Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
трукцiСЧ. Наприклад, у заголовку Чи СФ в УкраСЧнi свобода слова? питання, вiдповiдь на яке читач вже маСФ, адже добре орiСФнтуСФться в суспiльнiй дiйсностi. Стаття запрошуСФ його до роздумiв, подаСФ додатковi факти тощо. Риторичну модальнiсть проявляСФться i у заголовку Чому майбутнiй час не став теперiшнiм?, в якому питальна структура мiстить вiдповiдь, а матерiали статтi дають фактологiчне пояснення того (майбутнiй час не став теперiшнiм), що не вiдбулося.
Як засiб синтаксичноСЧ стилiстики публiцистичного стилю використовуються структури спонукальноСЧ модальностi. Основним синтаксичним засобом вираження власне модальностi спонукальноСЧ модальностi СФ наказовий спосiб дiСФслiв-присудкiв. Наприклад: Не критикуйте синiв Бога (ЛУ, 2005, 5 сiчня) рядок iз вiрша П.Тичини iз спонукальним модальним значенням; Попрощайся з минулим (Експрес, 2005, 19 сiчня); Любiть УкраСЧнутАж (ЛУ, 2004, 23 грудня).
Часто-густо у мовi газетних публiкацiй зустрiчаСФмо цитати з поетичних творiв або фразеологiзми. Поетичнiй мовi i фольклорним творам властивi синтаксичнi конструкцiСЧ зi значенням спонукальноСЧ модальностi. У журналiстськiй практицi використовуються цi особливостi художнього стилю: Любiть УкраСЧнутАж (ЛУ, 2004, 23 грудня) слова В.Сосюри; Обнiмiтеся ж, брати моСЧтАж (ЛУ, 2002, 20 травня) iз поезiСЧ Т.Шевченка, поетичнiй мовi якого властивi речення спонукальноСЧ модальностi: Борiтеся поборете! (ГУ, 2004, 29 жовтня); РЖ чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (ГУ, 2004, 12 жовтня); Свого не цурайтесь! (ЛУ, 2005, 15 листопада); Не кажи гоп! (МГ, 2006, 5 листопада).
Функцiю вираження спонукальноСЧ модальностi виконують також конструкцiСЧ закликiв, якi газетнiй мовi надають вiдтiнок спiвучостi автора i читача. Наприклад: Биймо на сполох! (ЛУ, 2005, 10 сiчня); Станьмо перед свiтом СФдиним народом! (ЛУ, 2004, 17 грудня); Вдаримо по мовi хартiСФю! (ЛУ, 2002, 4 квiтня).
Заклики можуть нести додаткове смислове навантаження пропозицiю: Помiркуймо разом заголовок; пiдзаголовок: Про трагедiю Бабиного Яру (ЛУ, 2002, 4 травня); Заархiвуймо всетАж (МГ, 2004, 28 грудня).
Бiльшiсть наведених вище прикладiв свiдчить про iнтонацiйну особливiсть речень iз спонукальною модальнiстю: спонукальна iнтонацiя пiдкреслюСФться тим, що вони являють собою синтаксичнi одиницi, вiдомi пiд назвою окличних речень. Заклик, спонукання до дiСЧ все це знаходить виразну i експресивну форму в iнтонуваннях окличного типу. Окличнi речення такого типу досить органiчно зростаються з текстом, певним чином емоцiйно спрямованим.
Звичайнi розповiднi, констатацiйнi висловлювання набувають у газетному мовленнi особливого емоцiйного пiдсилення, виступаючи з окличною iнтонацiСФю. Окличнi речення передають емоцiСЧ реакцiю на навколишню дiйснiсть, рiзнi види експресiСЧ. Наприклад: Ми це зробили! (Експрес, 2004, 29 грудня) висловлюСФться захоплення вiд перемоги ПомаранчевоСЧ революцiСЧ; Так само: Нас багато, i нас не подолати! (НС, 2005, 8 березня) революцiйний лозунг; Нас не здолати! (Експрес, 2324 листопада); Я душею i серцем за помаранчевих! (Експрес, 2004, 29 листопада) вислiв iз iнтервю з ВiталiСФм Кличком.
Емоцiйним центром висловлювання може бути звертання, яке, як компонентний елемент синтаксичноСЧ структури, визначаСФ ставлення до адресата, надаючи всi конструкцiСЧ розмовного характеру: О НацiСФ, Дужа i вiчна, як Бог! (ЛУ, 2004, 16 грудня); Народне мiй, до тебе я ще верну! (ЛУ, 2002, 3 квiтня).
Звертання у наведених вище прикладах вносить елемент пiднесеностi, урочистостi. Звертання несуть стилiстичне навантаження i у висловах iронiчного характеру. Наприклад: Гуляй, душа, свята почалися! (Експрес, 2005, 1719 сiчня) у статтi йдеться про двох пяних жiнок, якi впали у колодязь.
Таким чином, розглянутi синтаксичнi засоби пiдвищення виразностi газетного мовлення, свiдчить про багатство граматичних процесiв у сучаснiй публiцистичнiй мовi. Основними особливостями цих засобiв СФ насамперед емоцiйна насиченiсть експресiя, лаконiчнiсть i наближенiсть до розмовних конструкцiй.
Висновки
Аналiз зiбраного матерiалу (в основному сучасних украСЧнських газет останнiх 7 рокiв) засвiдчуСФ активне використання рiзноманiтних засобiв впливу на читача. Ефективний вплив на читача газет передбачаСФ обовязкову апеляцiю до його емоцiй, його зацiкавлення iнформацiСФю, що подаСФться в публiкацiях.
Завдання, якi ставить перед собою журналiст, вiн реалiзуСФ, використовуючи рiзноманiтнi лексичнi та синтаксичнi засоби украСЧнськоСЧ мови. Дослiдження мови сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси дозволяСФ видiлити наступнi засоби украСЧнськоСЧ мови. Дослiдження мови сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси дозволяСФ видiлити наступнi засоби iнтенсифiкацiСЧ.
Серед яскравих i помiтних явищ видiляСФмо семантико-стилiстичне явище гри слiв, яке як засiб iнтенсивностi та образностi вислову часто-густо використовуСФться у заголовках та текстах статей. Гра слiв-випадки формально-смислового обiгравання компонентiв слова на рiвнi.
фонетики (Засусi-по заслузi; Чи скiнчаться британськi му-у-ки?;
морфемiки (переосмислення безформальних видозмiн): Влада i власнiсть одного кореня; Тон задаСФ Мороз;
словотворення (утворення нових структурних од