Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?дуктивнiсть в iнтелектуальнiй роботi при достатнiм мисленнi i гарнiй памятi. В усьому i розкриваСФться дисгармонiчнiсть його психiки.
Спостереження РЖРЖ. Хлопчик 11 рокiв. Рiс жвавим, грав з дiтьми. Учився добре до 3-го класу; потiм став скаржитися, що його бють, i сам став битися. Поступово робився нервовим, дратiвливим, скаржився, що за ним стежать, вiд усiх усамiтнювався.
У лiкарнi усього боявся, тримався сам, був млявим, пасивним. Мало розмовляв, був розгублений. РЖнодi вдавалося зясувати, що хлопчик живе своСЧм свiтом, усi навколишнi здаються йому переодягненими, йому здаСФться, що на дiтях iнша шкiра, начебто маска. ЧуСФ голоси. Думки плутаються. Йому здаСФться, що навколишнi знають, про що вiн думаСФ. ВiдзначаСФ в себе два бажання: i хочеться чого-небудь i не хочеться; коли пише, одночасно думаСФ про iнше.
На експериментi виявилося, що в iнтелектi хлопчика значна дисгармонiя: з одного боку, iнтелект його досяг визначеноСЧ висоти, а з iншого боку - вiн застряг на бiльш раннiй стадiСЧ. У хлопчика гарна память. Вiн легко комбiнував будь-якi вiзерунки Косса. Вiн мiг коментувати деякi метафори й у той же час у коментуваннi деяких прислiвСЧв виявив iнфантильнiсть.
Наприклад, прислiвя "Зi свiту по нитцi - голому сорочка" вiн так зрозумiв: "Вiн ходить по свiтi в голiй сорочцi". До прислiвя "Не у своСЧ сани не сiдай" вiн пiдiбрав пояснення: "Якщо вже поСЧхав куди, з пiвдороги повертатися пiзно" - i заявив: "Якщо вiн сяде в чужi сани, його з пiвдороги виженуть".
У цих поясненнях виявляСФться нерозчленоване мислення, досить загальних слiв, щоб непоСФднуване було зСФднано. Таке ж нерозумiння вiн виявив у коментуваннi вiдносин; на питання "Чи правильно говорити: у мене три брати - РЖван, Сергiй i я?" вiн вiдповiв, що вiн не назвав себе.
Дитячi психологи вважають, що нерозумiння вiдносин СФ специфiчним для раннього вiку; така ж iнфантильнiсть проявилася i при тiм, як вiн описував картинки: якщо на картинцi були зображенi тварини, вiн змушував СЧх говорити, i люди також зверталися до них з мовою - це характернi для дитячого вiку розповiдi по картинцi.
Вiн любить казки, фантастичнi розповiдi, iз захопленням розповiдав експериментаторовi казку, де фiгурував Кощiй Безсмертний, Баба-Яга, чарiвнi замки, жива вода, що говорять тварини, рiзнi потвори.
Поводження його на експериментi часто було iгровим: з картинок, змiст яких треба було зрозумiти, став будувати картковi будиночки, грав з ручкою, з олiвцем.
Поряд з такими елементами iнфантилiзму експеримент розкривав елементи процессуальностi: в асоцiативному експериментi вiдзначалися великi затримки на рiзних словах, що доходять до 16 секунд. Як виявилося при аналiзi, вiн затримувався тому, що дуже напружувався, щоб придумати потрiбне слово, i чим бiльше напружувався, тим довше нiчого не мiг придумати, вiдбувалися затримки (типу Sperrung).
Вiн добре мiг виконувати завдання на розподiл уваги. Мiг закреслювати рiзнi букви в текстi Бурдона й одночасно розмовляти з експериментатором. У класi вiн мiг писати без особливих помилок i одночасно думати про iнше. Йому легше було закреслювати, розмовляти i писати на уроцi з вiдверненою увагою, чим без вiдволiкання.
У його мисленнi вiдзначено багато формального, порожнього. Наприклад, вiн так вiдповiв на запитання "ЯкоСЧ форми бувають предмети?": "Чотирикутнi, пятикутнi, восьмикутнi, десятикутнi...", тобто намiчаються вже елементи автоматизму.
При шизофренiСЧ страждаСФ вся особистiсть хворого, також i при настаннi пiдлiткового вiку центральним питанням у пiдлiткiв СФ питання про власну особистiсть; внутрiшнiй свiт, що мало цiкавив дитину, для пiдлiтка здобуваСФ особливу цiннiсть, у нього виникаСФ потреба розiбратися в особливостях своСФСЧ особистостi, оцiнити своСЧ можливостi.
У психiатричнiй лiтературi вiдзначаСФться, що й у здорових пiдлiткiв у пубертатному перiодi iнодi спостерiгаються особливостi характеру, що нагадують шизофреннi прояви: схильнiсть до зайвого самоаналiзу, резонерству, манiрностi, пустотливостi (проф. Г. Е. Сухарева).
Спостереження РЖРЖРЖ. РЖнодi пiдлiтки, особливо дiвчинки, дуже важко переживають некрасивiсть своСФСЧ особи. Це переживання надовго може застрягти в психiцi як важкий, нерухомий комплекс. Так, дiвчинка, 16 рокiв, РЖ. В. поступила в лiкарню з дiагнозом шизофренiСЧ (iнiцiальна фаза).
У матерi була важка вагiтнiсть, тривалi пологи. Дiвчинка одержала травму у вiцi 2 рокiв. Раннiй розвиток нормальний. По характеру завжди була веселою, живою, товариською, училася вiдмiнно; настрiй завжди було рiвним, спокiйним. Родина дiвчинки малокультурна, з обмеженими iнтересами: добре поСЧсти, добре одягтися. Дiвчинка була мрiйлива, захоплювалася героСЧкою Лермонтова, особливо любила його "Мцирi".
Занедужала вiдразу: у день свого народження, коли СЧй минуло 16 рокiв, подивилася на себе в дзеркало i показалася собi потворною. З цього часу стала цiлими днями плакати; коли дивилася на себе в дзеркало, говорила: "Так i розiрвала б себе на шматки". Усе навколишнСФ стала сприймати в темному свiтлi, зявилися суСЧцидальнi думки: "Вона не знаСФ, навiщо жити, краще вмерти".
У лiкарнi протягом перших 2 мiсяцiв перебування плакала; з навколишнiми не спiлкувалася, здебiльшого сидiла сама, утупивши очi в одну точку. Матерi на побаченнях говорила: "Я всiх людей ненавиджу, усi веселi, усiм добре живеться, тiльки менi однiСФСЧ погано".
На психологiчному обстеженнi вона скаржилася на те, що нiчого не розумiСФ