Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ку (iдеСЧ впливу, передача думок) не повинне бути, слуховi галюцинацiСЧ можуть виникати лише зрiдка.
Включаються:
- параноя;
- пiзня парафренiя;
- параноСЧдний стан;
- параноСЧдальна шизофренiя iз сензитивним маренням вiдносин
- параноСЧдний психоз.
Виключаються:
- параноСЧдний розлад особистостi (F60.0);
- параноСЧдний психогенний психоз (F23.3х);
- параноСЧдна реакцiя (F23.3х);
- параноСЧдна шизофренiя (F20.0хх).
Параноя. Це резидуальна категорiя для хронiчних маревних розладiв, що не вiдповiдають критерiям для маревних розладiв (F22.0х). У цю категорiя повиннi включатися розлади, при яких марення супроводжуються стiйкими галюцинаторними "голосами" або шизофренiчними симптомами, що не вiдповiдають критерiям шизофренiСЧ (F20.-). Маревнi розлади, що тривають менш 3-х, мiсяцiв повиннi вiдноситися (принаймнi тимчасово) до F23.хх.
Включаються:
- iнволюцiйний параноСЧд;
- кверулянтна форма параноСЧ;
- маревна форма дисморфофобiСЧ.
Виключаються:
- параноСЧдальна шизофренiя з кверуляторним маренням;
- параноСЧдальна шизофренiя iз сутужним маренням;
- параноСЧдальна шизофренiя з маренням винахiдництва;
- параноСЧдальна шизофренiя з маренням реформаторства;
- параноСЧдальна шизофренiя з любовним (еротичним) маренням;
- параноСЧдальна шизофренiя з маревною формою дисморфофобiСЧ.
Виключаються:
- "бiдна симптомами" шизофренiя (F21.6);
- параноСЧдальна шизофренiя iз сензитивним маренням вiдносин (F22.03).
Гострi i минущi психотичнi розлади. Систематичних клiнiчних даних, що могли б дати певнi рекомендацiСЧ з класифiкацiСЧ гострих психотичних розладiв, поки немаСФ. Тi ж клiнiчнi зведення i традицiСЧ, якими ми змушенi користуватися, не дають можливостi скласти концепцiю i чiтко визначити i вiдмежувати цi стани. У вiдсутностi апробированоСЧ багатосвiтьовоСЧ системи методiв, що пропонуються, СФ нахил уникнення дiагностичноСЧ плутанини i створення дiагностичноСЧ послiдовностi, що вiдбивала б прiоритетнi характеристики розладу. Послiдовнiсть прiоритетiв наступна: а) гострий початок (протягом 2-х тижнiв), як визначальна риса всiСФСЧ групи; б) наявнiсть типових ознак; в) наявнiсть гострого стресу, що сполучиться з цим станом. Класифiкацiя складена таким чином, що тi, хто не згоднi з пропонованим порядком прiоритетiв, усе-таки можуть визначити гострий психотичний розлад з кожноСЧ з цих характеристик. До того ж, рекомендуСФться там, де це можливо, в подальшому вказувати тип початку для усiх видiв розладiв цiСФСЧ групи. Гострий початок визначаСФться як перехiд зi стану без психотичних симптомiв до чiткого патологiчного психотичного протягом 2-х тижнiв або менш. РД данi, що говорять на користь того, що раптовий початок ототожнюСФться з гарним результатом, i можливо, що чим раптовiший початок, тим кращий результат. Тому рекомендуСФться, щоб уточнювалося i вказувався раптовий початок з переходом до патологiчного психотичного стану протягом 48 годин або менше.
Типовими ознаками СФ:
1) швидко мiнлива i рiзноманiтна картина, що забезпечуСФться як "полiморфна", i котра вважаСФться основний при гострих психотичних станах рiзними авторами з рiзних краСЧн;
2) наявнiсть типових шизофренiчних симптомiв [29].
Обмежена iнформацiя, що маСФться, усе-таки вказуСФ на те, що значна частина гострих психотичних розладiв виникаСФ без стресу, тому СФ можливiсть указати на його наявнiсть або вiдсутнiсть. Сполучення зi стресом означаСФ, що першi психотичнi симптоми виникають протягом приблизно 2-х тижнiв пiсля однiСФСЧ або iншоСЧ подiй, що розглядалася б у якостi стресових для бiльшостi людей в аналогiчних ситуацiях i в характернiй для даноСЧ людини,культурному середовищу. Типовою стресовою подiСФю може бути втрата близькоСЧ людини, несподiвана втрата партнера, роботи, розвiд, психологiчна травма при участi в боях, тероризм i допити.
Повне видужання, як правило, виникаСФ протягом 2-х або 3-х мiсяцiв, iнодi протягом тижнiв або навiть днiв. РЖ тiльки невелика частина хворих з такими розладами виявляють хронiчнi i iнвалiдизуючий стан. На жаль, сучасний стан наших знань не дозволяСФ зробити раннiй прогноз, що стосуСФться тiСФСЧ невеликоСЧ частини хворих, що не можуть розраховувати на швидке одужання.
Номенклатура цих гострих станiв настiльки ж невизначена, як i СЧх нозологiчне положення, але зроблена спроба використовувати простi i знайомi термiни. Термiн "психотичнi розлади" використовуСФться для зручностi у всiй групi з додатковим термiном, що вказуСФ на основнi характеристики в кожнiй окремiй пiдгрупi в тiй послiдовностi, що зазначена вище.
Жодна з цих груп не вiдповiдаСФ критерiям як манiакальних (F30.), так i депресивних (F32.) епiзодiв, хоча змiни афективноСЧ сфери або iндивiдуальнi афективнi симптоми час вiд часу можуть бути основними.
Цi розлади характеризуються ще i вiдсутнiстю органiчних причин, як наприклад, контузiСЧ, делiрiСЧ або деменцiСЧ. Часто вiдзначаСФться розгубленiсть, заклопотанiсть, неуважнiсть при бесiдi. Якщо цi ознаки яскраво вираженi або носять тривалий характер, тодi необхiдно думати про делiрiСЧ або деменцiСЧ органiчноСЧ природи i дiагноз треба встановлювати пiсля спостереження. Розладу при F23.хх (гострi i минущi психотичнi розлади) не повиннi також дiагностуватися при наявностi явноСЧ iнтоксикацiСЧ алкоголем або лiкарськими препаратами, однак, незначний прийом алкоголю або марiхуани без ознак важкоСЧ iнтоксикацiСЧ або дезорiСФнтацiСЧ не виключають дiагнозу гострого психоти