Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iезнаходження майна або його основноСЧ частини (ст. 526 ЦК УРСР).
Спадкування житла за законом та за заповiтом
У статтi 524 ЦК УРСР вказано, що спадкування здiйснюСФться за законом i за заповiтом. Якщо немаСФ спадкоСФмцiв нi за законом, нi за заповiтом, або жоден iз спадкоСФмцiв не прийняв спадщини, або всi спадкоСФмцi позбавленi заповiдачем спадщини, майно померлого за правом спадкоСФмства переходить до держави. Отже, розглянемо детальнiше цi пiдстави спадкування.
Спадкування за законом маСФ мiiе, коли i оскiльки воно не змiнено заповiтом. Тобто, якщо спадкодавець не висловив окремо у заповiтi свою волю щодо долi усього чи частини свого майна пiсля смертi чи спадкоСФмець за заповiтом помер ранiш вiдкриття спадщини, спадкувати мають особи, що СФ спадкоСФмцями за законом.
Фiзичнi, особи, що СФ спадкоСФмцями за законом, вiдповiдно з тим, хто з них ранiш маСФ право на спадкування, подiляються на вiдповiднi черги. СпадкоСФмцi, що вiднесенi законом до однiСФСЧ черги, нiяких переваг один перед iншим не мають, а спадкова маса, що припадаСФ на спадкоСФмцiв цiСФСЧ черги, подiляСФться мiж ними в рiвних частках (крiм предметiв звичайноСЧ домашньоСЧ обстановки та вжитку). Але слiд зазначити, що у разi, коли майно (наприклад, будинок) було нажите подружжям у зареСФстрованому шлюбi, до спадковоСЧ маси маСФ бути вiднесена лише та частина цього майна, що належала саме померлому подружжю. Такий подiл не позбавляСФ iншого з подружжя спадкувати пiсля померлого з видiленоСЧ частини майна померлого. Розглянемо приклад. Пiд час шлюбу подружжя придбало будинок та на протязi одного року до смертi чоловiка в цьому будинку проживали чоловiк, дружина та донька. До спадковоСЧ маси необхiдно вiднести лише половину цього будинку, оскiльки iнша половина, як спiльно нажите у шлюбi майно, СФ власнiстю дружини померлого. Пiд час вiдкриття спадщини СЧСЧ прийняли дружина, син та донька померлого, що СФ спадкоСФмцями за законом. Спадкова маса, серед якоСЧ половина будинку, подiляСФться на три рiвнi частки, що складаСФ долю кожного у майнi, яке маСФ бути успадковане кожним зi спадкоСФмцiв. Предмети звичайноСЧ домашньоСЧ обстановки i вжитку подiляються мiж дружиною померлого та його донькою, оскiльки вони проживали сумiсно з спадкодавцем на протязi останнього року його життя.
Перша черга спадкоСФмцiв за законом встановлена ст. 529 ЦК УРСР. СпадкоСФмцями першоСЧ черги СФ, в рiвних частках, дiти (у тому числi усиновленi), дружина i батьки (усиновителi) померлого. До числа спадкоСФмцiв першоСЧ черги належить також дитина померлого, яка народилася пiсля його смертi. Онуки i правнуки спадкодавця СФ спадкоСФмцями за законом, якщо на час вiдкриття спадщини немаСФ в живих того з СЧх батькiв, хто був би спадкоСФмцем; вони успадковують порiвну в тiй частцi, яка належала б при спадкоСФмствi за законом СЧх померлому батьку.
Ст. 530 ЦК УРСР встановлюСФ другу чергу спадкоСФмцiв за законом. При вiдсутностi спадкоСФмцiв першоСЧ черги або при неприйняттi ними спадщини, а також у разi, коли всi спадкоСФмцi першоСЧ черги не закликаються до спад-. кування, успадковують у рiвних частках: брати i сестри померлого, а також дiд та бабка померлого як з боку батька, так i з боку матерi.
У ст. 531 ЦК УРСР йдеться про те, що спадкувати за законом мають право непрацездатнi особи, що утримувались померлим не менше одного року до його смертi. При наявностi iнших спадкоСФмцiв вони успадковують нарiвнi зi спадкоСФмцями тiСФСЧ черги, яка закликаСФться до спадкоСФмства. Зазначимо, що утримання у цьому випадку повинно мати постiйний характер на протязi року. Бiльше того, утриманцi померлого неодмiнно повиннi бути непрацездатними за вiком (пенсiонери, неповнолiтнi) чи за станом здоровя (iнвалiди). Усиновленi та СЧх нащадки при спадкоСФмствi пiсля смертi усиновителя або його родичiв прирiвнюються до дiтей усиновителя та СЧх нащадкiв. Вони не успадковують за законом пiсля смертi своСЧх кровних родичiв по висхiднiй лiнiСЧ, а також братiв i сестер. Ст. 532 ЦК УРСР регламентуСФ спадкування усиновленими та усиновителями. Усиновителi та СЧх родичi при спадкоСФмствi пiсля смертi усиновленого або його нащадкiв прирiвнюються до батькiв i iнших кровних родичiв усиновленого. В той же час кровнi родичi усиновленого по висхiднiй лiнiСЧ i його брати та сестри, навпаки, не одержують спадщини за законом пiсля смертi усиновленого або його нащадкiв.
Спадкування за заповiтом. Особi надаСФться право самостiйно визначати коло осiб, яким може дiстатись майно пiсля СЧСЧ смертi та визначити частки, якi мають належати цим особам. Щоб це зробити громадянину, необхiдно скласти вiдносно свого майна заповiт. Заповiт - це розпорядження громадянина щодо визначення ним долi свого майна на випадок смертi, що повинно бути зроблено у письмовiй формi з нотарiальним посвiдченням (чи в прирiвнянiй до неСЧ формi). Заповiт може складатись на користь як тих осiб, що входять до кола спадкоСФмцiв за законом, так i тих, що не входять до нього. Також можна заповiсти майно державi або окремим державним, кооперативним та iншим громадським органiзацiям. Отже, заповiт може як покращити становище спадкоСФмця за законом, так i погiршити його в залежностi вiд волi заповiдача, а також може закликати до прийняття спадщини осiб, що взагалi не СФ спадкоСФмцями за законом. Заповiдач також може у заповiтi позбавити права на спадкування одного, кiлькох чи навiть всiх спадкоСФмцiв за законом.
Але закон чiтко визначаСФ коло тих осiб, якi не можуть бути взагалi залишенi без спадщини за волею заповiдача. Якщо заповiт складений не на користь таких осiб, вони все о