Види позакласноi та позашкiльноi роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
та з образотворчого мистецтва СФ значущою частиною всiСФi навчально-виховноi роботи школи. Вона повинна направляти самостiйнiсть i активнiсть молодших школярiв на пiдвищення особистого культурного рiвня, поглиблення знань про образотворче мистецтво i отримання повноцiнних навичок i умiнь з предмета.
Позакласна робота з образотворчого мистецтва маСФ рiзноманiтнi форми. Вона може бути повязана з суспiльно-корисною працею дiтей (оформлення примiщень до дитячих свят, виставки т.д.), сприяСФ поглибленню знань дiтей про видовий та жанровий подiл мистецтва, художнi технiки та матерiали, сприяСФ усвiдомленню мистецтва як особистiсноi цiнностi, розширюСФ знання з окремих роздiлiв програми. Виконання окремих завдань (конструювання iграшок, колективне виготовлення панно), читання лiтератури про мистецтво i про художникiв, розгляд окремих картин, перегляд кiно- та дiафiльмiв з образотворчого мистецтва - все це позитивно впливаСФ на розвиток особистостi школяра.
Образотворче мистецтво пропонуСФ широкi можливостi для виконання ряду завдань як на уроках, так i у позакласний час. Колективна образотворча дiяльнiсть приносить дитинi творче задоволення, дозволяСФ iй повiрити в своi сили, вiдчути кориснiсть своСФi роботи. Дiти вчаться бути творцями прекрасного.
Позашкiльна робота з образотворчого мистецтва передбачаСФ вiдвiдування учнями художнiх шкiл, будинкiв дитячоi творчостi, екскурсii, прогулянки. Мета i завдання цих занять спiвпадаСФ з метою позакласноi роботи у школi. Особливiсть екскурсiй i прогулянок у тому, що завдяки iм дiти отримують бiльш глибокi знання про навколишнСФ та мистецтво, про красу природи рiдного краю, бiльш глибоко усвiдомлюють мистецькi цiнностi, набувають деяких графiчних навикiв.
Роздiл 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ ТА МЕТОДИКА РЗХ ПРОВЕДЕННЯ
3.1 Методика роботи з дiтьми в умовах позашкiльноi та позакласноi дiяльностi педагога
Заняття позакласною та позашкiльною образотворчою дiяльнiстю маСФ тi ж психолого-педагогiчнi механiзми, що й iншi форми навчальноi дiяльностi. Тому як на уроках образотворчого мистецтва, так i у позаурочнiй та позакласнiй дiяльностi педагог повинен формувати наступнi умiння, якi забезпечать вирiшення навчально-виховних завдань: спостерiгати, вiдчувати, виражати оцiнне судження, творчо вирiшувати поставленi завдання. Оскiльки головне завдання занять позакласноi та позашкiльноi роботи - творчий розвиток школяра, саме такого педагогiчного забезпечення вимагаСФ робота педагога.
Знаючи про те, що вiдвiдування гуртка СФ добровiльним (не всi дiти вiдвiдують гуртки), а заняття у гуртках сприяють кращому засвоСФнню особливостей образотворчого мистецтва, першочергове завдання вчителя - зацiкавити дiтей образотворчим мистецтвом, тобто сформувати естетичний iнтерес школярiв, зорiСФнтувати iх на спiлкування з прекрасним у навколишньому та мистецтвi, сприяти пiзнанню прекрасного у життi та творах мистецтва, створити умови для творчоi активностi та творчого самовираження. Можливостi вчителя при формуваннi естетичного iнтересу необмеженi, тут пiдiйде будь яка форма роботи, що емоцiйно впливаСФ на свiдомiсть дитини, ii розум та почуття - нетрадицiйнi форми подання завдань, доброзичлива iнтрига, диференцiйованi завдання, оригiнальнi художнi технiки та iн., але разом з тим кожен вчитель повинен знати i враховувати у своiй роботi антистимули iнтересу - тАЮ... надмiр репродуктивного матерiалу, домiнування словесних форм роботи, повiльний темп уроку, погана органiзацiя, одноманiтнiсть прийомiв заохочення та оцiнювання, неувага до переживань дитини [55, с. 165].
Не менш важливим завданням СФ навчити дитину здатностi бачити, чути, а не лише спостерiгати. Таке умiння ще називають естетичним спогляданням. У бiльшостi випадкiв дiти, що прийшли у школу вже психологiчно готовi до цiСФi дiяльностi. тАЮГоловне завдання естетичного споглядання - розвиток у школярiв здатностi належним чином сприймати й оцiнювати прекрасне пiд час безпосереднього спiлкування з ним, збагачення iх уявлень чуттСФво-образною iнформацiСФю. Для цього необхiдне цiлеспрямоване створення певних педагогiчних умов, ситуацiй [35, с. 7].
Споглядання - це перший етап у складному процесi осягнення свiту мистецтва. Цей процес СФ безконечним. Свiдомiсть людини не лише вiдображаСФ обСФктивний свiт - будь що, що сприймаСФться, викликаСФ емоцiйний вiдгук, в залежностi вiд особливостей естетичного досвiду, естетичних iнтересiв вiн може бути як активним, так i пасивним. На споглядальному етапi роботи вчителi зосереджують своi зусилля на органiзацii безпосереднього контакту школярiв зi свiтом прекрасного, не залежно, чи це сприйняття мистецьких творiв, власних образотворчих робiт, чи сприйняття прекрасного у навколишнiй дiйсностi. Саме у спостереженнi маСФ мiiе СФднiсть сприймання та мислення, оскiльки спостереження вимагаСФ осмислення того, що бачимо чи чуСФмо. тАЮСпостереження та рiзнi види чутливостi, що входять до ii складу, розвиваються в учнiв успiшно, коли вони виконують завдання, якi потребують самостiйного, керованого словом учителя здобування знань про зовнiшнiй вигляд предметiв, iх форми, кольори просторове розмiщення та iншi особливостi [35, с. 63-64]. Можна сказати, що спостереження СФ ефективним при умовi переосмислення дитиною побаченого, вiдчутого.
Починаючи з першого класу найбiльш доцiльним визначене спостереження у природi, оскiльки дiти