Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
истему соцiальних вiдносин, зростання ii престижу i авторитету, виховання рiзних соцiальних ролей, раннСФ залучення до участi у розвязаннi рiзних соцiальних проблем - трудових, соцiально-полiтичних, моральних;
- художньо-естетичний - забезпечуСФ художньо-естетичну освiченiсть та вихованiсть особистостi, здатноi до саморозвитку та самовиховання, формування i художньо-естетичноi культури засобами кращих нацiональних i освiтньо-культурних надбань, сприяСФ виробленню умiнь примножувати культурно-мистецькi традицii свого народу;
-дослiдницько-експериментальний - передбачаСФ включення дiтей i пiдлiткiв у науково-дослiдницьку, пошукову дiяльнiсть, поширення наукових знань та iх перетворення в iнструмент творчого перетворення в iнститут творчого освоСФння свiту;
-науково-технiчний - спрямований па формування у дiтей технiко-технологiчних знань, розширення iх полiтичного свiтогляду, задоволення потреб юноi особистостi у вдосконаленнi освiти з основ iнформатики та компютеризацii, конструкторськоi, експериментальноi та винахiдноi дiяльностi, реалiзацii здiбностей шляхом пошуку та розвитку вмiнь, новинок технiчного моделювання, конструювання тощо:
-дозвiлево-розважальний - передбачаСФ органiзацiю культурного дозвiлля дiтей та пiдлiткiв, спiлкування з однолiтками рiзноi форми iгровоi та дозвiлево-розважальноi дiяльностi, полiпшення психiчного здоровя, зняття фiзичноi та психологiчноi напруги;
-еколого-природнiй - забезпечуСФ оволодiння знаннями про навколишнСФ середовище.
Такi напрями дiяльностi можуть створити умови для професiйноi орiСФнтацii самовизначення особистостi, вiд формування стiйких мотивiв до самореалiзацii у професiйнiй дiяльностi, пiдготовку змiн молодi до змiн професiй, адаптацii до ринковоi економiки.
Прiоритетною метою розвитку позашкiльноi освiти та виховання СФ сприяння становленню творчоi особистостi дитини, пiдлiтка, молодоi людини. Роль образотворчого мистецтва у даному випадку СФ незамiнною. Мистецтво по-своСФму пiзнаСФ свiт i в цьому змiстi сприяСФ пiзнанню навколишнього - в образнiй формi розкриваСФ суть явищ i предметiв, практично без обмежень воно може розповiсти людинi про минуле, сучасне i майбутнСФ, про людське спiвжиття, культуру, при цьому формуСФ свiтогляд особистостi, виховуСФ ii. Якщо ми ведемо мову про мистецтво, слiд наголосити, що саме воно розвиваСФ людину рiзносторонньо, на вiдмiну вiд iнших видiв дiяльностi (наука формуСФ мислення, етика - моральну свiдомiсть i т. д. ). На думку М. С. Кагана тАЮ...мистецтво розвиваСФ духовнiсть людини рiзносторонньо та цiлiсно - в СФдностi думок, почуттiв, волi, уяви, смакiв, в СФдностi ii естетичного, морального, громадянсько-полiтичного ставлення до свiту, в СФдностi ii свiдомостi та самосвiдомостi.[25, с. 21].
Твори мистецтва, написанi яскраво та оригiнально, допомагають розкрити змiст того, що в життi, здаСФться, вже давно зрозумiлим та вiдомим, тому що через мистецтво ми пiзнаСФмо свiт бiльш iнтенсивно, бiльш емоцiйно. Завдяки художнiм образам, якi несуть в собi найбiльш узагальненi, яскравi, типовi риси навколишнього, мистецтво проникаСФ в суть обСФктивноi дiйсностi, суспiльних процесiв, аналiзуСФ i розкриваСФ iх значення для особистостi, допомагаСФ людинi образно вiдтворити у свiдомостi життСФву реальнiсть, духовно осмислити i оцiнити ii, а отже воно допомагаСФ формувати людину - стимулюСФ почуття, спрямовуСФ думки, розкриваСФ складний внутрiшнiй свiт особистi, задовольняСФ потребу в красi.
Мистецтво виконуСФ двояку функцiю: з одного боку воно передбачаСФ споглядання, сприйняття форми, з iншого - вимагаСФ художнього бачення, актуалiзацii всiх духовних i практичних здiбностей особистостi тАЮ... всього ii життСФвого досвiду, що кристалiзуСФться в ii субСФктивному тАЮя тАЮ [21, с. 23]. Мистецтво СФ важливим джерелом естетичноi насолоди. Його справедливо називають тАЮнаукою почуттiв, адже сприймати мистецтво, розумiти його - особлива праця душi, напружена праця почуттiв i думки. Образи мистецтва, що сприймаються та вiдповiдають iнтересам i поглядам особистостi, адекватно впливають на ii субСФктивний свiт, породжують багатограннi i складнi переживання. Цей процес СФ не лише iнтелектуальним. Вiн насичений позитивними чи негативними почуттями. тАЮВ людськiй душi немаСФ нi однiСФi гранi, нi однiСФi струни, на яку не вплинуло б мистецтво[7, с. 18]. В результатi людина не лише усвiдомлюСФ, але й глибоко вiдчуваСФ обСФктивний змiст, закладений в художнiх узагальненнях.
Сила мистецтва не лише в тому, що його твори викликають у нас емоцii i почуття - завдяки мистецтву ми вчимося естетично сприймати дiйснiсть, образно мислити i оцiнювати. Емоцii, думки, фантазii, породженi мистецтвом формують характер, волю, свiтогляд особистостi в цiлому. Мистецтво створюСФ конкретно-чуттСФвi образи, завдяки яким вiдбуваСФться духовно-активне спiлкування людини i мистецтва тАЮСпецифiчнiсть мистецтва полягаСФ у тому, що воно СФ духовно-практичним способом освоСФння дiйсностi [21, с. 125].
Мистецтво не потребуСФ особливоi галузi практичного впровадження, на вiдмiну вiд наукових досягнень. Бо твори мистецтва сприймаються як елементи життСФвого, форма iхнього iснування дозволяСФ входити в побутову сферу людей i завдяки цьому вони зверненi до особистостi, ii iндивiдуальних i суспiльних потреб, iнтересiв та здiбностей. Дана властивiсть мистецтва особливо актуальна у сучасних мiстах та селах, особливо це стосуСФться мiста. Швидкi темпи мiстобудування, стандартизацiя позбавляСФ iх iндивiдуальностi. Л