Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
); Говорили, балакалитАж (Експрес, 2000, 20 сiчня); СмiСФться той, хто смiСФтАж (ЛУ, 2002, 19 квiтня); Козенятком станештАж (УМ, 2006, 2528 листопада) у статтi йдеться про надзвичайно низьку якiсть води. Скорочення окремих компонентiв узуальноСЧ одиницi зумовлене прагненням до економiСЧ мовних засобiв i лаконiзацiСЧ мовлення, до усунення надлишкових з точки зору конкретноСЧ ситуацiСЧ компонентiв. Наприклад: Слово не горобець (ГУ, 2004, 12 жовтня); Бачили очi (УМ, 2004, 17 жовтня); На тобi, небоже (ГУ, 2000, 7 червня); Закон що дишло (Поступ, 2001, 21 квiтня);тАж i себе показали (Експрес, 2004, 19 жовтня). У заголовках використану ту частину фразеологiзмiв, на яких припадаСФ головне семантичне навантаження. Втрата компонентiв узуальних фразеологiчних одиниць не перешкоджаСФ правильному розумiнню СЧх семантики: оказiональна фразема перебираСФ на себе значення узуальноСЧ. Елiнгова ний фразеологiзм деавтоматизуСФ сприйняття контексту. Фразеологiзми у структурi газетноСЧ статтi зазнають рiзних змiн з метою зацiкавлення читача матерiалом. Так, скажiмо перестановка компонентiв фраземи створюСФ iронiчний, глузливий пiдтекст: Кожнiй парi по тварi (УМ, 2006, 18 червня). Будучи нетрадицiйними за формою i змiстом, оказiональнi фразеологiзми СФ колоритним засобом створення актуалiзованих контекстiв, виконують широкi композицiйнi функцiСЧ, особливо це стосуСФться СЧх використання у ролi заголовка, що виступаСФ одним з елементiв структури статтi [19, 36].
2.3 Афористичнi вислови i ремiнiiенцiСЧ як засiб впливу на емоцiСЧ читача
Мовi переважноСЧ бiльшостi газетних жанрiв не властивi ускладненi метафоричнi образи, якими послуговуСФться художнiй стиль, натомiсть журналiсти часто звертаються до вдалого обiгрування фразеологiзму, використовують прийоми афористичностi у заголовках, ремiнiiенцiСЧ з вiдомого класичного твору [58, 323].
Цитування тих чи iнших класичних творiв свiтовоСЧ лiтератури на шпальтах сучасноСЧ преси дуже поширене явище, причому цитування може бути як безпосереднiм, так i опосередкованим. Безпосередньо використана вiдома лiтературна цитата, як правило, перш за все пiдтверджуСФ основну думку журналiста. Лiтературнi ремiнiiенцiСЧ часто виносяться до газетного заголовку, конденсуючи змiст цiлоСЧ статтi у цьому висловлюваннi: Народе мiй, до тебе я ще вернутАж (ЛУ, 2002, 16 березня) стаття про В.Стуса i у заголовку звучать слова його поезiСЧ; РЖ чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (ГУ, 2004, 12 жовтня) рядки iз поезiСЧ Т.Шевченка; Борiтеся, поборете! (ГУ, 2004, 29 жовтня) рядки з поезiСЧ Т.Шевченка; Наша дума, наша пiснятАж (ГУ, 2005, 5 лютого) рядки поезiСЧ Т.Шевченка; В своСЧй хатi своя й правдатАж (ЛУ, 2002, 4 сiчня) рядки поезiСЧ Т.Шевченка. Структуру заголовку, як бачимо, дуже часто становлять рядки iз поезiй Т.Шевченка та iнших вiдомих письменникiв, якi стали афористичними: Любiть УкраСЧнутАж (ЛУ, 2004, 23 грудня) загальновiдомi рядки з поезiСЧ В.Сосюри; Обнiмiтеся ж, брати моСЧтАж (ЛУ, 2002, 7 травня) рядки з поезiСЧ Т.Шевченка; Дух, що тiло рве до боютАж (ЛУ, 2002, 7 сiчня) рядки з поезiСЧ РЖ. Франка, статтю присвячено Романовi Гораку, який написав роман Тричi менi являлася любов (про РЖ. Франка);тАж Слово береже в основi безсмертя украСЧнськоСЧ душi (ЛУ, 2002, 26 червня) рядки iз поезiСЧ Лiни Костенко.
Лiтературна ремiнiiенцiя може виконувати композицiйну або конструктивну функцiю. Наприклад, стаття РДвгена Сверстюка Що таке СФвропейський контекст (полемiка з автором, що заблукав бiля корiння християнства, починаСФться лiтературною ремiнiiенцiСФю: Я вже висловлював мiркування з цього приводу в статтi Доки травичка пiдросте, конячка з голоду вмре. (ДУ, 22 жовтня, 2003 року), присвяченiй проблемам соцiального захисту слабозахищених верств населення УкраСЧни i в першу чергу СЧСЧ пенсiонерiв, з включенням основноСЧ пропозицiСЧ про доцiльнiсть запровадження гарантованого прожиткового мiнiмуму з його синхронною iндексацiСФютАж. (ГУ, 2004, 7 квiтня). Стаття журналiста РЖгора Недюхи маСФ назву Ще раз про травичку i конячку, тобто заголовок, поданий в цьому контекстi, СФ цитатою з трагедiСЧ В. Шекспiра Король Лiр, а сама стаття називаСФться СЧСЧ автором вже цитатою не в повному обсязi, а лiтературною ремiнiiенцiСФю.
Введення класичних лiтературних цитат у публiцистичний контекст часто супроводжуСФться авторським коментарем:тАж i насправдi правий був ЧеховтАж та iн. [5, 19].
Часто-густо в ролi заголовка статтi функцiонують рядки з пiсень, назви вiдомих творiв, крилатi вислови: Багато галасу з нiчого (Поступ, 2005, 2627 лютого) твiр В. Шекспiра; А ми тую славу збережемо (ЛУ, 2002, 17 березня) рядки iз пiснi; Нас не здолати! (Експрес, 2324 листопада) гасло, яке скандували пiд час ПомаранчевоСЧ революцiСЧ; Соловейку, рiдний брате, виклич менi дiвча з хатитАж (НС, 2005, 8 березня) рядки з народноСЧ пiснi; Ой хто в лiсi чуСФтАж (ЛУ, 8 лютого) iз народноСЧ пiснi. Так само: Тече вода, тече бистра (ЛУ, 2002, 30 травня).
На основi вiдомого афоризму може виникнути авторський варiант (А.Григораш), що маСФ пiдтвердити думку автора газетного матерiалу: Хоча, проводячи розумну митну полiтику, держава, що iнертно спостерiгаСФ крiзь пальцi, як перекочуються, наче ртуть, з однiСФСЧ краСЧни в iншу товари i грошi, могла б за цей рахунок пiдлатати хоч трохи свiй бюд?/p>