Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?го класу у другому змiнюСФться суть роботи над розвитком почуттСФвоi сфери дiтей. Якщо у першому класi ведуча роль належала вчителевi, то у другому дiти тАЮвтягуються" у дiалог. Робота по формуванню почуттСФвоi сфери будуСФться таким чином, щоб учнi не лише видiляли зовнiшнi звязки, але й змогли б оцiнити внутрiшню суть зображеного, чи побаченого. За допомогою форми, кольору, або словесного опису дiтей вчать виражати власне емоцiйне бачення. Цьому сприяють емоцiйнi установки поданi вчителем, що опираються на попереднiй емоцiйний досвiд учня. Такi педагогiчнi прийоми спрямованi на те, щоб викликати у дiтей певнi почуття, асоцiативнi звязки, прийти до розумiння тАЮчому це подобаСФться чи не подобаСФться . Найкраще у даному видi роботи використовувати так званий порiвняльно-зiставний метод.[16, с. 47] Цей метод сприяСФ розвитку в учнiв бiльш точного сприйняття мистецтва, усвiдомленню почуттiв, викликаних ним, а також засобiв iх виразностi. Завдяки порiвняльнiй дiяльностi ми можемо не лише показати дiтям особливостi видiв та жанрiв образотворчого мистецтва, а й можливiсть розкриття однiСФi й тiСФi ж теми у музицi, поезii, художнiй творчостi, проаналiзувати почуття, викликанi цими видами мистецтва. Сприйняття та обговорення таких спiввiдношень, перш за все допомагаСФ усвiдомити дiтям мистецтво, як специфiчну форму вiдображення навколишнього, по-друге - словесно обТСрунтовувати своСФ ставлення та емоцiйне сприйняття побаченого чи почутого, по-третСФ - стимулюСФ творчу дiяльнiсть. Програмою передбаченi теми, що вимагають використання порiвняльно-зiставного методу - малюСФмо музику, прочитай, уяви та оживи на паперi казку та iн. Також у другому класi вчителi використовують метод згадування емоцiй та почуттiв. Суть його у актуалiзацii попередньо набутого емоцiйного досвiду дитини.
Програма гурткiв образотворчого мистецтва для початкових класiв побудована за принципом - вiд простого до складного. Аналогiчнi чи подiбнi теми дiти вивчають у кожному наступному класi, але iде не репродуктивне вiдтворення виучуваного, а на основi попереднього емоцiйно-образотворчого досвiду подаСФться нове, ще не бачене i не осмислене.
У третьому класi першочергове завдання вчителя - виховання усвiдомленостi естетичного почуття, що виражаСФться в оцiннiй та творчiй дiяльностi дитини. На цьому етапi навчання дiти не лише вступають у дiалог, а виконують у ньому провiдну роль, тобто головним стаСФ словесне чи графiчне емоцiйне вираження побаченого дитиною, що лише при потребi коригуСФться вчителем. Такiй дiяльностi сприяють рольовi iгри у яких учнi виступають тАЮавторами, тАЮкритиками, тАЮглядачами. Зрозумiти власнi емоцii, вмiти розрiзняти емоцiйнi прояви iнших дiтям допомагають вправи творчого характеру, що передбачають персонiфiкацiю емоцiйних станiв, якi передаються творами мистецтва, iгри, якi спрямованi на вiдкриття та усвiдомлення психологiчно-емоцiйного стану iнших людей, а також самоаналiз власних емоцiйних станiв, почуттiв, якi виникають на основi побаченого чи почутого. У четвертому класi формування почуттСФвоi сфери вiдбуваСФться за такою ж схемою, як у третьому, рiзниця виражаСФться у бiльш ускладнених завданнях.
Одночасно з почуттСФвою сферою формуються i художнi уявлення дiтей, оскiльки почуття виникають на основi сприймання творiв мистецтва чи навколишнього, власних образотворчих робiт. В процесi пiзнання школярi накопичують зоровi враження, еталони, зразки прекрасного та потворного, якими вони згодом будуть керуватися при оцiнюваннi, у власних образотворчих роботах, при вiдборi естетично важливих для них обСФктiв. Наявнiсть таких вражень вкупi з емоцiйним досвiдом допомагаСФ розвинути уяву дитини. Як i iншi психологiчнi процеси, цей також потребуСФ певного методологiчного забезпечення. Методика формування художнiх уявлень молодших школярiв видiляСФ конкретнi методичнi прийоми:
-порiвняння, як основний шлях активiзацii художнього мислення. До них можна вiднести завдання такого типу: тАЮЩо на що подiбне? ; це i спостереження, i спiвставлення виразних можливостей рiзних матерiалiв, рiзних видiв дiяльностi (зображення, декорування, побудова), рiзних художнiх засобiв (ритм, композицiя, виразнiсть кольору, пластика та iн.);
-цiлеспрямована дiяльнiсть (метод педагогiчного обмеження завдання при великiй кiлькостi варiантiв ii вирiшення). Дiтям надаСФться творча свобода, але не безмежна, а цiлеспрямована, у вiдповiдностi з тематичним плануванням урокiв;
- рольовi iгри на уроках. Завдання цих iгор змоделювати ситуацiю реального життя, мистецтва у суспiльствi. Наприклад: гра в художникiв у глядачiв. Виступаючи почергово в тiй чи iншiй ролi учень починаСФ розумiти, що культурi глядача також необхiдно вчитися. РЖгри, вiкторини, кросворди допомагають розширити словниковий та зоровий запас учнiв. Сприяють цьому i iншi завдання, якi безпосередньо не повязанi з образотворчим мистецтвом:
- гра-пошук (знайти героя за описом);
- оживи шедеври (iнiенiзацiя картин по памятi);
- трансформацiя змiсту i настрою з однiСФi форми мистецтва в iншу (малюСФмо музику);
- впiзнай на дотик;
- усне малювання (розглянути натуру i описати ii та iн.);
Рольовi iгри також допомагають створити на уроках емоцiйну атмосферу, необхiдну для сприйняття художньо-образноi драматургii уроку.
- домашнi завдання - завдання на спостереження форм мистецтва у побутi та в життi людей. Тут доцiльним СФ використання методу тАЮзабiгання вперед - тобто, домашнСФ споглядання повинно стати е