согласна с к.ю.н. Понкиным И.В. в том, что характеризуя категорию светскость, следует говорить о принципиальном различии сфер деятельности, целей, задач и т.д. (предметов ведения и полномочий) государства и религиозных объединений.... Равноудаленность даже трактуется как индифферентность государства к этой сфере общественных отношений. Но упомянутая норма Конституции РФ не является основанием для запрета или препятствия сотрудничеству государства и религиозных организаций, к которым выражают свою принадлежность или предпочтительное отношение большая часть граждан Российской Федерации.

  • 56. Взаимодействие школы и социально-культурной сферы села (на примере Назаровского района Красноярского...
    Дипломы Педагогика

     

    1. Концепция профильного обучения на старшей ступени общего образования. Утв. Приказом Министра образования №2783 от 18.07.2002.
    2. Примерное положение о попечительском совете общеобразовательного учреждения. Утв. пост. Правительства РФ от 10.12.1999 №1379.// Вестник образования, февраль, 4, 2000.
    3. План действий Правительства РФ в области социальной политики и модернизации экономики на 2000-2001 г.// Официальные документы в образовании, 18, 2000.
    4. Аллак, Ж. Вклад в будущее: приоритеты в образовании / Ж.Аллак М., Педагогика-Пресс, 1993.- 163 с.
    5. Андрейко, А. Укрепим сельскую школу возродим деревню. - Интервью с директором Федеральной авторской школы с. Коткозеро Олонецкого района респ. Карелия / Перемены, 2003. №4. с. 9 16.
    6. Воспитательное пространство сельской школы как объект педагогического анализа: Сб. научн. статей / Под ред. Л.И. Новиковой, Л.В. Алиевой. - М., Изд-во СОПиР РФ, 2000. 72 с.
    7. Гаврилин, А.В. Воспитательное пространство сельского района как поле диалога субъектов воспитания / Воспитательное пространство сельской школы как объект педагогического анализа. (Сб. научн. статей.) / Под ред. Бочарова В.Г., Борисенков В.П. и др. М.: АСоПиР, 2000.
    8. Гин, А. Семь противоречий нового образования // Народное образование, 2004, №8.
    9. Гуров, В.Н. Социальная педагогика в действии. Опыт работы школы №26 г. Ставрополя. Методическое пособие для учителя / В.Н.Гуров, Л.Я. Селюкина, Н.Ф. Шинкаренко. Ставрополь, 1994.
    10. Гурьянова, М.П. Сельская школа и социальная педагогика: Пособие для педагогов / М.П. Гурьянова. Минск: Амалфея, 2002. 448 с.
    11. Гурьянова, М.П. Итоги модернизации сельской школы: 2005: Монография / М.П. Гурьянова. М.: ИСПС РАО, 2005. 68 с.
    12. Гурьянова, М.П. Реструктуризация сети общеобразовательных учреждений села: Метод. рекомендации / М.П. Гурьянова, В.Б. Орлов. М.: ИПСР РАО, 2003. 191 с.
    13. Гурьянова, М.П. Кадры сельской школы России: Монография / М.П. Гурьянова, Т.В. Пальчикова. М.: ИПСР РАО, 2003. 176 с.
    14. Инновационное содержание образования. - М.: Эврика, 2003.- 144с.
    15. Исаев, Ю. Психолого-педагогическая культура сельской школы / Народное образование, 1999. №7-8.
    16. История социальной педагогики: Хрестоматия-учебник: Учеб. пособие / Под ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. 544 с.
    17. Киселева, Т.Г. Основы социально-культурной деятельности / Т.Г. Киселева, Ю.Д. Красильников. Мю, 1995.
    18. Климов, Е.А.. Выступление на пленарном заседании Первой российской конференции по экологической психологии (Москва, 3-5 декабря 1996 г.) Цит. по: Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. - М.: Смысл, 2001.- 365 с.
