Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
вiдчужувач може ще раз продати це житло за дублiкатами правовстановлюючих документiв, на що звертаСФ увагу М.М. Бородiн та С. Семiдочний. Адже саме при державнiй реСФстрацiСЧ вносяться вiдповiднi змiни у реСФстр власникiв житла. Саме за цим реСФстром нотарiус перевiряСФ належнiсть житла вiдповiдному власнику. Але до моменту державноСЧ реСФстрацiСЧ договору у цьому реСФстрi вiдображенi данi лише про попереднього власника, тобто новий власник вiдображуСФться у реСФстрi лише пiсля державноСЧ реСФстрацiСЧ права власностi. Тому iдеальним варiантом було б здiйснення державноСЧ реСФстрацiСЧ безпосередньо пiсля нотарiального посвiдчення договору на вiдчуження житла. У пiдсумку, щоб уникнути вказаних негараздiв при вiдчуженнi житла, у договорi на його вiдчуження слiд вказувати, що моментом переходу права власностi на житло СФ момент державноСЧ реСФстрацiСЧ.
6. Вiдчуження житла, що знаходиться у заставi
У сучаснiй правозастосувальнiй практицi досить поширеними СФ випадки, коли житло виступаСФ у ролi заставленого майна та у звязку з цим стаСФ забезпеченням виконання iншого, що СФ основним, зобовязання. Тому необхiдно розглянути, яким чином вiдбуваСФться вiдчуження цього житла. Не зупиняючись на процедурi встановлення самоСЧ застави, розглянемо лише вплив заставного обтяження на житло при його вiдчуженнi. Передусiм визначимо, що вiдчуження житла, що знаходиться у заставi, тобто змiна його власника, може вiдбуватися за двома основними пiдставами. Перша - це вiдчуження житла за iнiцiативою власника (заставодавця). Друга пiдстава - це вiдчуження житла як заставного, забезпечення iншого зобовязання, що СФ основним. ОстаннСФ може вiдбуватися лише тодi, коли не СФ виконаним основне зобовязання,, забезпеченням якого виступаСФ житло та воно своСФю вартiстю погашаСФ борг, що виникаСФ перед кредитором (заставоутримувачем). Розглянемо кожний з цих випадкiв окремо.
Згiдно з ч. 1 ст. 17 Закону УкраСЧни Про заставу заставодавець зберiгаСФ право на вiдчуження заставленого житла, якщо iнше не передбачено законом та договором. Тобто обмеження щодо вiдчуження заставленого житла можуть бути встановленi iмперативно, законом чи за взаСФмною згодою сторiн, безпосередньо у договорi застави житла на весь перiод дiСЧ застави чи на якийсь час. Якщо законом чи договором вказанi обмеження не встановленi, власник житла може вiдчужувати заставлене житло, але тiльки за згодою заставоутримувача. У цьому випадку покупець стаСФ новим заставоутримувачем та до нього маСФ переходити борг за основним зобовязанням (ч. 2 ст. 17 Закону УкраСЧни Про заставу). Тобто фактично маСФмо окремий випадок переведення боргу, коли первiсний заставодавець, вiдчужуючи житло, перекладаСФ на набувача борг за основним зобовязанням. У той же час право власностi на заставлене житло також переходить до набувача, який стаСФ новим заставоутримувачем. Щодо документального оформлення цих правовiдносин то воно маСФ бути таким. Заставоутримувач даСФ згоду на те, що первiсний заставодавець не заперечуСФ проти вiдчуження заставленого житла набувачевi за умови переходу до нього основного боргу, забезпеченого заставою. Ця згода посвiдчуСФться нотарiально. Первiсний заставодавець та набувач майна укладають договiр на вiдчуження заставленого житла (наприклад, договiр купiвлi-продажу житла). Набувач житла, що маСФ стати новим заставодавцем та заставоутримувач вносять вiдповiднi змiни до договору застави. При цьому вартiсть житла для набувача подiляСФться на два платежi. Адже вартiсть житла складаСФться з суми боргу, що випливаСФ з основного договору, забезпеченого заставою (вона сплачуСФться заставоутримувачу) та боргу за договором на вiдчуження житла (що сплачуСФться вiдчужувачевi житла).
ВважаСФмо, що ця угода також може оформлюватись одним документом. Учасниками цього правочину будуть набувач житла (вiн же новий заставодавець), вiдчужувач майна (вiн же власник житла та первiсний заставодавець) та заставоутримувач (вiн же кредитор за основним, забезпеченим заставою зобовязанням). При цьому матиме мiiе змiшаний договiр з елементами договорiв купiвлi-продажу (чи iншого договору на вiдчуження житла), застави та переведення боргу. Договiр маСФ бути обовязково нотарiально посвiдчений, оскiльки ця форма передбачаСФться ст. 13 Закону УкраСЧни Про заставу. У подальшому заставне обтяження знiмаСФться з житла за умови сплати новим заставодавцем боргу за основним зобовязанням заставоутримувача, за взаСФмною згодою сторiн (що не звiльняСФ набувача житла вiд сплати основного боргу), замiною предмета застави (ст. 7 Закону УкраСЧни Про заставу) тощо.
РЖншим засобом вiдчуження житла, що знаходиться у заставi, СФ звертання на це майно стягнення. Це стягнення проводиться за iнiцiативою заставоутримувача у разi невиконання основного, забезпеченого заставою зобовязання.
Реалiзацiя заставленого житла проводиться шляхом органiзацiСЧ прилюдних торгiв, що СФ загальною диспозитивною вимогою, передбаченою у ст. 21 Закону УкраСЧни Про заставу. Сторони у договорi застави можуть домовитись i про iнший порядок реалiзацiСЧ заставленого майна (наприклад, за рiшенням третейського суду). Правовою метою застави СФ забезпечення зобовязання вартiстю предмета застави, але не отримання предмета застави у власнiсть заставоутримувача. Тому задоволенням вимог заставодавця, як правило, стаСФ саме вартiсть житла, що СФ предметом застави, а не само це житло, що випливаСФ з ч. 2 ст. 1 Закону УкраСЧни Про заставу. Тому договiр