Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? послiдовностi. Виконанню завдань по кожнiй методицi повинна передувати чiтка i лаконiчна iнструкцiя. Пiд час виконання дослiджуваним експериментальних завдань психолог спостерiгаСФ за поведiнкою хворого i веде точний запис дослiду, який проводиться. Етап завершуСФться представленням отриманих результатiв у виглядi, який задаСФться типом методики.
Експериментально-психологiчне дослiдження дозволяСФ виявити особливостi особистостi в структурi нервово-психiчних розладiв у хворих на соматичнi захворювання, встановити психологiчний аспект порушень механiзмiв компенсацiСЧ, оцiнити особистiсть хворого i систему його значущих вiдносин.
ВикористовуСФться експериментально-психологiчне дослiдження i для отримання додаткових даних про захворювання, а також для дiагностики, характеристики перебiгу i визначення результатiв захворювання.
3.2 Органiзацiя i проведення психодiагностики хворих
Приведемо кiлька описiв дiтей i пiдлiткiв, хворих шизофренiСФю в рiзних хворобливих формах, з докладним психологiчним аналiзом.
Спостереження РЖ. Хлопчик 8 рокiв. При народженнi мала мiiе нетривала асфiксiя; у дитячому вiцi перенiс двi легенi травми. Раннiй розвиток: до 2 рокiв приступи нiчних страхiв з лементом. З 2 рокiв труднощiв поводження: любив штовхнути, смикнути за ноги. Примхливий. Завжди негативiстичнтй, рухливо неспокiйний. Допитливий, у 5,5 рокiв вивчився самостiйно читати. Любив книги, газети.
З 5 рокiв придумуСФ байки, наприклад, заявляв, що вiн може перелетiти через тин, загороду Моторно неспритний, погано пише. З 8 рокiв недиiиплiнований, упертий, грубий, збудимий: у роздратуваннi кричить, свариться, шпурляСФ усе, що потрапляСФться пiд руку. Непосидющий. У школi зривав уроки, виключений зi школи.
У лiкарнi виявляв велику легкiсть у словесному вираженнi. Багато фантазував.
На експериментi виявився дисгармонiйний розвиток психiки: хлопчик добре обдарований словесно, з легкiстю мiг виражати своСЧ думки, при бесiдi робив враження дитини бiльш старшого вiку. Гарна память. Процеси логiчного мислення гарнi, мiг знаходити розходження i подiбнiсть у предметах (розходження: дошка непрозора, скло прозоре; подiбнiсть: сонце грiСФ, i грубка грiСФ). Мiг зрозумiти не так сказанi деякi метафори i прислiвя. Наприклад, до метафори "камяне серце" дав правильне пояснення i заявив: "Коли кривдять, бачать i заступаються, а вiн бачив i не заступився, значить у "його камяне серце". Так само добре мiг пояснити всi прислiвя. У нього досить великий запас представлень i понять; в експериментi на узагальнення (у словесному планi) правильно пiдбирав необхiднi термiни, наприклад, "година", "хвилина", i iн. - час. "Три", "тисячi", "1/4", "сто" - числа. "Стукiт", "трiск", "грiм", "гуркiт" - звуки. Все iнше теж було правильно.
Усi конкретно-наочнi експерименти, що бiльшiсть дiтей його вiку дуже люблять i охоче ними займаються, для нього виявилися дуже важкими. Наприклад, вiн був зовсiм безпомiчний при узагальненнi по картинках (метод класифiкацiя), вiн брав 2-3 картинки, наприклад дзеркало й умивальник, i заявляв: це туалетна група; телефон, годинник, склянка - квартирна група; цибуля, капуста - городнi i т.д..
Вiд експерименту швидко вiдмовився. Картинки описував односкладово, явно ними не цiкавлячи. Сюжетнi картинки розумiв тiльки самi елементарнi; якщо не розумiв сюжету, вiн не старався придумати що-небудь, що явно не вiдповiдаСФ дiйсному положенню справи.
Просторовi представлення його погано диференцiйованi, часто плутав право - лiво, на пропозицiю пiднiмати руки за прикладом експериментатора, що сидить навпроти, пiднiмав СЧх дзеркальним способом. Затруднено додавання по вiзерунках Косса. Складаючи, говорив: "Складати - це дуже нудно! Цiкаво читати, малювати, грати".
У нього вiдзначаСФться недорозвинення вольових iмпульсiв. Вiн може робити тiльки те, що цiкаво i легко даСФться. Як тiльки зявлялися затруднення, вiн не мiг його переборювати. На експериментi замiсть важкого для нього додавання кубикiв вiн мiг почати грати кубиками. Наскiльки словеснi асоцiацiСЧ текли в нього швидко, легко, настiльки ж усi наочнi, потребуючi ручноСЧ спритностi, вироблялося дуже повiльно, незграбно.
Така особливiсть його психiчноСЧ структури вела до того, що всяка бiльш-менш складна робота була йому важка i вiн вiд неСЧ прагнув вiдсторонитися, а усякi вербальнi побудови, усякi фантазiСЧ йому були легкi i вiн iз задоволенням СЧм вiддавався. СприяСФ його фантазуванню властива йому эйдетическая здатнiсть; показану йому картинку може дивитися дуже довго; куди нi подивиться, ця картинка стоСЧть в нього перед очима; мiг у кабiнетi викликати образ матерi, iз жвавiстю вигукнути: "От бачу: мама сидить у крiслi i кiшечка бiля неСЧ сидить".
Швидкiсть словесних асоцiацiй у звязку з ейдетичною здатнiстю, що дозволяСФ хлопчиковi мати яскравий образ, i слабкий звязок з дiйснiстю дозволяють йому продукувати рiзнi фантастичнi побудови. Вiн мiг розповiдати, що пiд стiною сидять диявол з рогами i чорти, вiн чуСФ, як вони там стукають. У лiкарнi, коли вiн чуСФ стукiт iз сусiднього вiддiлення, вiн зараз же собi говорить: "Це диявол".
Вiн хотiв би бути артилеристом, так цiкаво стрiляти, руйнувати ворожi укрiплення. Вiн будуСФ будиночки, а потiм СЧх руйнуСФ; вiн бiльше любить руйнувати, чим будувати. Вiн так про себе говорив: "У мене руйнiвний характер". Це ще один момент, що дозволяСФ зрозумiти його малу пр?/p>