    19. Ковалев, Г.А. Психическое развитие ребенка и жизненная среда // Вопросы психологии. - М., 1993, №1.
    20. Лобок, А.М. Содержание образования: конфликт парадигм / Авторская школа. М., изд. «Эврика», 2003.
    21. Ломов, Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. - М.: Наука, 1999.- 350с.
    22. Лукина, А.К. Социально-педагогическое проектирование введения профильного обучения в регионе: монография / А.К. Лукина. Красноярск: Сибирский федеральный ун-т; Ин-т естественных и гуманитарных наук, 2007. 240 с.
    23. Лукина, А.К. Социальная педагогика как педагогика среды: учеб. пособие / А.К. Лукина. Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 2005. 278 с.
    24. Лукина, А.К. Региональная модель профильного обучения школьников: Красноярский вариант: Монография / А.К. Лукина. М.: ИСПР РАО, 2005. 80 с.
    25. Лукьяненко, Л.С. Социально-педагогическая поддержка сельской семьи / Л.С. Лукьяненко, И.О. Барковская. М., 2006. с.
    26. Лухманов, Н.Д. Социально-географические аспекты реструктуризации сети школ в сельской местности / Н.Д. Лухманов, В.Н. Аванесова, И.В. Канцебовская. М.: НПФ «Аделиз», 2001.
    27. Мелентьева, Ю.П. Сельская библиотека: Проблемы развития и перспективы: Научно методическое пособие / Ю.П. Мелентьева. М.: Либерия, 2003. 96 с.
    28. Место школы в системе образования страны/ www.5ballov.ru /yandex/ 2005.
    29. Мудрик, А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - М.: Изд. центр «Академия», 1999. - 184 с.
    30. О реструктуризации сети общеобразовательных учреждений, расположенных в сельской местности /www.innovbusiness.ru /yandex/ 2007.
    31. Опыт реструктуризации сети сельских школ в Московской области/ www.ipk.admin.tstu.ru/newscod/ rambler/ 2007.
    32. Плечникова, Н.А. Житница Красноярья. Назаровский район / Н.А. Плечникова. Красноярск, 2004.
    33. Пичугина, Г.В. Сельская школа: Труд и личность: Метод. пособие / Г.В. Пичугина. М.: ИСПС, 2004. 246 с.
    34. Село и школа. Москва: Эврика, 2005 год, 416 с.
    35. Силласте, Г.Г. Сельская школа и село России в начале XXI века: Монография / Под. общ. ред. Ю.В. Борисова. М.: Центр образовательной литературы, 2003. 502 с.
    36. Социальная педагогика: Монография / Под ред. В.Г. Бочаровой. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. 540 с.
    37. Современная сельская школа в условиях реализации Национальных проектов. - М., 2006.
    38. Стрельцов, Ю.А. Общение в сфере свободного времени / Ю.А. Стрельцов. М: , 1991. с.
    39. Школа культурный центр. Новые ценности образования, 3 (18) 2004.
    40. Фрумин, И.Д. Тайны школы / И.Д. Фрумин. Красноярск, 1999.
    41. Фрумин, И.Д. Образовательное пространство как пространство развития // Вопросы психологии. М., 1993, №1.
    42. Хижняков, С.С. Народное просвещение на селе: уроки земства / С.С. Хижняков. М.: ИСПС РАО, 2005. 112 с.
    43. Ясвин, В.А. Психолого-педагогическое проектирование образовательной среды // Дополнительное образование. М., 2000, №2.
    44. Ясвин, В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию / В.А. Ясвин. - М.., 2001.
