Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
b>бодун (УМ, 2001, 4 травня). Бодун 1. погане самопочуття пiсля пиятики, похмiлля; 2. Пиятика (молодi) [46, 51]; Братва з Криму вже виСЧхала (УМ, 1999, 29 квiтня). Братва члени угруповань, рекетирiв, кримiнальних структур в економiцi, мафiозних угрупувань [46, 57]; Крутий ректор крутий ВУЗ? (ГУ, 2004, 1 жовтня). Круто 1. Схвально. Найвищою мiрою, дуже сильно; 2. Несхвально. Зухвало, нахабно (про поведiнку); 3. Схвально. Дуже добре; 4. Крутий багатий, респектабельний, процвiтаючий i т. iн. [39, 152153]. У текстi статтi слово функцiонуСФ в останньому значеннi. Сленговi слова круто, крутий, крутизна, крутяк, крутелик, побутують у молодiжному середовищi досить широко: Шкiльна форма це круто такий вираз зустрiчаСФмо в досить дорослiй газетi Експрес, 2004, 1421 жовтня. ВважаСФться, що рос. крутой у цих нових значеннях, пiд впливом яких розвинулося й укр. крутий, СФ калькою англ. tough [46, 46].
У мовi преси лексема крутий з дериватами круто, крутiсть, крутизна, та iн. уживаСФться дуже часто як у заголовках, так i у текстах: Розборки по-свалявськи заголовок, текст починаСФться реченням Мiiевого крутяка застрелили на власному подвiрСЧ (МГ, 2003, 7 вересня); Крутий новий макiяж (МГ, 2004, 4 травня).
У мовi газет функцiонуСФ багато новостворених слiв вiд крутий, круто: Розкрутка, яку ви маСФте на сьогоднi, на ваш розсуд, достатня? (iз iнтервю з членами музичноСЧ групи Авiатор, УМ, 2005, 13 квiтня); Тим, хто не вмiСФ, або не хоче крутитися, хто чекаСФ подачок вiд держави, нiчого робити в бiзнесi (ВК, 2006, 16 червня); Банк устиг прокрутити цi кошти кiлька разiв (УМ, 2006, 7 жовтня).
Молодiжний сленг включаСФ найрiзноманiтнiшi назви людей з додатковим оцiнним значенням салабон, бамбук, бивень, лох, чайник. У пресi найчастiше використовуються слова саме з таким значенням: Ядерна фiзика для справжнiх чайникiв або як виготовити атомну бомбу на кухнi (УМ, 1998, 10 вересня).
Значною групою молодiжного сленгу СФ слова на позначення грошових одиниць. Останнi роки позначилися активним проникненням у нашу мову таких лексем як бакси, грiни, зеленi, капуста. Сленгiзми функцiонують як у розмовнiй, побутовiй, так i у газетнiй мовi: 50 баксiв за людську голову (Експрес, 2004, 30 вересня 7 жовтня); Бакси змiнили колiр (Експрес, 2004, 30 вересня 7 жовтня); Не словом, а тiлом Роксолана за 500 баксiв (УМ, 2005, 20 серпня). Бакс Долар США [39, 37]. Американський розмовний buck долар; На 50-рiччя, наприклад, крутому бой-френду можуть вручити 50-грамовий зметок чистого золота 999.9 проби за три штуки баксiв (УМ, 2004, 7 квiтня); КоштуСФ не бiльше 50100 зелених на людину (СГ, 2003, 2830 серпня); Загалом у ходi операцiСЧтАж вилученотАж близько пiвтори тисячi доларiв США, в обiг не потрапило майже 5 тисяч фальшивих зелених (УМ, 2004, 20 червня).
На позначення грошей використовують i слово бабки, яке потрапило у молодiжний сленг з арго. По-рiзному збивають бабки (СГ, 2006, 2 грудня); Затриманий, озброСЧвшись обрiзом 12-го калiбру, спробував збити бабки з 36-рiчного односельця (УМ, 2006, 12 червня). Сленгiзм бабки найчастiше вживаСФться у словосполученнях з дiСФсловами збити, зшибати, виступають у мовi преси також iз дiСФсловами болебити, доСЧти: Прийдеться болебити грошi тим самим способом (УМ, 2005, 7 липня); Вони продовжують доСЧти СЧх до завершення справи (ГУ, 2004, 2 квiтня).
Слово грини (звичайно в русифiкованому варiантi) грiни походить вiд американського розмовного greenbacks грошi, долари (букв. зеленi спинки). Пiзнiше зявилося слово кеш готiвка (англ. сash).
Ключовими словами вiтчизняного пiдприСФмства стали професiональнi й сленговi значення дiСФслова крутити та його дериватiв: крутити пускати кошти в оборот для одержання прибутку; прокручувати / прокрутити незаконно використовувати чиСЧ-небудь кошти як короткостроковi позички, iнвестицiСЧ тощо для одержання прибутку, затримуючи СЧх виплату клiСФнтам; розкручувати / розкрутити надавати розмаху чому-н, стимулювати розвиток чого-, кого-н; накручувати / накрутити збiльшувати суму, цiну, оплату порiвняно з вихiдною або посередньою (за рахунок накладних витрат, зокрема в роздрiбнiй торгiвлi, посередницьких послуг, махiнацiй.
ДiСФслово крутити та його деривати часто використовуються у мовi преси у заголовках i текстах статей: На ринку потрiбно крутитися (МГ, 2003, 7 вересня); Незаконна накрутка. Що це? (УМ, 2002, 5 квiтня) та iн.; Хто накручуСФ цiни? (Експрес, 2004, 916 грудня).
На початку 90-х рокiв у мовi преси (iз живого мовлення) зявляСФться слово тусовка та його деривати тусуватися, тусовочник вiд значення спiлкування певних неформальних груп населення (молодi, богеми, фанiв i т. iн.); мiiе такого спiлкування; саме таке неформальне угрупування.
У семантичному полi газетноСЧ статтi такi лексеми нерiдко функцiонують з конотацiСФю фамiльярностi або навiть iронiСЧ: Представницька тусовка ректорiв пройшла у Днiпропетровську (УМ, 2000, 10 червня); Моло?/p>