Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ин неоподаткований мiнiмум прибуткiв громадян. ВважаСФмо, що ця норма викладена не зовсiм досконало як за формою, так i за змiстом. Адже виникаСФ ряд питань. По-перше, стаття 26 КонституцiСЧ УкраСЧни проголосила рiвнiсть прав громадян УкраСЧни, iноземцiв i осiб без громадянства. Але у ст. З Декрету Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни Про державне мито йдеться про громадянина-продавця i при буквальному тлумаченнi цiСФСЧ норми фiзичнi особи поставленi в нерiвне становище. Крiм того, з тексту статтi неясно, про яких громадян йде мова: тiльки украСЧнських чи iноземних також. Тому вважаСФмо, що п. п. а п. З ст. З Декрету Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни Про державне мито було б найкраще викласти в такiй редакцiСЧ: За посвiдчення договорiв вiдчуження житлових будинкiв, квартир, кiмнат, дач, садових будиночкiв, гаражiв, а також iнших обСФктiв нерухомого майна, якi перебувають у власностi фiзичноСЧ особи - 1 вiдсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мiнiмуму прибуткiв громадян.
Якщо ознаками предмету СФ його оцiнка, iндивiдуальнi показники, то не можна обiйтися i без кiлькiсного показника, який також потрiбно визнати iстотною ознакою предмета договору. Як правило, проводиться мiна одного обСФкта житлового фонду на iншiй, але також СФ можливим iнший варiант. Наприклад, iнодi зустрiчаСФться так зване розселення. При цьому результатом мiни СФ те, що власники кiмнат комунальноСЧ квартири отримують у власнiсть iзольоване житло, а iнша сторона стаСФ СФдиним власником цiСФСЧ колишньоСЧ комунальноСЧ квартири. У цьому випадку укладаСФться декiлька договорiв мiни житла з декiлькома власниками, а кiлькiсть обСФктiв житлового фонду вiдповiдно зростаСФ. Останнiх в договорi мiни житла може бути не менше двох, та вони мають бути визначенi. При цьому за одним договором мiни кожна зi сторiн маСФ право як вiдчужувати, так i набувати у власнiсть один або декiлька обСФктiв житлового фонду, що складають предмет договору.
Предметом договору мiни взагалi може бути будь-яке майно, що не СФ обмеженим у цивiльному обiгу. Це прямо витiкаСФ з легального визначення договору мiни в ст. 241 ЦК УРСР. Наприклад, громадянин може помiняти будинок (квартиру) на автомобiль, гараж i т. i.
У сучасному правi майно, що обмiнюСФться за договором мiни, не маСФ спецiального визначення на термiнологiчному рiвнi, iнша ситуацiя була у дореволюцiйному росiйському правi. Як вiдмiчав К.П. Победоноiев, вiдносно речi, яка набуваСФться чи вiдчужуСФться за договором мiни, було встановлено, що перша iменувалася рiччю, яку особа вимiняла, друга - рiччю, яку вона промiняла. Дiйсно, ця термiнологiя специфiчна та характерна лише для вiдносин мiни, але на сьогоднiшнiй день вже застарiла та здебiльшого застосовуСФться саме для ретроспективних дослiджень. У сучасних умовах найчастiше вживаються термiни вiдчужувана рiч та рiч, що набуваСФться. Тому саме цi поняття вживаються нами в цьому дослiдженнi.
Виходячи з буквального тлумачення чинного законодавства, мiна передбачаСФ речове надання. Але в цьому випадку необхiдно говорити про розповсюджене тлумачення законодавчоСЧ норми, оскiльки застосування правовiдносин мiни в рядi випадкiв говорить про те, що поряд з речовим наданням СФ можливим також особисте зустрiчне надання (у виглядi робiт чи послуг). Тобто останнСФ не СФ виключним та не суперечить дiючому законодавству та правовим принципам.
Пiдтвердженням того СФ й думки вчених, що висловлювались з цього приводу. Наприклад, В.А. Ойгензiхт описуСФ договiр мiни, за яким одна сторона надаСФ у власнiсть рiч, iнша - зобовязуСФться виконати певну роботу. Зараз СФ пiдстави говорити, що ця конструкцiя мiни може бути закрiплена також на нормативному рiвнi, оскiльки вона вiдображенi у п. 5 ст. 763 проекту ЦК УкраСЧни. В.А.Ойгензiхт називаСФ та кiй договiр конгломератним. Адже при мiнi речi за робот (послугу) маСФмо рiзнорiднi за своСФю сутнiстю зобовязання що обумовлюСФться рiзним наданням - речовим у першому випадку та особистим - у другому. При цьому конгломератний договiр СФ рiзновидом змiшаного договору. Останнiй маСФ мiiе, наприклад, при мiнi речi на iншу рiч з грошовою доплатою. МаСФ мiiе саме змiшаний договiр, а не новий вид договору, оскiльки всерединi одного правочину обСФднують ся два вже вiдомих договори з елементами мiни i купiвлi продажу, мiни i пiдряду тощо. Вони й складають змiшаний договiр, практичне значення якого, за словами О.С. РЖоффе полягаСФ в тому, що його юридичне нормування забезпечуСФться правилами, якi вiдносяться до кожного з обСФднаних у ньому договiрних типiв2. РЖншими словами, кожна з складових частин змiшаного договору врегульовуються нормами права того роздiлу законодавства, що регулюСФ кожен з цих договорiв.
У проектi ЦК УкраСЧни мiна представлена значно ширше, нiж в ЦК УРСР. При цьому прямо закрiплено як речове, так i особисте надання в рамках одного договору мiни. Пiдтвердженням тому служить п. 5 ст. 763 проекту ЦК УкраСЧни згiдно з яким договором мiни може бути передбачений збалансований за вартiстю обмiн майна на роботи (послуги), як неопосередкованi рухом грошових коштiв. Таким чином у нашiй краСЧнi зроблена перша спроба легально закрiпити вiдносини мiни, згiдно з якими, з одного боку, може виступати речове надання та особисте надання - з другого. Легалiзацiя обмiну майна на роботи (послуги) СФ позитивною i необхiдною. На жаль, у проектi ЦК УкраСЧни не знайшло вiдображенню пряме посилання на можливiсть грошовоСЧ доплати за майнi (роботу, послугу) бiльшоСЧ вартостi. Це може невиправдано обм?/p>