  • 57. Взаимозависимое развитие физических и интеллектуальных способностей дошкольников старшей группы
    Дипломы Педагогика

    Вид действияЭлементы умственной направленностиОжидаемый эффект1231. ХОДЬБАПроговаривание стихов, речитативов, считалокСовершенствование памяти, увеличение словарного запасаС дополнительным заданием, выполняемым с опорой на образ («мишки», «лисички»)Развитие двигательной и образной памяти, образного мышленияМежду предметами с последующим изображением пути на схемеРазвитие пространственного восприятия, действии наглядно-образного мышления Развитие внимания Совершенствование слухо- и глазо-моторных координацииСоответственно нарисованному на схеме-рисунке путиОграничение зрительного контроля: сохраняя заданное направление (на 4 счёта с открытыми глазами, на 4 счёта с закрытыми глазами); за звуковым сигналом в различных направлениях ограниченного пространства («Жмурки»)С дополнительным заданием, вьшолняемым по зрительному или звуковому сигналу (хлопок - остановка и т.д.)2. БЕГС дополнительным заданием, выполняемым по словесной, зрительной или звуковой инструкцииРазвитие внимания, умения быстро ориентироваться в пространстве.С внезапной сменой направления, остановками, увёртыванием («Догонялки»)Соответственно нарисованному на схеме-рисунке путиРазвитие пространственного восприятияЗ.ОРУВыполнение сложнокоординационных упражнений: выполнение одновременных движений руками и ногами из разнонаправленных И.п. (правая рука вверх, левая нога в сторону; левая рука в сторону, правая нога вперёд и т.д.)Совершенствование умения ориентироваться в пространстве тела, стимулирование мыслительной деятельностиВыполнение упражнений, стимулирующих деятельность сенсорных систем: с закрытыми глазами (после предварительного показа и на основании только словесной инструкции); перед зеркалом, зрительно контролируя движенияРазвитие двигательной памяти. Совершенствование сенсомоторных координации. Развитие пространственного восприятия.Выполнение упражнений с опорой на знаки: по словесной инструкции без показа; с опорой на схематическое изображение; с двигательным изображением отгаданной загадки («Покажи отгадку») - «проговаривание» упражнений и направлений выполняемых действий (вправо, влево, вверх, вниз и т) Выполнение упражнений в парах'. контролируя действия напарника, делать по мере необходимости замечания; повторять движения, показанные напарником зеркально или в противоположную сторону («обезьянки»); выполнять движения противоположные движениям, показанным напарником (не присесть, а подпрыгнуть; наклониться не вперёд, а назад; поднять руки, а не опустить и т.д.); выполнять движения, придуманные напарником, следуя его словесным указаниям («Научи другого») Последовательное выполнение всех движений (кроме одного, заранее оговорённого), следуя показу или словесной инструкции ведущего («Запрещённое движение») Воспроизведение последовательности движений, показанной или перечисленной ведущим («Запомни движение») Предварительное обследование предмета или группы предметов (полоса препятствий) по обобщённой схеме: Восприятие целостного облика предмета. Вычленение основных частей этого предмета и определение их свойств (форма, величина, цвет и т.д.). Определение пространственных взаимоотношений частей относительно друг друга (выше, ниже, слева, справа). Вычленение более мелких частей предмета и установление их пространственного расположения по отношению к основным частям. 5.Повторение целостного восприятия предмета Определение названия предмета по его описанию Определение названия, формы, величины предмета с закрытыми глазами («Угадай-ка») Уборка и распределение оборудования согласно заданному признаку (форме, цвету, размеру, функции)Формирование умения произвольно обозначать и замещать знаками предметы и явления. Совершенствование процессов памяти, восприятия, внимания. Формирование умения организовать действия другого человека и выполнять действия на основе самостоятельного речевого планирования Развитие внимания, памяти, умения следовать словесной инструкции Совершенствование сенсорных процессов. Закрепление знаний о сенсорных эталонах (цвет, форма, величина) Объединение двигательных, сенсорных и мыслительных процессов, с целью обеспечения сознательного выполнения действия.5. СТРОЕВЫЕ УПРАЖНЕНИЯ И ПЕРЕСТРОЕНИЯПостроение в точке, обозначенной педагогом на плане зала Выполнение перестроений по условному сигналу (зрительному, слуховому) «Слушай команду» (один хлопок - построиться в шеренгу, два хлопка -построиться в колонну) Выполнение упражнений в парах или звеньях: ведущий игрок или команда, путём подачи команд («Прямо», «стой», «направо» и т.