Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iд своСФСЧ частки в загальному майнi на користь фiзичних чи юридичних осiб, у тому числi на користь iнших членiв обСФднання або самого обСФднання, а також чинити iншi дiСЧ, що можуть призвести до втрати ним частки у спiльнiй власностi окремо вiд належних йому на правi власностi квартири, жилого або нежилого примiщення. Так саме член товариства не може вiдчужувати належну йому квартиру чи нежитлове примiщення, а частку майна у спiльнiй власностi залишити за собою. Адже право на членство в товариствi спiввласникiв багатоквартирного будинку (право на частку майна у спiльнiй власностi товариства) залежить вiд права приватноСЧ власностi на квартиру чи нежиле примiщення та невiдривно з ним повязане.
Межi квартир i нежилих примiщень будинку визначаються згiдно з планами, якi мiстяться в технiчних паспортах, поверхнями, що обмеженi несучими та огороджуючими конструкцiями. Виключною власнiстю членiв обСФднання СФ внутрiшнi несучi перегородки, елементи оздоблення огороджуючих та несучих конструкцiй примiщень, прилади технiчного обладнання, що розташованi в примiщеннях, вiконнi та двернi заповнення тощо.
ОбСФкти, що перебувають у спiльнiй власностi членiв обСФднання, передаються ними в управлiння правлiнню обСФднання. Правлiння обСФднання маСФ право використовувати обСФкти, що перебувають у спiльнiй частковiй власностi членiв обСФднання, а саме здавати в оренду та iнше в порядку, передбаченому Статутом товариства. Загальнi збори членiв обСФднання можуть прийняти рiшення щодо передачi В оренду окремих обСФктiв, якi перебувають у спiльнiй Частковiй власностi членiв обСФднання, одному або кiльком членам обСФднання.
Надана державою можливiсть переходу житла, в тому числi i багатоквартирних будинкiв, у власнiсть громадян не означаСФ абсолютноСЧ свободи власника в його дiях. РЖз здiйсненням права власностi на квартиру чи iншi примiщення багатоквартирного будинку та обСФкти спiльноСЧ частковоСЧ власностi також неодривно повязанi деякi обмеження у користуваннi ними. В умовах правовоСЧ держави, здiйснюючи своСЧ права, власник зобовязаний не чинити шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та iнтереси iнших громадян, юридичних осiб та держави, на що прямо вказано у п. 5 ст. 4 Закону УкраСЧни Про власнiсть.
Враховуючи цiльове призначення житла, воно не повинно використовуватись для потреб промислового характеру, що вiдображено в ст. 6 ЖК. Але цього обмеження, на наш погляд, недосить. Наведемо приклад, що, на жаль, не СФ одиничним. У одному з житлових будинкiв мiста Харкова на першому поверсi пiдприСФмцi викупили декiлька квартир та згодом вiдкрили там кафе. Гучна музика грала у кафе пiсля 23 години, що порушуСФ п. 22 Правил користування примiщеннями житлових будинкiв та прибудинковими територiями, що затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 8.10.92 р. № 5721. Але життя у сусiднiх квартирах стало важким не лише через це. Потужнi музичнi та освiтлювальнi електроприлади кафе перевантажували не розраховану на це електромережу житлового будинку, що призвело до пробоСЧв у iзоляцiСЧ. Жителька квартири з другого поверху отримала через це декiлька електротравм, коли намагалася скористатися системою водопостачання. Через декiлька мiсяцiв цi негаразди вдалося владнати на користь мешканцiв будинку. Але ж власники кафе первiсно не порушили норми ЖК, тому що розважальнi заклади не СФ промисловими обСФктами. Поряд з цим згiдно iз ст. 4 Закону УкраСЧни Про власнiсть власники житла використовують його також для комерцiйних цiлей, та це не заважаСФ iншим мешканцям, а навiть розвиваСФ iнфраструктуру мiкрорайонiв. Це маСФ мiiе, коли у житлових будинках розташовуються магазини, центри правовоСЧ допомоги, дитячi гуртки, перукарнi тощо. Тому вважаСФмо, що взагалi використання житла для комерцiйних цiлей СФ можливим та водночас необхiдно посилити норму ст. 6 ЖК щоб уникнути ненормального використання житла. Отже, пропонуСФмо викласти ст. 6 ЖК у такiй редакцiСЧ: Житло призначаСФться для постiйного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих примiщень i гуртожиткiв. Використання примiщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняСФться. Будь-яке iнше використання житла, нiж проживання, може здiйснюватися з дозволу мiiевого виконкому, який повинен проаналiзувати таку можливiсть та вiдсутнiсть збиткових наслiдкiв як для мешканцiв, так i для обСФктiв житлового фонду, що знаходяться по сусiдству з обСФктом, який вивчаСФться, або що СФ його частиною. Тобто при використаннi житла iнтереси одного власника не повиннi задовольнятись за рахунок iнтересiв iншого власника та стикатися з ними. Як говорив ще класик концепцiСЧ правовоСЧ держави Джон Локк, межа твоСФСЧ свободи - це початок моСФСЧ свободи. Тому правила спiвжиття в СЧх широкому розумiннi можна висловити так: правила спiльного, близького (по сусiдству) проживання найбiльш актуальнi в багатоквартирних будинках, де тиша, спокiй та порядок залежать вiд кожного.
5. Договiр купiвлi-продажу житла
Одним з найбiльш поширених цивiльно-правових засобiв сплатного отримання житла у власнiсть СФ купiвля-продаж, яка СФ договiрним зобовязанням та у найбiльш загальному виглядi представлена у ст. ст. 224-240 ЦК УРСР. Бiльш детально окремi аспекти купiвлi-продажу житла регламентованi в РЖнструкцiСЧ про порядок вчинення нотарiальних дiй нотарiусами УкраСЧни, РЖнструкцiСЧ про порядок видачi довiдок-характеристик ?/p>