Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?а обСФкти нерухомого майна, що знаходиться у власностi юридичних та фiзичних осiб та зареСФстрованих у бюро технiчноСЧ iнвентаризацiСЧ та iнших нормативних актах.
1. Поняття та загальна характеристика договору купiвлi-продажу житла
Легальне визначення договору купiвлi-продажу, що представлено у ст. 224 ЦК УРСР, дозволяСФ розумiти пiд купiвлею-продажем житла договiр, за яким продавець зобовязуСФться передати житло у власнiсть покупцевi, а покупець зобовязуСФться прийняти житло та сплатити за нього певну грошову суму.
Договiр купiвлi-продажу житла СФ консенсуальним, оскiльки права та обовязки у сторiн виникають з моменту, коли вони у належнiй формi досягнуть згоди за всiма iстотними умовами договору. Характерною рисою договору купiвлi-продажу житла СФ синаллагматичнiсть або функцiональна двостороннiсть зобовязання1. Це пiдкреслюСФ, що права та обовязки за договором купiвлi-продажу житла покладенi на обидвi сторони i СФ еквiвалентними (вартiсть надання однiСФСЧ сторони спiвпадаСФ з вартiстю надання iншоСЧ сторони). Тому цей договiр СФ двостороннiм або двосторонньо-зобовязуючим та сплатним. Обовязок однiСФСЧ сторони здiйснити зустрiчну дiю вiдповiдаСФ i витiкаСФ з права iншоСЧ сторони вимагати належного виконання такого обовязку та навпаки. Оплатнiсть договору виявляСФться, передусiм, у тому, що замiсть майна яке передане продавцем покупцевi у власнiсть, останнiй сплачуСФ обумовлену угодою сторiн грошову суму. Оплатнiсть договору купiвлi-продажу житла витiкаСФ з його природи, яка була визначена ще за часiв римського права та була сприйнята законодавством УкраСЧни, РосiСЧ, Нiмеччини та багатьох iнших держав. Причому обовязковим для купiвлi-продажу СФ передача за отриману рiч саме грошового еквiваленту, а не будь-якоСЧ iншоСЧ оплати.
Договiр купiвлi-продажу житла СФ правочином, що направлений на перехiд права власностi на майно. "асник приймаСФ рiшення про припинення влади над рiччю, що йому належить. Ця влада вiдповiдно до ст. 128 ЦК припиняСФться у момент передачi права власностi на майно покупцевi а саме з моменту передачi йому речi.
Зараз в УкраСЧнi кiлькiсть i вартiсть житла, що знаходиться у власностi громадян, не СФ обмеженою. У перiод iснування СРСР таке обмеження було закрiплено у ЦК УРСР, тому громадянин мiг мати у власностi тiльки один житловий будинок. Змiни, що вiдбулися зараз у законодавствi якнайкраще iлюструють той прогрес приватноправових вiдносин, що вiдбуваСФться зараз у державi i СФ виправданим у сучасних умовах розвитку приватноСЧ власностi. Нормативним вiдображенням цього став п. З ст. 13 Закону УкраСЧни Про власнiсть, де вказано, що склад, кiлькiсть та вартiсть майна, яке може бути у власностi громадян, не обмежуСФться, крiм випадкiв, передбачених законом. Вiдносно житла законодавством УкраСЧни такi обмеження не встановленi.
Укладення договорiв на вiдчуження житла переважно повязано з наступними дiями сторiн, серед яких найбiльш типовими СФ:
- досягнення згоди сторiн за всiма iстотними умовами договору;
- отримання довiдки-характеристики Бюро технiчноСЧ iнвентаризацiСЧ;
- отримання довiдки про вiдсутнiсть заборони на вiдчуження житла його власником;
- отримання нотарiально засвiдченоСЧ згоди iншого з подружжя на вiдчуження житла;
- отримання нотарiально засвiдченоСЧ заяви учасника частковоСЧ власностi про вiдмову вiд права переважноСЧ купiвлi;
- отримання згоди з органу опiки та пiклування в тому, що при вiдчуженнi не порушуються права неповнолiтнiх дiтей на житло;
- надання договору письмовоСЧ форми, нотарiальне посвiдчення;
- державна реСФстрацiя переходу права власностi на Житло в Бюро технiчноСЧ iнвентаризацiСЧ або виконкомi мiiевоСЧ ради.
Необхiдно вiдзначити, що вищезгаданi дiСЧ СФ найбiльш типовими, але все ж зразковi. Наприклад, власник житла може не мати неповнолiтнiх дiтей або вони можуть проживати в iншому житловому примiщеннi. Тодi у органiв опiки та пiклування немаСФ пiдстав вирiшувати питання про можливiсть порушення iнтересiв неповнолiтнiх дiтей при продажу житла. Деякi з перерахованих дiй, у свою чергу, можуть носити Комплексний характер, включаючи в собi ще цiлий ряд дiй. Наприклад, при отриманнi довiдки-характеристики БТРЖ може зясуватися, що власник здiйснив перепланування свого житла. Тодi необхiдно додатково надати дозвiл управлiння архiтектури на таке перепланування, на пiдставi чого у довiдцi характеристицi буде вказано план та розмiри житла з урахуванням цих змiн.
РЖстотнi умови договору
РЖстотною умовою договору купiвлi-продажу житла, яка СФ необхiдною для всiх договорiв цього виду, СФ предмет договору. Безперечним СФ те, що предметом купiвлi-продажу житла СФ iндивiдуально визначена рiч, тобто кiлькiсть та якiсть такоСЧ речi повиннi бути чiтко визначенi . Взагалi ж пiд предметом договору купiвлi-продажу житла розумiСФться конкретний обСФкт житловоСЧ нерухомостi, закiнчений будiвництвом та прийнятий в експлуатацiю, з приводу якого сторони домовляються про виникнення цивiльно-правових вiдносин.
УкраСЧнське законодавство не конкретизуСФ критерiСЧ опису житла, що вiдчужуСФться за договором. Але це маСФ iстотне значення. Передусiм для безпомилкового визначення (iдентифiкацiСЧ) житла у складi мiiевостi. На жаль, це питання досить обмежено висвiтлено у дiючому законодавствi. В РЖнструкцiСЧ про порядок вчинення нотарiальних дiй нотарiусами УкраСЧни СФ лише перелiк документiв, якi необхiднi для вiдчуження житла та тих документiв, що визнаються як правовст?/p>