Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
, що вона дурна, однак це експериментально не пiдтвердилося, iнтелект СЧСЧ виявився повноцiнним при невисокому загальному розвитку.
Мислення в поняттях доступно. На достатньому рiвнi процеси узагальнення. Добре розвита здатнiсть до аналiзу. Дуже гарна зорова память. Увага цiлком стiйка. У роботi виявлялася повiльнiсть, непевнiсть i разом з тим велика цiлеспрямованiсть: усяке завдання доводила до кiнця, переборюючи всiх труднощiв.
Ця дiвчинка стенiчна, власне кажучи цiлеспрямована, але в даний час у станi астенiзацiСЧ i непевностi в собi. Дуже сензитивна, на очах у неСЧ часто зявлялися сльози (коли говорили про СЧСЧ стан i СЧСЧ здiбностi).
Дуже егоцентрична, у даний час усе в неСЧ сконцентроване на СЧСЧ переживаннях. Вона ейдетичка. Коли читаСФ книгу, образно переживаСФ всiх дiючих осiб. Пiсля переглянутоСЧ кiнокартини ввечерi могла багато разiв згадувати неСЧ в эйдетических образах.
Вона дуже розчарована у своСЧх можливостях i своСФ захворювання оцiнюСФ так: "Це не хвороба, i лiкуватися чогось ". Вона вважаСФ, що хворо вiд свого шестнадцатилетия i страждаСФ вiд своСФСЧ натури, СЧй здаСФться, що вона не цiкава i дурна. Однак, незважаючи на велику зосередженiсть своСЧми внутрiшнiми переживаннями, ця дiвчинка не вiдiрвана вiд життя, вона придивляСФться до усього навколишнього, про усе маСФ свою думку i любить усе критикувати.
Поступово вона стала почувати себе значно краще, стала менше себе аналiзувати, стала бiльше прагнути до дiяльностi. Пiсля 4-мiсячного перебування в лiкарнi i лiкування виписалася в гарному станi. Через рiк приходила в лiкарню, покращала, була ошатною; на питання, яке вона тепер собi задаСФ, вона вiдповiла: "А я про це тепер i не думаю". Ще через 2 роки СЧСЧ психолог, що обстежував, виявив дiвчинку в гарному станi, вона учиться в 10-му класi школи, була весела, говiрка.
У даному випадку - це пiдлiток, у раннiм дитинствi отримавший травму. По характерi дiвчинка стенiчна, егоцентрична, любить мрiяти. У день свого народження, коли СЧй минуло 16 рокiв, вона вперше задумалася про себе, про своСЧ можливостi, своСЧ мрiСЧ про себе вона порiвнювала з дiйснiстю i розчарувалася. Особливо СЧй не подобалася СЧСЧ кругла, румяна особа.
Вона йшла вiд конкретностi, вiд оцiнки своСФСЧ зовнiшностi, а до цього вже приСФдналася думка, що вона дурна, нецiкава. Це переживання для неСЧ як стенiчноСЧ особистостi виявилося настiльки болiсним, що воно цiлком заповнило життя, утворився нерухомий комплекс, що захопив усю свiдомiсть, не пропускаючи нiяких iнших переживань.
Цей СЧСЧ комплекс, що давить, зробив СЧСЧ депресивною, аутичною; вона стала вiддалятися вiд життя, вiд людей. Коли комплекс був переборений, депресiя й аутизм припинилися, дiвчинка повернулася до життя. Це пубертатне зрушення сковзнуло по СЧСЧ особистостi, лише зачепив СЧСЧ, але зовсiм не змiнив.
Спостереження РЖV. Пiдлiтки важко переживають свою шкiльну неуспiшнiсть, але iнодi погане навчання в пiдлiтка звязано з яким-небудь особливим захопленням. Пiдлiток В. Л., учень 7-го класу, хотiв бути астрономом. Останнiй рiк вiн багато часу придiляв заняттям астрономiСФю, вiдвiдував планетарiй, складався в кружку юних астрономiв, прослухав курс лекцiй по астрономiСЧ при iнститутi, робив виписки, компiлював; робив всi органiзовано, систематично.
Придiляючи багато часу таким заняттям, вiн уже не мiг готувати уроки i скаржився, що в нього шум у головi. Вiн дуже переживав свою шкiльну неуспiшнiсть, тому що вiн дуже самолюбний i завжди хоче бути вище iнших; але вiн нiчого не мiг iз собою зробити, тому що вважав, що занедужав "астрономiчним алкоголiзмом" .
Шкiльна неуспiшнiсть привела його до конфлiкту з батьками: вiн став грубий, дратiвливий, неслухняний. Для цього пiдлiтка заняття астрономiСФю - усе в життi, без неСЧ вiн не уявляСФ собi майбутнього; на його думку, тi люди, що не займаються наукою, не повиннi жити. Заняття астрономiСФю на цьому етапi його життя зробилися для нього найцiннiшими утворенням, цiлком опанували СЧм i вiдводили його вiд життя i його iнтересiв. У нього виник конфлiкт зi школою i батьками. Таке вiдношення до улюбленого заняття дуже характерно саме для пiдлiткового вiку.
На психологiчному обстеженнi цього хлопчика зясувалося, що його загальний розвиток i iнтелект дуже високi. Мислення в поняттях йому доступнi. На гарному рiвнi процес узагальнення. Память структурно не порушена, мiг робити зусилля i запамятовувати, але сам акт запамятовування затруднений. Увага концентрувалася з працею. Вся iнтелектуальна робота для нього значно затруднена; у всякому новому завданнi орiСФнтувався не вiдразу i тiльки поступово виконував його бiльш продуктивно.
Вiн розповiв експериментаторовi, що вiн дуже зацiкавився астрономiСФю i дуже багато нею займався, усi днi проводив за читанням книг по астрономiСЧ i дуже перевтомився. В даний час у нього стан великоСЧ психiчноСЧ слабкостi. На експериментi виконував тi завдання (наприклад, комбiнування кубикiв), що цiлком по його силах. Невдачi його дратували, на очах зявлялися сльози, хлопчик починав говорити з роздратуванням, але така реакцiя в завжди коректного хлопчика була незвичайна. Його надзвичайно засмучувало i дратувало його власне безсилля в розумовiй роботi. Про своСЧ переживання охоче розмовляв.
Стан хлопчика був розiбраний на конференцiСЧ. Вiн був направлений в стацiонар з дiагнозом шизофренiСЧ.
Пiдстави для дiагнозу були такi: у школi був вiдмiнник, а потiм успiшнiсть почала знижуватися; став погано вiдноситися до батькiв (зрушення ?/p>