Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
5 сiчня); Дiти СОВКА (ЛУ, 2004, 19 серпня). У структурi газетного мовлення зустрiчаСФмо i абревiатури з першим усiченим питомо украСЧнським компонентом, якi постали на основi прикметниково-iменникових словосполучень, абревiатури, що утворилися з частин кiлькох перших i повного останнього складника розгорнутоСЧ номiнацiСЧ, а також унiвербати, утворенi на основi словосполучень, у яких усiчення зазнали всi компоненти означальнi й означуванi: ДержкомпiдприСФмства залишаються на мiii (Поступ, 2005, 1920 лютого); Держгодiвниця незабаром закриСФться? (УМ, 2004, 19 листопада); Небезпека розтаСФмничення дергодiвниць (День, 2003, 2 грудня); А компартбiльшiсть знову протитАж (УМ, 2006, 4 грудня); Авiапром хочуть обСФднати (Експрес, 2004, 1920 жовтня); Старий-новий Генпрокурор (МГ, 2004, 10 грудня).
РЖнiцiальнi абревiатури, або акронiми, досить значний за обсягом корпус лексичних скорочень, який активно використовують журналiсти. Це лiтернi i звуковi, лiтерно-звуковi, комбiнованi новотвори: Есдеки (о) втрачають людей (УМ, 2005, 22 сiчня) використано абревiатуру назву партiСЧ i фракцiСЧ Соцiал-демократична партiя (обСФднана); ПФ повинен поповнитися (ГУ, 2006, 14 лютого); ПФ пенсiйний фонд; МАС 98 (УМ, 2006, 9 вересня); Мiжнародний автомобiльний салон. В. Нагiна вiдзначаСФ як досить поширене явище у мовi сучасних ЗМРЖ творення абревiатурних i складноскорочених слiв, зауважуючи при цьому: Важливим фактором в органiзацiСЧ журналiстського дискурсу СФ емоцiйнiсть. Саме цим пояснюСФться проникнення в сучасну публiцистику оказiональних лексем, якi виконують не стiльки iнформативну функцiю, скiльки забезпечують емоцiйний вплив на слухача, посилюють сприйняття почутого, урiзноманiтнюють i збагачують iндивiдуальне мовлення. До таких новотворiв належать: дубократiя, есдеки, толерувати (вiд толерантний), читабельний, таксо бус, допiнгейт, довгалiзацiя (вiд прiзвища голови СелянськоСЧ партiСЧ Довганя), кучкiзм тощо [31, 119].
У процесi активiзацiСЧ творення абревiатур i скорочених слiв зростаСФ кiлькiсть омонiмiчних утворень, що СФ зовсiм небажаним явищем. Адже читачевi буваСФ досить важко зрозумiти змiст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйняттi iнформацiСЧ. РЖ хоч такi омонiмiчнi абревiатури часто зрозумiлi з контексту чи ситуацiСЧ, проте, утворюючи новi одиницi, цього явища слiд уникати, тим бiльше, коли немаСФ у цьому гостроСЧ необхiдностi.
Отже, оскiльки творення iнновацiйних абревiатур у заголовках i текстах газетних публiкацiй досить поширене явище, воно вимагаСФ обережного СЧх використання, щоб не зробити украСЧнську мову важкою i незрозумiлою для читача.
1.3 Сленг i жаргон як засiб експресiСЧ у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Лiтературну мову зумовлюСФ мовна мода поколiння, i кореспондент часто виступаСФ своСФрiдним медiатором мiж живомовною практикою жаргоновживання свого поколiння i лiтературно обробленим словесно-художнiм масивом, сам виступаючи продуцентом жаргонного словника [49, 57].
Леся Савицька, автор Короткого словника жарТСонноСЧ лексики украСЧнськоСЧ мови, повязуСФ функцiонально-стилiстичний параметр жаргону i сленгу iз потужною смiховою першоосновою, що СФ складником культури як такоСЧ та нацiональноСЧ смiховоСЧ культури зокрема [48, 11].
У пострадянський час жаргонна лексика i сленг легалiзувалися як колись заборонений плiд i почали входити у мову художнiх творiв (О.Забужко, О.Ульяненко, Ю. Андрухович, С.Почальчук та iн.), а також у мову преси. Мова газети, як вже зазначалося вище, орiСФнтуСФться водночас на експресiю i стандарт. Максим Рильський писав: Ви розгортаСФте газету або журнал, читаСФте статтю чи начерк, i вас охоплюСФ iнодi безнадiя вiд тоСЧ сiростi, штампованостi, в яких зовсiм невiрно вбачати вiдраднi прикмети стабiлiзацiСЧ i стандартизацiСЧ. Та й яка, власне, може бути вiдрадна стандартизацiя мови, коли жива мова це процес, а не закамянiлий факт; це широководна рiчка, що вiддзеркалюСФ в собi i береги, i небо, i мiнливiсть хмар, i прудкий блискавичний льот аероплана, i зигзаги пташиних крил, а не покритий зеленою ряскою непорушний ставок! РЖ хiба можна говорити про них усе тими самими до нудоти заяложеними словами [39, 7]. Експресiю у мову газети вносить сленг i жаргон, особливо у мову молодiжноСЧ газети. Отже, ще одна iз причин СЧх функцiонування у цьому стилi украСЧнськоСЧ мови. В.Г.Костомаров називав ще одну з причин цього явища. Вiн вiдзначав, що широке використання у пресi жаргонноСЧ, просторiчноСЧ лексики пояснюСФться тим, що у сучасному суспiльствi нелiтературнi (часто кримiнальнi) групи, люди без глибоких i чистих коренiв створюють замкнену псевдоелiту, достатньо багату i власну, щоб розповсюджувати своСЧ корпоративнi смаки [21, 47].
У наш час на мову масово-полiтичноСЧ iнформацiСЧ взагалi i на газетну публiцистику зокрема значний вплив маСФ усне мовлення, яке в останнi роки доповнилося значною кiлькiстю жаргонiзмiв. Журналiсти, особливо молодiжних видань, прагнуть внести у текст свiжий подих життя, утримати читача, привернути його увагу, бути з ним на ти.
Блатнi звязки Дженнi (УМ, 2001, 23 травня) про дочку Джорджа Буша, якiй не допомогли звязки.
У словнику Лесi СтавицькоСЧ слово блатнi реСФструСФться як жаргонне злодiйський жаргон, те, що стосуСФться протекцiСЧ, пiдтримки [39, 49]; Ще тиждень на картоплю i <