Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?о своСЧх переживань, одне яке-небудь слово у вiдповiдi викликаСФ в нього ряд асоцiацiй зовсiм iншого порядку, вiн робить кiлька малозрозумiлих вигукiв, а потiм думка зовсiм угасаСФ.
Хворi шизофренiСФю в гострому станi часто скаржаться, що СЧм хтось думки впровадив i вони не можуть СЧх вiдiгнати. РЖнодi вони вiдзначають, що раптом слово починаСФ мати багато значень, i це затрудняСФ вираження думки.
Деякi хворi так розшифровували наявнi в них подвiйнi думки: у них маСФться свiй власний фантастичний свiт, i коли вони про що-небудь говорять, у цей час йде рiвнобiжний хiд думок, що створюСФ велику непевнiсть у кожнiй вiдповiдi. Дiвчинка 15 рокiв добре почала коментувати прислiвя, i раптом зовсiм зненацька в неСЧ зявилося "зiсковзування" до буквального розумiння: вона заявила, що зосередитися на завданнi СЧй заважають стороннi думки. Дiвчинка почала затруднятися у вираженнi думки, не вистачаСФ потрiбних слiв, у голову приходили не тi слова, що потрiбнi були в цей момент, а якiсь iншi, стороннi.
Ця боротьба зi стороннiми думками сповiльнювала розумову роботу i вела до великого стомлення.
При поясненнi абстрактних понять дуже часто вiдзначалася амбiвалентнiсть. Наприклад, хворий 14 рокiв так пояснював виконання завдань на коментування метафор: "РЗх хотiлося розумiти й абстрактно i буквально, тобто один раз так здаСФться, а iнший раз по-iншому". Наприклад, добре розумiючи метафору "золота голова" ("це розумна людина"), хворий у той же час прагнув пiдiбрати до цiСФСЧ метафори iнше пояснення: "Художник зробив статую з мармуру з позолоченою головою". РЖ те й iнше пояснення здавалися йому правильними.
РЖнший хворий 15 рокiв, виявив гарне розумiння вiдверненого змiсту прислiвСЧв. Вiн так пояснив прислiвя "Куй залiзо, поки гаряче". "Не треба упускати моменту", а прислiвя "Не жартуй з вогнем" так зрозумiв: "Якщо ти бачиш, що людина сердить, не дратуй його". Поряд з цим у хворого спостерiгався ряд "зiсковзувань", наприклад, до прислiвя "Не все те золото, що блищить" вибрав пояснення: "Золото тяжелее залiза", але сумнiвався тiльки в тiм, що залiзо мале пiдходить, адже залiзо мале блищить. Таке пояснення метафор i прислiвСЧв зустрiчаСФться в бiльшостi випадкiв шизофренiСЧ в гострiй стадiСЧ процесу. Хворi шизофренiСФю не могли витримувати СФдиноСЧ лiнiСЧ розумiння, а пiдходили до тому самому явищу з рiзних позицiй.
Ця картина розумовоСЧ дiяльностi хворих шизофренiСФю в гострiй стадiСЧ процесу коштуСФ в звязку з постiйним порушенням у них цiлеспрямованостi на задачу, у звязку з лабiльнiстю у встановленнi логiчних вiдносин, неоформленiстю розумового процесу.
Хворi на шизофренiю розбираються у своСЧх переживаннях, це супроводжуСФться переживанням великоСЧ непевностi в тiм, що говорять, що роблять. У питаннях, що задаються, хворi вимагали точного формулювання. Питання, що викликало можливiсть багатьох вiдповiдей, затрудняло вiдповiдь.
Наприклад, хвора 15 рокiв могла затруднитися вiдповiсти на завдання: назви усi дерева. Вона так мiркувала: "чи називати СЧх зовнiшнi вiдмiнностi, чи треба говорити про СЧх колiр, великi вони або маленькi. Питання дивне, на нього важко вiдповiдати".
Багато хворих говорили, що в звязку з достатком у них думок вони завжди затрудняються, з чого СЧм почати говорити, вони волiють вiдповiдати на точнi i визначенi питання.
Особливе затруднення для хворих у гострiй стадiСЧ процесу представляв процес узагальнення, тому що хворi шизофренiСФю переважно оперують розрiзненими поняттями, що робить цi поняття неясними, неоформленими.
У процесi класифiкацiСЧ можуть зробити такi зiставлення: в одну групу помiщали рослини i тварин на тiй пiдставi, що з рослин послiдовно розвиваються живi iстоти. Також в одну групу могли помiстити людей, книги i рiзнi види транспорту (паровоз, лiтак, пароплав) i дати таке пояснення: "Людина багато пiзнаСФ з пiдручникiв i на основi пiдручникiв створюСФ важку iндустрiю".
Часто у вiдповiдях на питання, що виявляють логiчне мислення, вiдзначалися вигадливi вираження. Наприклад, на питання "Чим несхожi дошка i скло?" мiг бути отриманий така вiдповiдь: "Дошка деревяна, а стекло - це амфотерна речовина". Одна з хворих (16 рокiв) мiркував: "предмет дерево або не предмет? Адже предмет це те, що можна взяти в руки, а дерево в руки взяти не можна".
На висотi гострого приступу, мислення не досконале, розiрване, незвязне. Мова тодi являСФ собою набiр слiв без визначеного змiсту; iнодi в граматичному вiдношеннi пропозицiСЧ бувають побудованi правильно, але логiчного змiсту в них нi, не можна уловити основну думку, що точно говорить сам не знаСФ, що вiн хоче сказати... Часто хворi вiдзначали, що вони чують слова, але змiст СЧх не розумiють i не хочуть у цей змiст вдумуватися.
Мова хворих по бiльшiй частинi уривчаста, iнодi небагатослiвна, особливо в осiб, i до захворювання замкнутих, небалакучих, сензитивных. РЖнодi хворi в роботi могли говорити, при вiдповiдi прибiгали до жестiв i заявляли, що "нiчого не думаСФться" або не могли додумати до кiнця одну думку i тому не могли СЧСЧ виразити в словах.
РЖнодi хворi, вийшовши з гострого стану, давали низькi по якостi вiдповiдi, але, коли СЧм пропонували подумати, СЧхнi вiдповiдi полiпшувалися. Ця обставина може служити iлюстрацiСФю до наступного положення: хворий шизофренiСФю "може, але не хоче" через загальний стан байдужностi до усього.
При формах шизофренiСЧ, що протiкаСФ слабко виражено, симптомом ?/p>