Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?у; Крим коней на переправi не мiняСФ (ГУ, 2005, 17 лютого) у статтi розповiдаСФться про небажання кримчан мiняти владу; Хочеться, та колеться (Поступ, 2005, 22 лютого).
Фразеологiзми СФ засобом створення образу, особистiсноСЧ характеристики героя статтi: Язик без кiсток (Поступ, 2006, 10 грудня) статтю присвячено Тарасовi Чорноволу; Язик без кiсток. Хто-небудь надмiрно балакучий, або говорить щось беззмiстовне, неiстотне, не варте уваги. [57, 11, 977]. Значення фразеологiзму (за словником) повнiстю передаСФ змiст i емоцiйно-оцiнний тон статтi.
В окремих випадках образнiсть базуСФться не на переносному, а на прямому значеннi фразеологiчноСЧ одиницi: З моста у воду (Експрес, 2004, 1921 листопада) у статтi йдеться про чоловiка, який в станi опянiння упав з моста у воду i залишився живим; Пiсля мене хоч потоп! (УМ, 2005, 25 сiчня) втрата води через недбалiсть i безгосподарнiсть ЖЕКу.
2.2 Посилення виразностi та експресiСЧ медiа-текстiв за допомогою оказiональних фразеологiзмiв
З метою iнтенсифiкацiСЧ виразностi журналiсти вдаються до найрiзноманiтнiших iндивiдуально-авторських експериментiв. Стилiстично заданi вiдхилення вiд норми СФ показниками суперечностей i повсякчасноСЧ боротьби мiж суто iнформативною та експресивною функцiями мови, мiж синхронiчною замкнутiстю i дiахронiчною вiдкритiстю мовноСЧ системи, мiж мовою, що прагне до стабiльностi, i мовленням, що прагне до творчого пошуку [50, 188]. Щоправда, встановити саму фразеологiчну норму буваСФ iнодi дуже важко. Цiлком логiчно, що фразеологiчнi норми мають регулювати правильне використання тих одиниць, котрi СФ обСФктом фразеологiСЧ, тобто фразеологiзмiв. Проте специфiка фразеологiчноСЧ одиницi, як такоСЧ (семантична цiлiснiсть нарiзно оформлених компонентiв, СЧх варiантнiсть i факультативнiсть) обумовлюСФ певнi труднощi у визначеннi СЧСЧ нормативно-ненормативного використання, що пояснюСФться також i тим, що фразеологiя надзвичайно мобiльна мовна система, де досить щiльно переплiтаються зусилля й наслiдки рiзнорiдноСЧ (у хронологiчному, регiональному та iнтелектуальному вiдношеннях) мовотворчостi [58, 152].
Мовознавцi (КолоСЧз, Ковальчук, Чабаненко) наголошують на тому, що iндивiдуально авторськi забави iз фразеологiчним матерiалом (продукування оказiональних фразеологiзмiв) це не тi порушення, якi призводять до денормалiзацiСЧ, дестабiлiзацiСЧ лiтературноСЧ мови, а СФ одним iз способiв створення актуалiзованого контексту, оскiльки вiльне i творче використання рiзноманiтних мовних засобiв спираСФться на глибоке знання стилiв мови i вмiле СЧх застосування, а також на розумiння законiв i правил СЧх взаСФмодiСЧ та взаСФмопроникнення [35,171].
Отже, як вже зазначалося основне призначення фразеологiзмiв у мовi газети бути засобом актуалiзацiСЧ, суть якоСЧ полягаСФ у тому, що мовнi одиницi самi по собi зосереджують увагу адресата i сприймаються ним як щось неординарне, позбавлене автоматизму. Фразеологiя у газетнiй мовi i заголовках статей представлена iнгерентними, (у тому числi народна фразеологiя) фразеологiчними одиницями, що, власне, i забезпечують експресивнiсть. Узуальнi фразеологiзми привертають увагу читача i зацiкавлюють змiстом статтi (читачевi хочеться взнати, який факт чи iнформацiя прихована за такою назвою), створюють додаткову динамiку в сприйняттi тексту. Наприклад: Народу плюнули в душу (Експрес, 2004, 29 грудня); Досить лоби розбивати!тАж (ЛУ, 2005, 1 сiчня); Страх маСФ великi очi? (ГУ, 2004, 26 жовтня); Бiля розбитого корита (ГУ, 2004, 20 жовтня); Мiж двома вогнями (Експрес, 2004, 13 жовтня); Один у полi не воСЧн (Поступ, 2004, 17 грудня); Як мед, то й ложкою (ЛУ, 2004, 22 липня); Риба гниСФ з голови (ЛУ, 2005, 6 сiчня); Поставлено крапку в долi ще одного злочинного формування (ГУ, 2005, 25 сiчня); У наведених заголовках iнтенсифiкацiя виразностi забезпечуСФться iнгерентними фразеологiзмами, що характеризуються притаманною СЧм внутрiшньою експресiСФю, оскiльки експресивнiсть, на думку багатьох мовознавцiв, одна з категорiальних ознак фраземи, в основi якоСЧ лежить переносно образне значення. Це чiтко простежуСФться при зiставленнi фразеологiзму зi словом чи словосполученням, що використовуСФться для позначення того самого поняття. Наприклад: ПiдТСрунтям реформофобiСЧ вiдомств i профспiлок СФ купюрнi арТСументи та наполеонiвський комплекс (ГУ, 2004, 19 грудня), де наполеонiвський комплекс хворобливе усвiдомлення своСЧх фiзичних i психiчних вад, меншовартостi. Подiбнi узуальнi фразеологiзми активно впливають на свiдомiсть читача, де автоматизують сприйняття тексту, активiзують мислення, викликаючи вiдповiднi асоцiацiСЧ: Дамоклiв меч боргу держави (ГУ, 2001, 25 грудня); Охрiмова свита чи бюджет розвитку? (ГУ, 2001, 17 лютого); Кому пiп, кому попадя, а кому й попова дочка (УС, 2006, 28 листопада).
Правильному розумiнню зображуваноСЧ ситуацiСЧ сприяють, по-перше, досвiд того, хто сприймаСФ ситуацiю, фразеологiчнi знання адресата, його вмiння сприйняти i правильно витлумачити уставлену конструкцiю: адресат повинен, як мiнiмум, знати продовження вислову (Чули дзвiн, та не знають де вiн; Хто сiСФ вiтер, пожне бурю, Сiм разiв одмiряй, один раз вiдрiж; Не кажи гоп, поки не перескочиш; Говорили, балакали, сiли та й заплакали