Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ентi можна було шляхом посиленоСЧ стимуляцiСЧ змусити хворих вiдповiдати на питання.
Наприклад, вони могли самостiйно коментувати деякi загальновживанi метафори i прислiвя, але коли було запропоновано розкласти готовi пояснення до прислiвСЧв, для хворих це виявилося непосильною задачею, вони не могли вдумуватися в змiст прислiвСЧв i СЧхнiх пояснень i керувалися тiльки подiбнiстю слiв у прислiвях i в поясненнях до них. Уся стимуляцiя в роботi могла дiяти тiльки на самий короткий час, нiякi домовленостi продовжувати роботу в таких випадках не дiяли, хворi починали говорити брутальностi i прагнули пiти з кабiнету.
РЖнодi хворi шизофренiСФю заявляли, що вони не хочуть думати про те, про що в них запитують, а один хворий заявив: "Я мiг би вiдповiдати на запитання, але я не можу хотiти", iнодi вони заявляли, що в них немаСФ думок.
Таке стiйке зниження iнтелектуальноСЧ активностi вело до розпаду вищих розумових процесiв. Найбiльш важливим моментом у структурi шизофренiчного дефекту СФ порушення узагальнення: дефектнi хворi шизофренiСФю можуть розбиратися в окремих сторонах якого-небудь явища, але не можуть зрозумiти його як цiле у всiх його звязках i вiдносинах.
На дуже низькому рiвнi в них процес класифiкацiСЧ: весь запропонований матерiал вони розподiляли на багато рiзних груп i не могли розподiлити його на деякi iстотнi групи. Утруднялися дати загальнi назви для окремих подiбних предметiв, на питання "Як назвати одним словом олiвець, книги, зошит?" вiдповiдали: "Це лiтература, нi, культурнiсть".
Дуже утруднялися, коли СЧм пропонували багато кубикiв (27) для додавання куба Лiнка: вони не охоплювали всiх елементiв додавання, застосовували нижчi методи роботи (проб i помилок), при додаваннi затримувалися на якому-небудь одному елементi роботи, наприклад, хотiли правильно скласти одну яку-небудь сторону куба, витрачали на це багато часу, а про цiлий куб забували.
Недостатнiсть логiчноСЧ переробки досвiду вела в деяких хворих до замiни СЧСЧ афективним тлумаченням. Ослаблення логiки робить мислення безпосередньо залежним вiд переживання, робить мислення субСФктивним. Ця велика субСФктивнiсть мислення дефектних хворих шизофренiСФю, в звязку з ослабленням у них iнтелектуального зусилля, потребуСФ правильного обСФктивного мислення.
Як указував Клапаред, "мислення для себе легше мислення для iнших; коли думають для себе - усе здаСФться ясним, фантазiя вiльно працюСФ, аутизм бiльш могутнiй, думка робиться сильнiше... стосовно самих себе ми дуже невимогливi до доказiв, i, навпаки, коли хочуть викласти свою думку iншому, коли потрiбно додержуватися законiв обСФктивноСЧ логiки, то починають вiдчувати затруднення...".
У дефектних випадках шизофренiСЧ мислення "зсковзуСФ" на цю генетично нижчу форму. У своСЧх розумових процесах такi хворi переважно оперують з конкретними наочними звязками; так, одною хворою шизофренiСФю в стадiСЧ дефекту у вiдповiдь на зауваження "Скiльки ти коштуСФш?" встав i почав показувати, як вiн коштуСФ, при цьому вiн говорив: "От, дивiться, на ногах я коштую стiльки". Або iнший хворий на питання " Чи задоволений ти собою?" вiдповiдаСФ: "Дуже задоволений, у мене СФ гарний костюм... сiрий".
Два моменти необхiдно вiдзначити при оцiнцi шизофренiчного дефекту: умiння говорити, що iнодi маскуСФ дефект iнтелекту, i наявнiсть збереженоСЧ памятi. РЖнтелектуально розвитi до приступу пiдлiтки, що володiють придбаними знаннями, i пiсля приступу в звязку iз збереженою памяттю можуть оперувати ними цiлком правильно, тодi як розумiння нового матерiалу уже виявляСФться для них неможливим. Здобутки й умiння, отриманi в школi, надовго додають хворим шизофренiСФю вид iнтелектуально збережених людей, тодi як при бiльш заглибленому дослiдженнi структура мислення виявляСФться вже порушеноСЧ.
Зниження iнтелектуальноСЧ активностi i порушення вищих iнтелектуальних процесiв неминуче i неухильно ведуть до збiднiння психiки, до ослаблення СЧСЧ гнучкостi. В експериментi це виявляСФться в ослабленнi переключення. Психiка поступово як би костенiСФ, починаСФ вiдзначатися схильнiсть до персеверацiями, з`являСФться одноманiтнiсть, повторення тих самих думок, автоматизм мислення.
Такi основнi розлади мислення в стадiСЧ дефекту.
При шизофренiСЧ вiдзначаються значнi порушення емоцiйно-вольовоСЧ сфери. Про цi змiни ми дiзнавалися з бесiд iз хворими, зi спостереження за СЧх поводженням на експериментi, у вiддiленнi лiкарнi, у класнiй кiмнатi.
Найбiльш вiдмiтна риса в емоцiйностi хворих шизофренiСФю - вiдсутнiсть емоцiйного контакту, утрата почуття симпатiСЧ ("Нi до кого i нi до чого немаСФ справи"). Хворi iнодi робляться грубими, схильними до безтактних вчинкiв на тлi загального коректного поводження. Усi вони замкнутi, зi значною спрямованiстю на своСЧ переживання, у них дуже великий егоцентризм, вони люблять тiльки себе, у них немаСФ прихильностi до рiдного. Хлопчик 14 рокiв мiг плакати над халепами, описаними в книзi, а до своСЧм рiдного був не тiльки байдужий, але i злий, ворожий.
Дуже часто хворi шизофренiСФю скаржилися на те, що вони начебто мертвi, нiщо не доставляСФ СЧм радостi, до всього навколишнього вони зовсiм байдужi. Учениця художнього технiкуму 16 рокiв скаржилася, що вона стала погано встигати по малюванню, тому що в неСЧ немаСФ емоцiйного контакту з обСФктом, вона зовсiм байдужа до нього.
Часто хворi шизофренiСФю заявляють, що вони нiчого не можуть почувати безпосередньо, вони спочатк?/p>