Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
004, 2627 грудня).
У текстах газет функцiонують i iншi лексеми iз кримiнального жаргону: На рахунку ведмежатника сорок злочинiв (Експрес, 2004, 2627 жовтня); Завязати з бiзнесом важче, нiж його вiдкрити (ГУ, 2005, 17 лютого); Понятий тому що по понятiям? (Експрес, 2004, 1920 жовтня); На полювання виходять щипачi (Експрес, 2004, 2324 листопада); Пацани не допхали (Експрес, 2004, 19 грудня). Мiнiстерство освiти, висловлюючись новiтньою термiнологiСФю, просто кинуло педагогiв з цiСФю дванадцятибальною системою (ВЗ, 2002, 5 квiтня);
Чи будете ви наполягати на скасуваннi депутатськоСЧ недоторканостi?
ОбовязковотАж Менше будуть рватися до ВерховноСЧ Ради, щоб отримати там дах (ВЗ, 2006, 7 грудня).
О.Тараненко повязуСФ поширення кримiнальноСЧ лексики на рiвнi розмовного стилю i СЧСЧ входження у мову художньоСЧ мови й публiцистики iз кримiналiзацiСФю суспiльного життя: "тАжРЖ це явище стаСФ вiддзеркаленням кримiнальноСЧ свiдомостi суспiльства, яке, не соромлячись користуватися такою стилiстикою, починаСФ характеризувати життя в системi координат злочинного свiту [52, 36]. У мову бурхливо ввiрвалася кримiнальна метафора, яку часто чуСФмо з теле-, радiоефiру, читаСФмо на шпальтах газет Сучасна наша держава це зона, де СФ пахани i зеки (УС, 2006, 10 червня). Давно вже помiчено, що якщо певний комплекс явищ становить обСФкт особливого зацiкавлення для широкого кола мовцiв i вiдзначаСФться внаслiдок цього емоцiйним ставленням з боку останнiх, то слова члени тематичноСЧ групи (груп), яка позначаСФ цей комплекс, стають джерелом номiнативноСЧ, в тому числi метафоричноСЧ, експансiСЧ в напрямi номiнацiСЧ явищ iнших комплексiв [52, 36]. У радянський час мовознавцi спостерiгали явище вiйськовоСЧ метафори: командири, виробництва, команднi висоти в економiцi, господарський, iдеологiчний i навiть сiмейний фронт, забезпечити собi тили, ударник пятирiчки тощо [5, 81].
2. Функцiонування фразеологiзмiв у газетних текстах
2.1 Узуальнi фразеологiчнi одиницi як засiб iнтенсифiкацiСЧ вислову
Фразеологiчнi одиницi СФ оптимальним засобом впливу, послуговуючись яким адресант кодуСФ певну iнформацiю не лише з метою донесення СЧСЧ до читача (адресата), а й з метою актуалiзацiСЧ його уваги [19, 34]. Виражальнi особливостi фразеологiзмiв спираються на високий ступiнь узагальненостi значення, на експресивно-емоцiйну наповненiсть, наявнiсть стилiстичного забарвлення та образнiсть, що, у свою чергу, зумовлюСФ широкi можливостi СЧх використання у мовi газети. Виражальнi засоби фразеологiзмiв спираються на високий ступiнь узагальненостi значення, на експресивно-емоцiйну наповненiсть, наявнiсть стилiстичного забарвлення та образнiсть, що у свою чергу, обумовлюСФ широкi можливостi СЧх використання у ЗМРЖ.
Зауважимо, що фразеологiзми трапляються у текстах газет як у зафiксованiй словниковiй формi, так i в змiненiй, трансформованiй. Наприклад: Пан або пропав (МГ, 2006, 25 листопада). Значення фразеологiзмiв тлумачаться словником: пан або (чи, хоч) пропав. Домогтися усього бажаного чи все втратити [57, 11, 607]. Значення фразеологiзму переноситься на текст статтi, конденсуСФ СЧСЧ змiст, адже в нiй йдеться про полiтичну розстановку сил.
УвиразнюСФ семантику заголовка пiдзаголовок: Хто виграСФ вiд подiй, якi нинi вiдбуваються в УкраСЧнi Ющенко, Янукович чи украСЧнський народ?.
Бiльшiсть публiкацiй заголовкiв у своСЧй структурi мiстить перлини народноСЧ фразеологiСЧ (прислiвя, приказки): Видно пана по халявах (ЛУ, 2004, 30 вересня) Роман Дiдух про депутатiв ВерховноСЧ Ради; Цей про образи, а той про гарбузи (ЛУ, 2004, 16 вересня) у статтi подаються рiзнi погляди РДвгена Сверстюка та Богдана Мельника на Миколу Гоголя; Який вiз, такий i перевiз (ЛУ, 2002, 16 березня); Охрiмова свита та не мною шита, або Хотiли, як краще, а вийшло як завжди (ЛУ. 2002, 7 квiтня) у заголовку подано фразеологiчнi синонiми, що створюСФ експресивну цiлеспрямованiсть всiСФСЧ структури, своСФрiдний ефект нагнiтання експресiСЧ.
Фраземи використовуються як засiб експресiСЧ тексту газетноСЧ статтi: Ми поставили крапку в долi ще одного злочинного формування (ГУ, 2005, 7 червня); Часи популiзму канули в Лету? (УМ, 2006, 17 жовтня); Справдi, навiщо бити на сполох, якщо зрештою все одно розраховуються iз загальноСЧ казни держбюджету (ВЗ, 2006, 12 листопада); Соцiальнi працiвники бють в усi можливi дзвони, щоб справа зрушила з мертвоСЧ точки в iнтересах нацiСЧ (УМ, 2006, 2 грудня); Не один раз ми розпочинали реформування з того, що рiзали по живому, а вже потiм чухали потилицю (УС, 2006, 7 грудня); Держслужбовцi, яким показали на дверi, не погодилися зi скороченням (ЛГ, 2005, 2 вересня); Майже два роки нiмецький пiдприСФмець, який iнвестував АГП УкраСЧни 8 млн. дол., змушений ходити по зачарованому колу киСЧвських iнстанцiй (ДУ, 2005, 3 сiчня).
Народнi фразеологiзми, як вiдомо, вирiзняються багатством емоцiйно-експресивних барв. В залежностi вiд мети журналiста, в залежностi вiд контексту вони можуть використовуватись для вираження, схвалення, жарту, надавати тексту невимушеностi, створення художностi викладу: Що дяку можна, то поповi зась (ЛУ, 2006, 17 травня) ефект iронiСЧ, жар?/p>