Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ли пiд СЧСЧ виплату передаСФться iндивiдуально визначена рiч, а в обмiн на одержане майно платник ренти зобовязуСФться перiодично сплачувати одержувачевi ренту у формi будь-якого не грошового надання. Але якщо при мiнi зустрiчне надання, як правило, СФ iндивiдуально визначеною рiччю, то при рентi це надання визначаСФться родовими чи видовими ознаками; при мiнi надання найчастiше СФ одноразовим, при рентi - перiодичним i досить тривалим за часом. Крiм того, мiна - це завжди еквiвалентний договiр, а рента - ризиковий.
Дарування властиве договору ренти як складова у разi, якщо майно передаСФться пiд виплату ренти безкоштовно (п. 1 ст.786 проекту ЦК УкраСЧни). Але тут вiдмiннiсть бiльш нiж очевидна: договiр ренти завжди сплатний; дарування, навпаки, безоплатний договiр. Спiльним СФ тiльки те, що у разi безоплатноСЧ передачi майна за договором ренти у цiй частинi до нього застосовуються правила договору дарування (п. 2 ст. 786 проекту ЦК УкраСЧни).
Застава також СФ складовою ренти та обтяжуСФ майно, якщо пiд виплату ренти передана земельна дiлянка чи iнше нерухоме майно. Спiльним СФ те, що як застава, так i рента у виглядi платежу СФ додатковими обтяженнями майна, що бiльш повязанi саме з майном, нiж з його власником. Адже у разi змiни власника рента, як i застава, продовжуСФ обтяжувати майно аж до повного припинення вiдповiдного зобовязання. Але договори ренти та застави суттСФво вiдрiзняються тим, що перший СФ самостiйним зобовязанням, другий - лише засобом забезпечення виконання зобовязання.
Що стосуСФться спiввiдношення лiзингу та ренти, то межа цих договорiв дуже тонка, особливо якщо порiвнювати ренту, за якою майно надходить у власнiсть платника ренти безоплатно, та фiнансовий лiзинг. Адже лiзинговi платежi, як i рентнi, СФ перiодичними та сплачуються протягом досить тривалого часу. Обидва цi договори передбачають отримання майна у власнiсть. Але лiзинг згiдно з Законом УкраСЧни Про лiзинг вiд 16 грудня 1997 р.1 СФ пiдприСФмницькою дiяльнiстю, за якою лiзингодавець набуваСФ майно не для себе, а спецiально для лiзингоодержувача. Останнiй Закон УкраСЧни Про лiзинг // Вiдомостi ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. - 1998. - №16. - Ст.68. набуваСФ право користування рiччю. Рента не СФ пiдприСФмницькою дiяльнiстю. Сфера СЧСЧ застосування - це не стiльки господарськi вiдносини, скiльки звичайний цивiльний обiг. Сутнiсною вiдмiннiстю порiвнюваних договорiв СФ те, що право власностi за договором ренти переходить до платника ренти вiдразу ж, за договором фiнансового лiзингу - лише пiсля закiнчення строку дiСЧ договору.
Деяка схожiсть майнового найму та ренти спостерiгаСФться в тому, що при майновому наймi також здiйснюються перiодичнi платежi, що повязанi з наданим за договором майном. Бiльше того, як i у рентi, остаточна сума платежiв за наймом не завжди вiдома, адже, по-перше, у разi продовження користування найманим майном пiсля припинення строку договору за вiдсутностi заперечень з боку наймодавця договiр вважаСФться вiдновленим на невизначений строк. По-друге, при укладеннi договору найму без визначення строку остаточна сума платежiв також не вiдома, хоч вiдома сума перiодичних платежiв. Крiм того, найом, як i рента, зберiгаСФ силу для нового власника майна. Але певна рiзниця цих договорiв полягаСФ у тому, що за рентою майно переходить у власнiсть набувача, при наймi власником залишаСФться наймодавець. Найом передбачаСФ повернення того ж майна у разi остаточного виконання зобовязань сторiн за договором; при рентi майно залишаСФться СЧСЧ платниковi.
Щодо довiчного утримання, то це найбiльш близький до ренти договiр. Про це свiдчить той факт, що, наприклад, росiйськiй законодавець вiднiс довiчне утримання до рiзновиду договору ренти, зСФднавши СЧх у главi 33 ЦК РФ Рента та довiчне утримання. Але рента за росiйським законодавством та проектом ЦК УкраСЧни - це дещо рiзнi договiрнi конструкцiСЧ. Що ж до спiввiдношення саме ренти та довiчного утримання за Проектом, то зазначимо таке. Рента не може укладатись на користь кiлькох осiб - вiдчужувачiв, що передбачено для довiчного утримання. Майно, що передаСФться пiд виплату ренти, не може бути замiнено iншим, тотожним за вартiстю у межах одного договору, але це можливо за договором довiчного утримання. Договiр ренти не може укладатись на користь третiх осiб, а договiр довiчного утримання передбачаСФ таку можливiсть. Нарештi платник ренти може з вiдчуженням майна передавати своСЧ обовязки практично будь-кому; для довiчного утримання це е можливим лише у виключних випадках (при лiквiдацiСЧ юридичноСЧ особи чи смертi фiзичноСЧ особи - набувачам та лише СЧхнiм правонаступникам чи спадкоСФмцям).
Вiдмiнною ознакою, що характерна лише для ренти, та не СФ обовязковою для iнших розглянутих договорiв, СФ: зобовязання платника зi сплати ренти завжди повинне супроводжуватись наданням одержувачевi вiдповiдного забезпечення (наприклад, встановленням застави) чи страхуванням вiдповiдного ризику (п. 1, п. 2 ст. 788 проекту ЦК УкраСЧни), за iншими договорами це СФ факультативним.
Таким чином, проведене дослiдження спiввiдношення договору ренти з iншими, найбiльш близькими до нього договорами дозволяСФ говорити: рента СФ самостiйним договiрним зобовязанням з властивими СЧй iндивiдуальними ознаками. Встановлення рентних вiдносин у вiтчизняному законодавствi може сприяти поширенню цивiльного обiгу та кращоСЧ урегульованостi цивiльних правовiдносин. Безперечно, проведений аналiз не СФ вичерпним. У ньому вiдображенi найбiльш суттСФвi, але далеко не всi вiд