Збагачення словникового запасу першокласникiв на уроках розвитку мовлення

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



усунення нелiтературних слiв: дiалектизмiв, жаргонiзмiв, просторiчних i знижених за значенням слiв.

У роботi над уточненням i розширенням словника учнiв можна визначити такi основнi напрямки:

  1. 3ясування значення слiв шляхом використання рiзних способiв: показ предмета чи дiСЧ, позначених новим для дитини словом, демонстрацiя малюнка, добiр синонiмiв, антонiмiв, введення нового слова у контекст.
  2. Виконання завдань на добiр слiв з певним значенням: дiбрати потрiбнi за смислом речення iменники з поданого синонiмiчного ряду; дiбрати прикметники для опису предметiв, для характеристики людини, опису СЧСЧ зовнiшностi, настрою, свого ставлення до подiСЧ, до товариша.
  3. Введення поданих слiв у речення чи тексти: складання речень за опорними словами, замiна слiв у реченнях вiдповiдними синонiмами чи антонiмами.

Успiшна робота над збагаченням словникового запасу першокласникiв може бути забезпечена шляхом застосування цiлого ряду спецiальних, вiдомих у методицi початкового навчання мови, вправ, з-помiж яких найпродуктивнiшими, на наш погляд, СФ словниково-логiчнi вправи. РЗх результативнiсть полягаСФ не тiльки в кiлькiсному нарощеннi словникового запасу дитини, а й у загальному розумовому розвитку, в умiннi самостiйно розвязувати логiчнi задачi, якi постiйно постають перед 6рiчними дiтьми у процесi пiзнання навколишнього свiту. Наприклад, знаючи, що малина, смородина, аТСрус це кущовi ягоди, дитина легко вiднесе до них за зовнiшнiми ознаками тi, якi побачить уперше, скажiмо, калину, бузину, чорноплiдну горобину тощо. Або, маючи словниковому запасi поняття музичнi iнструменти, вона самостiйно буде вiдносити до цiСФСЧ лексикологiчноСЧ сукупностi кожен iз заново побачених i почутих iнструментiв, якi в той чи iнший спосiб вiдтворюють музичнi звуки.

Те саме можна сказати й про iншi родовi назви, якi обСФднують назви певних предметiв. Якщо, наприклад, дитина засвоСЧть, що залiзо, золото, срiбло, сталь це метали, то за зовнiшнiми, фiзичними ознаками вона вiднесе до них i мiдь, алюмiнiй, олово тощо.

Отже, словниково-логiчнi вправи на усвiдомлення дiтьми взаСФмного спiввiдношення родових i видових понять, на вилучення зайвого поняття, на доповнення логiчного ряду, на протиставлення предметiв за рiзними ознаками, зовнiшнiми i внутрiшнiми, СФ одним iз простих для застосування як у домашнiх, так i в шкiльних умовах, але дуже ефективних засобiв загально розумового i зокрема, мовленнСФвого розвитку дошкiльникiв i молодших школярiв.

Складнiсть органiзацiСЧ роботи по збагаченню словникового запасу учнiв полягаСФ в тому, що змiст i час цiСФСЧ роботи не передбаченi програмою з украСЧнськоСЧ мови, бо СЧСЧ неможливо привязати до якогось конкретного роздiлу курсу. Характерно особливiстю роботи по збагаченню словника СФ те, що вона значно бiльше, чим iншi сторони навчання мови, ТСрунтуСФться на психологiчних процесах, повязаних з памяттю, в той час, як в бiльшостi випадкiв у навчаннi першу роль граСФ логiчне мислення. Дiяльнiсть учнiв у словниково-семантичнiй роботi спрямована на аналiз значення слова, особливостей його вживання. Ця робота потребуСФ уваги до кожного слова, що вивчаСФться, загального розвитку мовного чуття i тому не може мати мiцноСЧ теоретичноСЧ основи. Данi з лексикологiСЧ СФ тiльки базою для органiзацiСЧ роботи, спрямованоСЧ на збагачення памятi учнiв новими словами i формування навичок використання СЧх у мовленнi. Все це говорить про те, що збагачення словникового запасу учнiв потребуСФ посиленоСЧ i постiйноСЧ уваги зi сторони вчителя. Робота над збагаченням словника школярiв не може бути зведене, як це часто спостерiгаСФться на практицi, лише до побiжного коментування значення окремих слiв, що супроводжуСФ процес граматики i правопису. Ця робота повинна розглядатись як самостiйне завдання курсу, тiсно повязане з iншими його завданнями, що потребуСФ уваги на кожному уроцi. Систематичнiсть роботи над збагаченням словникового запасу школярiв потрiбно розглядати як одну iз найважливiших умов СЧСЧ успiшностi.

Робота по збагаченню словникового запасу учнiв потребуСФ чiткого осмислення, специфiчних прийомiв. Разом з тим необхiдно також тiсно повязати цю роботу з iншими аспектами навчання мови i перш за все з розвитком звязного мовлення дiтей.

Тому роботу по збагаченню словника учнiв доцiльно спрямовувати на лексичне забезпечення звязних висловлювань учнiв. Це надасть словниково-семантичнiй роботi мовленнСФвого спрямування, допоможе реалiзацiСЧ комплексного пiдходу в навчаннi мови. Таким чином, комунiкативне спрямування роботи над збагаченням словника учнiв також СФ однiСФю з найважливiших умов СЧСЧ ефективностi.

Отже, необхiдно вирiшувати такi завдання:

  • виховання у школярiв уваги до невiдомих слiв i потреби зясувати СЧх значення;
  • розвиток у них мовного чуття i уваги до значення слова;
  • закрiплення в памятi учнiв значення нових слiв;
  • формування навичок вiльного i правильного вживання слiв у мовленнi.

РД двi форми словниково-семантичноСЧ роботи на уроках украСЧнськоСЧ мови:

  1. Побiжне пояснення значення невiдомих дiтям слiв, що зустрiчаються в дидактичному матерiалi, який вчитель добираСФ для вивчення граматики i правопису;
  2. Поглиблена робота над окремими словами.

Перша форма повинна забезпечувати виховання у школярiв уваги до невiдомих слiв, потреби звертатись до словникiв, друга розвиток у дiтей мовного чуття, iнтересу до значення слова, його звязку з iншими словами, особливост