Збагачення словникового запасу першокласникiв на уроках розвитку мовлення
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ти годинник.
Значнi труднощi у школярiв виникають при поясненнi фразеологiзмiв. Рiч у тiм, що СЧх змiст дiти намагаються зясувати через значення окремих компонентiв фразеологiзму, змалюванням вiдповiдноСЧ конкретноСЧ ситуацiСЧ, наприклад: прикусити язика прикусити його, коли хочеться поговорити на уроцi, розбити глек розбити посуд пiд час сварки, i калачем не принадиш не примусиш людину щось зробити, поки не даси калача та iн. Такi недолiки засвiдчують насамперед те, що учнi не вмiють знайти iстотну ознаку предмета чи явища, на основi якоСЧ перенесено найменування.
Введення до програми з украСЧнськоСЧ мови в початкових класах понять пряме i переносне значення слова потребуСФ узагальнення досвiду з цiСФСЧ проблеми, визначення етапiв формування вказаного поняття, розробки вiдповiдноСЧ методики.
Дослiдник дитячого мовлення В.К.Ягодовська слушно зазначила, що перш нiж учити вихованцiв розумiти й, особливо, застосовувати той чи iнший прикметник у переносному значеннi, бажано навчити вживати його прямо, точно. Безумовно, сказане однаковою мiрою стосуСФться i слiв, якi належать до будь-якоСЧ частини мови.
Пряме значення слова безпосередньо спiввiдноситься з явищами обСФктивноСЧ дiйсностi. Воно вiдбиваСФ не просто реальнi предмети, явища, вiдношення мiж ними, а сукупнiсть загальних i найiстотнiших ознак того класу предметiв i явищ, про який складаСФться назване поняття. Тому молодшi школярi вчаться встановлювати спiввiдноснiсть мiж словом i позначуваним ним обСФктом, визначати найiстотнiшi ознаки предмета, узагальнювати СЧх.
Якщо учнi добре розумiють пряме значення слова, то мають успiшно засвоСЧти i переносне. Процес такого усвiдомлення становить послiдовнi етапи:
- виявлення в текстi слова, вжитого в переносному значеннi;
- зясування ознак предмета, його прямого значення;
- порiвняння ознак предмета, названого словом у прямому
значеннi, з ознаками предмета, що позначаються тим же словом, вжитим у контекстi, встановлення спiльних ознак, на основi яких перенесено найменування;
4)зясування значення слова у певному контекстi;
5)введення слова, вжитого в переносному значеннi, в самостiйно складене словосполучення, речення.
Показником усвiдомлення переносних значень слiв СФ вмiння дiтей використовувати СЧх поряд з iншими лексичними засобами у творчих роботах переказах, усних та письмових творах. Класовод повинен добиватись не того, щоб вихованцi вживали у мовленнi якомога бiльше красивих слiв, а щоб умiли побачити прекрасне навколо i сказати про нього влучно та образно. Постiйна увага до слiв, ужитих в переносному значеннi, сприятиме формуванню в молодших школярiв таких умiнь, активiзацiСЧ СЧхнього словника, виробленню мовного чуття.
Розширенню й активiзацiСЧ словника учнiв, розвитку СЧх мислення сприяють i спостереження за багатозначнiстю слiв.
Робота над вивченням багатозначностi слiв передбачаСФ:
а)усвiдомленнями учнями того, що слово може мати не одне, а кiлька значень;
б)точнiсть уживання багатозначних слiв у мовленнi.
Розпочинаючи опрацювання матерiалу про багатозначнi слова, вчитель пропонуСФ дiтям для аналiзу речення iз багатозначними словами. Дiти зясовують, про якi предмети, названi однаковими словами, йде мова.
Наступна робота над багатозначнiстю слiв передбачаСФ самостiйне зясування учнями значення слiв, ужитих в окремих словосполученнях i реченнях.
З метою розширення словника дiтей вчитель передбачаСФ i вправи творчого характеру, як-от: скласти речення, у яких слово вушко було вжити у рiзних значеннях.
Усвiдомлення природи багатозначних слiв готуСФ учнiв до засвоСФння явища омонiмiСЧ. Робота над вивченням омонiмiв маСФ на метi:
а)усвiдомлення учнями того, що окремi слова, якi однаково звучать, мають рiзне значення;
б)точне вживання однозвучних слiв у мовленнi. Винятково продуктивною для збагачення словника дiтей СФ
робота з синонiмами. Використання СЧх у мовленнi допомагаСФ точнiше передати думку, уникнути тавтологiчних повторiв, сприяСФ увиразненню висловлювань. Тому доцiльно, починаючи з початкових класiв, навчати школярiв розумiти значення синонiмiв, розрiзняти СЧх семантичнi вiдтiнки, доречно вживати у мовленнi.
У процесi роботи над синонiмами вчитель маСФ сформувати у дiтей умiння:
- знаходити в текстах близькi за значенням слова, зясовувати СЧх значення та виявляти вiдтiнки;
- самостiйно добирати до заданих слiв близькi за значенням слова та вводити СЧх у словосполучення, речення;
- використовувати синонiми в усних i писемних висловлюваннях, у процесi самостiйного творення текстiв.
Завдання вчителя пiд час роботи над синонiмами полягаСФ в тому, щоб забезпечити успiшне оволодiння кожним iз визначених умiнь i тим самим пiднести рiвень мовленнСФвоСЧ культури школярiв.
Серед рiзноманiтних видiв вправ пiд час вивчення лексики важливе мiiе посiдають вправи з антонiмами, мета яких-збагатити словниковий запас учнiв, виробити в них умiння яскраво i образно висловлювати своСЧ думки. Крiм того, виконуючи вправи з антонiмами, школярi користуються такими логiчними операцiями, як порiвняння, зiставлення, протиставлення, якi сприяють розвитковi розумових здiбностей дiтей.
Для того щоб навчити дiтей розрiзняти антонiми i правильно користуватися ними у своСФму мовленнi, потрiбнi спецiальнi вправи, якi залежно, вiд поставленоСЧ мети можуть проводитися на окремих словах, словосполученнях, ре?/p>