Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ся шлях народження Генiя нам сьогоднi допомагають генiальнi картини та тАЮодкровенiятАЭ мисткинi у власних листах та спогадах сучасникiв. У листах сповiдалася, писала про потаСФмне, просвiтлювалася, вiдкривала душу. Кришталево чистi листи звеличують СЧСЧ мистецький та й людський чин [5, c.106].
Однак поцiнування й уславлення званням народноСЧ художницi УкраСЧни майже нiчого не змiнило в щоденних життСФвих ситуацiях: холодна хата взимку, хвороба матерi й самоСЧ художницi, а найтрагiчнiше постiйна нестача фарб, а пiзнiше лiкiв. Вона просить, молить i державнi установи, i знайомих, i друзiв допомогти СЧй дiстати це, але вiдгукувалися лише одиницi i так тривало до кiнця СЧСЧ страдницького життя [5, c.107].
Працюючи в часи тоталiтарного режиму, коли держава пильно стежила за тим, щоб у лiтературi i мистецтвi оспiвувалася щаслива радянська дiйснiсть, мудра Катерина Василiвна знайшла свою дорогу: оспiвувала не неправду тАЮщасливе життятАЭ закрiпачених людей, а правдиву красу рiдноСЧ землi. Вiд неСЧ вимагали твори про соцiалiстичну дiйснiсть, а вона, знаючи вартiсть своСЧх робiт, не йшла на компромiси додати, змiнити: тАЮРЖ до СЧх, до творiв моСЧх, що-небуть добавляти i СЧх змiняти не треба! не треба! Бо бони, хоч i свого роду, а все ж таки мають красу. Я СЧх, твори моСЧ, вирядила в люди вже обробленi i обточенi. Я не кажу, що я альфа i омега, я не кажу, що моСЧ твори це вже все... Але ж i моСФСЧ роботи жувати не треба. РЖ нехай вона такою, яка СФ, - такою й залишаСФться. Бо вам не сподобаСФться те, а iншим друге, то через деякий час я вже своСФСЧ роботи не взнаю, як почну я з неСЧ дещо викидати та дещо добавляти!тАЭ
Два останнi роки життя Катерина Василiвна майже не працювала. Все гострiше, болючiше пiдступала страшна хвороба, полiкуватися в лiкарнi не могла, бо хворiла мати, яку необхiдно було доглядати.
Тяжко доживала своСЧ останнi мiсяцi, тижнi, днi на Землi генiальна особистiсть, одна з визначних постатей ХХ столiття художниця Катерина Бiлокур [34, c.20]
Велика посмертна слава прийшла згодом. Прийшов час на пошанування: картини художницi експонуються в музеях УкраСЧни; постали три памятники на СЧСЧ рiднiй землi; вiдкрито в Яготинi Картинну галерею, де експонуються СЧСЧ роботи СЧ твори украСЧнських художникiв, присвяченi СЧСЧ памятi; в КиСФвi зявилася вулиця Катерини Бiлокур; видано альбоми. Книги, мистецтвознавчi дослiдження; створено науково-документальнi та художнi фiльми; засновано премiю iменi Катерини Бiлокур.
2.2 Свiтоглядно-естетичнi принципи творчостi К. Бiлокур
Про естетичнi достоСЧнства творiв Катерини Бiлокур написано чимало. Зараз нi в кого не викликаСФ сумнiвiв справжня художня цiннiсть живопису Бiлокур. Хотiлося спробувати розкрити свiтоглядну основу СЧСЧ чудового мистецтва.
На перший погляд картини Бiлокур рiзновид натюрморту. Н.Шкаровська так i пише: тАЮЗ декоративними християнськими битовими розписами творчiсть Бiлокур не повязана. РЗСЧ оригiнальний живопис розвивався в основному пiд впливом професiйного мистецтва, творчески творчо приломаного фантазiСФю художницi, про що свiтчать тi жанри натюрморт, портрет, пейзаж, - якi були чужi традицiйному народному мистецтву. Н. Шкаровська маСФ рацiю, але лише частково. Дiйсно, мистецтво професiоналiв вплинуло на творчiсть селянськоСЧ художницi, але це стосуСФться кiлькiсно найменшоСЧ та якiсно не кращоСЧ частини СЧСЧ робiт (пейзажiв, портретiв). За власним визнанням Бiлокур, людей вона любила малювати куди менше, нiж квiти, а пейзажi, писанi аквареллю на паперi, перебувають на периферiСЧ СЧСЧ творчостi, - СЧх варто визнати менш досконалими, нiж олiйнi полотна. У листах Бiлокур ремствуСФ на те, що в неСЧ закiнчилася лляна олiя тАЮцiлющий бальзам для живописутАЭ розрiджувач олiйних фарб [43.c-120]. Основну масу акварельних пейзажiв Катерина Василiвна написала досить пiзно, у 50-х роках (найпершi та слабкi СЧСЧ пейзажi не в рахунок). Вона писала СЧх пiд впливом професiйного живопису, до якого вiдчувала винятковий пiСФтет, намагаючись самостiйно опанувати тАЮтаСФмну науку про перспективутАЭ (Дюкер) [43.c-121].
Улюбленi обСФкти квiти, фрукти, овочi; матерiали полотно, олiя. Чи справдi картини Бiлокур СФ натюрмортами в тому сенсi, в якому ми звикли говорити про СФвропейський натюрморт?
Натюрморт, як вiдома, перекладаСФться з французькоСЧ як мертва природа.
Як пише М. Бажан: якби Катеринi Василiвнi сказали, що квiти можуть були мертвим обСФктом живопису, вона б, мабуть, простодушно здивувалася. В одному з листiв Бiлокур розповiдаСФ: тАЮА як прийде весна та зазеленiють трави, а потiм i квiти зацвiтуть!.. Ой Боже ж мiй, як глянеш навкруги, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовiша! Та начебто аж схиляСФться до мене, та як не промовляють: тАЮхто ж нас тодi буде малювати, як ти покинеш?тАЭ Квiти ж настiльки живi, що майже розмовляють![56.c-172].
Катерина Василiвна усе своСФ життя прожила в селi. Вона сама обробляла землю, вирощуючи най нiй тАЮобСФктитАЭ для своСЧх тАЮнатюрмортiвтАЭ. Рослини невiдСФмна частка СЧСЧ селянського побуту. Тому ставлення до них Бiлокур якесь абсолютно iнтимне, любовне. Один з перших СЧСЧ дитячих спогадiв: тАЮСиня маленька квiточка. Вона така менi, малiй, показалась прекрасна! Я перестала плакати i аж затрiпотiла в матерi на руках, простягаючи руки до тiСФСЧ квiткитАЭ[56.c-174].
Рослини у творах Бiлокур бiльш тАЮодушевленiтАЭ, якщо можна так висловитися, нiж, наприклад, птахи. Вправно виписанi синички, що сидять на гiлках яблунi (картина тАЮБогданiвськi яблукатАЭ) справляють враження швидше нерухомих опудал, а нiж живих птахiв. Квiтучi ж гiлки яблунi, навпаки, - динамiчно переплiтаю?/p>