Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Мiнiстерство освiти i науки Украiни Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет
iменi Володимира Гнатюка
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва i дизайну та методики iх викладання
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
тАЮВиди позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Виконала:
Студентка факультету ПВПК
Групи 33
Конська О. П.
Науковий керiвник:
Пацалюк РЖ.РЖ.
Тернопiль - 2008
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАКЛАСНРЖЙ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНРЖЙ РОБОТРЖ
1.1 Роль i мiiе образотворчого мистецтва у позакласнiй та позашкiльнiй роботi
1.2 Ефективнiсть та доцiльнiсть проведення позакласних та позашкiльних занять з образотворчого мистецтва
Висновки з роздiлу 1
РОЗДРЖЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
2.1 Суть, мета i завдання позакласноi роботи з образотворчого мистецтва у початковiй школi
2.2 Особливостi образотворчоi дiяльностi молодших школярiв у позашкiльнiй роботi
Висновки з роздiлу 2
РОЗДРЖЛ 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ ТА МЕТОДИКА РЗХ ПРОВЕДЕННЯ
3.1 Методика роботи з дiтьми в умовах позашкiльноi та позакласноi дiяльностi педагога
3.2 Гурткова робота з образотворчого мистецтва у школi
Висновки з роздiлу 3
ЗАГАЛЬНРЖ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
За умов розбудови, демократизацii та докорiнноi трансформацii суспiльства усвiдомлення загрози, яка криСФться в бездуховностi, емоцiйноi недорозвиненостi людей i юнацтва, низького рiвня креативностi, виникаСФ нагальна потреба пошуку нових та нетрадицiйних форм роботи в процесi навчально-виховноi дiяльностi та пошуку особливих засобiв впливу на духовнiсть особистостi. Серед останнiх у загальному русi за гуманiзацiю системи освiти поступово зростаСФ роль мистецтва.
Виховний потенцiал мистецтва мiститься у самiй його сутi i пояснюСФться тим, що емоцiйна сторона свiдомостi, естетичнi iдеали особистостi первиннi стосовно iнтелекту в формуваннi духовних iнтересiв, ставлення до свiту взагалi.
В аспектi зазначеного проблема радикального полiпшення емоцiйно-естетичного i духовно-морального виховання диктуСФ такий розподiл акцентiв завдань у викладаннi образотворчого мистецтва, серед яких виховнi та художньо-розвитковi були б провiдними стосовно навчальних. Адже саме вирiшення художньо-розвиткових завдань передусiм формуСФ рiвень художньо-творчоi свiдомостi iндивiда, що й визначаСФ ступiнь включення учнiв у глобальнi культурогеннi процеси. З огляду на викладене мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислiй, сконцентрованiй формi можна визначити як: розвиток у дiтей високих естетичних iдеалiв, формування потреб i здiбностей до образотворчого мистецтва в процесi художнього осмислення свiту.
Художня дiяльнiсть дитини починаСФться ще задовго до того моменту, коли вона вперше переступить порiг школи. Бiльшiсть наших дiтей вiдвiдуСФ дитячi садки, де заняття образотворчим мистецтвом СФ обовязковим. Аналогiчна ситуацiя i у загальноосвiтнiх школах. З метою бiльш глибокого ознайомлення з рiзнобарвним свiтом мистецтва, розвитку образотворчих умiнь та навичок частина дiтей вiдвiдуСФ художнi школи. Позакласна та позашкiльна робота з образотворчого мистецтва проводиться в шкiльних закладах. На жаль, вiдвiдування дiтьми гурткiв та студiй, СФ нечисленним.
На уроках образотворчого мистецтва та художньоi працi дiти малюють, вирiзають з паперу, займаються аплiкацiСФю, лiпленням, паперопластикою та iн. Все це сприяСФ розвитковi творчих здiбностей дитини, розширенню ii знань та умiнь в царинi образотворчого мистецтва, формуванню таких духовних новоутворень як естетичний смак, естетичний свiтогляд, доброзичливе ставлення до прекрасного як у мистецтвi, так i у життi.
Досвiд роботи в загальноосвiтнiх i дитячих художнiх школах, студiях i гуртках образотворчого мистецтва показуСФ, що всiх дiтей можна навчити образотворчого мистецтва. Багато дiтей, якi вступають до студiй, у дитячi художнi школи з низьким або незадовiльним рiвнем образотворчоi пiдготовки, завдяки застосуванню вiдповiдних форм i методiв навчання згодом успiшно закiнчують художню школу, а у деяких випадках, i вищi навчальнi заклади.
В педагогiчнiй науцi СФ чимало дослiджень присвячених позакласнiй та позашкiльнiй роботi з образотворчого мистецтва. Зокрема ця проблема висвiтлена в працях Виноградовоi Н., Бiлецького П., Чарнецького Я., Сухомлинського В., Кириченка Н., Ельконiна Д. та iнших.
Особливо актуальною i значимою ця проблема СФ сьогоднi, коли перед школою стоять важливi завдання: творчо розвинути дитину, сформувати естетичний смак, як виразник духовного розвитку особистостi, зберегти в душi дитини прекрасне та щире ставлення до всього оточуючого - в життi, в мистецтвi, в суспiльних вiдносинах, в людських взаСФминах. Реалiзацiю вищеназваних завдань слiд починати з раннього вiку. Обмаль часу, вiдведеного для вивчення образотворчого мистецтва пiд час основних занять, обмеженiсть безпосереднього наближення дитини до обСФктiв образотворчоi дiяльностi зумовлюють необхiднiсть систематичноi п?/p>