Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?льчицька, Я. Музика, М. Бутович та iн. [21.c-16].
Успiшно розвивалася графiка; популярними стають офорт, гравюра на деревi, лiногравюра та лiтографiя. ДосягаСФ нових вершин мистецтво оформлення книги, що було викликано збiльшенням обсягу книгопродукцiСЧ УкраСЧни. Крiм РЖ. РЗжакевича, О. Сластьона, якi ранiше працювали в цьому напрямку, великих успiхiв досягли митцi школи Г. Нарбута Л. Лозовський, М. Кирнарський, Л. Хижинський, М. АлексСФСФва. Виконуванi ними iлюстрацiСЧ та обкладинки досить повно розкривали змiст i стилiстику лiтературного твору [21, c.14].
Буквально з перших днiв революцiСЧ скульптори включилися до реалiзацiСЧ плану монументальноСЧ пропаганди, проголошеноСЧ в декретi вiд 14 квiтня 1918 року тАЮПро зняття памятникiв, споруджених на честь царiв та СЧх слуг i вироблення проектiв памятникiв РосiйськоСЧ соцiалiстичноСЧ революцiСЧтАЭ. У списку, доданому до декрету, було зазначено осiб, яким передбачалося встановити памятники першочергово; серед них були прiзвища двох генiСЧв украСЧнського народу Т. Г. Шевченка та Г, с. Сковороди. Цi памятники були встановленi в Москвi за проектом С. Волнухiна, у Ленiнградi за проектом латвiйського скульптора Т. Тiльберга [16, c.48]. В УкраСЧнi також починаСФться реалiзацiя монументальноСЧ пропаганди встановлюСФться погруддя Т. Шевченка у КиСФвi i Ромнах. Пiзнiше споруджуються стацiонарнi памятники Кобзаревi в КиСФвi(1939), Каневi (1939), Харковi (1935). Б.Кратко виконав погруддя Г. Сковороди, встановлене у с. Сковородинiвцi. О, сокол автор монументу тАЮРозкутий ПрометейтАЭ, встановленого у Днiпродзержинську [16, c.42].
Трагiчною сторiнкою украСЧнськоСЧ iсторiСЧ у 1930 роки стала суцiльна колективiзацiя села, метою якоСЧ були лiквiдацiя приватноСЧ власностi на землю i створення колективних господарств. Людей насильно вiдправляли в колгоспи, вiдбирали землю усуспiльнювали худобу. Як наслiдок було пiдiрвано сiльськогосподарське виробництво, лiквiдовано економiчну самостiйнiсть селянства, знищено талановитого i працьовитого господаря, якого визнано головним ворогом соцiалiстичного будiвництва. Зникла матерiальна зацiкавленiсть у результатах працi, атрофувалось почуття хазяСЧна. Така полiтика бiльшовикiв щодо селян значною мiрою сприяла виникнення голоду 1932-1933 рр. в УкраСЧнi.
В цi роки в образотворчому мистецтвi Постановою ЦК ВКП(б) тАЮПро перебудову лiтературно-художнiх органiзацiйтАЭ лiквiдовано численнi мистецькi угрупування i на СЧх мiii створено СФдину Спiлку радянських художникiв УкраСЧни. Наприкiнцi 1938 р. вiдбувся Перший зСЧзд художникiв УкраСЧни. На ньому було проголошено пiдсумки тАЮборотьбитАЭ за iдейну чистоту мистецтва, виховання нових кадрiв, лiквiдацiСЧ формалiзму в мистецтвi [61,c.50].
В украСЧнське мистецтво приходять молодi митцi, завойовуСФ популярнiсть тематична картина, героями якоСЧ були сучасники i подiСЧ сьогодення. Найпомiтнiшими стали полотна тАЮПереможцi ВрангелятАЭ Ф.Кричевський, тАЮКадри ДнiпробудутАЭ К. Трохименко, тАЮДорога в колгосптАЭ М. Бурячека, тАЮЩорс в бою пiд ЧернiговомтАЭ М, самокиша та iншi [61, c.53].
Чорною хмарою прокотилось фашистське лихолiття через УкраСЧну в 1940р. Колонiзатори масово знищували цивiльне населення, примусово вивозили на каторжну працю сотнi тисяч людей. Колосальнивтрат зазнали науковi культурно-освiтнi, медичнi установи, вузи, школи.
Нечуваний утиск жителiв мiст i сiл викликали масовий опiр окупантам, мiльйони з них пiднялися на боротьбу з ворогом. РЖз перших днiв вiйни десятки тисяч студентiв, викладачiв, письменникiв, представникiв творчоСЧ науковоСЧ iнтелiгенцiСЧ стали захисниками Батькiвщини. В Галичинi було заборонено всi украСЧнськi органiзацiСЧ, встановлено ретельний контроль за дiяльнiстю засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, нагляд за дiячами культури i мистецтва.
Величезних розмiрiв набуло пограбування окупантами мистецьких та iсторичних цiнностей украСЧнського народу, великих втрат зазнали iсторичнi та краСФзнавчi музеСЧ, бiблiотеки, картиннi галереСЧ.
ПовоСФннi роки позначились якiсним зростанням образотворчого мистецтва. Важливою подiСФю стали зСЧзди архiтекторiв i художникiв, де розглядалися питання вiдбудови та нового бачення образу мiст i сiл. Вiдбудовчi роботи почалися вiдразу пiсля визволення територiСЧ УкраСЧни вiд фашистiв.
Тематика украСЧнського живопису повоСФнних рокiв присвячена подiям другоСЧ свiтовоСЧ вiйни. На матерiалах фронтових спогадiв створено велику кiлькiсть картин. Фронтовi малюнки, особистi враження i переживання стали пiдТСрунтям для написання полотен Д.Безуглик тАЮФорсування ДнiпратАЭ, С.Отрощенком тАЮНiмецькi окупанти на УкраСЧнiтАЭ, Л.Чичканов тАЮПомстимосятАЭ. Трагiчнi подiСЧ перших днiв вiйни знайшли правдиве вiдбиття у творi Т. ЯблонськоСЧ тАЮВорог наближаСФтьсятАЭ. Авторами полотен на тему вiйни переважно були художники-фронтовики, безпосереднi учасники боСЧв, що безумовно, позначились на характерi СЧх полотен [38, c.28].
Популярними були iсторичнi теми: тАЮБогдан Хмельницький залишаСФ в заставу кримському хановi свого сина ТиморатАЭ В. Задорожнього, горельСФф тАЮПереяславська РадатАЭ РЖ.Гончара, скульптурна група тАЮПеред боСФм. Богдан Хмельницький, Максим Кривонiс, РЖван БогунтАЭ А. Бiлостоцького та О, супруна [38, c.30].
УкраСЧнськi митцi засвiдчили змiцнення звязку украСЧнського мистецтва з життя народу, багатограннiсть пошукiв, правдиво вiдбили героСЧчний шлях i натхненну працю, повязану з вiдбудовою УкраСЧни.
В УкраСЧнi активно розвиваСФться декоративно-ужиткове мистецтво. ПридiляСФться велика увага пам`яткам фольклору i народного мистецтва. Народне мистецтво проходить рiзнi етапи розв