Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
явою художницi.
Як i в попередньому натюрмортi, усi предмети перебувають наче у невагомостi, не вiдкидаючи тiней, не приймаючи рефлексiв. Крiм того, виникаСФ враження, що кожний зображений предмет маСФ свiй власний вимiр: хлiб заступаСФ частину кавуна таким чином, наче той не обСФмне тiло, а натомiсть пласке коло; разом з тим старанно прокладена свiтлотiнь доводить протилежне. Загальний простiр картини вiд того нагадуСФ простiр тАЮдзеркальноСЧ галереСЧтАЭ, де втрачаСФться його безперервнiсть i вiн наче зминаСФться на межах предметiв. Разом з тим форма, фактура, колiр зображеноСЧ городини залишаться цiлком реальними.
Побудова натюрморту даСФ нам вiдчуття фантастичноСЧ реальностi чи реальноСЧ фантастики, що iснуСФ на хисткiй межi дiйсностi та марення. Як у сновидiннi цiла фантасмагорiя барв. Жовтий, зелений, брунатний, червоний, синiй зявляються у безлiчi вiдтiнкiв. Кожний колiр нiби залучений до спiльноСЧ круговертi: спалахуючи в однiй частинi композицiСЧ, вiн ледве проявляСФться в iнших, щоб знову виринути деiнде на поверхнi кольорового потоку. Так, iнтенсивний синiй, спалахуючи в зображеннi винограду, мерхне в блакитнуватому полотнi, розсипаСФться жаринами темно-синьоСЧ ожини. Яскраво-червоним помiдорам вторують румянi щiчки яблук та калиновi кетяжки, розмiщений поряд бурячок. Зелений колiр мандруСФ вiд свiжих огiркiв до кавуна та зеленкуватих груш. ТакоСЧ ж круговертi набуваСФ жовтий.
Розглядаючи основнi натюрморти, якi за прийнятою класифiкацiСФю залучаСФться до першоСЧ, найбiльш близькоСЧ до професiйних постановочних натюрмортiв, групи. Разом з тим, якщо заходитися серйозно аналiзувати СЧх композицiю, колорит, спiвставивши висновки з аналiтичним розглядом наступних груп, то не важко буде пересвiдчитися в умовностi такого подiлу. "асне кажучи, його основою став принцип штучноСЧ тАЮрозставленостiтАЭ обСФктiв, близький до класичних рiшень, у тАЮСнiданнiтАЭ (1950), що поступово втрачаСФться в тАЮНатюрмортi з хлiбомтАЭ (1960) та майже зводиться нанiвець в композицiСЧ тАЮКавун, морква, квiтитАЭ (1951) та яготинському тАЮНатюрмортiтАЭ (1960). Але навiть у цих двох останнiх творах зберiгаСФться якщо не сам принцип тАЮрозставленостiтАЭ, то, принаймнi, СЧСЧ вiдчуття: обСФкти розмiщено наче в повiтрi, яке для них своСФрiдна iлюзорна опора. Окрiм того, як вiдгомiн класичноСЧ традицiСЧ, в усiх згаданих натюрмортах присутнСФ зiбгане примхливими драпiровками полотно. Перелiченi ознаки в сукупностi поСФднують згаданi натюрморти в СФдину групу.
До наступноСЧ групи натюрмортiв, в композицiйнiй побудовi яких вiдчуття тАЮрозставленостiтАЭ цiлковито зникаСФ, увiйдуть такi роботи як тАЮПiвникитАЭ (1950), тАЮБурячоктАЭ (1959), тАЮКвiтитАЭ (1959), тАЮКвiти i овочiтАЭ (1959), тАЮКотикитАЭ (1950-1951), тАЮВиноград з ожиноютАЭ (1950-тi), тАЮТюльпани на чорному тлiтАЭ, тАЮТигрова лiлеятАЭ (два останнiх натюрморти не пiдписано та не датовано, СЧх назви поданi довiльно) [21, c.28].
Цi натюрморти невеликого формату, майже всi мають глухе темне, зрiдка прозоро-срiблясте тло. РЗх можна назвати камерними, бо кiлькiсть зображених предметiв невелика. Саме з цiСФСЧ обмеженостi народжуСФться дивовижний ефект. Виникаючи на чорному тлi, звичайнi овочi навiть квiти з найневибагливiших перетворюються на коштовностi. Це характерно для Катерини Бiлокур свiт, де кожна билинка витвiр мистецтва. Виникаючи в тАЮтишiтАЭ чорного тла, пучечки квiтiв довершенi в обробцi деталей. Зрозумiлим стаСФ метод образотворення художницi. РЗСЧ картини виникають з мозаСЧки цiлком закiнчених фрагментiв, наче тчуться в гобелени чи тАЮвишиваютьсятАЭ пензлем.
Навряд чи Катерина Бiлокур вважала своСЧ невеличкi за розмiром твори повноцiнними картинами. В одному з листiв вона так згадуСФ про СЧх походження: тАЮЦе невеличке полотно.., а вийшло воно.., коли я лiтом малювала квiти на картини. Квiти взагалi всi прекраснi, i передаючи яку-небудь квiтку i якщо для картини требi СЧСЧ одну, так я на неСЧ не надивлюся, я не упюся СЧСЧ красою, я не втомлюся СЧСЧ творячи, передаючи СЧСЧ красу на полотно. Тодi я шукаю друге полотно. Якщо його нема, то малюю на паперiтАЭ [21, c.33].
Разом з тим натюрморти другоСЧ групи настiльки довершенi в своСЧй тАЮнедомовленостiтАЭ, що воiстину можуть вважатися маленькими шедеврами Катерини Бiлокур. В межах нашого дослiдження для зручностi класифiкацiСЧ будемо iменувати усю групу натюрморт-етюд.
тАЮБурячоктАЭ (1959) один з найцiкавiших етюдiв. На темному синьо-зеленому тлi тривiальний бурячок вибухаСФ феСФрверком барв. У його бадиллячку насичений бузковий, зелений, темно-червоний, жовтогарячий кольори. ВнутрiшнСФ жеврiння темних тонiв вибухаСФ жовтим жовтогарячим. Можна заблукати уявою, наче в химерному лiсi, в тiй вогнянiй тАЮчупринi! ПересiчноСЧ городини.
Бурячок (iл. 25) зi своСЧм осяйним листям раптовою iскрою зявляСФться з напiвтемряви тла. Ефект сяйва досягаСФться певним прийомом, характерним для бiльшостi композицiй Катерини Бiлокур. Звичайно кольори на СЧСЧ полотнах iснують спокiйними тоновими градацiями. Вони узгоджуються помiж собою, розмiрено поступаючись один одному; нiби вiдбуваСФться СЧх спiльний глибинний рух; але в деяких частинах композицiСЧ вони виникають цiкавими сплесками, вириваючись з тих тАЮглибинтАЭ, запалюючи усе зображення. Таким чином, народжуючись короткими iмпульсами iз загального рiзнобарвного тАЮокеанутАЭ, насиченi кольори створюють дивний ефект, пiдтриманий ще одним прийомом. Подеколи художниця обводить контур обСФктiв, поданих на темному тлi, тонкою свiтлою лiнiСФю. Вiд того зображення отримуСФ своСФрiдне свiтiння, тАЮкоронутАЭ.
Характерно, що розглянутий спосiб ТСрунтуСФться не на мистецтвi мазка. Маз?/p>