Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
>); по-друге, контекст, у межах якого використовуСФться фразеологiчна одиниця. Незнання фразеологiСЧ гальмуСФ сприйняття тексту i загалом призводить до спотвореного розумiння. Наприклад: у контекстi ПацiСФнт залишилася з носом (МГ, 2002, 17 березня) маСФ мiiе подвiйна актуалiзацiя конструкцiСЧ залишитися з носом (фразема маСФ у контекстi пряме й переносне значення). У результатi дiСЧ прямого (нiс як частина тiла) i узагальнено-метафоричного (зазнати невдачi, неприСФмностi) значення вiдбуваСФться одночасно сприйняття двох семантичних планiв. ПоСФднання прямого й переносного значень не характерне для звичайного мовлення, руйнуСФ стереотип сприйняття i створюСФ подвiйну виразнiсть [18, 146]. До того ж компонент з носом, як свiдчить сама стаття, аж нiяк не повязуСФться з лексемою нiс, що використовуСФться для позначення частини тiла людини чи тварини. РЖнгерентний фразеологiзм залишитися з носом виник на основi давнього народного прислiвя Не ходи до воСФводи з носом, а ходи до нього з приносом, де з носом означало приношенням, з хабарем (до воСФводи треба було iти не лише зi звичайним хабарем (з носом), а ще й додатком до нього (з приносом), бо може статися так, що звичайного хабара буде замало, доведеться з носом безрезультативно повертатися додому [19, 36]. Етимологiя фраземи даСФ змогу зрозумiти iнший заголовок Нiс усьому голова! (Експрес, 2004, 2129 жовтня) статтi, де йдеться про корупцiю i хабарництво в медичних закладах. Саме такi фразеологiзми, зрозумiло, активiзують мислення читача, викликають у нього напругу почуттiв.
Експресивнiсть заголовку i тексту публiкацiСЧ досягаСФться тим, що переносно-образне значення фразеологiчноСЧ одиницi накладаСФться пряме значення одного з СЧСЧ компонентiв. Наприклад: Рибу треба чистити з голови (пор. Риба гниСФ з голови) у статтi йдеться про те, що голову мiськвиконкому необхiдно зняти з посади (УМ, 2004, 16 грудня). На основi випадкових асоцiацiй можуть зближуватися поняття, одне з яких виражено фраземою, iнше лексемою, словом вiльного вжитку, що перегукуСФться з одним iз компонентiв фразеологiчноСЧ одиницi: Час збирати перлини (ЛУ, 2006, 15 квiтня) (пор. Час збирати камiння; Усi дороги ведуть через митницю (Експрес, 2004, 2627 жовтня) пор. Усi дороги ведуть до Риму. Прислiвя увiйшло у лiтературну мову через байку Ж.Лафонтена Третейський суддя, брат милосердя i пустельник. Значення вислову: кiнцева мета одна й та сама, хоча шляхи СЧСЧ досягнення рiзнi [15, 479].
Узуальнi фразеологiзми, забезпечуючи експресивнiсть, допомагають журналiстам уникнути мовних штампiв, стандартiв, однак при цьому СЧхнi контексти часто-густо не позбавленi автоматизму, звичного нормативно закрiпленого використання мовних одиниць. Наприклад: Скiльки треба, щоб протягти ноги? (Поступ, 2006, 27 жовтня); Першовiдкривачi, якi плетуться в хвостi цивiлiзацiСЧ (Експрес, 2006, 12 серпня).
У газетному текстi узуальнi фразеологiзми використовуються як для категоричних тверджень: Олiгархи чубляться, А в енергетикiв чуби трiщать (Поступ, 2006, 22 лютого); УкраСЧна пасе заднiх (Поступ, 2004, 1117 листопада), так i для вираження роздумiв, афористичних мiркувань: Хиткий мир краще, нiж вiйна (МУ, 2001, 14 квiтня); Завтрашнiй день починаСФться сьогоднi (ГУ, 2004, 11 листопада); Двох правд не буваСФ (Поступ, 2004, 4 грудня). Створення актуалiзованого контексту повязуСФться не стiльки з iнгерентною експресивнiстю, що забезпечуСФться узуальними фразеологiзмами, скiльки з оказiональною, що передбачаСФ оновлення традицiйних за формою i змiстом фразеологiчних одиниць. Подолати не лише мовний стандарт, а й автоматизм допомагають, власне, тi фразеологiчнi одиницi, що з позицiй фразеологiчноСЧ норми СФ СЧСЧ порушенням. Це так званi оказiональнi фразеологiзми, порiвняно з якими нормативнi узуальнi одиницi сприймаються як такi, що не призводять до створення додаткового ефекту i не несуть додатковоСЧ iнформацiСЧ. Пор: З каналу по нитцi народовi трансляцiя (УМ, 2005, 25 сiчня) iз свiту по нитцi голому сорочка; рос.: С мира по нитке голому рубашка; РЖ люди ситi, i конi цiлi (ГУ, 2001, 2 лютого) РЖ вовки ситi, i вiвцi цiлi; Народжений у бронежилетi (Експрес, 2004, 1214 листопада) народитись у сорочцi.
У структурi газетноСЧ статтi у використаннi фразеологiзмiв спостерiгаСФться, з одного боку, тенденцiя до економiСЧ мовних засобiв, з другого максимальне смислове навантаження Виступаючи як згустки думок i почуттiв, фразеологiзми-заголовки завоювали мало не монопольне право стисло формувати основну думку твору, iнтригувати читача, натякаючи на описування [41, 25].
Тексти, у яких використовуються фразеологiчнi одиницi без будь-яких iндивiдуально-авторських перетворень, активiзують мислення читача, проте позбавленi максимальноСЧ iнформативностi i сприйняття узуального фразеологiзму викликаСФ певнi асоцiацiСЧ, але декодування вiдбуваСФться пiсля ознайомлення з викладеним матерiалом. Наприклад: у статтi пiд заголовком Готувати сани влiтку (ГУ, 2006, 16 червня) йдеться про своСФчасну пiдготовку до опалювального сезону; матерiали про невиплату заробiтноСЧ платнi на пiдприСФмствах УкраСЧни пропонуються пiд заголовком Казав пан кожуха дам, та слово його тепле