Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
складання, вiн вiдповiв, що вiн робить правильно, а йому дають неправильнi частини.
Таким чином, стан сприйняття хворих шизофренiСФю характеризуСФться не цiлiснiстю, а фрагментарнiстю, часто випадковiстю, субСФктивнiстю; зображене сприймаСФться i переробляСФться односторонньо, тому що афективнiсть бере верх, над безстороннiм спостереженням. Така картина сприйняття в гострiй стадiСЧ шизофренiСЧ.
У випадках процесу, що протiкаСФ в`яло, вiдзначалося розумiння того, що вiдбуваСФться в життi i на картинках. У таких випадках був короткий i досить адекватний опис картинок.
Мимовiльна увага при будь-яких захворюваннях зберiгаСФться довше. Навiть у важких випадках шизофренiСЧ, коли здаСФться, що хворi не звертають уваги на навколишнСФ, не вiдповiдають на питання, усе-таки надалi виявлялося, те, що вiдбуваСФться навколо них не проходило зовсiм повз СЧхню увагу, вони могли помiчати навiть малопомiтнi деталi. Це можна було установити по СЧх наступних висловленнях.
Активна увага в хворих шизофренiСФю слабка, через вiдсутнiсть iнтересiв до якоСЧ-небудь дiяльностi. На експериментi активна увага хворих у станi загострення могла функцiонувати дуже короткий час. Вони звичайно могли почати виконувати яке-небудь завдання тiльки пiсля посиленоСЧ стимуляцiСЧ, але як тiльки стимуляцiя припинялася, то припинялося i виконання завдання, увага знову починала здобувати блукаючий характер.
Пiд час роботи в хворих шизофренiСФю вiдзначаСФться особлива неуважнiсть тодi, коли в них зявляються вiдволiкаючi думки, якщо в СФдиний потiк думки вклинюються стороннi думки при виконаннi якого-небудь завдання, то це завдання залишаСФться не виконане, а вiд хворого маСФмовраження, що вiн знаходиться в станi дуже великоСЧ неуважностi.
Для багатьох хворих шизофренiСФю характерна здатнiсть до розподiлу уваги. Коли хворий знаходиться в станi загострення, коли вiн може говорити тiльки про своСЧ переживання i його не можна змусити вiдповiдати на питання, тодi потрiбно дати йому папiр i олiвець i попросити його малювати або дати йому листок з буквами з умовою закреслювати яку-небудь букву.
Ця автоматична дiяльнiсть - малювання або закреслювання букви - виводила хворого зi стану аутистичного мислення, i вiн мiг вiдповiдати на рiзнi питання експериментатора, причому можна було одержати вiд нього вiдповiдi на питання по логiчному мисленню. Деякi з хворих навiть заявляли, що СЧм легше робити двi справи, чим одне, завдяки цьому (закреслювання або малювання i бесiда) мислення ставало спрямованим. У даному випадку розподiл уваги полегшувало роботу, а контакт з експериментатором у цей час дозволяв хворому органiзовано мислити.
Для запамятовування важливий стан уваги. У випадках неможливостi зосередитися на запамятовуваннi запропонованого матерiалу можуть страждати усi види памятi (механiчна, логiчна); так буваСФ в хворих шизофренiСФю в станi вiдриву вiд навколишнього, коли вони зануренi у своСЧ хворобливi переживання.
На експериментi були вiдзначенi такi випадки, коли хворому шизофренiСФю було запропоновано запамятати трохи не звязанi мiж собою за змiстом слова (експеримент на механiчну память), а в цей час вiн випробував наплив рiзних думок, слiв, не звязаних iз заданими словами, i хворий був у здивуваннi, якi ж слова власнi, а якi заданi.
На запамятовування хворих дуже великий вплив робить загальний стан у момент запамятовування. Якщо хворi розгубленi, на працi зосереджуються, вони мало що можуть запамятати, але внаслiдок того, що память у них здебiльшого не порушена, вони вiдразу запамятовують досить велику кiлькiсть словесного або числового матерiалу. Однак у звязку з загальною розгубленiстю, млявiстю, пасивнiстю, вони не можуть зосередитися, щоб потiм згадати, тому рецензiя через якийсь час виявлялася поганою.
Для того щоб точно судити про дiйсний стан памятi хворих шизофренiСФю, необхiднi повторнi обстеження. РЖнодi для запамятовування необхiдна особлива стимуляцiя, у таких випадках хворi запамятовували набагато краще.
МаСФ значення також питання про те, як довго утримуСФться в памятi засвоСФне.
ВiдбуваСФться поступове забування сприйнятих вражень, i з памятi усе бiльше витiсняються засвоСФнi факти. У цьому процесi забування маСФться вiдома закономiрнiсть, по якiй швидше за все забуваСФться те, що недавно запамяталося.
Але процес забування - це не механiчний процес, а виборчий, що коштуСФ в залежностi вiд емоцiйного вiдношення до фактiв; бiльше всього забуваСФться те, про що хочеться забути, але iнодi довше тримаються в памятi саме тi факти, що повязанi з важкими неприСФмними спогадами. Так, при навязливих станах, при шизофренiСЧ, хворi страждають вiд того, що увесь час памятають i думають про те, що СЧм треба зробити, щоб "не загинути", i постiйно повторюють тi самi рухи (ритуали).
Якщо в хворого СФ ейдетична здатнiсть, то вона СФ нахилом до тривалого фiксування зорового матерiалу. Наприклад, дiвчинка (шизофренiя) побачила померлу людину, i надалi цей образ став СЧй навязливо представлятися. Це навязливе представлення було СЧй неприСФмно i погiршувало СЧСЧ стан.
У хворих з високим загальним розвитком краще логiчна память, чим механiчна. Хворi добре справляються з експериментом на опосередковану память.
Цiкавi малюнки роблять хворi шизофренiСФю в експериментi "пiктограма". В бiльшiй частинi малюнки носять схематичний фрагментарний характер.
Наприклад, щоб запамятати фразу "глуха