д.) направляет движение другого игрока или команды, следуя: схеме-рисунку; предварительным указаниям педагога (довести игрока до гимнастической стенки); самостоятельно спланированному маршруту Перестроение в 2-3 команды, следуя маршруту изображённому на индивидуальной карте-схеме (приложение 2) Построение по определённому признаку (росту. возрасту, длине волос, физической подготовленности) Предварительное определение вида двигательных действий путём решения спланированной педагогом познавательной или проблемной ситуации: определить по схематическому изображению; определить, найдя выход из проблемной ситуации (у дверей детского сада обнаружена лягушка с признаками амнезии, чтобы ей помочь дети должны вспомнить, где живут лягушки, показать какие они издают звуки и как двигаются); определить, следуя логике предложенного сюжета (путешествуя по лесу «увидели» белочку - лазание, зайчика - прыжки и т.д.); определить при помощи дидактической игры (проследить по рисунку, к какому спортивному предмету приведет человечка лабиринт; найти в ряду «лишний» предмет, - при правильном решении подсказку можно найти под картинкой; найти по рисунку спортивный предмет, расположенный справа (слева, впереди, сзади, дальше, ближе и т.д.).Развитие внимания Совершенствование умения использовать речь для обозначения действий Формирование умения ориентироваться в пространстве тела, а так же ориентировать локомоторные действия во внешнем пространстве, развитие действий наглядно-образного мышления. Совершенствование операции классификации Совершенствование процессов логического мышления, умения выделять существенные признаки, восприятия, памяти, внимания, воображения, речи6.0СНОВНЫЕ ВИДЫ ДВИЖЕНИЙПредварительное определение последовательности соединения отдельных элементов в двигательном действии («Последовательные картинки») Проговаривание двигательных действий: -одновременное словесное описание совершаемых действий (педагогом; детьми; совместно); -последующий рассказ о выполненном двигательном действии; -предварительное описание двигательного действия Выделение самых сложных, лёгких, интересных упражнений: -назвать и аргументировать свой выбор -анализ и самоанализ двигательных действий, поиск ошибок их причин и способов устранения Количественное определение выполненных или планируемых к выполнению действий (при помощи знаков - цифр, или их заместителей - кружков, палочек и т.д.) Сравнение количества (Вася сделал 4 прыжка, а Петя - 2: кто и на сколько сделал больше, меньше) Заполнение вынужденных пауз между подходами к снаряду упражнениями умственной направленности (элементы дидактических игр) Выполнение упражнения с дополнительным заданием', запомнить, а потом воспроизвести как можно больше предметов, изображённых на картинках, прикреплённых или разложенных по ходу движения (картинки могут быть подобраны с учётом их возможной классификации по какому-либо признаку после выполнения упражнения). Выполнение комбинаций движений, требующих соблюдения определённой последовательности действий: -два прыжка вверх, два прыжка с продвижением вперёд; -три шага, - равновесие на правой ноге, три шага, -равновесие на левой ноге и т.д.Развитие логического мышления, памяти Развитие речи через формирование умения произвольно выполнять двигательные действия с использованием знаков языка Формирование умения выполнять действия на основе самостоятельного речевого планирования, совершенствование действий логического умения мышления, выделять существенные признаки. Формирование умения соотносить названное число с количеством выполненных действий, совершенствование действий сравнения Совершенствование процессов памяти, внимания, мышления, восприятия Развитие зрительной памяти, внимания. Совершенствование умения классифицировать предметы по существенному признаку. Совершенствование процессов внимания, двигательной и слуховой памятиТаким образом, опираясь на содержание таблицы, можно не только определить упражнения, соответствующие задачам физкультурного занятия, но и согласовать сложность упражнения умственной направленности с трудностью двигательного компонента, чем достигается соответствие принципу «однополюсной траты энергии», а также взаимное влияние упражнений умственной и двигательной направленности.

