Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
i>Синiв Бога не критикуйте (ЛУ, 2005, 5 сiчня); З минулим попрощайся (Експрес, 2005, 19 сiчня); В кiнцi тунелю свiтло (ЛУ, 2002, 3 квiтня); Про рятувальника балада (Експрес, 2004, 23 листопада); б) винесення на кiнець речення (трапляються рiдше): Концерти даСФ iталiСФць (МУ, 2000, 17 грудня); Ярмарок пенсiонерам сподобався (Експрес, 2000, 21 вересня).
Як i решта розглянутих вище стилiстичних засобiв, iнверсiя належить до прийомiв актуального членування висловлювання i забезпечуСФ виконання ним передовсiм рекламно-експресивноСЧ функцiСЧ.
3.2 Скороченi стягненi конструкцiСЧ як засiб експресiСЧ та iнформативностi. Синтаксичнi конструкцiСЧ зi значенням питальноСЧ, спонукальноСЧ, окличноСЧ модальностi
Засобом експресiСЧ в мовi газети СФ скороченi, стягненi конструкцiСЧ iнтонацiйно розчленованi двохелементнi речення, що нагадують лозунги iз словами так i нi у функцiСЧ присудка i пiдметом-iменником чи з додатком-залежною формою давального вiдмiнка, типу: Нейтроннiй бомбi нi! Так переговорам за роззброСФння i мир! Такi конструкцiСЧ були дуже поширеними в радянськiй журналiстицi. Останнiм часом (у звязку з бурхливими подiями) такi лозунговi вислови знову стали використовуватися досить активно: Кучмiзму нi! Так Помаранчевiй революцiСЧ (НС, 2004, 12 грудня); Нi олiгархiчнiй владi! Так демократiСЧ i правдi! (МУ, 2004, 21 грудня).
Дуже багатий потенцiал за своСЧми стилiстичними можливостями мають iнтонованi синтаксичнi одиницi. Присутнiсть автора публiцистичноСЧ статтi i його авторськоСЧ позицiСЧ й оцiнки у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ газети виявляСФться у виборi питальних i окличних речень.
Засобом експресiСЧ газетного матерiалу СФ розчленована подача тексту, що складаСФться iз розповiдного речення i речення питальноСЧ модальностi. Питальна частина пiдтримуСФ тему, що розкриваСФться розповiдальною частиною, насичуСФ СЧСЧ оцiнним змiстом. Базова частина несе, в основному, головне смислове навантаження, а питальна емоцiйне: Цiнам пiдрiзали крила. Чи надовго? (ГУ, 2004, 28 жовтня); Краса врятуСФ свiт. А слово? (ЛУ, 2002, 7 жовтня); Язык i мова. ВзаСФмозбагачення? (ЛУ, 2006, 28 березня); Незаконна накрутка. Що це? (УМ, 2002, 5 квiтня); ЗатишшятАжНевже перед бурею? (ЛУ, 2004, 1 липня).
У газетних статтях простежуСФться цiкавий спосiб нагнiтання експресiСЧ. ДосягаСФться це зосереджуванням кiлькох питальних речень. Свого часу ще РЖ. Франко у статтi Дещо про нашу пресу пiдкреслив значну стилiстичну вагомiсть концентрацiСЧ iнтонацiйних речень. У такiй фiгурi, як свiдчать добiрки iз сучасних газет, переплiтаСФться полемiчна запальнiсть з риторичним звучанням, i в цьому сплавi пiдсилюСФться експресивнiсть усiСФСЧ синтаксичноСЧ структури. Наприклад: Пяте колесо? Але до чого? (ЛУ, 2006, 3 квiтня); З ким брататися? З ким iти? (ЛУ, 2002, 3 липня); Партiя веде? Яка? (УМ, 2005, 20 сiчня); Разом нас багато? Скiльки? (МГ, 2004, 17 грудня).
ПоСФднання в однiй структурi розповiдних i низки питальних речень вiдзначаються яскравою публiцистичнiстю та ефективно розвязують основне стилiстичне завдання стилю поСФднання iнформативностi з експресiСФю. Одним iз синтаксичних стилiстичних засобiв у газетнiй мовi СФ використання у ролi заголовка речення власне питальноСЧ iнтонацiйноСЧ модальностi. Значення питальностi полягаСФ в прагненнi автора до встановлення реальностi чи нереальностi загального змiсту. Як правило, змiст статтi СФ вiдповiддю на питання заголовка? Питальна структура не тiльки експресивно навантажена, вона спонукаСФ уявлюваного спiвбесiдника-читача до роздумiв i оцiнки зображуваних подiй. Модальне значення питальностi виражаСФться за допомогою питальних слiв. Наприклад: Навiщо нам чужi слова? (ЛУ, 2002, 13 сiчня); Хто чеснiше вкрав? (Експрес, 2004, 19 жовтня); Хто вигiднiший Москвi? (ЛУ, 2004, 4 вересня); Кому вона потрiбна, ота культура? (ЛУ, 2002, 22 липня); Камо грядешi УкраСЧно? (ЛУ, 2006, 6 червня); Чи вiдродиться Фенiкс на пательнi громадського телебачення? (УМ, 2005, 21 сiчня); У кого в пiдтанцювках сумськi Фемiда з прокуратурою? (ГУ, 2005, 22 лютого); Хто виграСФ вiд подiй, якi нинi вiдбуваються в УкраСЧнi Ющенко, Янукович, чи украСЧнський народ? (МГ, 2006, 25 листопада); Чому майбутнiй час не став теперiшнiм? (ЛУ, 2002, 27 лютого); Кого ж покличемо на Олiмп? (ЛУ, 2004, 18 листопада); А ти записався в графомани? (ЛУ, 2002, 4 сiчня); Чи СФ в УкраСЧнi свобода слова? (ЛУ, 2002, 14 березня); Кому потрiбен референдум? (ЛУ, 2002, 3 вересня); ЯкоСЧ випiчки бiльшiсть? (ЛУ, 2002, 3 квiтня); Що день прийдешнiй нам готуСФ? (ЛУ, 2005, 8 сiчня); Чи варта шкурка вичинки? (Експрес, 2006, 1617 листопада).
Нерозривний звязок лексичних та синтаксичних засобiв експресiСЧ у наведених вище прикладах надаСФ заголовкам дискусiйноСЧ спрямованостi. Наявнiсть яскраво вираженого логiчного наголосу питальних слiв виявляСФ динамiчне наростання актуальноСЧ значущостi синтаксичноСЧ структури. Багато з питальних структур у функцiСЧ заголовка мають модальне значення риторичних питань, при якому очiкувана вiдповiдь розшифровка змiсту статтi уже не становить новоСЧ iнформацiСЧ для читача. Вiдповiдь вгадуСФться читачем, стоСЧть за самою оцiнною експресивнiстю конс