Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
и Катерини Бiлокур можна роздiлити на декiлька груп. Перша буде утворена роботами, наближеними за рiшенням до професiйного мистецтва. РЗСЧ складуть рiзнi картини художницi тАЮСнiданнятАЭ (1950), тАЮНатюрморт з хлiбомтАЭ (1960), тАЮКавун, морква, квiтитАЭ (1951), тАЮНатюрморттАЭ (1960), можливо тАЮПривiт урожаю!тАЭ (1946). До цiСФСЧ групи слiд долучити раннiй натюрморт, написаний на фанерi в дусi наСЧвного малярства.
Подiбне сусiдство пiзнiх та раннiх робiт повториться у групi пейзажiв Катерини Бiлокур, наближених за рiшенням до професiйних, а саме пiзнiх акварелей та пейзажiв олiвцем з пошуками законiв лiнiйноСЧ перспективи i раннiх тАЮнаСЧвнихтАЭ пейзажiв, написаних на фанерi.
СкладаСФться таке враження, що художниця на схилi життя, хоч на iншому рiвнi, але повернулася до кола тем, що володiли нею на початку шляху. Це припущення було висловлено в розмовi з науковим спiвробiтником Яготинського iсторичного музею РДвдокiСФю Осьмак, - дослiдником малярства Катерини Бiлокур [56, c.173]. Можна погодитися з цим твердженням. НаСЧвний реалiзм робiт звучить далеким вiдлунням в тАЮСнiданнiтАЭ а також в рiзних пейзажах Катерини Бiлокур. РЗСЧ майстернiсть, безперечно, зросла, але багато в чому цi роботи iснують так би мовити на бiчних стежинах свiту Бiлокур, - свiту СЧСЧ фантазiйних полотен.
Аби вiдтворити деякою мiрою перспективу художньоСЧ манери Катерини Василiвни, треба зазначити, що в СЧСЧ творчостi спiвiснували два вимiри з двома несхожими образами натури: трьохвимiрний свiт, де вона була реальною ученицею, i другий СЧСЧ тАЮавторськийтАЭ, створений цiлком за СЧСЧ специфiчними законами, замiшаний на фантазiСЧ. Емоцiйно влучним видаСФться визначення Миколи Кагарлицького тАЮхимерна художницятАЭ. РЗСЧ можна назвати майстром сновидiнь, майстром iлюзiСЧ i мрiй. В цiй двоСЧстостi СЧСЧ манери розгадка одного дивного вислову Катерини Бiлокур, в якому вона протиставляСФ поняття тАЮкартина i тАЮнатюрморттАЭ поняттям тАЮпортреттАЭ та тАЮпейзажтАЭ [16, c.38].
Повертаючись до першоСЧ групи натюрмортiв, треба зазначити, що вони перебувають якраз на межi двох згаданих вимiрiв реального та фантастичного.
Завдяки спогадам ученицi Катерини Бiлокур Галини КоповоСЧ, опублiкованим Миколою Кагарлицьким в монографiСЧ тАЮКатерина Бiлокур. Я буду художником!тАЭ, нiби зберiгся реальний фрагмент життя Катерини Василiвни, повязаний з полотном тАЮСнiданнятАЭ (1950) [29, c.25].
тАЮ...Памятаю, як ми з Олею Бунчук малювали натюрморт з простих за композицiСФю предметiв глечик, чашка, тарiлка з розрiзаною на нiй хлiбиною... Менi здалося, що я впоралася з роботою прекрасно, але по обличчю Катерини Василiвни вгадувала, що мiй малюнок СЧй не подобаСФться...Вiдтак пiшла в майстерню i винесла звiдти свою картину тАЮСнiданнятАЭ. Вона мене вразила, все на нiй було як живе: хлiбина аж пахнула, спори на нiй виглядали натурально, редиску так i хотiлося взяти з блюдечка i кинути в рот, глечик мав натуральнi форми i обСФм, а квiти пiвонiСЧ просто зачаровували. Як у життi! РЖ краще, нiж у життя! По етичнiше!тАЭ [29, c.24]. Цiкаво передана мить знайомства з полотном воно виникаСФ як тАЮзяватАЭ, нiби на театрi.
З цього епiзоду зрозумiло, що Катерина Василiвна паралельно з навчанням дiвчат продовжувала вчити i себе, як вчила протягом усього життя. РЗСЧ зчаста порiвнювали з давнiми майстрами голландськоСЧ школи натюрморту. Таке враження, що вона самостiйно спробувала повести цю тему, породивши так би мовити суто украСЧнський тАЮголландськийтАЭ натюрморт.
Нас захоплюСФ поезiя цього невибагливого свiту звичних речей. Розмiрене чергування форм, гра рiвновеликих, але спiв мiрних обСФмiв надають композицiСЧ мелодiйностi. Особливу роль вiдiграСФ свiтло та колiр. Не порушуючи цiлiсностi й гармонiСЧ свiту звичайних речей, вони примушують поставити пiд сумнiв саме СЧх буденнiсть. ТаСФмниче враження створюють виступаючi з глибокого синього тла предмети, що не вiдкидають тiней. Свiтло, яке не маСФ певного джерела, довiльно торкаСФться СЧх поверхнi. Вони освiтлюються то яснiше, то мерхнуть. Освiтлений лише простiр стiльницi, далi, - серпанкова сутiнь тла, у якiй губляться обриси предметiв: майже поглинутий глечик, слоСЧк виднiСФться лише завдяки блакитним полискам, що вихоплюють його з мороку. Розташованi далi пiвонiСЧ посилюють атмосферу таСФмничостi синСФ тло проступаСФ крiзь пелюстки, створюючи враження, наче квiти повiльно спливають з напiвтемряви, ще сповненi нею. Отже, навiть у такому тАЮкласичномутАЭ натюрмортi, як тАЮСнiданнятАЭ, помiтнi зрушення реальностi. Художниця зберiгаСФ реальну форму, фактуру предметiв. Разом з тим, розумiючи i вмiючи вiдтворити реальний обСФм предметiв, вона подеколи наче забуваСФ про нього, оповиваСФ його iрреальною свiтлотiнню, породженою не загальним для всiх предметiв джерелом свiтла, а такою, нiби воно виникло для кожного предмета окремо. В цiй довiльностi моделювання простору стиль Катерини Бiлокур [20, c.70].
У натюрмортi тАЮКавун, морква, квiтитАЭ (1951) кавун, що лежить на полотнинi, вже не приминаСФ СЧСЧ, як хлiб у попередньому натюрмортi. Певне враження, що мiж ними iснуСФ прошарок повiтря. Усi предмети наче линуть у просторi, не маючи опори. Разом з тим iлюзорно виписано мякуш кавуна, соковитiсть якого художниця спромоглася вiдтворити невловними переходами кольору, полисками [21, c.25].
Так само тАЮзависаютьтАЭ предмети, зображенi в тАЮНатюрмортiтАЭ (1960 з колекцiСЧ ЯготинськоСЧ галереСЧ. Грушi, яблука, цибуля, помiдори, кавун, хлiб, виноград обертаються в якомусь повiльному танку. Чим уважнiше вдивляСФмося в СЧх кружляння, тим глибше переконуСФмось, що тАЮжиттятАЭ на полотнi тече за законами, пiдказаними не натурою, а скорiш - у