  • 58. Взаимоотношения сотрудников в коллективе
    Дипломы Педагогика

    Функции, выполняемые группой, помогают понять, почему группа внедряет их в жизнь, но они не дают никакой информации о том, как это делается. В основном, нормы заучиваются членами группы и принимаются всей группой через процесс инструментального обучения и обучения на чужих ошибках. Инструментальное обучение возникает тогда, когда человек получает поощрения (события, увеличивающие вероятность повторения определенного стиля поведения) или наказания (события уменьшающие вероятность повторения определенного стиля поведения), ведя себя тем или иным образом. Обучение на чужих ошибках происходит тогда, когда человек наблюдает за поощрениями или наказаниями других людей, ведших себя, так или иначе. Для поощрения в группе существует масса способов. Во-первых, вас могут похвалить. Во-вторых, вас могут подключить к некоторым видам общественных занятий (social activities) и функций. В-третьих, о вас могут рассказать остальным, как вы хорошо работаете. Не меньшим количеством способов вас могут и наказать. Наказание может принять форму взгляда, едкого (snide) комментария, или сердитого публичного обвинения. Индивидуум, может быть, подвергнут остракизму или оставлен в одиночестве. Первое, что случается, когда появляется индивидуум, не желающий идти "в ногу" с остальными, это попытка убедить отклонившегося (deviant) в том, что его (ее) поведение ошибочно. Окружающие будут пытаться изменить его мнение по предмету путем возросшего общения. Взаимодействие будет все более частым, более прямым и более явным с ходом времени. Чем яснее и важнее норма, чем сплоченнее группа, тем сильнее будет давление. В конце концов, отклонившийся должен будет изменить поведение или быть отвергнутым группой. Если все-таки произойдет отторжение, то может произойти ряд интересных вещей. Хотя отклонившийся и отторгается группой, он, тем не менее, может быть все еще нужен группе для выполнения ее задания. Если его некем заменить, то по отношению к нему вырабатывается некое соглашение, по которому с ним поддерживаются рабочие отношения, но исключен изо всех остальных видов деятельности группы.

  • 59. Взаимосвязь мотивации учения и знания предметной области
    Дипломы Педагогика

    Современная образовательная система требует учёта не только результативных характеристик деятельности учащегося (таких, как академическая успешность), но и различных параметров, характеризующих субъективные представления учащегося о собственном учении и его результатах. Эти субъективные представления находят выражение в переживании уверенности или неуверенности учащегося в собственном знании, в правильности решения конкретной задачи, в собственных возможностях освоения отдельных предметных курсов и получения образования в целом. В частности, в ряде отечественных и зарубежных исследований продемонстрирован эффект несовпадения объективной успешности учащегося и его субъективной уверенности в собственных достижениях. Так, учащиеся могут демонстрировать высокую уверенность в собственных знаниях и навыках на фоне относительно низкой объективной успешности. Указанное расхождение между объективной успешностью и уверенностью в достижении определенных учебных успехов выступает как важный фактор, определяющий результативность учебной деятельности. Например, учащийся с чрезмерно высокой или недостаточной уверенностью в собственных знаниях неадекватно интерпретирует причины своих успехов и неудач, испытывает трудности в развитии себя как субъекта учения. В то же время эмпирические данные, раскрывающие роль психологических условий, определяющих уверенность в решении учебных задач, разрознены и получены в основном в зарубежных исследованиях, то есть в рамках другой образовательной среды. В этой связи актуальной и значимой становится проблема изучения метакогнитивных суждений и мотиваций в их формировании при решении учебных задач.

