Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? та навичками сприйняття та оцiнювання.
Виконання навчальних завдань сприяють розвитку спостережливостi, формують iнтерес та образотворчi умiння, i, вiдповiдно, закладають смаковi критерii, еталони, на кожному уроцi дiти розвиваються емоцiйно, завдання вчителя - сформувати почуттСФву сферу школяра, оскiльки саме емоцii та почуття, сприйняття та уявлення СФ основною формою чуттСФвого вiдображення, яке дуже необхiдне при оцiнно-творчiй роботi. Як це вiдбуваСФться?
Формування емоцiйно-почуттСФвоi сфери учнiв залежить вiд багатьох факторiв. На вiдмiну вiд вiдчуття, сприйняття, мислення, завдяки яким у свiдомостi вiдкладаються рiзноманiтнi предмети, явища, характернi для них деталi та взаСФмозвязки, у емоцiйних станах виявляСФться ставлення особистостi до побаченого, зробленого чи осмисленого. Будь якi емоцii та почуття можна умовно подiлити на двi групи:
1) тi, якi виражають позитивне ставлення людини до обСФктiв та явищ дiйсностi (задоволення, радiсть, любов та iн.);
2) тi, якi виражають негативне ставлення на будь що (страх, переляк, огида та iн.). Емоцii, як негативнi, так i позитивнi по-рiзному впливають на особистiсть. Але у бiльшостi випадкiв саме позитивнi сприяють активнiй дiяльностi, дають поштовх до творчостi. Крiм того емоцii та почуття виявляють себе тодi, коли у людини iснуСФ реальний iнтереiи потреба у чомусь. На основi даного твердження можемо зробити висновок, що сформувати позитивне ставлення до мистецтва, його емоцiйне сприйняття можливо лише при наявностi естетичного iнтересу, потреби. Крiм естетичного iнтересу на формування почуттСФвоi сфери дитини впливаСФ ряд iнших факторiв. На думку О. Я. Савченко iх можна подiлити на внутрiшнi, психологiчнi особливостi дитини та зовнiшнi, при чому тАЮ... зовнiшнi ... дають лише iмпульс для яскравих емоцiй i почуттiв [49, с. 164]. До зовнiшнiх автор вiдносить емоцiйну пiдготовку учнiв (тобто попередньо набутий емоцiйний досвiд), емоцiйну насиченiсть навчального матерiалу та обраних методiв, незвичнiсть способу постановки завдання, а також його чiткiсть, динамiчнi переходи вiд одного виду дiяльностi до iншого, вчасний перехiд вiд пояснення вчителя до дiй учнiв При вивченi образотворчого мистецтва взагалi, а на заняттях гуртка, зокрема, емоцiйнiй насиченостi змiсту навчального матерiалу сприяСФ добiр:
а)iлюстрацiй - твори повиннi бути високохудожнiми, тематично актуальними, цiкавими для дiтей, а також педагогiчно доцiльними;
б)предметiв для спостереження та натурних постановок, якi можуть викликати у дiтей естетичнi почуття, образнi уявлення, зацiкавлення, подив, захоплення. Необхiдною умовою СФ мовлення самого вчителя - емоцiйне, образне, лагiдне. Позитивним емоцiям зацiкавленостi сприяють нетрадицiйнi способи подання завдання.
На першому етапi навчально-виховноi роботи увага вчителя спрямована на те, щоб сформувати у дiтей такi двi основнi якостi: позитивна емоцiйна чуттСФвiсть та предметнiсть естетичного почуття. Педагоги вважають, що найбiльш ефективними при вихованнi емоцiйно-почуттСФвоi сфери СФ так званi тАЮмалi" педагогiчнi впливи на школярiв у виглядi конкретно поставлених питань та творчих завдань.
Починаючи з першого класу виховання естетичних почуттiв вiдбуваСФться на основi оцiнноi дiяльностi: подобаСФться, не подобаСФться. Така практика, за свiдченням Н. Горобець, даСФ позитивнi результати. Оцiнювання творiв мистецтва, навколишнього забезпечуСФ певний рiвень як художньоi, так i емоцiйноi iнформацii. Дiтям першого року навчання важко видiляти емоцiйну домiнанту художнього твору, чи iдеальне, прекрасне у навколишньому. Методика формування естетичних почуттiв, розроблена Н. Горобець пропонуСФ наступнi прийоми: використання композицiйних та колористичних варiантiв. Суть iх полягаСФ у тому, що вчитель словесно, чи за допомогою кольоровоi прозороi плiвки показуСФ дiтям змiни, що вiдбуваються у змiстi картини, ii колористицi. Найбiльш ефективними СФ колористичнi змiни, оскiльки саме колiр маСФ найбiльший емоцiйний вплив на свiдомiсть та почуття дитини. Обговорення цих змiн ( як змiнився настрiй картини, коли ii кольори стали холодними?; як змiнюСФться навколишнСФ, коли ми дивимось на свiт через затемненi окуляри? та iн.) формуСФ предметнiсть естетичного почуття, гаму емоцiй та почуттiв. Крiм цього, щоб активiзувати слова, що позначають естетичнi почуття, доцiльно використовувати словеснi вправи (на початкових етапах роботи дiтям подаються слова, що позначають емоцiйнi стани). При роботi з художнiми творами, щоб дiти зрозумiли змiст картини створюються ситуацii спiввiдношення зображеного i реальноi дiйсностi. Така методика найбiльш ефективна при сприйняттi та усвiдомленнi творiв пейзажного мистецтва, картин побутового стилю. Слiд наголосити, що основою сприймання картин у першому класi СФ розповiдь-опис бачення картини вчителем.
Естетичнi почуття недостатньо сформувати, iх необхiдно творчо спрямувати, тобто надати образотворчiй чи оцiннiй дiяльностi творчий характер. У першому класi цьому сприяСФ проведення навчальноi дiяльностi у формi гри-уяви. Прийоми перевтiлення досить рiзноманiтнi. В одних ситуацiях дiти уявляють себе професiйними художниками чи скульптурами, усно, чи у малюнку описують своСФ бачення зображуваного, в iнших можуть пластично зобразити тАЮкрасиву квiтку , тАЮгрозову хмару , тАЮглек, повний води та iн. Такi iгри-перетворення розвивають уяву дiтей, iх емоцiйнiсть, а також формують умiння розпiзнавати зовнiшнi вираження емоцiй.
На вiдмiну вiд перш?/p>