Здiйснення права на житло шляхом приватизацiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?оковоСЧ ренти всi обтяження з майна знiмаються, а подальше вiдчуження не викликаСФ необхiдностi для набувача надалi сплачувати рентнi платежi одержувачевi ренти.
Припинення договору ренти житла
Основною пiдставою припинення безстрокового договору ренти житла, що свiдчить про його належне виконання, СФ викуп безстроковоСЧ ренти. Пiдстави СЧСЧ викупу були розглянутi вище. У той же час укладачi проекту ЦК УкраСЧни передбачили, що припинення зобовязання щодо виплати ренти може також мати мiiе на вимогу платника у разi випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату пiд виплату безстроково виплачуваноСЧ ренти (п.2 ст. 796 проекту ЦК УкраСЧни).
Якщо укладений строковий договiр ренти житла, про його належне виконання свiдчить сплата всiх рентних платежiв на момент закiнчення строку договору. Це е пiдставою припинення даного договору.
Пiдставою припинення договору ренти житла можуть бути також iншi обставини, що передбаченi у законi.
10. Спадкування житла
Поняття та особливостi спадкування житла
У разi смертi особи СЧСЧ права та обовязки (за винятком суто особистих) надходять до iнших осiб. Цi вiдносини врегульовуються спадковим правом. Спадкування СФ одним iз засобiв отримання житла, коли вiд померлоСЧ особи (спадкодавця) право власностi на житло переходить до iншоСЧ особи (спадкоСФмця). Крiм права власностi, спадкоСФмець отримуСФ за спадкуванням також iншi права, наприклад, право вимоги до боржникiв померлого за цивiльно-правовими договорами. Це не вiдноситься до особистих прав та обовязкiв померлого (пенсiйних, алiментних тощо). Припиняються також деякi цивiльнi договори, за якими настаСФ потреба отримання, надання чи виконання, якi повинен зробити лише спадкодавець. Прикладом СФ, вiдповiдно, договори довiчного утримання та доручення.
Також до спадкоСФмцiв не переходять права на житлову площу померлого, що випливають з договору житлового найму. Дiйсно, якщо померлий за життя наймав житло та спадкоСФмець проживав разом з ним чи зберiгав право на користування цим житлом (наприклад, перебуваючи на строковiй вiйськовiй службi), вiн зберiгаСФ право користування цим житлом. Справдi, цей спадкоСФмець реально може претендувати на отримання найманоСЧ житловоСЧ площi, що звiльнилася пiсля спадкодавця, що сумiсно з ним проживав. Але це вже випливаСФ не з норм спадкового права, а з вiдносин житлового найму, оскiльки смерть одного з наймачiв тут маСФ значення лише як одна з пiдстав звiльнення певноСЧ частини житловоСЧ площi та спадкоСФмець не маСФ будь-яких переваг перед iншими сумiсно проживаючими членами родини.
Але поряд з правами до спадкоСФмця завжди переходять також i обовязки. Не можна успадкувати лише права на житло, не прийнявши на себе обовязкiв, що з ним повязанi. СпадкоСФмець приймаСФ на себе обовязки, якi виникли ще за життя спадкодавця: зi сплати житлово-комунальних послуг, за проведений ремонт, перепланування житла тощо. В цьому СФ певна вiдмiннiсть спадкування вiд договiрних засобiв отримання житла у власнiсть: в останньому випадку борги за житло, якими обтяжив його вiдчужувач оплачуСФ, як правило, саме вiн. Отже, усi тi права та обовязки спадкодавця, що отримують спадкоСФмцi, пiсля його смертi вкупi складають спадщину (спадкове майно, спадкову масу). Перехiд права власностi на житло може складати частину спадщини чи взагалi бути вiдсутнiм, коли у померлого не було у власностi житла. Житловий будинок чи квартира поряд з предметами звичайноСЧ домашньоСЧ обстановки i вжитку у окремих випадках можуть складати навiть усе спадкове майно, тодi поняття права та обовязки, що повязанi з житлом, та спадщина у цьому окремому випадку СФ близькими за змiстом. Але навiть якщо до спадковоСЧ маси поряд з iншими правами та обовязками увiйшли також житловi, не завжди окремий спадкоСФмець, що приймаСФ спадщину, стаСФ власником цього житла. До нього, як наслiдок подiлу спадковоСЧ маси, може надiйти, наприклад, право власностi на автомобiль спадкодавця чи грошi. Це вирiшуСФться у кожному окремому випадку та залежить насамперед вiд згоди спадкоСФмцiв, порядку користування спадковим майном, що склався ще за життя спадкодавця, змiсту заповiту, рiшення суду тощо. Тому спадкування як один з засобiв отримання права власностi на житло та житловi права i обовязки як складова частка спадковоСЧ маси мають бути розглянутi з урахуванням специфiки обСФкту, що дозволить краще розумiти порядок розвязання вищеозначених питань.
Передусiм зупинимось на субСФктному складi спадкових правовiдносин. Спадкодавцем завжди СФ фiзична особа, оскiльки смерть - бiологiчна категорiя та властива саме фiзичним особам. Успадкувати житло можуть як фiзичнi, так i юридичнi особи, а також держава. СпадкоСФмцем може бути навiть недiСФздатний громадянин - у цьому випадку прийняття спадщини вiдбуваСФться за участю батькiв або законних опiкунiв чи усиновителiв такоСЧ особи. Крiм того, згiдно зi ст. 527 ЦК УРСР також успадковують дiти померлого, що були зачатi при його життi та народженi пiсля його смертi. Але законодавство мiстить низку обмежень, згiдно з якими деякi особи можуть бути усуненi вiд спадщини, тобто не можуть бути спадкоСФмцями. Передусiм це особи, що навмисно позбавили життя спадкодавця чи когось зi спадкоСФмцiв або зробили замах на СЧх життя (ст.528 ЦК УРСР). Такi субСФкти не можуть спадкувати у всякому разi - нi за законом, нi за заповiтом. Крiм того, спадкоСФмцями за законом не можуть бути батьки пiсля дiтей, у вiдношеннi до яких вони ?/p>