  • 60. Взаимосвязь общей и мелкой моторики и речевого развития детей трехлетнего возраста
    Дипломы Педагогика

    Младшая подгруппа Упражнять в бросании мешочков вдаль прямой рукой сверху. В подвижной игре "Караси и щука" выполнять легкий бег врассыпную (без ловли).Старшая подгруппа Упражнять в ползании по-пластунски и спрыгивании со скамейки любым способом. В подвижной игре "Караси и щука" совершенствовать бег врассыпную с увертыванием; в подвижной игре "Охотники и зайцы" упражнять в метании в подвижную цель.Оборудование: для младших - стулья по числу детей, мешочки с песком (100 г) по числу детей, скамейка, бумажные бабочки на ниточках по числу детей; для старших - стулья по числу детей, скамейка, мат, 5-6 мешочков с песком (200 г) для охотников.1. Подвижная игра "Карусель" - построение в два концентрических круга, младшие - внутри (2 раза) Развернуть круги в звенья для выполнения общеразвивающих упражнений5. Прыжки. И. п. стать свободно, руки на поясе. Прыгать в удобном темпе сколько сможешь.5. Прыжки. И. п. Ноги вместе, руки на поясе. 1-4 - прыжки на правой ноге. 1-4 - на левой. 1-4 - на двух ногах(3-4 раза).б) Основные движения: Бросание мешочка прямой рукой сверху через скамейку + перешагивавание через скамейку+ бег за мешочком. Выполнять поочередно: мальчики-девочки или одновременно.б) Основные движения: Ползание по-пластунски к скамейке (5-6 метров) + спрыгивание со скамейки на мат по разному - прямо, боком, спиной вперед (кто как хочет). Выполнять поточно по 2 (3-4 раза).в) Подвижная игра "Караси и щука". Повторить 4 раза: 1-2-й раз караси и щука - старшие дети, 3-4 раза караси -младшие, щука - воспитательница делает вид, что не может поймать карасиков, старшие дети помогают малышам спрятаться.III. Игровое задание "Поучите бабочек летать" - малыши разбирают бумажных бабочек на ниточках.2. Подвижная игра "Охотники и зайцы" (знакомая), повтор. 3 раза. III. Спокойная ходьба.Действия произвольные в удобном месте. II. а) Общеразвивающие упражнения со стульями.1. Выше руки. И. п. сесть на стул, руки на пояс. Поднять прямые руки через стороны вверх, смотреть на ладошки, опустить на пояс (6 раз).1. Выше руки. И.п. сесть на стул, ноги поставить на всю ступню рядом со стулом, руки соединить за спинкой стула. 1 - руки через стороны вверх смотреть на ладошки. 2 - и.п. (6 раз).2. Наклон вперед. И.п. стать за спинкой стула, руки в стороны. Наклониться, достать руками сиденье; и.п. (5 раз).2. Наклон вперед. И.п. стать за спинкой стула, руки за головой, локти - в стороны. 1 - наклониться, поставить на сиденье всю ладонь, 2 - и.п. (5 раз).3. Ногу на стул. И.п. стать лицом к сиденью, руки на поясе. Ставить поочередно ноги на сиденье вместе со старшими (6 раз).3. Ногу на стул. И.п. стоять за спинкой стула, руки опустить. 1 - поднять ногу через спинку стула, поставить на сиденье. 2 - и.п. (то же другой ногой) (6 раз).4. Выглянуть - спрятаться. И.п. повернуться лицом к старшему звену, удобно 1 - развернуть стулья, лечь на пол на живот лицом к сиденью, руками держаться за ножки стула. Приподнявшись, посмотреть на старших через сиденье стула; и.п. (4 раза, 5-6 - отдыхать лежа.4. Прогнуться! И.п. - то же, что у младших, приподнявшись на руках, отвести назад прямую ногу, прогнувшись, смотреть через сиденье на младших. 2 - и.п. (6 раз).