Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В°фективного життя), був схильний до навязливих дiй. Усi цi моменти говорять про процес, однак дiагноз шизофренiСЧ потрiбно вiдкинути.
Порушення iнтелектуальноСЧ працездатностi йде не по шизофренiчному типу; у мисленнi немаСФ шизофренiчних симптомiв. Вiдношення до батькiв змiнилося в звязку з образою на них, на СЧхнСФ нерозумiння його стану; вiн дуже самолюбний, а батьки його нерозумiли, i вiн на них сердитий.
Як особистiсть вiн людина iнтелектуального складу з елементами пiдвищеноСЧ ефективностi, вiн холодний, стеничный. На нього не можна дiяти примусом, необхiдно переконати його в правотi своСЧх вимог, i тодi вiн не буде протестувати. Дiагноз шизофренiСЧ не маСФ достатнiх показань. Його стан можна було пояснити як результат важко протiкаючого пубертатного кризу.
Спостереження V. Дiвчинка Т.Б., 14 рокiв, учениця 8-го класу. Направлена в лiкарню з дiагнозом шизофренiСЧ i зi скаргами: плаксива, дратiвлива, заявляСФ, що в неСЧ немаСФ батькiв, вона виховуСФться в чужiй родинi. Почалися труднощi в навчаннi.
Дiвчинка критично вiдноситься до своСЧх батькiв, вважаСФ СЧх малокультурними i навiть вiдкидаСФ СЧх (звiдси заява, що вони СЧй нерiднi). Вона дуже високоСЧ думки про себе, що оточуСФ СЧСЧ життя СЧСЧ не задовольняСФ, вона любить читати науково-фантастичну лiтературу, любить мрiяти. Цiкавиться питаннями театру, мрiСФ бути артисткою; у школi виступала в театральних постановках, i СЧСЧ хвалили; театр залучаСФ своСФю яскравiстю, барвистiстю, життя там здаСФться святом.
Сама вона все життя граСФ. Наприклад, коли СЧй доручають купити хлiба, вона уявляСФ, що вiдiграСФ роль дiвчинки, якiй доручено купити хлiб, i ця гра допомагаСФ СЧй виконувати нудний обовязок. Так вона поводиться в будинку, де все СЧй здаСФться некрасивим, вульгарним. Вона любить декламувати твори Лермонтова i Маяковського, i сама пише вiршi.
Учитися СЧй нудно, по лiтературi й iсторiСЧ вона знаСФ бiльше, нiж СЧй викладають, а вчительку лiтератури критикуСФ за СЧСЧ некультурну мову, за те, що вона мало знаСФ i мало даСФ своСЧм учням. Курс iсторiСЧ за 8 класiв був СЧй весь знайомий, тому що вона багато читала i по iсторiСЧ. Вона любить першi ролi, вона домоглася того, щоб СЧСЧ вибрали старостою класу.
Але цей обовязок i прагнення увесь час грати першi ролi СЧСЧ досить виснажують, iнодi СЧй буваСФ дуже нудно. Вона любить тiльки себе, любить себе слухати - як читаСФ, декламуСФ. До всiх навколишнiх у неСЧ вiдношення критичне, вона не знаСФ навiть, що таке любити людей, своСЧх батькiв, подруг. Вона живе в постiйнiй напрузi, СЧй важко, СЧй би хотiлося бути дитиною, щоб хто-небудь СЧСЧ пестив, а з матiрю в неСЧ такi далекi вiдносини, що пiдiйти до неСЧ вона не може, та й не хоче.
У неСЧ бували суСЧцидальнi думки, тому що СЧй важко буваСФ жити. Вона заявила, що вже багато випробувала, вона багато читала, розумiСФ театр, знаСФ, як створюСФться роль. Говорячи про це, вона патетично викрикувала: "Що ж менi ще залишаСФться!" i додавала: "Я себе не убю, але я знаю, що я довго жити не буду, я незабаром умру!"
Мiсяцi 3 назад почала вiдчувати стомлення, пiд час якого могла не розумiти, що читаСФ. Стало все нудним, нецiкавим, стало усе дратувати, не могла продовжувати навчання в школi, вона навiть стала думати, чи не пiти СЧй на роботу в бiблiотеку, у яку-небудь лабораторiю. РЗСЧ дуже кривдило, що в школi не визнавали цього СЧСЧ стомлення, а вважали СЧСЧ зниження в шкiльнiй роботi лiнню.
У лiкарнi на психологiчному дослiдженнi зясувалося, що по своСФму загальному розвитку й iнтелектовi вона вище свого вiку. У неСЧ гарна словесна i зорова память, добре розвинене мислення в поняттях. Вона добре класифiкувала, обурювалася, що в групу живих iстот поруч iз птахами треба помiщати людини. Мова культурна, правильна; вiдповiдi небагатослiвнi.
По Роршаху був конкретний визначений образ: котяча морда, кажан, жаба. Добре комбiнувала, завжди любила збирати предмети в конструкторi, любила геометрiю. При комбiнуваннi застосовувала високi методи роботи, працювала планово. У виконаннi завдань проявилася неуважнiсть. Асоцiативний процес швидкий, координований.
З нею можна було говорити, як з дорослою людиною; вона добре знаСФ класичну i радянську лiтературу, про всi прочитанi книги маСФ визначене судження. Дiвчинка з передчасним iнтелектуальним розвитком; жила увесь час iнтенсивним розумовим життям, багато читала, часто по ночах; захоплювалася театром, прагнула бути вище всiх, постiйно грала яку-небудь роль. Усе це СЧСЧ дуже стомило.
Зараз - це реакцiя, перевтома. Звiдси млявiсть, дратiвливiсть, невдоволення всiм навколишнiй, iнодi суСЧцидальнi думки. Причина цих думок: затруднення в навчаннi, неможливе для неСЧ сiмейне життя, вона вже давно не любить матiр, ображаСФться, коли мати на неСЧ кричить по всяких дрiбницях, а батько зовсiм безвладний, цiлком пiд впливом своСФСЧ дружини.
При однократнiй бесiдi в диспансерi було легко помилитися в дiагнозi, i амбулаторнi лiкарi посилали таких пiдлiткiв у лiкарню з дiагнозом шизофренiСЧ. Однак бiльш тривале, глибоке обстеження в клiнiцi з ретельним психологiчним дослiдженням розумових процесiв i всiСФСЧ особистостi хвороСЧ допомогли провести тонкий диференцiальний дiагноз i вiдкинути шизофренiю.
У цих випадках СФ також змiна особистостi, як i при шизофренiСЧ, але ця змiна iншого характеру; при шизофренiСЧ спостерiгаСФться якiсна змiна особистостi, особистiсть робиться iншою, а тут кiлькiсна змiна потенцiй особистостi; особистiсть збiднiла, але, по сутi, вона мало змiнилася, СЧСЧ легше поправити, вилiкувати.
Психологiчний експеримент допом?/p>