Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?я, здатнiсть аналiзувати i синтезувати, критична оцiнка своСФi дiяльностi, здатнiсть знаходити рiзноманiтнi способи розвязання творчого завдання, широта думки, вiдчуття краси [56, с.521].
Важливу роль у творчому розвитку школярiв вiдiграють емоцii i почуття. Особливо це стосуСФться iх ставлення до всього яскравого, нового, незвичайного, цiкавого, насиченого живими образами.
Багато позитивних емоцiй викликаСФ в школярiв спiлкування з природою. Навколишнiй свiт приваблюСФ дитину розмаiттям та рiзнобарвям своiх обСФктiв i динамiчнiстю процесiв. Шум лiсу, спiв пташок, кольори квiтiв та листя, рiзнi способи пересування живих iстот - усiм цим дiти цiкавляться, за всiм спостерiгають з пiднесеним настроСФм, радiстю, запамятовуючи на все життя.
За словами РЖ. РДрмаша, творчий процес у мистецтвi СФ iндивiдуальним i включаСФ цiлеспрямовану працю, певну систему свiдомих планомiрних дiй [22, с.36].
Перший етап творчостi - це попереднСФ художнСФ накопичення знань, спостережень, вражень, навичок, майстерностi. Результатом усього перелiченого, на думку Г. РДрмаша, СФ виникнення задуму або кiлькох задумiв майбутнiх творiв.
Другий етап творчостi - художнiй задум - евристичне прозрiння у художника, початок цiлеспрямованоi роботи над картиною. Задум ТСрунтуСФться на уявi окремих частин майбутнього твору як цiлiсного образу. Причому задум - лише його ескiз. Щоб утiлити задум в життя, потрiбно багато працювати. Але саме задум визначаСФ мету i напрям усiСФi роботи, стимулюСФ дiяльнiсть фантазii та уяви, викликаСФ прилив творчоi енергii й натхнення.
Третiм етапом творчостi (за Г. РДрмашом) СФ перiод виношування, коли сконцентровуються досвiд вражень i уява художника. Тобто вiн зосереджуСФться на внутрiшнiх переживаннях, звертаСФться до напрацьованого матерiалу, власного досвiду. Четвертий етап включаСФ плани, чернетки, етюди, ескiзи, пробнi варiанти. Така робота пояснюСФ структуру майбутнього твору, змiст, характер образiв.
Пятим етапом СФ фаза кiнцевоi розробки. У цей перiод вiдбуваСФться становлення твору як цiлого. Пiдготовчий матерiал витiсняСФться кiнцевим його варiантом. ПроявляСФться евристичний характер творчоi дii, народжуються великi i малi вiдкриття, знахiдки тощо. Художник досягаСФ найбiльш вiльного володiння матерiалом, пiдпорядковуСФ його iдейно-емоцiйнiй атмосферi.
Тепер твiр уявляСФться як СФдине цiле, хоча художник потребуСФ використання новоi iнформацii та фактiв, перевiрки й уточнення матерiалу, збагачення додатковими враженнями. А це вже шостий етап творчостi - авторедагування.
Займаючись дослiдженням процесу художньоi творчостi, П.Якобсон визначив шiсть його етапiв:
1) поява задуму;
2) розробка задуму;
3) наявнiсть досвiду життСФвих вражень;
4) пошук форм втiлення задуму твору;
5) реалiзацiя задуму;
6) доопрацювання твору [62, с. 18-46]. Проте на цьому творчий процес не закiнчуСФться. Та коли завершуСФться якась його частка, виражена у художньому творi, певний перiод оцiнюСФться, аналiзуСФться зроблена робота. РЖ за потреби ii доопрацьовують (скорочення, замiна, пошук нових виражальних деталей), пiсля чого художник вiдчуваСФ задоволення або, навпаки, незадоволення своiм твором. НастаСФ така мить, коли у нього виникаСФ потреба у нових задумах. Таким чином, наявний процес творчостi. А зявляСФться нова картина тодi, i лише тодi, коли людина вiдчуваСФ внутрiшню потребу творити.
Цiкаво визначаСФ етапи творчостi Я. Пономарьов. На його думку, першим етапом (свiдомою роботою) СФ пiдготовка - особливий дiяльнiсний стан, який СФ передумовою для виникнення новоi iдеi. Другий етап - дозрiвання - пiдсвiдома робота над проблемою, iнкубацiя iдеi. Перехiд пiдсвiдомого у свiдоме СФ третiм етапом творчостi - натхненням - коли в результатi пiдсвiдомоi роботи у сферi свiдомостi виникаСФ iдея винаходу, вiдкриття (спочатку в гiпотетичному виглядi). РЖ четвертий етап (свiдома робота) - розвиток iдеi, ii остаточне оформлення i перевiрка [53, с. 24-32]. В естетицi художньо-творчий процес схематично подiлено на такi етапи: загальне пiзнання i спостереження; виникнення задуму; спостереження i пiзнання, обмеженi задумом; безпосереднСФ втiлення художнього задуму в мистецькому творi.
Розвиток естетичних почуттiв, накопичення спостережень i вражень збуджують асоцiативнiсть, образну уяву, фантазiю, внаслiдок чого художник творить. РЖ завдяки його наполегливiй творчiй працi те, що склалося в уявi, передаСФться на полотно i стаСФ витвором мистецтва. Щоб навчити так працювати дiтей, потрiбно проводити уроки, враховуючи такi компоненти: мотивацiйний (стимули для пiдвищення емоцiйностi, змiцнення сенсорноi чутливостi, розвитку уяви, фантазii); пiзнавальний (iнформацiйно-когнiтивний); ментальний (неповторнiсть, iндивiдуальнiсть); практичний (умiння, навички, самостiйна творча дiяльнiсть).
Описанi вище схеми творчого процесу СФ вказiвником для вчителiв, вихователiв, батькiв. Побудувавши навчально-виховний процес саме таким чином, можна досягнути розвитку творчих якостей особистостi. Визначенню цих якостей присвятили науковi дослiдження вченi О. Лук, В. Моляко, В.Сухомлинський; американськi психологи К. Бейттел, В. Лоунфельд. Актуальним у виокремленнi творчих якостей школярiв СФ розроблена В.Сухомлинським власна система творчоi особистостi, яку вiн назвав гармонiСФю педагогiчних впливiв. Суть ii полягаСФ у вираженнi однiСФi з найважливiших закономiрностей виховання: засобiв впливу на особистiсть i реалiзацiя цих виховних впливiв на практицi.
Вiдомо, що художнi твори викликають