Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вже мають певний досвiд такого спостереження. ВибираСФ куточки природи сам вчитель. Головна мета такого спостереження - одержання естетичноi насолоди вiд побаченого, на основi якоi можна поступово сконцентрувати увагу школярiв на окремих обСФктах, явищах. При цьому обовязково, учнi разом з вчителем повиннi дати естетичну оцiнку побаченого. Крiм того, спостереження, споглядання необхiдно супроводжувати дiями - малюванням, аплiкацiСФю, лiпкою, конструюванням. Такий двостороннiй пiдхiд дозволить краще опанувати естетичну iнформацiю. Бажано проводити спостереження одного i того ж обСФкту в рiзнi пори року, завдяки чому дiти зможуть не лише порiвняти i осмислити естетичнi властивостi природних форм, але й побачити й засвоiти природну палiтру - багатство кольорiв та вiдтiнкiв (хоча вони запамятають i зможуть назвати лише деякi з них, та емоцiйний вiдгук сприятиме формуванню почуттiв), поСФднання кольоровоi гами, а також перспективнi спiввiдношення. Згодом це виражаСФться у творчих роботах дiтей. Спостереження на природi даСФ змогу розвивати уяву та фантазiю школярiв. Цьому сприяють асоцiативнi порiвняння на основi завдань вчителя за типом: що на що подiбне, впiзнай на дотик, який колiр чи предмет лишнiй та iн. Такi вправи допомагають дитинi освоiти багатство навколишнього свiту, виробляють умiння аналiзувати, порiвнювати, i вiдповiдно оцiнювати i обТСрунтовувати свою естетичну оцiнку. Крiм вище перелiчених вправ на думку Г.С.Костюк хорошими вправами на спостереження СФ розглядання учнями обСФктiв на вiддалi, при недостатньому iх освiтленнi, словеснi описи явищ природи, пейзажiв, зовнiшностi людини, а також ii художнього зображення, малювання з натури. Одночасно це не лише можливiсть для спостережень, але й можливiсть збагатити память дитини тАЮ... конкретними образами, потрiбними для розвитку рiзних здiбностей[35, с. 64].
Так у першому класi при вивченнi кольоровоi гами проводяться iгри тАЮХто стер фарби (порiвняння хроматичних i ахроматичних кольорiв), тАЮСкладемо фарби для кольорiв, тАЮВогняна квiтка, тАЮОсiннСФ листя. Поступово дiти на учуються не лише змiшувати фарби для досягнення певного кольору, а й розрiзняти основнi та похiднi кольори, називати iх, розрiзняти виражальнi можливостi та символiку кольору. Аналогiчно будуСФться робота для усвiдомлення цiлiсностi форми, взаСФмозвязку форми i частин, виразностi силуетiв, виразнi можливостi лiнii, крапки, плями та iн.
Починаючи з другого класу дiти вивчають засоби виразностi рiзних видiв мистецтв, iх особливостi та симбiоз, поглиблюють своi знання з кольорознавства. Якщо для першого класу характерна робота гуашшю, то у другому вибiр матерiалу для виконання завдань бiльш ширший - фломастери, кульковi ручки, деревянi палички, туш, рiзноманiтнi матерiали для аплiкацii (нитки, папiр, тканина та iн.). Вводяться словники образотворчих термiнiв. У другiй половинi навчального року для роботи починають використовувати акварельнi фарби. Бiльш глибоко школярами освоюються жанри та види образотворчого мистецтва (тАЮЯкi бувають художники?, тАЮУ художника-живопиiя та iн.), вивчають виражальнi можливостi обСФмних, силуетних та плоских форм, можливостi iх поСФднання у однiй творчiй роботi, на елементарному рiвнi ознайомлюються з рiзновидами рельСФфу. Поступово вводяться рiзноманiтнi технiки, притаманнi видам та жанрам мистецтв, що з одного боку ускладнюють виконання завдання, з iншого дають можливiсть виявити здiбностi дитини, розширюють ii знання, а також пiдвищити рiвень iнтересу до творчоi та оцiнноi дiяльностi. У третьому класi вводиться поняття перспективи на основi освоСФння просторових явищ (ближче - нижче, далi - вище, з поняттям тАЮлiнiя горизонту, з поняттям лiнiя зламу дiти ознайомилися ще у першому класi); поняття декоративно-прикладне мистецтво та дизайн, вивчаються можливостi цих рiзновидiв мистецтва, iхнi основнi особливостi, характеристики (ритм, симетрiя, асиметрiя, композицiйний центр, художнiй образ в народному декоративному мистецтвi, засоби художньоi виразностi та iн.). Образотворчi роботи фарбами ускладнюються. Крiм цього школярi ознайомлюються з пластанатомiчною будовою (на основi лiнiйних силуетiв) тварин i людей в спокоi та русi.
Четвертий клас умовно можна назвати тАЮперехiдним. На даному перiодi навчання дiтей образотворчому мистецтву не лише поглиблюють iхнi знання про види та жанри мистецтва, специфiку художнього образу, iх пiдводять до розумiння та сприйняття образотворчого мистецтва як художньо-естетичноi цiнностi у власному життi. Це вiдбуваСФться завдяки тому, що дiти ознайомлюються з прийомами роботи професiйних художникiв, пробують самi використовувати цi прийоми, викладання вчителем образотворчого мистецтва набуваСФ так званоi тАЮакадемiчноi манери.
Окремо слiд видiлити ознайомлення з творами мистецтва. Серед тем, запропонованих для вивчення образотворчого мистецтва СФ такi, розкрити якi можливо лише за допомогою картин, репродукцiй, дiафiльмiв чи слайдiв (тАЮЯка буваСФ графiка, тАЮПо снiгу на оленях та iн.). Робота вчителя на такому уроцi повинна бути побудована таким чином, щоб дiти не лише ознайомилися з виразнiстю певного виду мистецтва, стилем художника, але й емоцiйно змогли пережити iх, спробувати уявити тАЮщо там за кадром, обТСрунтувати своСФ судження (на вiдповiдному вiковому та iндивiдуальному рiвнi) вiдносно кольоровоi гами, композицiйного центру, сюжету картини в загальному. Зробити це учнi зможуть лише тодi, коли матимуть необхiднi знання, володiтимуть термiнам?/p>