Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
в за договором. Як вiдомо, згiдно зi ст. 170 ЦК УРСР встановлення процентiв за зобовязаннями не дозволяСФться за винятком операцiй кредитних установ та деяких iнших, передбачених у законi випадкiв. Ст. 214 ЦК УРСР припускаСФ лише сплату трьох процентiв рiчних за грошовим зобовязанням. Тому новелою СФ встановлення можливостi сплати процентiв за договором ренти, в якому можливо як грошове, так i iнше надання. Бiльше того, сума процентiв за договором ренти не СФ обмеженою, що пiдвищуСФ надiйнiсть та впливову роль цього забезпечення. Встановлення можливостi сплати процентiв при простроченнi виконання зобовязання платником ренти в цiлому потрiбно оцiнити позитивно. Адже захищаСФться основне зобовязання, оскiльки платник ренти стимулюСФться пiд страхом сплати додатковоСЧ грошовоСЧ суми. Крiм того, для одержувача ренти зявляСФться можливiсть отримання позасудовим шляхом матерiальноСЧ компенсацiСЧ за прострочення виконання. Нарештi, одержувач ренти стаСФ захищеним вiд iнфляцiйних та iнших несприятливих процесiв фiнансового характеру. РД очевидним, що проценти повиннi сплачуватися у грошовому вираженнi. Тому для СЧх обчислення необхiдно в договорi ренти на момент його укладення зробити грошову оцiнку надання, якщо воно здiйснюСФться в натурi. Цю оцiнку необхiдно визнати iстотною умовою такого договору. Вiдсотки СФ додатковим забезпеченням зобовязання зi сплати ренти, тому вони повиннi становити кiлькiсть процентiв та умови СЧх стягнення безпосередньо у межах договору ренти. Адже угода про вiдсотки СФ додатковою та залежною вiд основного зобовязання - договору ренти.
РЖншим показником надiйностi договору ренти можна визнати те, що у разi вiдчуження майна, що СФ предметом ренти, одержувач маСФ право вимоги у розмiрi рентних платежiв до набувача майна, що випливаСФ з п. 1 ст. 787 проекту ЦК УкраСЧни. Тобто рентою обтяжене майно та його власник, зобовязаний сплачувати рентнi платежi до моменту закiнчення строковоСЧ ренти чи викупу безстроковоСЧ ренти. Тому рента е обтяженням, що слiдуСФ за рiччю та невiдривне з нею повязане аж до моменту повноСЧ сплати. У цьому аспектi рента зберегла своСФ первiсне значення, що описував ще К.П. Победоноiев - вона слiдуСФ за майном i не залежить вiд змiни власника.
У ст. 796 проекту ЦК УкраСЧни викладена спецiальна норма, згiдно з якою ризик випадковоСЧ загибелi або псування майна, що передане пiд виплату ренти, несе платник ренти. Це повнiстю виправдано, оскiльки платник ренти СФ власником майна i як власник повинен нести вказаний ризик. Така концепцiя СФ традицiйною у вiтчизняному законодавствi i як загальна норма викладена у ст. 130 ЦК УРСР.
Згiдно зi ст. 797 проекту ЦК УкраСЧни випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого пiд виплату ренти на певний строк, не звiльняСФ платника ренти вiд зобовязання щодо сплати вiдповiдного надання на користь набувача до закiнчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором. У разi випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату пiд виплату безстрокове виплачуваноСЧ ренти, платник, навпаки, маСФ право вимагати вiдповiдного припинення зобовязання щодо i виплати (п. 2 ст. 796 проекту ЦК УкраСЧни).
Вище вже йшлося про те, що рента СФ новим договором у сучаснiй вiтчизняноСЧ цивiлiстицi. Тому вважаСФмо за необхiдне зробити окремий порiвняльний аналiз ренти з iншими договорами та зробити висновок, чи СФ рента житла самостiйним договором чи вiдновлюСФ вона вже iснуючi договiрнi вiдносини. З аналiзу лiтератури можна дiйти висновку, що договiр ренти вмiщуСФ в собi елементи купiвлi-продажу, позики, мiни, дарування, застави, лiзингу, майнового найму, довiчного утримання. Тому необхiдно дослiдити спiввiдношення ренти саме з цими договорами та знайти СЧхнi спiльнi та окремi риси, що дозволить зясувати, чи СФ рента самостiйним договором.
Щодо договору купiвлi-продажу житла, то як i рента, вiн е договором на сплатне вiдчуження майна. Оскiльки рента передбачаСФ перiодичнi платежi у майбутньому, то найбiльш показовим та близьким за змiстом до нього СФ купiвля-продаж з розстрочкою чи вiдстрочкою платежу. Але специфiчнiстю купiвлi-продажу СФ те, що остаточна цiна майна у цьому договорi завжди визначена, на який би термiн не була вiдстроченою оплата. Тобто йдеться про еквiвалентнiсть зустрiчного надання, чого не можна сказати про ренту, яка, навпаки СФ алеаторним договором.
Договiр позики за деякими джерелами був пращуром рентнi Але еволюцiя договiрних вiдносин зараз дещо вiддалила цi iнколи близькi зобовязання. Як вiдомо, за договором позики позикодавець передаСФ у власнiсть позичальника грошi чи речi, що визначенi родовими ознаками, а позичальник зобовязуСФться повернути позикодавцю таку ж суму грошей чи рiвну кiлькiсть речей того ж роду та якостi (ст. 374 ЦК УРСР). З цього визначення позики випливають такi вiдмiнностi вiд ренти. По-перше, за договором ренти майно може бути як iндивiдуально визначеним (ст. 787 проекту ЦК УкраСЧни), так i визначеним родовими ознаками (п. 2 ст. 788 проекту ЦК УкраСЧни), тобто обСФкт ренти ширше нiж обСФкт позики. По-друге, рента не передбачаСФ повернення еквiваленту, тобто настiльки ж цiнного майна, як те, що було отримано за договором. По-третСФ, надання при рентi може бути iншого роду, нiж отримане майно. Адже при позицi, наприклад, за отриманi грошi необхiдно повернути саме грошi; при рентi ж можна в обмiн перiодично сплачувати одержувачевi у формi iншого надання (п.1 ст. 784 проекту ЦК УкраСЧни).
Рента найбiльш наближаСФться до мiни тодi, к?/p>