Засоби iнтенсифiкацiСЧ виразностi газетного тексту у мовi сучасноСЧ украСЧнськоСЧ преси
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
? елементiв виступаСФ так званий розкований синтаксис характерна ознака усного мовлення; такий синтаксис дозволяСФ видiлити комунiкативно значну частину повiдомлення, логiчно СЧСЧ пiдкреслити, активiзуючи тим самим увагу читача. Саме розмовний синтаксис даСФ особливо багатий матерiал для вироблення структур заголовкiв та пiдзаголовкiв специфiчноСЧ i малодослiдженоСЧ галузi газетноСЧ мови [20, 26].
Йдеться, очевидно, не про пряме включення розмовних конструкцiй в газетну мову, а швидше про безпосереднiй i прямий вплив конструкцiй розмовного синтаксису на газетний, про зближення останнього з розмовним. У газетi переважно використовуються певнi елементи розмовних конструкцiй, якi на фонi лiтературного газетного стандарту сприймаються як оновленi, свiжi, оригiнальнi, а вiдтак, експресивнi, такi, що актуалiзують заголовок. Елiптичнi конструкцiСЧ в усному мовленнi виступають засобом його динамiзацiСЧ; вони сконденсовано i легко виражають думку, надають мовленню емоцiйного забарвлення [11, 173]. Вiдсутнiсть чи й безпосереднСФ вилучення з цих конструкцiй дiСФслова-присудка дозволяСФ видiлити найважливiше, на чому повинна акцентуватися увага в публiкацiСЧ. Особливо це стосуСФться газетних заголовкiв, якi в першу чергу привертають увагу читача i певною мiрою емоцiйно настроюють його на читання самоСЧ статтi.
Порiвняймо речення у замiтках i СЧх реконструйований вигляд: Природi шкода, первоцвiтникам збитки, хворим радiсть (ГУ, 2005, 16 лютого) Природi нанесли шкоду, первоцвiтникам нанесли збитки, хворим подарували радiсть; У КиСФвi швейцарськi годинники (КВ, 2000, 9 липня) У КиСФвi вiдкрили виставку швейцарських годинникiв. РЖнварiант маСФ нечiтке актуальне членування через наявнiсть двох iменникiв у непрямих вiдмiнках (виставку швейцарських годинникiв); у першому заголовку перевантаження конструкцiСЧ дiСФсловами, крiм того (це для газети, як вже зазначалося, дуже суттСФво), займають значно бiльше мiiя нiж елiптична конструкцiя. Елiптичний варiант сприяСФ актуалiзацiСЧ комунiкативно вагомих слiв i вiдповiдаСФ вимогам економiСЧ мовних засобiв.
Елiптичнi конструкцiСЧ найчастiше використовуються у заголовках. Здебiльшого у заголовках-елiптичних конструкцiях наявнi лише залежнi компоненти висловлювання, оскiльки вони СФ комунiкативно значними: Пора! суддям (ГУ, 2005, 4 лютого); Адмiнiстрацiя без президента (Експрес, 2004, 29 листопада); З мосту у воду (Експрес, 2004, 2921 листопада); Настя як удасться?тАж (ЛУ, 2002, 4 сiчня); Засусi по заслузi (УМ, 2005, 29 сiчня); Спостерiгачами на Захiдну УкраСЧну (НС, 2004, 19 грудня); У вiдпустку за наркотиками (УМ, 2000, 28 липня); До бюджету по-господарськи (НС, 2005, 29 березня); Ветеранам пенсiю (НС, 2004, 11 вересня); Велосипедом по свiту (СГ, 2002, 16 червня); До РЖнтернету через Бiттернет (СГ, 2003, 2 лютого).
Характерно, що в газетах кiнця столiття рiдко як заголовки функцiонують елiпсованi прийменниково-iменниковi конструкцiСЧ спонукально-закличного змiсту на зразок За людину, До нових перемог, До свiтлого майбутнього, якi були характернi для радянськоСЧ преси. Можливо, це пояснюСФться меншим пропагандистським спрямуванням iнформацiйних матерiалiв у сучаснiй газетi.
Елiптичним конструкцiям у мовi властива деяка фразеологiчнiсть, яка посилюСФться при використаннi СЧх у функцiСЧ заголовка. Завдяки цим обставинам елiпсованi одиницi належать до високочастотних у ролi заголовкiв.
У мовi преси спостерiгаСФмо такi синтаксичнi засоби iнтенсифiкацiСЧ:
Парцеляцiя. Парцеляцiя це важливий стилiстичний прийом, що полягаСФ у сегментацiСЧ змiсту висловлювання на окремi частини iнтонацiйно-змiстовi одиницi, якi йдуть одна за одною пiсля роздiльноСЧ паузи (на письмi крапка). Тим самим сегментованi уривки увиразнюються, тобто актуалiзуються. Джерелом парцеляцiСЧ СФ також розмовний синтаксис, однак причини застосування парцеляцiСЧ в усному мовленнi та публiцистицi рiзнi: у розмовi причиною СФ СЧСЧ спонтанний характер, у писемному мовленнi це спецiальний прийом, який надаСФ синтаксичним конструкцiям невимушеностi та природностi i сприяСФ цим СЧх експресивностi [34, 325]. У газетi часто вдаються до парцеляцiСЧ: Автобусне сполученнятАж Без проблем! (КВ, 2002, 7 липня); Покладаються на себе i на нову владу (ГУ, 2005, 17 сiчня); Побудував дiм, посадив деревотАж i багато намалював (ЛУ, 2002, 12 травня); Акцiонер це звучить гордо. Аж занадто (Експрес, 2006, 1 лютого).
Як засвiдчують приклади парцеляцiСЧ зазнають рiзнi компоненти висловлювання, але здебiльшого це поширювачi, якi СФ ремою повiдомлення, а з точки зору його змiсту вони мiстять деталiзацiю, конкретизацiю чи розяснення доповнення. РЖ саме це СФ головним у газетному матерiалi, про що сигналiзуСФ заголовок завдяки парцеляцiСЧ скомпресовано.
Поширеним журналiстським прийомом СФ парцеляцiя пiдрядноСЧ частини складнопiдрядного речення разом iз сполучником, який дозволяСФ домислити головну частину i встановити змiст пiдрядноСЧ. Найчастiше парцелюються зясувальнi пiдряднi частини, мети, умови, часу, що пояснюСФться, очевидно, семантичною прозорiстю СЧх сполучникiв. Часто цим засобом послуговуються журналiсти для оформл