Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
як цiле, не схоплювався СФдиний образ.
При сприйняттi плями в хворих превалював аналiз над синтезом. РЖнодi одна пляма могла викликати образ, що негайно ж переходив в iншiй: "Це небагато схоже на кажана ... нi, це береги в рiчки, як на картинцi". Або ще: "Птаха якiсь! Це вiдображення гори зруйнованоСЧ... вогонь горить... колодязь... скульптура з мячем у руцi" (усi цi образи виникали один, за iншим при розгляданнi однiСФСЧ i тiСФСЧж плями).
Хлопчик 15 рокiв, хворою шизофренiСФю, так описував одну пляму: "Мавританський стиль у зодчествi... наманiкюренi нiгтi... японський живопис...". Пояснення цього розумiння були такi:
"Дивишся, здаСФться одне, потiм iнше випливаСФ... виникають рiзнi образи, подивишся на один колiр - одне здаСФться, на iншiй - iнше, спочатку схоплював загалом , потiм випливали деталi".
У плямах iнодi бачили рух. Хлопчик 13 рокiв так описував плями: 1) начебто один птах i друга крилами махають, якусь видобуток знайшли; 2) начебто двi собаки шкереберть падають на камiнь; 3) от собака й от собака, вони йдуть по слiду, чогось шукають".
РЖнодi до руху приСФднувалося афективне переживання: "Лiзуть пацюки, ой, навiть страшно!" РЖнодi афективнiсть була ще бiльш виражена. Дiвчинка 15 рокiв так коментувала пляму: "Це жук страшний, страшнi вiдьми... самець якийсь! хоче мене, напевно, зарiзати, злочин зробити, того i дивися хапне, а утекти немаСФ можливостi!"
Вивчення патологiСЧ мислення маСФ особливе значення при шизофренiСЧ, тому що при цьому захворюваннi процеси мислення страждають у першу чергу.
Особливiстю розладу мислення при захворюваннi шизофренiСФю в дитячому вiцi СФ велика дисгармонiя усього розумового процесу. Ця дисгармонiчнiсть чiтко виявлялася пiд час психологiчного обстеження, при якому правильнi i бiльш заглибленi вiдповiдi чергувалися з поверхневими i неточними вiдповiдями.
Можна вiдзначити наступнi основнi порушення процесу мислення в дiтей: слабiсть процесiв узагальнення, що виявляСФться в неможливостi охопити цiле, видiлити головне (при розповiдi по картинках, при переказi змiсту того або iншого тексту). Хворi у своСЧх вiдповiдях могли довго фiксуватися на окремих деталях, наприклад, на питання "Що таке стiл?" можна було одержати таку вiдповiдь: "Стiл - це предмет для вживання СЧжi, його можна замiнити пнем великого дерева, замiнити шухлядою, можна поставити козли i дошки, СФ столи круглi, СФ столи подвiйнi, СФ багато столiв iз шухлядами, СФ з дзеркалами, гарнi, поганi, СФ стiл-рояль, довгi столи, щоб ближче до рота, щоб не нагинатися...".
При порiвняннi двох предметiв хворi могли довгостроково зосереджуватися на якому-небудь одному предметi порiвняння, забуваючи про iнший. Вiдповiдi на питання часто носили вигадливий характер. Наприклад, на питання "Що таке скло?" вiдповiдали: "Скло ставиться для прозрачения" або на питання "Що таке кiнь?" вiдповiдали: "Кiнь даСФ нам пристосування для СЧзди".
Цi приклади вказують на значне вiдхилення вiд нормального дитячого вiку всiх процесiв мислення в дiтей, хворих шизофренiСФю.
У деяких хворих можна було установити гарне вербальне мислення, легкiсть у вираженнi думок при значному утрудненнi конкретно-наочного мислення, звязаного з тiСФю або iншою практичною дiяльнiстю. Дiти заявляли, що вони не люблять дивитися картинки, затруднялися в комбiнуваннi картинок з розрiзнених частин, вiзерункiв з кубикiв.
У звязку з такою недостатнiстю в корегуваннi з боку конкретного досвiду в хворих виявлялася тенденцiя до переходу до усiляких фантазiй, що не мають коренiв у реальностi. Такий перехiд визначався також неможливiстю довгостроково зосереджуватися на iнтелектуальнiй роботi. Цiлеспрямованiсть на роботу була дуже короткочасноСЧ, хворi не могли робити зусилля, щоб досягати гарних результатiв, спостерiгалася велика перенасиченiсть при бiльш-менш тривалiй роботi, хворi швидко скаржилися на утому i припиняли роботу.
Цiлеспрямована дiяльнiсть мислення реалiзуСФться в продуктивнiй дiяльностi. Характерним для дiтей, хворих шизофренiСФю, на противагу здоровим дiтям СФ вiдсутнiсть прагнення до якоСЧ-небудь продуктивноСЧ дiяльностi, хворi дiти нерiдко пiдмiнювали таку дiяльнiсть порожнiми розмовами, задаванням нескiнченних питань без чекання на них вiдповiдi. Вони могли тривалий час нервуватися.
Для дитячоСЧ шизофренiСЧ характернi такi особливостi, як поява неологiзмiв, iнтерес до словотвору.
Голос у деяких хворих ставав бiльш глухим, мало модульованим, часто спостерiгалася повiльно, як би скандована мова, iнодi дуже швидка, iз заСЧканням.
Порушення мислення в хворих шизофренiСФю в пiдлiтковому вiцi наближаСФться до порушення мислення дорослих хворих.
Основна задача мислення - це встановлення звязкiв i вiдносин мiж предметами; мислення СФ активним процесом i характеризуСФться своСФю спрямованiстю на предмет.
Хворi шизофренiСФю втрачають (у бiльшому або меншому ступенi, в звязку зi ступенем гостроти процесу) здатнiсть регулювати плин своСЧх думок. Особливо в гострому станi мислення хворого СФ процесом, позбавленим спрямованостi, у ньому зникаСФ регулююче мислення органiзованiсть, а мислення, позбавлене регуляцiСЧ, розпадаСФться на ряд асоцiацiй, що розбiгаються в рiзнi сторони. У них може виникнути ряд думок одночасно, тобто СФднiсть розумового процесу розщеплюСФться, кожен ряд думок може iснувати окремо.
Часто хворий не може продумати до кiнця яку-небудь думку. Наприклад, вiн починаСФ вiдповiдати на запитання, а потiм вiдхиляСФться ?/p>