Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
тави виникнення, змiни та припинення субСФктивних прав i обовязкiв у цивiльному правi iменуються юридичними фактами. З цiСФСЧ позицiСЧ доцiльно розглянути i приватизацiю.
Звичайно, до подiСЧ приватизацiю вiднести не можна, оскiльки подiя - це обставина, яка протiкаСФ незалежно вiд волi людини. Тодi логiчно зробити припущення, що приватизацiя СФ дiСФю, тобто юридичним фактом, що змiнюСФться по волi особи. Очевидно, що дiСЧ, направленi на приватизацiю, СФ правомiрними. ВиникаСФ питання про те, що маСФ мiiе при приватизацiСЧ - юридичний вчинок чи акт? Вiдомо, що юридичний вчинок -це правомiрнi дiСЧ, що породжують цивiльно-правовi наслiдки незалежно, а iнодi навiть всупереч намiру людини, що здiйснюСФ юридичний вчинок. У свою чергу, юридичний акт - це правомiрна дiя, що породжуСФ вiдповiднi юридичнi наслiдки лише тодi, коли вони здiйсненi зi спецiальним намiром викликати СЧх. Не викликаСФ сумнiву, що особи, якi беруть участь у приватизацiСЧ, бажають, щоб житлове примiщення перейшло iз державноСЧ власностi у приватну, тобто при приватизацiСЧ житла маСФ мiiе дiя у виглядi юридичного акту. У свою чергу до юридичних актiв вiдносять правочини та адмiнiстративнi акти. Щоб зробити висновок, чи СФ роздержавлення житла правочином чи це адмiнiстративний акт, необхiдно проаналiзувати процедуру цього акту.
Вiдповiдно до ст. 8 Закону УкраСЧни Про приватизацiю державного житлового фонду органи приватизацiСЧ на пiдставi заяви громадянина приймають рiшення про приватизацiю, згiдно з яким житло передаСФться у приватну власнiсть. Така передача житла у власнiсть громадян оформлюСФться свiдоцтвом про право власностi на квартиру (будинок), яке реСФструСФться в органах приватизацiСЧ та не потребуСФ нотарiального посвiдчення. Отже, у межах цього акту Закон передбачаСФ, по-перше, наявнiсть волi громадянина на приватизацiю житла; по-друге, прийняття вiдповiдного рiшення органом приватизацiСЧ, який у конкретних правовiдносинах впроваджуСФ волю держави, що виражена у Законi. Мабуть саме тому, хоч i не у звязку з приватизацiСФю житла, передачу обСФктiв приватизацiСЧ вiдносять до договорiв, тобто до двостороннiх правочинiв.
Враховуючи способи приватизацiСЧ, наведенi у ст. 38 Закону УкраСЧни Про приватизацiю державного житлового фонду, можна зробити висновок, що цей договiр може бути як безоплатним, так i сплатним. Бiльше того, останнiй поiменовано продажем, тобто передбачаСФться, що це договiр купiвлi-продажу. Безоплатну приватизацiю житла у приватну власнiсть можна вiднести до такого рiзновиду дарування як пожалування.
ОбСФктом приватизацiСЧ житла СФ житловi примiщення, що знаходяться у державному житловому фондi, тобто житловому фондi мiiевих Рад та житловому фондi, який знаходиться у повному господарському вiданнi чи оперативному управлiннi державних пiдприСФмств, органiзацiй, установ.
Не пiдлягають приватизацiСЧ: квартири-музеСЧ; квартири (будинки), розташованi на територiях закритих вiйськових поселень, пiдприСФмств, установ та органiзацiй, природних та бiосферних заповiдникiв, нацiональних паркiв, ботанiчних садiв, дендрологiчних, зоологiчних, регiональних ландшафтних паркiв, паркiв-памяток садово-паркового мистецтва, iсторико-культурних заповiдникiв, музеСЧв-заповiдникiв; кiмнати в гуртожитках; квартири (будинки), якi перебувають в аварiйному станi (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кiмнати, будинки), вiднесенi у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташованi в зонi безумовного (обовязкового) вiдселення, забрудненi внаслiдок аварiСЧ на Чорнобильськiй АЕС (п. 2 ст. 2 Закону УкраСЧни Про приватизацiю державного житлового фонду).
Отже, Закон мiстить ряд обмежень щодо обСФктiв приватизацiСЧ та маСФ вичерпний перелiк тих категорiй житла, що не може бути приватизованим. Але у кожному випадку вiдмови вiд приватизацiСЧ необхiдно зясувати, чи дiйсно мають мiiе тi пiдстави, за якими така вiдмова може статися. Наприклад, службове житло не пiдлягаСФ приватизацiСЧ. Тому необхiдно зясувати, чи СФ житлове примiщення службовим, чи набуло цього статусу належним чином, або, навпаки, вже позбулося його. Так, постановою КМ УкраСЧни Про змiну та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких рiшень Уряду УРСР з питання надання житлових примiщень у будинках радгоспiв вiд 11 липня 1992 р. № 391 скасовано статус службового житла у будинках радгоспiв. Отже, тi особи, яким ранiш надавалося службове житло у радгоспах, вже можуть його приватизувати. Як вже зазначалося вище, приватизацiСЧ не пiдлягають кiмнати у гуртожитках. Але якщо будинок дiйсно СФ гуртожитком, то для цього не достатньо розпорядження адмiнiстрацiСЧ пiдприСФмства чи навчального закладу. Згiдно з п. 5 Примiрного положення про гуртожитки, що затверджено Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 3 червня 1986 року № 208, жилi будинки повиннi реСФструватися як гуртожитки у мiiевому виконкомi. Тобто без належноСЧ реСФстрацiСЧ у мiiевому виконкомi житловий будинок не може бути визнаний гуртожитком, а особи, що проживають в ньому, позбавленi права на приватизацiю. Це, передусiм, стосуСФться так званих малосiмейних будинкiв, якi мають жилi примiщення, що складаються з однiСФСЧ чи кiлькох кiмнат та перебувають у вiдособленому користуваннi сiмей. ВважаСФмо, що не може бути перешкод у приватизацiСЧ таких жилих примiщень.
Приватизацiя квартир у будинках, включених до плану реконструкцiСЧ поточного року, здiйснюСФться пiсля СЧСЧ проведення власником (володарем) будинку. Наймачi, якi п?/p>