Змiни особистостi при шизофренiСЧ та особливостi лiкування
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
баба", хворий малюСФ вухо; до фрази "слiпий хлопчик" малюСФ око; "дiвчинцi холодно" - малюСФ шматок льоду; "свято" - рот, що смiСФться. РЖнодi малюнки були ще бiльш схематичнi i символiчнi: до слова "сум" малюють штрихи або трикутник iз хрестиком усерединi нього. Схеми цими хворими звичайно не розшифровувалися, але вони допомагали запамятовуванню.
Уявлення вiдiграють велику роль при переживаннi реальностi навколишнього. У випадках шизофренiСЧ часто вiдзначаСФться зниження цього переживання. Хворi говорять, що весь навколишнiй свiт СЧм представлятися, як у снi, що навколишнСФ життя здаСФться СЧм казкою; мiж ними i всiм навколишнiм знаходиться начебто густе повiтря; досить закрити очi, як представлень уже немаСФ i здаСФться, що немаСФ нiяких краСЧн, нiяких людей.
РЖнодi хворi говорили, що вони можуть собi представити який-небудь предмет, яке-небудь явище, але це представлення буваСФ скороминущим i швидко вислизаСФ.
Хворi шизофренiСФю, посилаючись на тьмянiсть своСЧх представлень, скаржилися, що СЧм важка геометрiя, тому що в геометрiСЧ треба уявляти, а це для них неможливо. Тому алгебра даСФться СЧм легше, i вони люблять СЧСЧ бiльше.
Уява, або фантазiя, займаСФ велике мiiе в дiяльностi дiтей молодшого вiку. Творча фантазiя СФ обовязковим компонентом iгровоСЧ дiяльностi дитини; вона легко перевтiлюСФться вiдповiдно своСЧй фантазiСЧ. Дитина, що виховуСФться на самотi, легко створюСФ собi iлюзорних учасникiв гри i граСФ з ними, як з дiйсними.
У дiтей шкiльного вiку така схильнiсть до фантазування зменшуСФться в мiру розвитку логiчного мислення. Наявнiсть цiСФСЧ схильностi в дiтей старшого шкiльного вiку свiдчить звичайно про якусь затримку на бiльш ранньому етапi розвитку. Надмiрне фантазування спостерiгаСФться звичайно в дiтей, що характеризуються деякою дитячiстю психiки, пiдвищеною сугестивнiстю, нестiйкiстю.
У здоровоСЧ дитини грань мiж реальним i фантастичним цiлком не зникаСФ; його фантазiя тiсно повязана з навколишнiм реальним свiтом; хоча маленькi дiти легко переключаються у свiт своСЧх фантазiй, одушевляють неживi предмети i вiрять у своСЧ видумки, але в той же час сприйняття дiйсностi залишаСФться правильним i перехiд вiд фантазiСЧ до реальностi здiйснюСФться швидко.
РЖнша картина спостерiгаСФться в дiтей, хворих шизофренiСФю iз синдромом патологiчноСЧ фантастики: хворий у цих випадках весь поглинений своСФю патологiчною продукцiСФю й усе бiльше втрачаСФ звязок з реальним свiтом. Так, хлопчиковi, хворому шизофренiСФю (9 рокiв), усе навколишнСФ здаСФться таСФмничим, усi неживi предмети стають живими; вiн мiг так мiркувати: "От стiлець, а який вiн насправдi ? Менi здаСФться, що верхнiй покрив у нього живий".
Легко може роздвоюватися, вважати себе i собою, i iншою iстотою; у неСЧ вiдбуваСФться, таким чином, розщеплення психiки. Вона вiрить у лiсовикiв, русалок, вiдьом, чаклунiв. Унаслiдок наявноСЧ в неСЧ ейдетичноСЧ здатностi всi цi казковi iстоти для неСЧ реальнi, вона яскраво собi них представляСФ. Вона легко переходить вiд дiйсностi до фантазування; для неСЧ свiт фантастичний бiльш знайомий i приСФмний, чим свiт реальний.
Хлопчики, хворi шизофренiСФю, мрiяли про полiт на мiсяць. Так, хлопчик, хворий шизофренiСФю (9 рокiв), заявив: "Я хочу полетiти на Мiсяць, перевiрити, що на Мiсяцi СФ, а якщо там нiчого то, я вiдречуся вiд Мiсяця". Тварин цей хлопчик любить бiльше, нiж людей, i фантазуСФ про спiлкування з ними.
У дiтей, хворих шизофренiСФю, вiдзначаСФться прагнення створювати собi iлюзорних товаришiв гри. Так, хлопчик 10 рокiв, хворий шизофренiСФю, знаходячись у лiкарнi у великому колективi, увесь час грав один, бiгав, метушився, iнодi з кимсь починав боротися, розмовляти, а нi з ким з товаришiв не входив у контакт, не мiг СЧм розповiсти, чим вiн живе.
Жив вiн увесь час, як у снi, дiйснiсть доходила до нього у видi обривкiв; вiн не мiг точно нi сприймати, нi осмислювати навколишню дiйснiсть.
Одна з важливих обставин, необхiдне для настання фантазування в хворих дiтей, - це неможливiсть робити зусилля. Пiдвищена судорога, при дуже великiй фiзичнiй слабостi робить СЧх неспроможними, i вони не люблять робити те, що СЧх змушують робити (учитися або займатися якою-небудь продуктивною працею).
Таким чином, цi дiти характеризуються малою активнiстю, вони неконтактнi, i це веде них до вiдходу вiд дiйсностi, до фантазування. У хворих шизофренiСФю прагнення до фантазування, до вiдходу вiд дiйсностi може затягтися на довгi роки; у цьому фантастичному свiтi всi СЧхнi бажання здiйснюються, вони почувають себе могутнiми; вони можуть робити рiзнi винаходи, вiдкривати планети...
У цих випадках у дiтей, хворих шизофренiСФю iз синдромом бредоподiбних фантазiй, спостерiгаСФться перехiд вiд свiту фантазiй (цього природного етапу психiчного розвитку дитячого вiку) до свiту аутистичного, що вiдриваСФ особистiсть вiд свiту дiйсностi.
Пiдлiтки, особливо дiвчатка, хворi шизофренiСФю, вiдзначають у себе велику схильнiсть до мрiйливостi. Так, дiвчинка (15 рокiв) розповiдала, що вона мрiСФ завжди. У той час, коли вона щось робить, бере участь у навколишньому, у неСЧ в мрiях йде iнше життя, i цi два життя вона переживаСФ одночасно.
Цiкавi реакцiСЧ по обстеженню уяви в хворих шизофренiСФю нами були отриманi по методу Роршаха. По бiльшiй частинi такi хворi в плямах Роршаха бачили розпливчастi образи; дуже часто було просте перерахування деталей, що здаються СЧм на щось схожими. Наприклад: "Це крило, це начебто комiрець, кiнчик носа, а на ньому крапелька" i т.п. , пляма не сприймалося