Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?раСЧнських байок-нiсенiтниць, а також повторень-перегравань однiСФСЧ й тiСФСЧ ж iени у дантиста у Варшавi, Вiднi, Мадридi, тим самим ма(в) пуючи просування схiдноСЧ людини на Захiд (ЛУ, 2001. №9) автор статтi Т.Гундорова; Хто ж з них впливав на другого? Обидва: Курбас на Кулiша, Кулiш на Курбаса. РЗхнiй iнодi спiльний мистецький свiтогляд витворився iз схрещення попереднiх двох свiтоглядiв Курбасового та КулiшевоготАж Марк Йогансен, невмолимий дотепник, що них казав: Ку-лiш КУ-рбас одне ку-ку, тiльки кожний з них зозуля в гнiздi другого (ЛУ, 2003, 4 жовтня); РЖ, може, тодi всi мiнпроми та iншi мiни задумаються, як створити власну технологiчну базу для лiсозаготiвельтАж (ГУ, 2003, 18 квiтня), пор. мiнтАж (скорочення слова мiнiстерство в абревiатурах) i мiна як вибуховий пристрiй (як натяк на шкоду для лiсу через неузгодженiсть дiй численних мiнiстерств i вiдомств).
1.2 Особливостi функцiонування абревiатури у семантичному полi газетноСЧ публiкацiСЧ
О.Стишов вiдзначаСФ: У лексичному складi мови украСЧнських засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ (ЗМРЖ) другоСЧ половини 8090-х рокiв ХХ столiття, як i в усiй загальнонароднiй лiнгвальнiй практицi названоСЧ доби, спостерiгаСФться iнтенсивне формування, активне функцiонування, активне функцiонування та закрiплення в ужитку значного корпусу новотворiв. Серед них порiвняно високим динамiзмом вiдзначаСФться творення й використання рiзноманiтних абревiатур [44, 33]. А.Левицький помiтив це явище в англiйськiй, росiйськiй, нiмецькiй та чеськiй мовах [24, 308310].
Вченi вiдмiчають, що iнтенсивне використання абревiатур зумовлене передусiм iнтралiнгвальними чинниками, зокрема так званою перебудовою в колишньому СССР, здобуттям УкраСЧною незалежностi, пожвавленням звязкiв зi свiтовою спiльнотою, глобальними змiнами в СЧСЧ розвитку та багатьма iншими причинами. Усе це сприяло динамiчним соцiально-полiтичним, економiчним i культурним перетворенням, активiзувало процеси номiнацiСЧ та комунiкацiСЧ. Унаслiдок цього значно iнтенсифiкувалося творення як нових слiв, так i номiнативiв у формi словосполучення.
Поява великоСЧ кiлькостi складних синтаксичних структур певною мiрою перевантажуСФ мову, робить СЧСЧ менш гнучкою, мало придатною у спiлкуваннi. До того ж окремi домiнанти настiльки громiздкi, що ними послуговуватися дуже важко. У звязку з цим у сучаснiй мовi дiють й iнтралiнгвальнi чинники, найголовнiшим з яким виступаСФ закон економiСЧ мовноСЧ енергiСЧ, мовних засобiв. Вiн тiсно взаСФмодiСФ також iз ще одним важливим екстралiнгвальним чинником, що притаманний мовi ЗМРЖ i маСФ власне прагматичний характер, ощадливим використанням газетноСЧ i журнальноСЧ площi й ефiрного часу, якi нинi СФ дуже дорогими. Таким чином у мовi ЗМРЖ виникли новi лексеми-абревiатури: УкраСЧнська правнича фундацiя УПФ, Мiжпарламентська асамблея МПА, УкраСЧнська авiацiйна транспортна компанiя УАТК, комерцiйний банк комбанк, адмiнiстративна реформа адмiнреформа, депутатський корпус дипкорпус, органiзацiйна технiка оргтехнiка, державне комунальне господарство держкомпiдприСФмство та iн.
На думку мовознавцiв, не менш важливим чинником, що сприяСФ активiзацiСЧ продукування нових складноскорочених слiв виступаСФ мiж стильова взаСФмодiя, яка СФ характерною рисою мови преси. Це виявляСФться у продукуваннi новотворiв за моделлю розмовного стилю: народний депутат нардеп, перший секретар першсек, шенгенська вiза шенгена. Величезного впливу мова преси зазнаСФ з боку книжного, зокрема наукового i дiлового стилю: синдром набутого iмунного дефiциту СНРЖД, компютернi технологiСЧ навчання КТН, постiйне мiiе проживання ПМП, вiльноконвертована валюта ВКВ, та багато iнших [38, 3435].
РЖнтенсивне використання абревiатур у мовi преси маСФ своСЧ негативнi сторони: бiльшiсть нових абревiатур, що виникли протягом останнiх десятилiть ХХ столiття, стали незрозумiлими для читача; вони не зафiксованi в найавторитетнiших лексикографiчних працях, зокрема в Словнику украСЧнськоСЧ мови (СУМ, 11-т.), словнику скорочень украСЧнськоСЧ мови за ред. Л.С.Паламарчука. Творення i апробацiя у мовi абревiатур i складноскорочених слiв процес настiльки iнтенсивний, що на сьогоднiшнiй день багато з них не трактуються вiдносно новим словником Коротким практичним словником абревiатур та скорочень украСЧнськоСЧ мови Б.Зiнкевича-Томаника, О. ГригорСФва, Я.Приходи.
Крiм того, газетнi заголовки i мова публiкацiСЧ певною мiрою перевантаження абревiатурам i скороченням зловживання продукуванням i застосуванням неузвичаСФних абревiатур, особливо iнiцiальних, ускладнюСФ сприйняття iнформацiСЧ: читачевi доводиться кiлька раз переглядати текст, щоб знайти словосполучення, що стало базою для творення абревiатури. Звичайно, якщо у текстi газетноСЧ статтi абревiатура, що винесена в заголовок, розтлумачуСФться. Як наприклад, вiзьмемо кiлька сторiнок газети Молода Галичина за 30 листопада 2004 року. У одному номерi газети у заголовках зустрiчаСФмо кiлька абревiатур: ОЕ виступив iз вiрменським вiртуозом; Заява прес-центру ДПА у Львiвськi областi; СОТ за розширенням; Електроконтробанда; Новий держкомiтет; Мiськрада без компютера; Рiшення щодо облвиконкому призупинено; НАТО i РДС проти; ВАЗ розширюСФ