Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки



иниць): Сирцевий напад (iмпортування цукру-сирцю), пор.: серцевий напад; Чи стане уряд Валерiя Пустовойтенка украСЧнським кризоламом (криголам > криза > кризолам);

графiки (графiчне видiлення з метою семантичного навантаження i смислового наголошення частини лексеми): Посадив Президент РРЖПку; То хто ж приСТУСовуСФться?; Волинь РУХнула в пiкети; Отакий КРИМiнал; тВмвробачення та iн.

У мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ перiодики мовознавцi вiдзначають iнтенсивне формування i активне функцiонування значного корпусу абревiатур. Науковцi пояснюють це явище рядом iнтралiнгвальних (перебудова в колишньому СРСР, здобуття УкраСЧною незалежностi, пожвавлення звязкiв з свiтовою спiльнотою i, як наслiдок, поява значного корпусу новотворiв) та екстралiнгвальних (закон економiСЧ повноСЧ енергiСЧ, мовних засобiв) чинникiв. Використання значноСЧ кiлькостi абревiатур у мовi преси маСФ й суто прагматичне пояснення ощадне використання газетноСЧ площi.

У структурi газетних текстiв видiляСФмо такi групи абревiатур:

а) частковi або частково скороченi (скорочення не всiх компонентiв синтаксичноСЧ структури, базового словосполучення): Телезвернення до нацiСЧ Едуардо Фрея; Наркобарон i наркодолари; Телехалтура;

б) iнiцiальнi або акронiми (лiтернi, звуковi, лiтерно-звуковi, комбiнованi новотвори): Есдеки (о) втрачають людей, ПФ повинен поповнитися.

Використання абревiатур в шпальтах украСЧнських газет маСФ своСЧ негативнi сторони: зростаСФ кiлькiсть анонiмiчних утворень, значну кiлькiсть абревiатур важко дешифрувати читачевi, деколи абревiатурами журналiсти зловживають (наприклад, ОЕ у заголовку газети, Океан Ельзи).

У пострадянський час у мовi ЗМРЖ, пресi i газетних заголовках, зокрема, широкого поширення набуло таке явище, як використання сленговоСЧ i жаргонноСЧ лексики, що стало причиною багатьох критичних виступiв мовознавцiв (О.Тараненко, Л.Ставицька, О.Сербенська та iн.). Аналiз вiдiбраних iз перiодичноСЧ преси текстiв (особливо молодiжних видань) свiдчить про активне використання молодiжного сленгу, професiйного та кримiнального жаргону: Братва з Криму вже виСЧхала; Крутий ректор крутий ВУЗ; Бакси змiнити колiр; Представницька тусовка ректорiв пройшла в Днiпропетровську; Коли пануСФ бСФспрСФдСФл та багато iнших. О.Тараненко у критичнiй статтi повязуСФ поширення кримiнального жаргону iз кримiналiзацiСФю суспiльства i розцiнюСФ його як негативне явище. РЖншi мовознавцi (Я.Ставицька, А.Григораш) визнають доцiльнiсть використання жаргону i сленгу тiльки як стилiстичний засiб (напр.: iронiСЧ, комiзму, негативноСЧ оцiнки).

Демократизацiя та лiбералiзацiя стилiстичних засад як поширене нинi явище в лiтературнiй мовi призвело до активного використання у мовi засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ просторiчноСЧ лексики, вульгаризмiв та суржику. Функцiонування субстандартноСЧ лексики як компонента газетного тексту СФ досить поширеним явище, про що свiдчать наведенi у роботi приклади (Бо мiзки нашi битi молотом / Бо яйця сiченi серпом; Як зробити з лайна цукерку; Настав кiнець ресторановi, Дупа в пивi; АхрСФнiцСФльниСФ асоцiацiСЧ пiд час останнього концерту ВВ.

Фразеологiчнi одиницi СФ оптимальним засобом впливу на читача, який активiзуСФ його мислення i увагу. Виражання особливостi фразеологiзмiв спираСФться на високий ступiнь узагальненостi значення та експресивно-емоцiйнi наповненостi. Використання фразеологiчних одиниць даСФ можливiсть розвязати одне iз головних завдань публiцистики поСФднати максимальний рiвень iнформативностi з емоцiйною наповненiстю, експресивнiстю вислову. Узуальнi фразеологiзми, на вiдмiну вiд оказiональних, не призводять до створення додаткового ефекту переосмислення семантики. Значення узуального фразеологiзму переноситься на текст статтi, створюючи потрiбнi асоцiацiСЧ: Що дяковi можна, то поповi зась; Крим коней на переправi не мiняСФ; Цей про образи, а той про гарбузи. У роботi проаналiзовано асоцiативний звязок заголовкiв узуальних фразеологiзмiв iз змiстом статей.

Оказiональнi фразеологiзми оновлюють традицiйнi за змiстом i формою вислови i СФ, по сутi, iндивiдуально-авторськими забавами iз фразеологiчним матерiалом: З каналу по нитцi народовi трансляцiя; РЖ люди ситi i конi цiлi; Бiдний студент думкою багатiСФ. Субституцiя або цiлеспрямована замiна одного, кiлькох чи всiх компонентiв фразеологiчноСЧ одиницi СФ одним iз найпоширенiших способiв продукування оказiональних фразеологiзмiв, про що засвiдчують численнi вибiрки з сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси.

Мовна практика журналiстiв показуСФ, що досить поширеним засобом iнтенсифiкацiСЧ газетних текстiв СФ використання афористичних висловiв, поетичних ремiнiiенцiй, цитат вiдомих людей. Особливо популярними СФ рядки iз поезiй Т.Шевченка, РЖ. Франка, Л.Костенко, оскiльки вони загальновiдомi i мають максимальний емоцiйний вплив на читача.

Динамiка соцiальних процесiв обСФктивно зумовлюСФ i в подальшому розширення i удосконалення функцiй украСЧнськоСЧ преси, урiзноманiтнення СЧСЧ виражально-зображальних можливостей. ?/p>